Стаття 24. Умови застосування технічних засобів телекомунікацій
1. Умовами застосування технічних засобів телекомунікацій є їх відповідність стандартам і технічним регламентам. Технічні засоби телекомунікацій повинні мати виданий у встановленому законодавством порядку документ про підтвердження відповідності вимогам нормативних документів у сфері телекомунікацій.
2. Підтвердження відповідності технічних засобів телекомунікацій здійснюється згідно із Законом України "Про підтвердження відповідності" ( 2406-14 ) акредитованими в установленому порядку органами, уповноваженими на проведення цієї діяльності, перелік яких узгоджується з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
3. ЦОВЗ приймає рішення щодо переліку технічних засобів, які можуть застосовуватися в телекомунікаційних мережах загального користування, і не менше ніж два рази на рік публікує цей перелік в офіційному бюлетені національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
4. Застосування засобів телекомунікацій, не внесених до цього переліку, погоджується операторами, провайдерами телекомунікацій з ЦОВЗ у порядку, встановленому законодавством.
7. Контроль за дотриманням умов застосування технічних засобів у телекомунікаційних мережах загального користування забезпечує національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
Стаття 38. Права операторів, провайдерів телекомунікацій
1. Оператори телекомунікацій мають право на:
1) здійснення діяльності у сфері телекомунікацій відповідно до законодавства;
2) отримання ліцензій відповідно до цього Закону;
11) установлення телекомунікаційного обладнання в приміщеннях, що належать їм на правах найму, з дозволу власника приміщення;
Стаття 42. Здійснення діяльності у сфері телекомунікацій
1. Діяльність у сфері телекомунікацій здійснюється за умови включення до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, а у визначених законом випадках також за наявності відповідних ліцензій та/або дозволів.
7. Ліцензуванню підлягають такі види діяльності у сфері
телекомунікацій:
1) надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом
технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж
і надання в користування каналів електрозв'язку:
місцевого;
міжміського;
міжнародного;
2) надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з
використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі
з правом технічного обслуговування і надання в користування
каналів електрозв'язку:
місцевого;
міжміського;
міжнародного;
3) надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з
правом технічного обслуговування та експлуатації
телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів
електрозв'язку;
4) надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації
телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення,
проводового радіомовлення та телемереж.
Про затвердження Переліку стандартів
і норм, яким повинні відповідати технічні
засоби проводового електрозв’язку (ТЗПЕ),
що призначені для застосування в
телекомунікаційній мережі загального
користування України
Відповідно до статті 24 Закону України “Про телекомунікації” та Положення про Міністерство транспорту та зв’язку України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006 № 789,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Перелік стандартів і норм, яким повинні відповідати технічні засоби проводового електрозв’язку (ТЗПЕ), що призначені для застосування в телекомунікаційній мережі загального користування України (далі – Перелік), що додається.
Перелік сертифікованих технічних засобів телекомунікацій!!!
П О С Т А Н О В А
від 25 липня 2007 р. N 971
Про затвердження Положення
про Національну комісію
з питань регулювання зв'язку України
23) веде реєстри операторів і провайдерів телекомунікацій та
операторів поштового зв'язку;
В.Ф.Марієвський
Затверджено Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01.08.96 N 239
Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань
До джерел електромагнітного випромінювання в населених пунктах належать радіо-, телевізійні і радіолокаційні станції різного призначення, що працюють в смузі радіочастот, а також мережа ліній електропередачі, яка складається з повітряних високовольтних ліній електропередачі та електричних підстанцій. До складу підстанцій можуть входити: розподільні пристрої, перетворювачі електроенергії, трансформатори, випрямлячі та інші пристрої і споруди.
1.1.1. Санітарні норми і правила (далі - Правила) захисту населення від впливу ЕМП, що створюються радіотехнічними об'єктами, надалі РТО, визначають гігієнічні вимоги до передавальних радіо-, телевізійних станцій та інших об'єктів, які випромінюють електромагнітну енергію в навколишнє середовище. Правила поширюються на існуючу житлову забудову, забудову, що проектується і споруджується, окремі житлові, громадські і виробничі будинки різного відомчого підпорядкування, місця масового відпочинку населення, які розміщуються в районах розташування як діючих РТО, так і тих, що проектуються і споруджуються.
