- •1. Варіанти стратегії автаркії: недоліки і переваги.
- •2. Варіативність міжнародних економічних стратегій розвитку: макроекономічні складові.
- •3. Варіативність планетарної стратегії стійкого розвитку.
- •4. Варіативність політики автаркії: економічна самодостатність; структурна закритість; економічна закритість; автаркія експансії.
- •5. Варіативність стратегії глобалізації і економічної уніфікації світового простору.
- •6. Варіативність стратегій розвитку транзитивних країн.
- •7. Варіативність сучасних макроекономічних політик і стратегій економічного розвитку.
- •8. Вестернізація як стратегічний проект. Стратегія «Золотого мільярда».
- •9. Взаємозалежність глобальних і національних стратегій стійкого економічного розвитку.
- •10.Види, рівні, суб'єкти та об'єкти міжнародних економічних стратегій.
- •11. Глобалізація економіки як чинник формування нових геостратегічних концепцій розвитку.
- •12. Глобалізація і економічне домінування: сучасні реалії.
- •13. Глобалізація і конфронтаційні стратегії
- •14. Глобалізація і механізми реалізації стратегій розвитку
- •15. Глобалізація і нове індустріальне суспільство.
- •16. Глобалізація і постіндустріальне суспільство
- •17. Глобалізація як закономірність розвитку світового господарства і як західний проект.
- •18. Глобалізація як західний проект.
- •19. Глобалізація як стратегія і як основа транснаціоналізації світової економіки.
- •20. Глобалізм і національна економіка: інтеграція і протистояння.
- •21. Глобальні економічні проблеми сучасності і їхнє відображення у міжнародних стратегіях економічного розвитку.
- •22. Глобальні проблеми сучасності та антикризові стратегії економічного розвитку.
- •23. Горизонтальний та вертикальний зрізи цивілізаційних процесів і варіативність світових стратегій.
- •24. Державна економічна внутрішня та зовнішня політика і міжнародні економічні стратегії.
- •25. Диверсифікованість світових економічних стратегій: цивілізаційний підхід.
- •26. Досвід реалізація стратегій економічного розвитку у провідних країнах світу.
- •27. «Економічне диво» (цивілізаційний досвід країн Південно-Східної Азії).
- •28. Еволюція світового ринкового господарства і міжнародних стратегій економічного розвитку.
- •29. Економічна допомога країн-лідерів країнам з перехідною економікою як інструмент управління трансформаційними процесами у цих країнах.
- •30. Економічне середовище, види й суб'єкти міжнародних економічних стратегій.
- •31. Економічний глобалізм і економічний антиглобалізм у геостратегічному контексті.
- •32. Економічний націоналізм – стратегія захисту національних економік в умовах глобалізації.
- •34. Економічні аспекти цивілізаційної поведінки по лінії Схід-Захід.
- •35. Економічні інтереси і міжнародні стратегії економічного розвитку.
- •36. Економічні реформи в Китаї: цивілізаційний контекст успіху.
- •37. Економічні стратегії домінування у глобальному середовищі: переваги і суперечності.
- •38. Експансіоністські складові стратегій світового економічного домінування.
- •39. Етапи еволюції світового господарства і світових економічних стратегій.
- •40. Етапи кардинальних змін у міжнародних економічних стратегіях.
- •41. Єс: мета,стратегія,принципи формування,проблеми розвитку.
- •42. Європейський Союз, етапи формування та еволюція стратегій.
- •43. Єеп і проблема координації економічного розвитку країн-учасниць.
- •44. Єес: стратегія і принципи формування.
- •45. Єс у контексті цивілізаційної взаємодії.
- •46. Загальнонаціональні та індивідуальні приватні економічні інтереси і міжнародні стратегії економічного розвитку країни.
- •47. Зовнішньоторговельна політика як чинник стратегії соціально-економічного розвитку.
