Врахування вікових особливостей сприймання

Особливість сприйняття молодшого школяра - малодифференційованість, йому властива слабкість поглибленого, організованого і цілеспрямованого аналізу. Молодші школярі часто виділяють дрібні, випадкові деталі. Висока емоційність, яскравість сприйняття часто призводять до того, що діти гірше сприймають схематичні і символічні зображення, ніж наочні.

При послабленні контролю учителя за цією стороною психічного розвитку дитини у учнів у більше старших класах можуть виникнути складнощі при вивченні математики, фізики, суспільствознавства, хімії і інших предметів.

Ефективним методом організації сприйняття в молодшому шкільному віці для зниження негативних моментів його розвитку являється порівняння, завдяки якому сприйняття стає глибшим, точнішим і повнішим.

При організації уроків історії, географію необхідно враховувати, що сприйняття часу і простору у молодших школярів знаходиться в тісному зв'язку з їх малим і бідним життєвим досвідом. Історичні дати часто є для них абстракцією, вони іноді зовсім не розуміють віддаленості подій в часі. Учителеві необхідно спеціально учити школярів правильно сприймати і оцінювати часові проміжки, причинні залежності, просторові співвідношення, домагаючись розуміння, а не формально правильних відповідей.

З віком у школярів істотно збагачується запас просторових образів. Вони стають не лише багатіше за змістом, але і динамічно. Старшокласники активніше оперують тривимірними образами, в якості основного засобу наочності в цьому віці можуть вільно використати ескізи, схеми, проекційні креслення. Змінюється і сприйняття художніх текстів, що необхідно враховувати не лише при вивченні літератури, але і на уроках географії, історії.

Якщо молодші підлітки(і вже тим більше молодші школярі) займають, як правило, позицію "усередині твору", їм властивіший так званий "наївний реалізм"(їм важко відключитися від конкретних деталей, образів, подій, проникнути в сенс твору), то до восьмого класу змінюється сама позиція школяра як читача: інтерес до себе як до особи, внутрішнього світу людини, проблемам взаємовідносин між людьми призводить до серйознішого сприйняття і розуміння художнього тексту.

Підліток "відривається" від тексту, поглиблюючись в особові проблеми. Віковою особливістю старших школярів, десятикласників є позиція "над текстом", тобто вони не обмежуються простим сприйняттям сюжету, а намагаються усвідомити причини описуваних подій, співвіднести їх з реальним життям, у учнів з'являється тенденція естетично осмислювати твори.

Врахування основних закономірностей сприйманя простору

Недоліки в сприйнятті простору вже в молодшій школі істотно обмежують можливості навчання, вимагають спеціальних зусиль педагогів, а також обов'язкового обліку основних закономірностей розвитку цього виду сприйняття.

Дослідження Б.Г.Ананьєва і Е.Ф.Рибалко дозволили виявити основні помилки в процесі навчання молодших і середніх школярів, які викликаються недоліками в розвитку просторового розрізнення.

Неодноразова поява таких помилок - симптом недоліків в розвитку просторової уяви, які можна усунути за допомогою спеціальної організації учбово-пізнавальної діяльності дитини.

Необхідно пам'ятати, що характер і правильність сприйняття простору залежать не лише від життєвого досвіду людини, але і від особливостей розвитку в перші роки життя, а також багато в чому обумовлені особливостями дозрівання структур мозку, тому для отримання ефективних результатів потрібна рання корекція недоліків сприйняття в дошкільний і молодший шкільний період. При цьому спроби учителя можуть виявитися марними і потрібно втручання фахівців - фізіологів, медиків, психофізіологів.

Одне з основних завдань учителя при роботі з просторовими об'єктами - враховувати основні закономірності розвитку сприйняття простору і навчати дітей найбільш ефективним його способам.

В цілому спостерігаються три основні лінії розвитку сприйняття простору і просторового мислення : 1) перехід від тривимірного простору до двомірного; 2) перехід від наочних зображень до умовно-схематичних і назад; 3) перехід від фіксованої на собі системи відліку при сприйнятті до вільно вибраної або довільно заданої.