1.1.2. Відповідальність за дотриманням цих Правил покладається на міністерства, відомства, установи, організації, підприємства, кооперативи та інші юридичні особи і фізичних осіб, які експлуатують, реконструюють або проектують на території України РТО, чи окремі передавальні пристрої, що випромінюють електромагнітну енергію. Узгодження проектів планування та забудови в районах розташування РТО покладається на установи санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України і архітектурно-планувальні управління місцевих Рад народних депутатів.
1.4. Вимоги до розміщення РТО і організації їх санітарно-захисних зон і зон обмеження забудови
1.4.1. Майданчики для розміщення проектованих РТО необхідно вибирати з урахуванням потужності передавачів, характеристик спрямованості випромінювання, висоти розташування і конструктивних особливостей антен, рельєфу місцевості, функціонального призначення прилеглих територій, висоти забудови для того, щоб рівні ЕМП на території, призначеній для забудови, не перевищували ГДР, наведених у п.1.3.
1.4.2. В окремих випадках допускається розміщення антен передавальних радіотехнічних засобів на дахах житлових, громадських та інших будинків, а також передавачів на дахах нежитлових виробничих будинків за умови дотримання вимог п.1.3.
1.4.3. Майданчик РТО (технічна територія) обладнується відповідно до будівельних норм і правил, на його території не допускається розміщення житлових та громадських будинків.
1.4.4. З метою захисту населення від впливу ЕМП, яке створюють РТО, встановлюються санітарно-захисні зони і зони обмеження забудови.
1.4.5. Санітарно-захисною зоною вважається територія, де на висоті до 2 м від поверхні землі перевищуються гранично допустимі рівні ЕМП, наведені в п.1.3 (з урахуванням п.1.6.5).
Санітарно-захисна зона, як правило, прилягає до технічної території РТО. Зовнішня межа санітарно-захисної зони визначається на висоті до 2 м від поверхні землі за гранично допустимими рівнями ЕМП.
«Санітарні норми і правила захисту населення від дії електромагнітних випромінювань», що затверджені наказом МОЗ України від 01.08.96 № 239 і зареєстровані в Мін’юсті України 29.08.96 р. під № 488/1513. Згідно за цими нормами щільність потоку електромагнітної енергії не повинна перевищувати в місці знаходження людини 2,5 мкВт/см кв.
1.1.3. Контроль за дотриманням Правил покладається на органи і установи санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.
ти розташування і конструктивних особливостей антен, рельєфу місцевості, функціонального призначення прилеглих територій, висоти забудови для того, щоб рівні ЕМП на території, призначеній для забудови, не перевищували ГДР, наведених у п. 1.3.
1.4.2. В окремих випадках допускається розміщення антен передавальних радіотехнічних засобів на дахах житлових, громадських та інших будинків, а також передавачів на дахах нежитлових виробничих будинків за умови дотримання вимог п. 1.3.
1.4.3. Майданчик РТО (технічна територія) обладнується відповідно до будівельних норм і правил, на його території не допускається розміщення житлових та громадських будинків.
1.4.4. З метою захисту населення від впливу ЕМП, яке створюють РТО, встановлюються санітарно-захисні зони і зони обмеження забудови.
1.4.5. Санітарно-захисною зоною вважається територія, де на висоті до 2 м від поверхні землі перевищуються гранично допустимі рівні ЕМП, наведені в п. 1.3 (з урахуванням п. 1.6.5).
Санітарно-захисна зона, як правило, прилягає до технічної території РТО. Зовнішня межа санітарно-захисної зони визначається на висоті до 2 м від поверхні землі за гранично допустимими рівнями ЕМП.
1.6.1. Контроль за дотриманням гранично допустимих рівнів ЕМП здійснюється спеціалістами установ санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України на стадії проектування, реконструкції і експлуатації РТО. Контролю підлягають території, приміщення і місця, вказані в п. 1.3.4.
1.6.2. Державний облік і реєстрацію РТО, які є джерелами електромагнітних випромінювань, здійснюють санітарно-епідеміологічні станції.
Обліку і реєстрації підлягають всі РТО, які випромінюють електромагнітну енергію в навколишнє середовище.
1.6.3. Розділ проекту РТО "Заходи по охороні навколишнього середовища" повинен містити результати розрахунку меж санітарно-захисної зони, зони обмеження забудови, а також вихідні дані, використані при виконанні цих розрахунків.
