5. Економіка виробництва продукції рослинництва

1. Народногосподарське значення та склад продукції рослинництва

Рослинництво - провідна галузь аграрного виробництва.

Його продукція має надзвичайно важливе народногосподарське значення. Низка продуктів споживається в натуральному вигляді, інші, й це значна частина використовуються як сировина для галузей легкої та харчової промисловості, а частина -як корми для тварин.

У валовому виробництві продукції сільського господарства на рослинництво припадає близько 45%. Тут вирощується майже 350 різних нидів рослин. Рослинництво - достатньо динамічна галузь. Постійно змінюються площі оброблюваних земель, проводяться різні меліоративні роботи, змінюється кількість культивованих культур, удосконалюється спеціалізація та концентрація.

Особливе й винятково важливе місце серед галузей рослинництва посідає зернове виробництво, яке становить основу рослинництва і всього сільськогосподарського виробництва.

Хліб та інші продукти, одержані від переробки зерна, мають важливо значення у харчуванні людей, оскільки містять усі речовини і багато мікроелементів, необхідних для забезпечення життєдіяльності. Зерно є основною та єдиною сировиною для мукомельної, круп'яної, хлібопекарської, кондитерської, пивоварної, спиртової та комбікормової промисловостей. Отримані продукти від переробки зерна використовують в інших галузях харчової й легкої промисловості. Рівень розвитку зернового виробництва вирішально впливає на забезпечення кормами тваринництва, визначає рівень розвитку таких галузей, як свинарство і птахівництво.

Споживання хліба та хлібопродуктів у розрахунку на душу населення України коливається в межах 110-120 кг, а обсяги його виробництва на одну людину становлять приблизно 816 кг.

Зерно добре зберігається в сухому вигляді, легко транспортується на великі відстані, не вимагає спеціальних транспортних засобів, має високу сипкість і піддається простим засобам механізації завантаження та розвантаження.

Зернові культури займають понад 50 % у структурі всіх площ посівів багатогалузевих аграрних підприємств. Вони поділяються на продовольчі - пшениця і жито, круп'яні - гречка, просо, рис, фуражні - ячмінь, овес, кукурудза, зернобобові. В Україні вирощують озимі й ярі зернові культури, їх співвідношення залежить від конкретних економічних і природних умов підприємства. Раціональне поєднання посівів озимих і ярих культур, з одного боку, економічно доцільне, оскільки розтягує час посіву і збирання хліба, пом'якшуючи в такий спосіб сезонне напруження у виконанні робіт. З іншого боку, озимі та ярі культури за тих чи інших погодних умов підстраховують одні одних, забезпечують стійкі валові збори. Як наслідок - підприємства менше піддаються ризику.

Технічні культури (цукрові буряки, льон-довгунець, соняшник) слугують сировиною для легкої та харчової промисловості.

Цукрові буряки в Україні мають промислове значення і є єдиним джерелом отримання важливого харчового продукту - - цукру. Біологічний вміст цукру в коренях сягає 18,5 %, а за переробки цукрових буряків на вітчизняних цукрових заводах вихід його не перевищує 11-12%. Аграрні підприємства, виробляючи цукрові буряки, одержують побічну продукцію - гичку, а цукрові заводи, переробляючи їх - жом і мелясу, які використовуються на корм худобі. За врожай пості цукрових буряків 350 ц/га підприємства отримують близько 50 ц цукру і 56 ц кормових одиниць побічної продукції, або 100 кормових одиниць з гектара. Наявність цукрових буряків у сівозміні поліпшує культуру землеробства, підвищує продуктивність землі.

Льон-довгунець вирощується здебільшого як прядильна культура. Одержане волокно є сировиною для текстильної промисловості. Воно належить до найцінніших волокон, що використовують у технічній промисловості, й за міцністю значно перевищує бавовну, джгут і вовну. З нього виготовляють тканини технічного та побутового призначення, мішковину тощо.

