Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Акредитація.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
13.08.2019
Размер:
215.55 Кб
Скачать

Тема 1. Предмет і метод економічної теорії. Етапи її становлення та розвитку

Економіка - це усі види діяльності людей, які дозволяють їм забезпечити свою життєдіяльність. складну структуру, що включає багато галузей, видів виробництва і територіальних комплексів, які об'єднують відповідні підприємства. Економіка охоплює галузі матеріального виробництва (промисловість, будівництво, сільське господарство.

Існують три основних рівні економіки:

  1. мікроекономіка (розкриває господарську діяльність окремих економічних суб'єктів — підприємств, фірм, домогосподарств, галузей тощо);

  2. макроекономіка (розкриває господарську діяльність в межах держави в особі кабінету міністрів, центрального банку, центральних і місцевих органів влади та ін.);

  3. світова економіка та її окремі регіони (висвітлює взає­модію національних господарств, господарську діяльність над­національних органів,).

Предметом економічної теорії складається з таких елементів:

  • соціально-економічних відносин, які відповідають певній формі власності на засоби виробництва;

  • органі­заційно-економічні відносини. До них належать форми і методи господарю­вання, характерні для всіх галузей економіки.

  • техніко-економічні та інноваційні відносини, що визначаються науково-технічним та технологічним прогресом, який супроводжує розвиток продуктивних сил суспільства.

3. Функції економічної теорії

Теоретико-пізнавальна функція полягає в тому, щоб розкрити зміст економічних законів і категорій, суттєві причинно-наслідкові зв'язки еконо­мічних процесів, форми їхнього вияву, об'єктивні внутрішні суперечності, подолання яких забезпечує поступальний економічний рух суспільства.

Практична функція полягає в тому, щоб усебічно обґрунтувати кон­кретні шляхи використання економічних законів, перекласти їхні вимоги на мову практичних заходів щодо вирішення господарських завдань, здійснен­ня економічної політики, яка б найповніше відповідала інтересам людини, , зростання життєвого рівня населення.

Прогностична функція економічної теорії має забезпечувати суспіль­ству можливість в економічних діях здійснювати необхідні передбачення що­до розвитку економічних процесів. Тут доречна аналогія: як завдяки метео­рології людина має можливість прогнозувати погоду і вживати відповідних заходів проти природних катаклізмів, так і прогностична функція економіч­ної теорії допомагає людям запобігати економічним втратам, пом'якшувати деякі негативні процеси.

Методологічна функція економічної теорії дає можливість використо­вувати економічні знання для здійснення ряду досліджень у галузі не тільки економіки, а й всіх економічних дисциплін.

Праця свідома, доцільна діяльність людей, в процесі якої вони видозмінюють природу, опосередковують, регулюють і контролюють обмін речовин між людиною і природою, змінюючи водночас власну сутність.

3. Власність

Власність— складна соціологічна категорія, в якій ви­різняють економічний, соціальний, правовий та інші аспекти. Тому власність вивчають різні науки: політична еко­номія, економічна теорія, юриспруденція, соціологія та ін. Економічна власність - виробничі відносини між людьми у процесі виробництва та привласнення різноманітних об'єктів (засобів виробництва, робочої сили, предметів споживання та ін.) в усіх сферах суспільного відтворення.

Як економічна категорія, власність, у свою чергу, харак­теризується єдністю двох аспектів: кількісного та якісного.

Кількісний аспект власності — різноманітні об'єкти: заводи, засоби праці, земля, гроші, цінні папери, патенти, ліцензії та ін. Найважливішим об'єктом власності є засоби виробництва. Залежно від того, в чиїх руках вони зосеред­жені (рабовласника, феодала чи капіталіста), формується відповідний суспільний спосіб виробництва.

Якісний аспект власності — відносини між людьми, підприємствами, державою, між державами та іншими суб'єктами з приводу привласнення засобів виробництва, створеного продукту, цінних паперів тощо в усіх сферах суспільного відтворення — тобто у безпосередньому вироб­ництві, обміні, розподілі та споживанні.

Юридична власність — вияв волі певного класу, соціальної групи, окремої людини щодо окремих об'єктів власності та правове оформлення цієї волі в юридичних актах і нормах, у праві власності.