- •Житлове право України
- •Тема 1. Правове регулювання правовідносин у житловій сфері
- •1.1. Передумови реформування житлового права та сучасні тенденції розвитку житлового законодавства
- •1.2. Правове регулювання житлових відносин. Предмет та метод житлового права
- •1.3.Поняття та система житлового законодавства
- •1.4. Джерела житлового права
- •1.5. Учасники житлових правовідносин
- •1.5. Житлові права та обов’язки громадян
- •Контрольні питання
- •Література
- •Тема 2. Житловий фонд
- •2.1. Призначення житлового фонду України
- •2.2. Юридична класифікація жилих будинків і приміщень
- •2.3. Передача житлового фонду в комунальну власність
- •2.4. Непридатність жилих будинків для проживання
- •Контрольні питання
- •Література
- •Тема 3. Забезпечення громадян жилими приміщеннями у будинках державного і громадського житлового фонду
- •3.1. Нормативна база
- •3.2. Квартирний облік
- •3.3. Розподіл та надання жилих приміщень
- •Контрольні питання
- •Тема 4. Користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду
- •4.1. Договір оренди жилого приміщення
- •4.2. Договір піднайму жилого приміщення
- •4.3. Збереження права на жиле приміщення за громадянами в разі їх тимчасової відсутності
- •4.4. Право наймача на заміну жилого приміщення більшого розміру на жиле приміщення меншого розміру
- •4.5. Обмін жилими приміщеннями
- •Контрольні питання
- •Література
- •Тема 5. Приватизація державного житлового фонду
- •5.1. Право громадян на приватизацію державного житлового фонду
- •5.2. Приватизація частини комунальної квартири державного житлового фонду
- •5.3. Приватизація житла в будинку, що потребує ремонту
- •5.4. Приватизація громадського житлового фонду
- •5.5. Реприватизація житла
- •5.6. Доприватизація житла
- •Контрольні питання
- •Література
- •Тема 6. Користування службовими жилими приміщеннями та гуртожитками
- •6.1. Користування службовими жилими приміщеннями
- •6.2. Користування гуртожитками
- •Контрольні питання
- •Література
- •Тема 7. Організація та діяльність житлово-будівельних кооперативів
- •7.2. Порядок організації та діяльність жбк
- •7.3. Правові засади створення та діяльності молодіжних житлових комплексів
- •Контрольні питання
- •Література
- •Тема 8. Виникнення, реалізація та припинення права власності на жилі приміщення в будинках (квартирах) приватного житлового фонду
- •8.1. Підстави виникнення та припинення права власності на житло
- •8.2. Користування жилими приміщеннями в будинках (квартирах) приватного житлового фонду
- •Контрольні питання
- •1. Назвіть підстави виникнення (набуття) права власності на житло
- •Література
- •Тема 9. Утримання приватного житлового фонду
- •9.1. Правове становище співвласників квартир.
- •9.2. Организация та діяльність товариства співвласників квартир
- •Контрольні питання
- •Література
- •Тема 10. Квартирна плата. Пильги по квартирнОї плати. Субсидії. Безоплатний ремонт
- •10.1.Квартирна плата
- •10.2. Пільги по квартирній оплаті та плати за комунальні послуги
- •10.3.Субсидії
- •Контрольні питання
- •Література
- •Тема 11. Виселення громадян з жилих приміщень державного житлового фонду
- •11.1. Виселення наймачів у зв’язку з капітальним ремонтом будинку
- •11.2. Виселення громадян з жилих приміщень із забезпеченням іншим житлом
- •11.3. Виселення без надання громадянам іншого жилого приміщення
- •11.4. Порушення правил співжиття
- •Контрольні питання
- •Література
- •Тема 12. Відповідальність за порушення житлового законодавства. Порядок розгляду і вирішення житлових спорів
- •12.1. Юридична відповідальність за порушення житлового законодавства
- •12.2. Захіст та охорона житлових прав громадян
- •12.3. Характеристика спорів, що розглядаються в судовому порядку
- •Контрольні питання
- •Література
- •Висновки
1.5. Житлові права та обов’язки громадян
Громадяни України є основним суб'єктом житлового права. Громадяни на свій розсуд і в своїх інтересах здійснюють належні їм права, в тому числі розпоряджаються ними. Вони вільні у встановленні та реалізації своїх житлових прав у силу договору або інших передбачених або непередбачених законом підстав. Вони мають право вільного вибору жилих приміщень для проживання в них як власників, наймачів тощо.
Крім громадян України, носіями житлових прав і обов'язків можуть визнаватися й інші особи. Так суб'єктами права власності на житло можуть бути й іноземні громадяни та особи без громадянства. Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»1 (ст. 12) визначено, що іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, також мають право на підставах і в порядку, встановлених для громадян України, одержати жиле приміщення. Стаття 132і ЖК УРСР передбачає випадки надання житла біженцям. Тобто право на житло можуть мати фізичні особи, незалежно від їх громадянства і постійного місця проживання, за умови, що вони не мають житла, потребують поліпшення житлових умов, їх доход недостатній для придбання житла.
Визначальним критерієм права на житло є момент, а не підстава його виникнення. Людина набуває особисті немайнові права, в т.ч. і право на житло, від дня народження, навіть у випадку якщо вона народилася у батьків, які мають житло. Тобто право на житло є природним, а не позитивним. Сучасне розуміння права на житло ґрунтується на визнанні цього права як невід'ємної частини прав людини. Незважаючи на це, воно вимагає не тільки проголошення, а й відповідного нормативного закріплення. Природний характер права на житло вказує на те, що це право належить як дієздатній особі, так і особі з неповною дієздатністю внаслідок віку чи стану.
Щоб самостійно реалізувати правоздатність на житло, фізичні особи мають бути дієздатними, тобто усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, бути спроможними набувати для себе права та створювати для себе обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання (ст. 30 ЦК України). Громадянин має право, при дотриманні встановлених законодавством вимог, розпоряджатися своїми суб'єктивними правами (користуватися та розпоряджатися житлом, укладати договір найму житла, здійснювати інші юридичні дії). Стаття 31 ЖК УРСР прямо закріплює право громадян на одержання жилого приміщення як елемент правоздатності. Категорії право- і дієздатності за наявності спільних рис є різними правовими категоріями, хоча зміст їх тісно пов'язаний між собою. Так, мати дієздатність не означає можливість особисто реалізувати право на житло, тому що це право не обумовлене.
Крім наймача, носієм суб'єктивних житлових прав може бути власник житла, якщо проживає у власному житлі. Цивільна дієздатність фізичних осіб виникає у повному обсязі з настанням повноліття, після досягнення особою 18-річного віку.
Громадяни самостійно здійснюють право на одержання жилого приміщення в будинках державного і комунального житлового фонду з настанням повноліття (18-річчя), за місцем проживання громадян, а такі, що одружилися або влаштувалися на роботу в передбачених законом випадках до досягнення вісімнадцятирічного віку, - відповідно з часу одруження або влаштування на роботу. Інші неповнолітні (віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) здійснюють право на одержання жилого приміщення за згодою батьків або піклувальників.
Право на жиле приміщення державного і комунального житлового фонду фізичної особи виникає з договору найму житла, згідно з яким у всіх членів сім'ї наймача рівні права і обов'язки (ст. 61 ЖК УРСР).