- •48. Інноваційні, інформаційно-технологічні, фінансово-економічні, інституціональні й соціальні засади трансформації світових економічних стратегій в умовах глобалізації.
- •49. Інтеграційні стратегічні пріоритети країн цсє: мета і сучасні реалії
- •51. Класифікація стратегій економічного розвитку за ознаками (домінуючих країн, транзитивних економік, та країн, що розвиваються).
- •52. Конкурентне середовище та національні (регіональні) конкурентні переваги як складові стійкого розвитку глобальної економіки.
- •54. Концептуальні основи трансформації міжнародних економічних стратегій в умовах глобалізації.
- •55. Координація розвитку глобальної економіки Міжнародним валютним фондом та Світовим банком.
- •56. Координуючі наднаціональні інституції снд і їхня ефективність
- •57. Країни як суб'єкти і об'єкти глобальних економічних стратегій домінуючих країн.
- •58. Країни як суб'єкти світових економічних стратегій в умовах глобалізації
- •59. Країни-лідери і наднаціональні економічні регулюючі інституції.
- •60. Критерії стійкого розвитку країн у глобальному середовищі.
- •62. Міжнародна мобільність факторів виробництва і проблема вибору національних стратегій міжнародної економічної поведінки.
- •63. Міжнародне конкурентне середовище, інтеграція та національні (регіональні) конкурентні переваги.
- •64. Міжнародні економічні стратегії і екологічна рівновага
- •65. Міжнародні стратегії економічних трансформацій на пострадянському просторі
- •66. Міжнародні урядові установи оон і економічна доцільність координуючого впливу на окремі сфери національних економік.
- •67. Моделі розвитку національних економік і диверсифікація світових економічних стратегій.
- •68. Наднаціональна координація процесів стійкого розвитку.
- •69. Наднаціональні міжнародні і регіональні економічні регулюючі інституції та їхня роль у реалізації світових економічних стратегій.
- •70. Наздоганяльні стратегії національного економічного розвитку
- •71. Національна економіка в глобальному середовищі: стратегія автаркії і наслідки її реалізації – см. №1
- •72. Національна економіка в глобальному середовищі: стратегія відкритості і наслідки її реалізації.
- •73. Національні економіки перехідного типу в глобальному середовищі: основи економічної стратегії.
- •74. Національні економічні стратегії розвитку країн-лідерів.
- •4. Шведська, Скандинавська модель (соціально-демократична).
- •75. Національні переваги та національні пріоритети як основа національних економічних стратегій розвитку.
- •76. Національні стратегії економічного прориву. Мобілізаційна модель.
- •77. Нова стратегія єс «Європа 2020».
- •78. Основні світові концепції економічного розвитку і стратегії міжнародної економічної поведінки країн.
- •79. Основні цивілізаційні розбіжності у принципах економічної організації суспільств і цивілізаційна обумовленість економічних стратегій розвитку країн світу.
- •80. Особливості інтеграційних стратегій країн Азіатсько-Тихоокеанському регіону.
- •81. Перевага відсталості і стратегії економічного розвитку («економічне диво»).
- •82. Передумови й фактори формування, множення й диверсифікованості міжнародних економічних стратегій.
- •83. Постіндустріальний світовий розвиток і особливості формування сучасних стратегій.
- •84. Проблеми вибору стратегії економічного розвитку в світлі цивілізаційних викликів: синтез і цивілізаційна ідентичність.
- •85. Проблеми домінування та інтеграції.
- •86. Проблеми економічного розвитку в світлі цивілізаційних викликів.
- •87. Проблеми міжнародного економічного домінування.
- •88. Проблеми формування планетарної стратегії стійкого розвитку і економічні інтереси країн-лідерів.
- •89. Процеси глобалізації і економічний націоналізм.
- •93. Ринкова економіка, економічна демократія і стратегії міжнародного економічного розвитку країн з ринковою економікою.
- •94. Світові «центри тяжіння» і інтеграційні процеси: варіативність міжнародних економічних стратегій.