Насіння льону-довгунцю має високоякісну олію, яка використовується в електротехнічній, шкіряній, фармацевтичній і лакофарбовій промисловості. Відходи олійного виробництва (макуху) використовують як цінний білковий корм для годівлі сільськогосподарських тварин. У ній міститься від 6 до 12 % жиру і до 3 % білкових речовин. У 1 кг макухи є 1,15 кормових одиниць, 285 г перетравного протеїну, 3,4 г кальцію, 8,6 г фосфору, 2 мг каротину.

Із соняшнику отримують харчову олію, що споживається з їжею, а також використовується в харчовій, кондитерській і легкій промисловості. За споживчими якостями олія не поступається тваринним жирам, а в багатьох випадках є кращою. Соняшник характеризується високою олійністю насіння (до 50%) і високим заводським виходом олії (до 46%). Макуха - побічний продукт переробки - цінний високобілковий корм для тварин і сировина для комбікормової промисловості. В 1 кг макухи є 357 г перетравного протеїну і 373 г шроту.

Картопля - важлива продовольча, технічна і кормова культура. У продовольчому балансі вона посідає друге місце після зерна. Середня норма споживання картоплі на душу населення сягає 112 кг. Як сировину картоплю використовують для отримання крохмалю та спирту. Із урожаю картоплі, зібраного з 1 га, виготовляють у 3-4 рази більше спирту, ніж із зернових культур. Крім цього, з переробки 1 т картоплі одержують 1,5 т барди для тваринництва, що становить 27 ц кормових одиниць з 1 га за урожайності 200 ц/га. Картопля - цінна кормова культура. За урожайності 200 ц/га отримують 58 ц кормових одиниць.

Овочівництво. Серед продуктів харчування овочам належить особлива роль, оскільки, крім вуглеводів, білків, цукру, вони містять вітаміни, солі, мінеральні речовини, мікроелементи, органічні кислоти й інші сполуки, вкрай необхідні для забезпечення життєдіяльності людини, мають дієтичне і лікувальне значення. Овочі споживаються в свіжому, квашеному та консервованому вигляді. Норма споживання овочів і баштанних становить близько 150 кг. Основними овочевими культурами є капуста, помідори, огірки, морква, столовий буряк, цибуля, баштанні та ін. їх вирощування значною мірою визначається природними й економічними умовами. Овочеві культури неоднаково вимогливі до ґрунту і температури. Розвиток овочівництва залежить від забезпеченості робочою силою, транспортними засобами для перевезення продукції та наявності ринків збуту. Багато з них не піддаються зберіганню у свіжому вигляді, тому для безперервного забезпечення населення ведеться овочівництво закритого ґрунту.

2. Показники економічної ефективності виробництва продукції рослинництва

Вирощування тих чи інших видів сільськогосподарських культур загалом в Україні та кожним окремо взятим підприємством залежить від конкретних природно-економічних умов регіонів. Придатними вважаються умови, які забезпечують безперервний приріст урожаю певної культури і зниження витрат на виробництво її одиниці. Крім цього, можуть враховуватися й інші чинники, що сприяють виробництву. В зоні крупних міст і промислових центрів аграрним підприємствам доцільно розвивати виробництво овочів, картоплі та плодів. На цю продукцію завжди є попит, а беручи до уваги те, що вона малотранспортабельна, то для приміських господарств затрати праці й матеріальних засобів на доставку продукції, і втрати її в зв'язку з транспортуванням, у тому числі й якості, будуть значно нижчі, ніж для віддалених. Функціонування підприємств переробної промисловості (цукрових, спиртових, овочеконсервних, з первинної переробки льону-довгунцю та ін.) сприяє розвитку виробництва відповідних культур.

Розміщення виробництва тієї чи іншої продукції в сучасних умовах повинно здійснюватися з урахуванням потреби суспільства в найважливіших продуктах харчування і сировинних ресурсах, щоб забезпечити науково обґрунтовані норми споживання на душу населення. Розширення виробництва зерна, цукрових буряків, льону-довгунцю сприятиме не лише повному задоволенню потреб населення країни, а й експорту цих видів продукції в інші країни, що забезпечить надходження валюти і зміцнить економічний стан аграрних підприємств.