Дуже важливим поняттям, що пояснює просторові співвідношення об'єктів, є поняття проекції. Експериментальні дослідження показують, що вже молодші школярі в змозі користуватися ним при рішенні учбових завдань. Ознайомлення ж з теоретичним змістом цього поняття починається лише в сьомому класі. Доцільно починати формувати необхідні для правильного просторового перетворення математичних об'єктів психологічні механізми раніше, наприклад, при здійсненні перетворень симетрії.

Важливо також, починаючи з молодших класів, при викладі математики використати різні геометричні об'єкти. У такому разі і перехід від двомірних зображень до тривимірних, перетворення, здійснювані в різних площинах, виконуються плавніше і продуктивно. Ці ж принципи можуть успішно використовуватися і в кресленні.

Навчити бачити проекційні стосунки можна таким чином. У молодших класах слід наводити більше фактів перспективної зміни образу, потім на основі цього учити перспективному малюнку. При цьому необхідно вводити в навчання не лише круглі, але і прямокутні предмети. В ході виконання завдань слід не просто вказувати, але і пояснювати дітям помилки. Доцільно для підвищення точності сприйняття об'ємної форми практикувати огляд предметів з різних точок зору.

В якості одного із способів можна запропонувати такий: показуючи предмет проти світла(чи проти вікна на тлі неба), слід повертати його. В процесі цього діти бачитимуть, як міняється образ. Предмети треба підбирати по мірі ясності і простоти проекційних стосунків, поступово збільшуючи їх складність.

Важливим засобом розвитку сприйняття простору є практична діяльність з просторовими об'єктами, тобто виміри і графічні побудови. З самого початку навчання в школі і підготовчій групі дитячого саду необхідно учити дитину розрізняти основні ознаки предметів. При цьому перший показ має бути цілісним, а при подальших слід вказувати на те, що треба помітити.

Для успішного розвитку сприйняття простору необхідно вирішувати завдання по геометрії не лише шляхом алгебри, що іноді вважають за краще робити учителя, але обов'язково з використанням схем і графіків, застосовуючи міркування вголос, уявні операції з образами(рішення завдань в думці по кресленню) або спочатку вирішуючи задачу тільки за допомогою креслення, зробивши на нім усі необхідні побудови, а потім вже роблячи детальний запис рішення.

Велике значення тут має поєднання практичних вимірів на око з використанням вимірювальних інструментів, спостереження або опису - з подальшим графічним зображенням. Певну роль в розвитку просторового сприйняття можуть зіграти не лише предмети математичного циклу, але і практичні заняття з фізики(наприклад, дотримання просторово-часового порядку при складанні електричного ланцюга), зоології, географії(складання планів, схем і карт місцевості) та ін.

Істотну роль в сприйнятті простору грає уміння переносити фіксовану точку відліку у будь-яку іншу точку простору. Тільки на основі цієї операції, за образним виразом С.Л.Рубінштейна, "неоформленное переживання протяжності стає справжнім сприйняттям простору".

Таким чином, завдання учителя полягає в тому, щоб забезпечити кожному учневі умови для адекватного(правильного, такого, що відповідає дійсності, повного, усебічного) сприйняття навколишнього світу, щоб дитина не просто дивилася, але і побачила все, що вимагається, не лише слухав, але і почув. Крім того, учитель не повинен забувати і про те, що він сам є суб'єктом сприйняття і на його перцептивну діяльність впливають ті ж чинники.

Тому він повинен добре знати свої індивідуальні перцептивні особливості, посилюючи їх позитивні і послабляючи негативні прояви, вчитися управляти своїм сприйняттям просторових образів. Вони стають не лише багатіше за змістом, але і динамічнішими. Старшокласники активніше оперують тривимірними образами, в якості основного засобу наочності в цьому віці можуть вільно використати ескізи, схеми, проекційні креслення. Змінюється і сприйняття художніх текстів, що необхідно враховувати не лише при вивченні літератури, але і на уроках географії, історії.