- •Глава 1. Загальні положення. Класифікація гравіметричних методів
- •Метод виділення
- •Метод відгонки
- •Методи осадження
- •Вимоги до осадженої форми
- •Вимоги до гравіметричної форми
- •Вимоги до осаджувача
- •Умови осадження кристалічних осадів
- •Умови осадження аморфних осадів
- •Послідовність аналітичних операцій в гравіметричному методі осадження
- •Практична робота розрахунок величини наважки в гравіметричному аналізі
- •Приклади розв'язування задач
- •Задачі для самостійної роботи
- •Практична робота розрахунок кількості осаджувача
- •Приклад розв'язування задач
- •Задачі до самостійної роботи
- •Практична робота розрахунок результатів аналізу в гравіметрії
- •Приклади розв'язування задач
- •Задачі до самостійної роботи
- •Лабораторна робота визначення масової частки кристалізаційної води в кристалогідраті
- •План експерименту:
- •Лабораторна робота визначення масової частки сульфат-іонів у магній сульфаті гравіметричним методом осадження
- •План експерименту:
- •Лабораторна робота визначення масової частки феруму в кристалогідраті ферум(іі) сульфату
- •План експерименту:
- •Контрольні питання:
- •Глава 2. Основні положення титриметричного аналізу
- •Вимоги до реакцій у титриметричному аналізі
- •Класифікація методів титриметрії в залежності від типу реакції
- •Класифікація методів титриметрії за способом титрування
- •Способи приготування стандартних розчинів
- •1. Приготування первинних стандартних розчинів
- •2. Приготування вторинних стандартних розчинів
- •3. Приготування стандартних розчинів із фіксаналів
- •Глава 3. Розрахунки в титриметричному аналізі
- •3.1. Способи виразу вмісту речовин у розчинах
- •3.2. Розрахункові формули титриметрії
- •Глава 4. Метод кислотно–основного титрування
- •4.1. Теоретичні основи методу
- •Індикатори методу кислотно-основного титрування
- •Показник індикаторів рК, показник титрування рН
- •Класифікація індикаторів
- •Криві титрування
- •1. Титрування сильних кислот сильними основами (Рис 1.)
- •2.Титрування слабких основ сильними кислотами. (Рис 2.)
- •3. Титрування слабких кислот сильними основами. (Рис 3.)
- •4. Титрування слабких кислот слабкими основами.
- •5. Титрування багатоосновних кислот (Рис 4.)
- •Кислотно-основне титрування в неводних середовищах
- •Робочі розчини у методах неводного титрування
- •Практичне використання методів кислотно-основного титрування в аналізі фармацевтичних препаратів
- •Практична робота способи виразу вмісту речовин у розчинах
- •Приклади розв’язання задач
- •Задачі для самостійної роботи
- •Рішення:
- •І Метод окремих наважок
- •Використаний прийом – метод окремих наважок.
- •Розв’язання задачі
- •Задачі для аудиторної роботи
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів з теми «Метод кислотно-основного титрування»
- •Лабораторна робота калібрування мірного посуду. Визначення вмісту піпетки
- •План експерименту
- •Розрахунок маси наважки натрій гідроксиду
- •Взяття наважки лугу
- •Приготування розчину лугу
- •Приготування робочого розчину лугу
- •Висновок лабораторна робота аналіз мінеральної кислоти
- •Хімізм процесу
- •План експерименту
- •Зважувати концентровані кислоти треба в скляному бюксі із закритою кришкою і дуже обережно!!!
- •Лабораторна робота приготування і стандартизація розчину хлоридної кислоти
- •Хімізм процесу
- •План експерименту
- •II. Приготування розчину первинного стандарту натрій тетраборату
- •III. Стандартизація розчину хлоридної кислоти
- •IV. Висновок.
- •Визначення масової частки натрій карбонату у препараті проводять за II-ю точкою еквівалентності План експерименту
- •Лабораторна робота визначення вмісту аніліну в досліджуваному зразку
- •Хімізм процесу
- •План експерименту
- •Глава 5. Методи окисно-відновного титрування
- •5.1. Теоретичні основи методу
- •Окисно-відновні індикатори
- •5.2. Перманганатометрія
- •Приготування розчину kMnO4
- •Стандартизація розчину kMnO4
- •Задачі для самостійної роботи
- •Лабораторна робота приготування та стандартизація розчину калій перманганату
- •Хімізм процесу
- •План експерименту
- •IV. Висновок.