Озимі культури, які займають близько 35 % усіх посівів зернових, висівають практично всі господарства. Через порівняно невисоку врожайність озимого жита посіви його обмежені. Ця культура культивується переважно у поліській зоні. Ярі зернові (пшениця, ячмінь, овес, зернобобові) висівають майже всі підприємства. Основні площі та найбільші валові збори кукурудзи мають підприємства південної й центральної частини України. Тут також розміщено основні посіви соняшнику, баштанних, овочів та інших теплолюбних культур.

Для продовольчих потреб картоплю вирощують всюди. В останні роки спостерігається суттєве переміщення обсягів виробництва картоплі з великих сільськогосподарських підприємств у фермерські та селянські й особисті підсобні господарства населення. Виробництво овочів і картоплі переважно концентрується у приміських господарствах навколо крупних міст і підприємствах, що мають добре транспортне сполучення зі споживачами.

Льон-довгунець - культура" дуже вимоглива до вологи. Крім цього, технологія отримання волокна у нашій країні ґрунтується здебільшого на росяній мочці, тому його висівають лише підприємства Поліської зони. Основні льоносійні підприємства розташовані в Житомирській, Львівській, Рівненській, Чернігівській, Київській та інших областях, де високий рівень вологості.

Для оцінки економічної ефективності виробництва продукції рослинництва використовують систему натуральних і вартісних показників. Серед натуральних показників основними є урожайність сільськогосподарських культур і виробництво їх продукції з розрахунку на 100 га ріллі.

Для оцінки економічної ефективності рослинництва як галузі використовують вартісні показники:

- вартість валової продукції, сума валового доходу і прибутку в розрахунку на одного середньорічного працівника, зайнятого в галузі, одну затрачену людино-годину, 100 га ріллі, 100 грн виробничих основних засобів, 100 грн виробничих затрат;

- сума виробничих затрат у розрахунку на 1 грн вартості продукції;

- рівень рентабельності виробленої, а також реалізованої продукції рослинництва загалом;

- норма прибутку.

На практиці для оцінки ефективності виробництва продукції рослинництва використовується дещо обмежена кількість, але простіших для сприйняття і обчислення показників, зокрема, урожайність (ц/га), рівень продуктивності праці або трудомісткість продукції, собівартість одиниці продукції та рівень рентабельності.

На рівень ефективності виробництва продукції рослинництва впливає безпосередньо чи побічно низка чинників, але основною причиною підвищення трудомісткості й собівартості основних видів продукції рослинництва є вплив чинників першого порядку - зниження врожайності та зростання виробничих затрат на 1 га посіву.

Індивідуальне завдання 1

Визначити показники виробництва і реалізації продукції рослинництва.

Показники	2010 р.	2011р.
1	2	3
Площа сільськогосподарських угідь, га	1939	1889
Площа ріллі, га	1777	1774
Посівна площа, га	1284	1335
Середньорічна кількість працівників, чол.	91	97
Вартість основних виробничих засобів рослинництва, тис. грн	4184	13221
Витрати на основне виробництво продукції, тис. грн	7953	7932.6
у т. ч.: оплата праці	420	374.1
мінеральні добрива	170	477.8
насіння та посадковий матеріал	611	906.7
афтопродукти	549	625.3
амортизація основних засобів	259	739.1
Затрати праці в рослинництві, тис. люд.-год	36680	62356
Вартість валової продукції рослинництва, тис. грн	2556	1217
Виручка (дохід) від реалізації, тис. грн	3560	3197
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн	2942	2973
Прибуток у рослинництві, тис. грн	618	224

Висновок:

Індивідуальне завдання 2

Визначити роль галузі рослинництва в економіці підприємства.

