3. Лінії підтримки та опору в технічному аналізі

Основними засобами графічного аналізу є лінії тренду (підтримки й опору), канали й графічні фігури (моделі).

Лінії тренду використаються для опису переважаючих настроїв на ринку. Ці лінії називаються лініями підтримки й опору. Тренд можна визначити як послідовність зростаючих максимумів і мінімумів ціни фінансового активу. Лінія підтримки проводиться через послідовні мінімуми тенденції (рис. 15).

Рис. 15. Приклад лінії підтримки

Лінію підтримки можна провести, якщо є хоча б 2, а краще 3 послідовно зростаючі мінімуми. Прогнозна цінність ліній підтримки полягає в наступному: якщо кілька разів коррекційна хвиля у тенденції зростання стикається з лінію підтримки й знову починає рухатися нагору, то з високою часткою ймовірності можна сатверджувати, що наступна корекція розгорнеться вгору біля лінії підтримки й там буде знайдений новий локальний мінімум.

Лінія підтримки виконує прогнозну функції про розворот тенденції для зростаючих тенденцій. Якщо корекція не зупиниться біля рівня підтримки, а піде нижче, то можна говорити про те, що тенденція розгорнулася. Правда, до цього правила потрібно ставитися вкрай обережно, тому що часто зустрічаються помилкові пробої лінії підтримки, коли ціна виходить за межі лінії підтримки, а потім повертається назад. Гарним підтвердженням пробою є повернення ціни після прориву до лінії підтримки, а потім її хід у напрямку пробою. Імовірність дійсності пробою підвищує зростаючий показник обсягу.

Ще одним засобом графічного аналізу є лінія опору. Вона відображає приблизно аналогічні бачення ринку його учасниками. Для побудови лінії опору потрібні два, а краще три максимуму, що послідовно підвищуються (послідовно знижуються мінімуми для спадних тенденцій). Лінія проводиться через ці точки. Для лінії опору справедливі ті ж рекомендації з побудови й застосування, що й для лінії підтримки. Лінія опору виконує прогнозні функції про розворот тенденції для тенденцій, що знижуються.

Якщо провести лінію підтримки разом з лінією опору, то ми одержимо ще один інструмент дослідження графіка - канал. Приклад каналу гаведено на рис. (рис. 16).

Рис. 16. Приклад каналу

Якщо ціна розгорнулася поблизу, або, торкнувшись, лінії тренду (підтримки або опору), то можна припустити, що ціна досягне іншої лінії тренду (підтримки або опору) і розгорнеться в протилежному напрямку. Слід зазначити, що канал можна вважати сформованим, тільки якщо процеси руху усередині каналу вже відбувалися не один раз. Пробій каналу може свідчити про розворот тенденції або посилення існуючої тенденції.

4. Характеристика стратегії інвестування в умовах динаміки вартості фінансових активів

Для успішної роботи на фінансових ринках потрібна стратегія.

Під стратегій розуміється усвідомлено (на підставі жорстко описаних критеріїв) розроблена послідовність дій з купівлі-продажу фінансових активів.

Кожний інвестор, що виходить на ринок, повинен чітко представляти відповіді на наступні питання:

- ціль (максимізація прибутку, страхування ризиків, залучення коштів на який-небудь термін тощо);

- сегменти ринку (фондовий, терміновий ринок, акції або облігації, грошовий ринок);

- ступінь ризику, тобто максимальний збиток, на який готовий інвестор (не рекомендується приймати ризик понад 2% від капіталу);

- термін інвестування.

Розповсюдженою помилкою при формуванні й реалізації інвестиційних стратегій є те, що багато інвесторів на ринку відмовляються від стратегії, виробленої ними, коли, на їхню думку ринкова ситуація може обернутися в гарний фінансовий результат. Це приводить в кращому разі до недоодержання прибутку, а в гіршому - до збитків.

Купувати активи треба при підвищенні їхньої курсової вартості, а продавати при зниженні

Існує поширена думка про те, що, якщо купувати активи доцільно, коли вони найбільш дешеві, а продавати їх, коли вони дорогі, то це напевно принесе прибуток. Однак багатьом інвесторам здається, що якщо активи падають у ціні, то вони дешеві, а якщо зростають у ціні, то дорогі. Тому вони купують активи, коли їхній курс знижується, а продають, коли він зростає. Це більша помилка.

Купувати активи треба при підвищенні їхньої курсової вартості, а продавати при зниженні.

Активи купують розраховуючи на те, що ті почнуть зростати в ціні. Якщо ціна активу знижується, виходить, допущений прорахунок. Тобто, у принципі, логічно купувати ті активи, ціна яких зростає. Більше того, найкраще купувати коли їхня ціна перевищить максимальну ціну минулого періоду. Тоді не виявиться незадоволених власників, готових у будь-який момент викинути свої активи на ринок „по дешевці”.