- •Лабораторна робота
- •Визначення вмісту гідроген пероксиду
- •В лікарському препараті
- •Хімізм процесу
- •План експерименту
- •Лабораторна робота
- •Гептагідраті методом перманганатометрії
- •Хімізм процесу
- •План експерименту
- •Контрольні питання
- •5.3. Хроматометрія
- •Лабораторна робота аналіз солі Fе(II) методом хроматометрії
- •Хімізм процесу
- •План експерименту
- •5.4. Цериметрія
- •5.5. Йодометрія
- •Приготування розчину Na2s2o3
- •Приготування розчину і2
- •Використання методу
- •Лабораторна робота приготування та стандартизація робочого розчину натрій тіосульфату
- •Хімізм процесу
- •План експерименту
- •IV. Висновок. Лабораторна робота приготування та стандартизація розчину йоду
- •Хімізм процесу
- •План експерименту
- •IV. Висновок
- •План експерименту
- •V. Висновок.
- •План експерименту
- •Лабораторна робота аналіз аскорбінової кислоти методом йодометрії
- •Аскорбінова кислота
- •Хімізм процесу
- •План експерименту
- •Контрольні питання
- •Завдання для самостійної роботи
- •5.6. Броматометрія
- •Лабораторна робота визначення вмісту стрептоциду в препараті методом броматометрії
- •Хімізм процесу
- •Принцип методу заміщення
- •План експерименту
- •Контрольні питання
- •Завдання для самостійної роботи
- •5.7. Нітритометрія
- •Умови проведення реакції діазотування
- •Визначення точки еквівалентності
- •Лабораторна робота приготування та стандартизація робочого розчину натрій нітриту
- •Хімізм процесу
- •План експерименту
- •Контрольні питання
- •Завдання до самостійної роботи
- •Глава 7. Методи осаджувального титрування
- •7.1. Теоретичні основи методу
- •Класифікація методів осадження
- •Вимоги до реакцій, що використовуються в методах осадження
- •Індикатори методів осадження
- •5.2. Аргентометрія
- •Метод Мора
- •Умови титрування за методом Фаянса–Ходакова
- •6.3. Тіоціанатометрія Метод Фольгарда
- •Умови титрування за методом Фольгарда
- •6.4. Меркурометрія
- •Приготування та стандартизація розчину титранту
- •Переваги та недоліки меркурометрії перед іншими методами осадження
- •Завдання для самостійної роботи
- •План експерименту
- •Лабораторна робота визначення масової частки калій йодиду методом фольгарда
- •Хімізм процесу
- •План експерименту
- •Контрольні питання
- •Глава 7. Методи комплексоутворення
- •7.1. Теоретичні основи методу
- •7.2. Комплексонометрія (трилонометрія)
- •Принцип дії металохромних індикаторів
- •7.3. Меркуриметрія
- •Задачі для самостійної роботи
- •Лабораторна робота приготування і стандартизація розчину комплексону ііі (трилону б, едта)
- •Хімізм процесу
- •План експерименту
- •III. Стандартизація титранту комплексону ііі.
- •Висновок.