- •95. Світові економічні ресурси як база реалізації стратегій соціально-економічного розвитку.
- •96. Світові макрорегіональні угрупування і варіативність міжнародних економічних стратегій.
- •97. Світові фінансово-економічні кризи у контексті глобалізації і антикризові стратегії регіональних співтовариств.
- •98. Середовище та фактори формування міжнародних стратегій економічного розвитку.
- •99. Синтез економічних стратегій у межах окремих цивілізацій: межі диверсифікації.
- •100. Система міжнародних організацій з регулювання світової торгівлі та їхні стратегічні цілі.
- •101. Специфіка стратегії автаркії домінуючих, транзитивних країн та країн, що розвиваються.
- •103. Специфіка стратегій по лінії Схід-Захід.
- •105. Співвідношення національних, регіональних та глобальних стратегій економічного розвитку.
- •106. Сприяння з боку наднаціональних інституцій адаптації реформаторських моделей у транзитивних країнах як напрям координуючого впливу.
- •107. Стратегії «наздоганяючого розвитку» та їхня результативність.
- •108. Стратегії виживання (інерційні стратегії) економічного розвитку
- •109.Стратегії держави в умовах глобалізації.
- •110.Стратегії економічного зростання і державне регулювання ринкової економіки.
- •111.Стратегії мвф: умови та наслідки їхньої реалізації.
- •112.Стратегії наднаціональних інституцій і їхній вплив на формування національних стратегій та стратегій світового економічного розвитку.
- •113.Стратегії постсоціалістичних країн у світовому інтеграційному полі.
- •114. Стратегії розвитку країн, що розвиваються.
- •115.Стратегії Світового банку, єбрр: мета і реальні наслідки.
- •116.Стратегії та проблеми розвитку європейської спільноти і національних держав.
- •117. Стратегії тнк і національні стратегії міжнародного економічного розвитку.
- •118.Стратегії тнк і національні стратегії міжнародного економічного розвитку.
- •119. Стратегії тнк у контексті стратегій домінування країн-лідерів.
- •120.Стратегічна мета та цивілізаційні чинники формування світових економічних співтовариств.
- •121.Стратегічні завдання гатт/сот у регулюванні міжнародної торгівлі та світового економічного розвитку.
- •122.Стратегія автаркії експансії («автаркії великих просторів»)
- •123.Стратегія відкритості і проблеми забезпечення стійкого розвитку світової економіки.
- •124. Стратегія відкритості: недоліки і переваги.
- •125. Стратегія глобалізації: базові принципи формування.
- •126. Стратегія домінування і концепція «полюсів розвитку»
- •128. Стратегія сталого розвитку оон і економічна допомога країнам, що розвиваються.
- •129. Сучасний глобалізм та антиглобалізм у геостратегічному контексті.
- •130. Сучасні антикризові стратегії країн-лідерів.
- •131. Сучасні геополітичні стратегії світового розвитку: «геополітичні розломи».
- •132. Сучасні світові інноваційні економічні стратегії.
- •133. Теорія і політика економічної інтеграції як напрям світового економічного розвитку.
- •134. Цивілізаційна диверсифікація і постсоціалістичні країни.
- •135. Цивілізаційна специфіка і міжнародні стратегії економічного розвитку країн Заходу.
- •136. Цивілізаційна специфіка міжнародних економічних стратегій країн Ісламу.
- •137. Цивілізаційна специфіка стратегій ринкових трансформацій у країнах Центральної та Східної Європи.
- •138. Цивілізаційний контекст трансформацій світових економічних стратегій в умовах глобалізації.
- •139. Цивілізаційний чинник розвитку національних економік.
- •140. Цивілізаційні аспекти формування міжнародних стратегій економічного розвитку.
- •141. Цивілізаційні виміри стратегій економічного розвитку країн світу.
