- •1 Роль комп’ютерних мереж в сучасному суспільстві 6
- •2 Основи побудови мереж 26
- •3 Протоколи та архітектура 49
- •1 Роль комп’ютерних мереж в сучасному суспільстві
- •1.1 Еволюція комп’ютерних мереж
- •Конвергенція мереж
- •1.3 Класифікація комп’ютерних мереж
- •1.4 Вимоги до комп’ютерних мереж
- •Надійність км – це інтегральний показник, до складу якого зокрема входять:
- •Контрольні питання
- •2 Основи побудови мереж
- •2.1 Топології комп’ютерних мереж
- •2.2 Комутація каналів і пакетів
- •Комутація пакетів
- •Переваги кп
- •Недоліки кп
- •Пропускна спроможність мереж з кп
- •2.3 Структуризація як засіб побудови великих мереж
- •Фізична структуризація мережі
- •Логічна структуризація мережі
- •Контрольні питання
- •2.5 Завдання
- •3 Протоколи та архітектури
- •3.1 Багаторівневий підхід. Протокол. Інтерфейс. Стек протоколів
- •3.3 Рівні моделі osi
- •Мережевозалежні та мережевонезалежні рівні
- •3.4 Поняття відкритої системи
- •3.5 Стандартні стеки комунікаційних протоколів
- •Стек osi
- •Контрольні питання
- •4 Основи передачі дискретних даних
- •4.1 Типи та апаратура ліній зв’язку
- •Апаратура ліній зв’язку
- •Характеристики ліній зв’язку
- •Пропускна спроможність лінії
- •Зв’язок між пропускною спроможністю лз та її смугою пропущення
- •Завадостійкість і вірогідність
- •10Log (Рвих/Рнав),
- •4.2 Стандарти кабелів
- •Кабелі на основі неекранованої скрученої пари
- •Кабелі на основі екранованої кручений пари
- •Волоконно-оптичні кабелі
- •Коаксіальні кабелі
- •4.3 Аналогова модуляція
- •Методи аналогової модуляції
- •Дискретна модуляція аналогових сигналів
- •4.4 Цифрове кодування
- •Вимоги до методів цифрового кодування
- •Потенційний код без повернення до нуля
- •Метод біполярного кодування з альтернативною інверсією
- •Потенційний код з інверсією при одиниці
- •Біполярний імпульсний код
- •Манчестерський код
- •Потенційний код 2в1q
- •4.5 Логічне кодування
- •Надлишкові коди
- •Скремблювання
- •4.6 Передача даних канального рівня
- •Асинхронна і синхронна передачі
- •Протоколи з гнучким форматом кадру
- •Передача з встановленням та без встановлення з’єднання
- •Виявлення і корекція помилок
- •Методи виявлення помилок
- •Методи відновлення спотворених і загублених кадрів
- •Компресія даних
- •4.8 Контрольні питання
- •4.9 Завдання
- •Потенційного коду 2в1q.
- •Словник часто вживаних термінів
- •Література
- •Навчальне видання
- •Навчальний посібник
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
2.2 Комутація каналів і пакетів
Серед багатьох можливих підходів до розв’язання задачі комутації абонентів у мережах виділяють два основних [1 3, 4, 6, 9]:
комутація каналів (circuit switching);
комутація пакетів (packet switching).
Зовні обидві ці схеми відповідають наведеній на рисунку 1.6 структурі мережі, однак їх можливості та властивості різні.
Мережі з комутацією каналів (КК) мають більш багату історію, вони відбулися від перших телефонних мереж. Мережі з комутацією пакетів (КП) порівняно молоді, вони з’явились наприкінці 60-х років як результат експериментів з першими ГКМ. Кожна з цих схем має свої переваги та недоліки, але технології КП більш гнучка та універсальна.
Комутація каналів
При КК комутаційна
мережа утворює між кінцевими вузлами
безперервний складений фізичний канал
з послідовно з’єднаних комутаторами
проміжних канальних ділянок. Умовою
того, що кілька фізичних каналів при
послідовному з’єднанні утворять єдиний
фізичний канал, є рівність швидкостей
передачі даних у кожному зі складових
фізичних каналів. Т
Рисунок 2.4
Загальна структура мережі
з комутацією
абонентів
У мережі з КК до передачі даних завжди необхідно виконати процедуру встановлення з’єднання, у процесі якої і створюється складений канал. Наприклад, якщо мережа, зображена на рисунку 2.4 побудована за технологією КК, то вузол 1, щоб передати дані вузлу 7, спочатку повинен передати спеціальний запит на встановлення з’єднання комутатору A, указавши адресу призначення 7. Комутатор А повинен вибрати маршрут утворення складеного каналу, а потім передати запит наступному комутатору, в даному випадку E. Потім комутатор E надсилає запит комутатору F, а той, в свою чергу вузлу 7. Якщо вузол 7 приймає запит на встановлення з’єднання, він надсилає по вже встановленому каналі відповідь вихідному вузлу, після чого складений канал вважається скомутованим, і вузли 1 і 7 можуть обмінюватися по ньому даними.
Рисунок 2.5 Встановлення складеного каналу
Техніка КК має свої переваги та недоліки [1 4].
Переваги КК.
Постійна та відома швидкість передачі даних по встановленому між кінцевими вузлами каналу. Це дає користувачу мережі можливості, на основі заздалегідь зробленої оцінки необхідної для якісної передачі даних пропускної здатності, встановити у мережі канал потрібної швидкості.
Низький і постійний рівень затримки передачі даних через мережу. Це дозволяє якісно передавати дані, чутливі до затримок (такі дані називають трафіком реального часу) голос, відео, різну технологічну інформацію.
Недоліки КК.
Відмова мережі в обслуговуванні запиту на встановлення з’єднання. Така ситуація може скластися через те, що на деякій ділянці мережі з’єднання слід встановити вздовж каналу, через який вже проходить максимально можлива кількість інформаційних потоків. Відмова може трапитися і на кінцевій ділянці складеного каналу. Наприклад, якщо абонент здатний підтримувати тільки одне з’єднання, що характерно для багатьох телефонних мереж.
Нераціональне використання пропускної здатності фізичних каналів. Та частина пропускної здатності, що приділяється складеному каналу після встановлення з’єднання, надається йому на весь час, поки з’єднання не буде розірвано. Проте абонентам не завжди потрібна пропускна здатність каналу під час з’єднання, наприклад у телефонній розмові можуть бути паузи. Взаємодія комп’ютерів у часі часто буває ще більш нерівномірною. Неможливість динамічного перерозподілу пропускної здатності є принциповим обмеженням мережі з КК, оскільки одиницею комутації тут є інформаційний потік в цілому.
Обов’язкова затримка перед передачею даних внаслідок фази встановлення з’єднання.
Переваги та недоліки будь-якої мережевої технології відносні. У певних ситуаціях на перший план виходять переваги, а недоліки стають несуттєвими. Так, технологія КК добре працює в тих випадках, коли потрібно передавати тільки трафік телефонних розмов. Тут можна миритися з неможливістю „вирізати” паузи з розмови і більш раціонально використовувати магістральні фізичні канали між комутаторами. А при передачі дуже нерівномірного комп’ютерного трафіку ця нераціональність вже виходить на перший план.