- •Лабораторна робота
- •Аналіз кальцій хлориду гексагідрату
- •Комплексонометричним методом
- •Хімізм процесу
- •План експерименту
- •Контрольні питання
- •Глава 8. Оптичні методи аналізу
- •8.1. Абсорбційні методи аналізу
- •8.1.1. Теоретичні основи
- •Основний закон світлопоглинання (закон Бугера - Ламберта-Бера)
- •Апаратура молекулярно-абсорбційних методів
- •Характеристика та функціональне призначення основних вузлів фотоколориметра
- •Методика вимірювання оптичної густини на фотоколориметрі
- •Основні прийоми обробки аналітичного сигналу при фотометричних визначеннях
- •Контрольні питання
- •Задачі для самостійної роботи
- •Лабораторна робота визначення молярної концентрації іонів феруму (ііі) у розчині методом градуювального графіку
- •План експерименту
- •8.2. Рефрактометричний метод аналізу
- •8.2.1. Теоретичні основи методу
- •Апаратура рефрактометрії
- •Контрольні питання до теми:
- •8.3. Поляриметричний метод аналізу
- •8.3.1.Теоретичні основи методу
- •Основне рівняння поляриметричного методу аналізу
- •Апаратурне оснащення поляриметричного методу
- •Застосування поляриметричного методу аналізу
- •Лабораторна робота ідентифікація речовини за величиною питомого обертання
- •План експерименту
- •Контрольні питання
- •Глава 9. Хроматографічні методи аналізу
- •9.1. Теоретичні основи методу
- •Класифікація хроматографічних методів
- •9.2. Хроматографія в тонкому шарі сорбенту (тонкошарова хроматографія)
- •Етапи проведення аналізу методом тшх
- •6 . Проведення кількісного аналізу
- •Якісний аналіз барвників у суміші методом тонкошарової хроматографії
- •План експерименту
- •9.3. Іонообмінна хроматографія
- •Лабораторна робота визначення концентрації натрій хлориду методом іонообмінної хроматографії
- •План експерименту
- •Додатки
- •Класифікація методів кількісного аналізу
- •Класифікація титриметричних методів аналізу за типом хімічної реакції, яка лежить в основі методу
- •Класифікація титриметричних методів аналізу за способом титрування
- •Кислотно-основне титрування
- •Методи окисно-відновного титрування
- •Перманганатометричне титрування
- •Йодометричне титрування
- •Нітритометричне титрування
- •Броматометричне титрування
- •Цериметричне титрування
- •Хроматометричне титрування
- •Аргентометричне титрування
- •Тіоціанатометричне титрування (за методом Фольгарда)
- •Меркурометричне титрування
- •Комплексонометричне титрування
- •Меркуриметричне титрування
- •Список цитованої літератури
- •Глава 1. Загальні положення. Класифікація гравіметричних методів ….…4
- •Глава 2. Основні положення титриметричного аналізу …………………...…30
- •Глава 3. Розрахунки в титриметричному аналізі
- •Глава 4. Метод кислотно – основного титрування
- •Глава 5. Методи окисно-відновного титрування
- •Глава 6. Методи осаджувального титрування
- •Глава 7. Методи комплексоноутворення
- •7.1. Теоретичні основи методу……………………………………………..…173
- •Глава 8. Оптичні методи аналізу
- •Глава 9. Хроматографічні методи аналізу
Задачі до самостійної роботи
Для визначення доломіту взяли наважку масою 1,0842 г. Після розчинення у кислоті осад, що не розчинився, був виділений, промитий, прожарений та зважений. Його маса 0,0356 г. Розрахувати масову частку нерозчинних речовин у доломіті. (Відповідь: 3,28 %)
При визначенні вмісту золота у сплаві, його наважка 0,1000 г розчинена в нітратній кислоті. Золото, що не розчинилося, виділено, промито й прожарено. Його маса 0,0724 г. Розрахувати у відсотках вміст золота у сплаві. (Відповідь: 72,40 %)
Наважка кам’яного вугілля 2,6248 г після висушування до постійної маси стала 2,5420 г. Розрахувати масову частку вологи у кам’яному вугіллі. (Відповідь: 3,15 %)