- •142. Цивілізаційні виміри стратегій економічного розвитку.
- •143. Цивілізаційні витоки економічного націоналізму.
- •144. Варіативність сучасних економічних стратегій і вибір України.
- •145. Гатт/сот і Україна: підсумки переговорних процесів.
- •146. Еволюція стратегій розвитку економіки України як транзитивної країни.
- •147. Економіки національних держав та регіонів у контексті інтересів України.
- •148. Економічна політика України в контексті розширення єс.
- •149. Економічна політика України в контексті створення єеп.
- •150. Єс: етапи формування й еволюція стратегій. Україна і єс.
- •151. Мета і напрямки координуючого впливу наднаціональних інституцій і Україна.
- •152. Національна стратегія сталого розвитку України.
- •153. Національні переваги і національні пріоритети України як основа стратегічної моделі розвитку.
- •154. Постсоціалістичні країни у світовому інтеграційному полі. Інтеграційний вибір України.
- •155. Проблема формування Україною національної економічної внутрішньої та зовнішньої стратегій розвитку на основі урахування аспектів варіативних світових економічних стратегій.
- •156. Стратегії єбрр і Україна: підсумки стратегічного партнерства.
- •157. Стратегії мвф. Мвф і Україна: підсумки стратегічного партнерства.
- •Стратегії ринкових реформ в Україні в контексті світового досвіду.
- •159. Стратегії розвитку України у глобальному середовищі.
- •160. Стратегії Світового банку і Україна: підсумки стратегічного партнерства.
- •161. Стратегія України в контексті євроінтеграції.
- •Україна – єеп у контексті міжнародних економічних стратегій.
- •Україна – єс у контексті міжнародних економічних стратегій.
- •164. Україна в міжнародному конкурентному середовищі: вибір стратегії розвитку.
- •165. Україна і наднаціональні регулюючі світові та регіональні економічні інституції: підсумки стратегічного партнерства.
- •166. Україна і стратегії регіоналізації.
- •167. Україна у геостратегічному контексті.
- •168. Україна як об’єкт геополітичних стратегій.
- •169. Україна: вибір оптимальних стратегій економічного розвитку в умовах глобалізації
- •170. Цивілізаційна специфіка ринкових трансформацій в Україні.
26. Досвід реалізація стратегій економічного розвитку у провідних країнах світу.
США. Головна мета стратегії: вся планета оголошується сферою інтересів США, в тому числі економічних. Відповідно до цієї мети формується міжнародна політика та стратегія розвитку. США є лідером глобалізації, спрямовуючи його в певне русло й активізуючи цей процес.
Сучасна стратегія США грунт. на ліберальній моделі. Відповідно до неї уряд здійснює економічну політику, теорет.базою якої є монетаризм, і яка втілюється з 70-х рр. ХХ ст. Так було не завжди. В осн. стратегії Рузвельта – кейсіанська теорія (була домін. в 30-х рр., під час ІІ св.в. і в повоєнні роки).
Після війни регулювальна роль держ. не тільки не знизилась, а на деякий час навіть посилилась. 1945 р., Трумен оголосив «середній курс» - його суттю було поєдн. під-кої ініціативи з держ. дія-тю в гос-ві змішаного типу.
Економічні стратегії США форм. на засадах кейсіанства до поч. 70-х рр. 1981 р., Рейган запропонував нову програму, яка базувалась на монетар. теорії. В її основі підтримка приватного під-ва при одночасному послаблені держ. втручання в мікроекон. процеси («рейгономіка», до кін.80-х).
З кін. мин. ст. в США відбув. реструктуризація економіки. Фокус на інформ. технол. і програмних продуктах.
