11 Розділ 1. Суспільно-географічне прогнозування як напрям наукових досліджень

Думати - найважча з робіт.

Мабуть тому так мине людей

нею займаються.

Г. Форд, амер. Бізнесмен

Прогнозування є природньою функцією будь-якої наукової дисциплі­ни. Але наскільки б розвиненими, досконалими не були теоретико-методологічні та методичні засади прогнозування будь-якої з галузей науки (економіки, соціології, географії чи кібернетики), вони не в змозі самостійно забезпечити розробку універсального прогнозу соціально-економічного розвитку території. Фахівці кожної з них окремо не можуть і не повинні прогнозувати всі аспекти життєдіяльності населення в межах певного регіону, а мають передбачати розвиток лише тих аспектів, які стосуються саме їх об'єктів дослідження. Проте зважаючи на той факт, що регіон як ділянка земної поверхні є об'єктом географічної науки, то саме географічний прогноз повинен лежати в основі інтегрального про­гнозу регіонального розвитку. Решта ж галузевих прогнозів (економічний, демографічний чи технологічний) мають використовуватися при розробці географічного прогнозу, доповнювати його, оскільки об'єкти дослідження відповідних наук (наприклад, виробничі чи соціальні відносини) лише опосередковано торкаються території.

Теоретико-методологічні та методичні засади наукового передбачен­ня шляхів розвитку регіонів у майбутньому становлять суть такої науко­вої дисципліни, як суспільно-географічна прогностика. Основним зміс­том наукової діяльності фахівців у галузі суспільно-географічної прогнос­тики є суспільно-географічне прогнозування. Науковим же результатом такої діяльності виступають суспільно-географічні прогнози, практичне використання яких спрямоване передусім на обґрунтування заходів державної регіональної політики (рис.1.1).

1. Становлення та суспільно-географічної прогностики

Кожна наукова дисципліна у своєму становленні і розвитку проходить ряд якісних етапів. І лише після її остаточного затвердження у структурі загальної теорії можна аналізувати, оцінювати цю історію, методологічні

надбання, а вже на основі цього - виявляти "слабкі місця", шукати перс­пективи її збагачення і дальшого розвитку. Це стосується і суспільно-географічної прогностики як однієї із складових суспільної географії. Ця наукова дисципліна, на думку автора, у своєму розвитку вже досягла того "порогу", після якого можна робити перші оцінки і висновки щодо її змісту та функцій. Суспільно-географічна прогностика твердо зайняла свою наукову "нішу", отримавши водночас і запит суспільної практики.

Суспільно-географічна прогностика					Наукова дисципліна
Суспільно - географічне прогнозування					Зміст наукової діяльності
Суспільно-географічнІ прогнози					Результат наукової діяльності
Заходи регіональної політики
				Практичне застосування

Рис. 1.1. Співвідношення понять суспільно-географічний прогноз,