Розрахувати масову частку безводної соди у частково вивітреному зразку кристалогідрату, якщо з наважки масою 2,1080 г одержали 1,2640 г безводного залишку. (Відповідь: 59,96 %)
Наважка коксу разом з бюксом важить 12,6100 г; пустий бюкс – 10,5650 г. Після висушування до постійної маси бюкс з наважкою став важити 12,3750 г. Розрахувати масову частку сухої речовини у зразку. (Відповідь: 88,51 %)
При визначенні вмісту кристалізаційної води у барій хлориді були одержані дані: маса бюкса 25,6874 г; маса бюкса з наважкою 27,2594 г; маса бюкса з наважкою після висушування 27,0269 г. Розрахувати масову частку води у кристалогідраті. (Відповідь: 16,70 %)
При визначенні гігроскопічної води в натрій хлориді одержані такі дані: маса тиглю 7,2393 г; маса тиглю з наважкою 7,8809 г; маса тиглю з наважкою після висушування 7,8616 г. Розрахувати масову частку гігроскопічної води у зразку. (Відповідь: 3,01 %)
Наважка магнезиту масою 0,5062 г висушена при 115°C до постійної маси 0,5043 г. Висушений зразок прожарили, після чого маса стала 0,2512 г. Розрахувати масову частку: а) гігроскопічної вологи; б) СО2. (Відповідь: а) 0,38 %, б) 50,38 %)
Аналіз зразку будівельної глини показав такі результати: маса тиглю 21,1437 г, маса тиглю з наважкою 21,3870 г; маса тиглю з наважкою після висушування до постійної маси при 105°С 21,3671 г; маса тиглю з наважкою після прожарювання 21,3368 г. Обчислити: а) масову частку гігроскопічної вологи у зразку; б) втрати в масі при прожарюванні (%).(Відповідь: а) 8,18 %, б) 20,63 %)
При визначенні кристалізаційної води у кристалогідраті натрій сульфату одержали такі результати: маса тиглю 12,0892 г; маса тиглю з наважкою 12,2893 г; маса тиглю з наважкою після висушування до постійної маси при 110°С 12,1807 г. Обчислити масову частку кристалізаційної води у Na2SO4·10H2O. (Відповідь: 54,27 %)
Для аналізу барій хлориду була взята наважка 0,6878 г. З неї був одержаний прожарений осад BaSО4 0,6556 г. Розрахувати масову частку Барію в барій хлориді. (Відповідь: 56,09 %)
Розрахувати масову частку Сульфуру у зразку кам’яного вугілля, якщо для його аналізу була взята наважка вугілля 1,0150 г. Після її обробки був одержаний прожарений осад BaSО4 масою 0,2895 г. (Відповідь: 3,92 %)
З наважки 0,1000 г сплаву одержано 0,1196 г осаду AgCl. Розрахувати масову частку срібла у сплаві. (Відповідь: 90,01 %)
Розчинили наважку технічної солі Мора масою 0,5012 г. Іони Феруму осадили надлишком розчину амоніаку. Промитий осад ферум(III) гідроксиду прожарили до постійної маси і зважили. Маса Fe2O3 була 0,0968 г. Розрахувати масову частку Fe2+ у зразку. (Відповідь: 13,51 %)
При аналізі вапняку з наважки 0,5210 г після обробки одержали осади: 0,2218 г СаО та 0,0146 г Mg2P2O7. Розрахувати масову частку СаСО3 тa Mg у вапняку. (Відповідь: 76,00 % та 0,61 %)
З наважки алюмінієвого сплаву 0,4524 г одержали осад Аl2О3 масою 0,0984 г. Розрахувати масову частку Алюмінію в сплаві. (Відповідь: 11,51 %)
Для аналізу взяли наважку сульфатної кислоти масою 0,3212 г. Після осадження і прожарювання одержали осад BaSO4 масою 0,2642 г. Обчислити масову частку H2SO4 у зразку. (Відповідь: 34,56 %)
З наважки мармуру масою 1,8710 г одержали осади: 0,0827 г Mg2P2O7; 0,0342 г Fe2O3 та 1,9650 г СaSO4. Обчислити масові частки: а)Mg; б)Са; в) Fe. (Відповідь: а) 0,97 %; б) 30,92 %; в) 1,28 %)
При визначенні Барію у BaCl2·2H2O, одержали наступні результати: маса бюкса 11,6720 г; маса бюкса з наважкою 12,3762 г; маса прожареного тиглю 9,2738 г; маса тиглю з прожареним осадом BaSO4 9,9464 г. Обчислити масову частку Барію в кристалогідраті барій хлориду. (Відповідь: 56,20 %)
З 0,3006 г технічного кадмій(ІІ) сульфату після обробки одержали 0,1986 г осаду Cd2P2O7. Обчислити масову частку Кадмію(ІІ) у зразку. (Відповідь: 37,25 %)