Японія. Модель екон. роз-ку – ієрархічний корпоративізм. Ця модель формув. протягом останніх півтора століть, удосконал. Вона є основою розробки екон. стратегій країни. 1867-68 рр. революція «Мейзді» - розчистила шлях ринковим реформам. Опісля неї держ. здійснює протекц. політику, підтримуючи приватне під-во. 30-40-ві рр. ХХ ст. – політика мілітаризації економіки. Перші повоєнні роки – політика нав’язана амер. окупаційними військами: демілітар. екон., декартелізація, заверш. аграрної реформи. 1947-49 рр. – здійснена земельна реформа, фін. стабілізація, пріорітет ек. реформ – піднесення вир-ва. Роль держ. зросла. Введення індикативних планів. 70-80-ті рр. – структурна перебудова економіки, зміни в ек. політиці уряду. 90-ті рр. – суттєве гальмування ек. Японії, зростання безробіття. 1999 р. – нова стратегія розвитку економіки «великий вибух», зниження знач. ринк. важелів регулювання, зниж. подоходного податку з корпорацій.
ФРН. Стратегія Ерхарда (в основі – ідеї фрайбурзької школи) – вільна ринкова економіка, теорія «соц. ринк. ек.», неоліберальний напрям. Стратег. Мета – відновл. ек., досягн. рівня розв. держ. на новій техн. осн. Сильна роль держ. в регул. соц. відносин, підтримка ключових галузей. Криза 1966-67 рр. – формув. нової стратегії, направленої на стабіліз. ек. Політика неокейнсіанства: 5-річне фін. планування, фіскальна політика стабілізації, регул. сукупного попиту. 70-ті рр., Шмідт – стратегія «глобал. регул.». 1982 р., Коль та христ. демократи – стрим. збільш. витрат, стимул. НТП. 1999 р., Шрьодер – неоліберальний напрям, підтримка малого та сер. Бізнесу, зниж. податків.
Одним з найв. стратег. напрямів ек. розв. Нім. є її участь і європ. інтеграц. процесах.
Франція. Стратег. Політика форм. під низкою чин-ків: переваж. ролі позичкового капіталу, виключна роль держ. в регул. ек. проц., активне членство в ЄС.
В період між двома св.в. ек. політика, що тримала назву «дерижизму», спиралась на ідеї Кейнса. Після 2-ї св.в. – декілька хвиль націоналіз. й зміцнення ек. ролі держ. Стратег. мета – індустріаліз. Країни, для утрим. статусу великої держ., соц. орієнтована ринкова економіка. 60-70 рр. – лібералізація ек., мета – збалансув. держ.бюдж. 1981 р., Міттеран – нова хвиля націоналіз., значна увага індикат планув. 90-ті рр., консерватори на чолі з Шираком – стимул. прив. сектора. Уряд Жоспена – радикальні реформи, контроль цін, врегул. держбюджету, стимул. розв. ек. через зростання попиту, соц. пол-ка – 60% держвитрат. З 2007 р. уряд Саркозі – дирижизм з посиленням рин. відносин, з лібер моделлю, активна участь в європ. процесах.
ВБ. Протягом війни – жорстке регул. ек. Під час світової кризи – збільшення податків, зменш. посадових окладів та виплат безробітним. 1931 р. – відмова від фрітрейдерства та повершнення до протекц. Перші повоєнні роки – ек. політика, що грунт на теорії Кейнса, націонал. великої к-ті під-в, розшир. кіл-ті госп. і соц. фун-ій уряду, стимул. інвестицій. 1951 р., Черчілль – мета: повернення ролі лідера у світовій політиці, неоліберальна ек. політика. 1694 р., лейбористи – індикативне й регіон. планув. Осн. завдання – боротьба з інфляцією. 1979 р., Тетчер – монетаризм, денаціоналізація,зниження податку на прибуток, стимул. розв. прив. бізнесу, боротьба з інфляцією, проблеми соц. порядку. 1997 р., Блер – лейборизм з розвитком ринк. ек., кращі умови одерж. освіти, проф. навч., стимулюв. праці, створ. нових роб. місць, обмеж. зрост. цін., скор. дефіциту держбюджету.