1.6.4. Розрахунок рівнів ЕМП слід проводити в межах, які охоплюють висоти існуючої і проектованої забудови з урахуванням рельєфу місцевості.
1.6.5. При наявності кількох джерел випромінювання, в тому числі тих, що працюють в різних радіочастотних діапазонах, рівень ЕМП, створюваний всіма джерелами на межі санітарно-захисної зони, повинен відповідати такій вимозі:
1.6.8. Кожен РТО, який випромінює в навколишнє середовище електромагнітну енергію, повинен мати санітарний паспорт, що містить такі дані:
- найменування;
- адресу;
- рік введення в експлуатацію;
- відомості про реконструкцію;
- ситуаційний план з позначенням меж санітарно-захисної зони і зони обмеження забудови;
- потужність кожного передавача і їх кількість;
- місця розміщення антен і напрямки їх випромінювання;
- тип кожної антени;
- коефіцієнт підсилення антени;
- висоту розташування фазового центру кожної антени;
- кут напрямку максимального випромінювання кожної антени (нижнього променя);
- робочі частоти (діапазон частот);
- тип модуляції;
- коефіцієнт втрат в антено-фідерному тракті на передачу;
- діаграми спрямованості антен в горизонтальній та вертикальній площинах;
- час і режим роботи на випромінювання;
- матеріали розрахунків розподілу рівнів ЕМП на території, яка прилягає до РТО;
- результати вимірювань рівнів ЕМП із зазначенням використаних вимірювальних приладів (тип, номер приладу, дата держперевірки);
- висновки спеціаліста санітарно-епідеміологічної служби за результатами обстеження об'єкта;
- рекомендації щодо нормалізації електромагнітної обстановки (при необхідності);
- результати використання приписів санітарно-епідеміологічної служби;
- дата обстеження.
1.6.9. Для реєстрації результатів поточного санітарного нагляду можна використовувати журнал-додаток до санітарного паспорта, в якому слід вказувати:
- назву об'єкта і його адресу;
- дату державного обліку об'єкта;
- ситуаційний план з позначенням меж санітарно-захисної зони і зони обмеження забудови;
- результати контролю рівнів ЕМП і висновки спеціаліста санітарно-епідеміологічної служби;
- результати виконання приписів;
- дату проведення контролю та інші необхідні відомості.
1.6.10. Санітарний паспорт складається по замовленню адміністрації РТО установами санітарно-епідеміологічної служби, що пройшли атестацію по фізичних факторах в Комітеті з питань гігієнічного регламентування Міністерства охорони здоров'я України, підписується адміністрацією РТО та представниками санітарно-епідеміологічної служби. Паспорт і журнал-додаток зберігаються на об'єкті і пред'являються спеціалістам санітарно-епідеміологічної служби за приписом у встановленому порядку. { Абзац перший пункту 1.6.10 в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я N 828 ( z1315-06 ) від 13.12.2006, попередню редакцію абзацу першого пункту 1.6.10 відновлено згідно з Висновком Міністерства юстиції N 14/87 ( v14_8323-07 ) від 30.10.2007 }
Термін дії паспорту встановлюється 5 років. При реконструкції РТО, та при інших змінах, що можуть впливати на зміну електромагнітної обстановки санітарний паспорт переоформлюється достроково.
Стаття 23. Ліцензування мовлення
1. Ліцензування мовлення здійснюється виключно Національною радою відповідно до порядку та вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" ( 538/97-ВР ).
2. Ліцензування мовлення іноземних телерадіоорганізацій забороняється.
3. Залежно від організаційно-технологічних особливостей розповсюдження програм Національна рада видає ліцензії на такі види мовлення:
супутникове;
ефірне;
кабельне;
проводове;
багатоканальне.
4. Залежно від території розповсюдження програм визначається територіальна категорія мовлення та територіальна категорія каналу мовлення або багатоканальної телемережі:
загальнонаціональне мовлення - мовлення не менше ніж на дві третини населення кожної з областей України;
регіональне мовлення - мовлення на регіон (область, декілька суміжних областей), але менше ніж на половину областей України;
місцеве мовлення - мовлення на один чи кілька суміжних населених пунктів, яке охоплює не більше половини території області;
закордонне мовлення - мовлення на територію поза межами державного кордону України.
5. Цифрове мовлення з використанням радіочастотного ресурсу України ліцензується як багатоканальне мовлення.