Показник	Підприємство		Рослинництво		Питома вага рослинництва в даних по підприємству, %
	20_ р.	20_ р.	20_ р.	20_ р.	20_ р.	20_ р.
Середньорічна кількість працівників, чол.
Вартість основних виробничих засобів, тис. грн
Витрати на основне виробництво, тис. грн
Вартість валової продукції в порівнянних цінах, тис. грн
Виручка (дохід) від реалізації, тис. грн
Прибуток, тис. грн

Висновок:

Індивідуальне завдання 3

Визначити економічну ефективність галузі рослинництва.

Показник	20__ р.	20__ р.	Відхилення (+, – )
Вартість валової продукції рослинництва в порівнянних цінах, тис. грн
з розрахунку на: 100 га посівної площі
100 га ріллі
100 га сільськогосподарських угідь
1 люд.-год, грн
1 працівника
Виручка (дохід) від реалізації продукції, тис. грн
з розрахунку на: 100 га посівної площі
100 га ріллі
1 люд.-год, грн
1 працівника
Прибуток, тис. грн
з розрахунку на: 100 га посівної площі
100 га ріллі
1 люд.-год, грн
1 працівника
Матеріаловіддача, грн
Матеріаломісткість, грн
Рівень рентабельності, %

Висновок:

Індивідуальне завдання 4

Визначити роль окремих галузей рослинництва в економіці підприємства.

Показники	Підприємство	Рослинництво	Види продукції			Питома вага галузей в даних по:
			зерно	соняшник	цукровий буряк	підприємству			рослинництву
						зерно	соняшник	цукровий буряк	зерно	соняшник	цукровий буряк
2010 р.
Дохід (виручка) від реалізації продукції, тис. грн	7190	3560	1629	540	-	22	7.5	-	45	15	-
Вартість валової продукції в порівнянних цінах, тис. грн	5213	2556	1591	454	-	30	8	-	62	17	-
Повна собівартість реалізованої продукції, тис. грн	7218	2912	1560	407	-	21	5.6	-	53	13	-
Прибуток від реалізації продукції, тис. грн	-28	618	69	133	-	246	475	-	11	21	-
2011 р.
Дохід (виручка) від реалізації продукції, тис.грн	1711	3197	1429	397	242	18.5	5.1	3.1	44.7	12.4	7.6
Вартість валової продукції в порівнянних цінах, тис.грн	17230	1217	1068	407	666	6.2	2.4	3.8	87.8	33.4	54.7
Повна собівартість реалізованої продукції, тис.грн	7699	2973	1360	336	288	17.7	4.4	3.7	45.7	11.3	9.7
Прибуток від реалізації продукції, тис.грн	12	224	69	61	-46	575	508	383	30.8	27.2	20.5

Висновок:

Індивідуальне завдання 5

Визначити економічну ефективність виробництва окремих видів продукції рослинництва.

Показник	Зернові і зернобобові культури			Соняшник			Цукровий буряк
	2010 р.	2011р.	відхилення (+, – )	2010 р.	2011 р.	відхилення (+, – )	2010 р.	2011 р.	відхилення (+, – )
Урожайність, ц/га	43.2	29.8	-13.4	16.5	14.35	-2.15	-	283.7	-
Вироблено продукції на: 100 га ріллі, ц	1816	1301	-515	90	81	-9	-	959	-
1 люд.-год, ц	0.88	0.37	-0.51	0.04	0.02	-0.02	-	0.27	-
Трудомісткість 1 ц, люд.-год	1.14	2.7	1.56	22.9	43.5	20.6	-	3.7	-
Собівартість 1 ц, грн:							-		-
виробнича	59	99.07	40.07	98	199.3	101.3	-	31.3	-
повна	75.4	118.4	43	122.1	239.8	117.7	-	37.6	-
Матеріаломісткість 1 ц, грн	27.9	494	466.1	34.4	130.4	96	-	21.8	-
Рівень товарності, %	156	201	45	48	102	54	-	222	-
Середня ціна реалізації 1 ц, грн	72	124	52	162	283	121	-	32	-
Прибуток на 1 га, грн	92	89	-3	1371	610	-761	-	-767	-
Рівень рентабельності, %	5.5	6.1	0.6	40.7	21.9	-18.8	-	-19.2	-

Висновок: