- •18 Теорія абсолютних переваг
- •19 Теорія порівняльних переваг
- •20 Теорія відносної забезпеченості країн факторами виробництва та її тестування в. Леонтьєвим
- •24 Теорія технологічного розриву
- •25. Теорія життєвого циклу продукції
- •26 Теорія представницького попиту
- •27 Теорія економії на масштабах виробництва
- •Теорія внутрішньогалузевої торгівлі
- •29. Тарифні методи регулювання міжнародної торгівлі
- •30. Нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі
- •31. Особливості розвитку митно-тарифного регулювання в Україні
- •33. Світові товарні ринки
- •Світові ринки сировинних товарів
- •34 Послуги та їх класифікація в міжнародній торгівлі
- •36 Зовнішня торгівля України товарами та послугами
- •38. Прямі іноземні інвестиції
- •Форми піі
- •Наслідки прямих іноземних інвестицій
- •39. Міжнародні портфельні інвестиції
- •40. Міжнародний рух позичкового капіталу Сутність міжнародного кредитування
- •41. 7.1. Тнк, як головний суб’єкт світогосподарських відносин
- •Провідні тнк світу за розміром капіталізації компанії
- •42. Загальні тенденції руху прямих іноземних інвестицій тнк
- •Новітні тенденції в структурі міжнародної інвестиційної діяльності тнк
- •47. Основні етапи міжнародної міграції робочої сили
- •48. Сучасні центри притягання робочої сили
- •49. Наслідки переміщення трудових ресурсів
- •50. Україна в міжнародних міграційних процесах
- •51. Сутність та форми міжнародного технологічного обміну
- •II. Нематеріальні види технологій:
- •5. Участь у міжнародному технологічному обміні «венчурних» фірм (дрібних і середніх фірм із числом зайнятих до 1 тис. Чол.).
- •51 . Міжнародна ліцензійна торгівля
- •53. Міжнародна торгівля інжиніринговими послугами
- •54 Національна економіка як об’єкт світової економічної системи
- •55. Регіональний та типологічний підходи до класифікації країн світу
- •56. Специфіка економіки розвинутих країн
- •57 Основні риси країн з транзитивною економікою
- •58. Загальний характер економіки країн, що розвиваються
- •59. Сутність інтеграційних процесів
- •60. Рівні міжнародної економічної інтеграції Зона преференційної торгівлі
- •Вільний торговельний простір
- •Митний союз
- •Спільний ринок
- •Економічний союз
- •61,62. Особливості європейських інтеграційних процесів і. Європейський Союз
- •1) Зняття обмежень на шляху переміщення промислових товарів між членами зони;
- •63. Європейська асоціація вільної торгівлі
- •64,65. Особливості розвитку економічних взаємозв’язків у Північній Америці
- •65,66. Специфіка Латиноамериканських інтеграційних процесів
- •67 ,68 Відмітні риси економічної інтеграції в Азії
- •70. Основні економічні угрупування в Африці
- •Питання до контрольної роботи (пмк 1):
63. Європейська асоціація вільної торгівлі
Угода про заснування ЄАВТ була підписана в 1960 р. на принципах дещо інших, ніж в ЄС. Країни, що об'єднались у ЄАВТ (тоді їх було 7), заперечували ідею повної інтеграції й утворення наднаціональних структур, інтеграція передбачалась тільки у формі вільної торгівлі. Згодом виявилося, що штучна затримка інтеграційного процесу на одній із стадій його розвитку гальмує весь процес і знижує його ефективність. Поступово з ЄАВТ вийшли найголовніші її засновники — Велика Британія, Данія, Швеція, Португалія, Австрія), які приєдналися до Європейського Союзу.
Нині ЄАВТ являє собою організацію з не дуже потужним внутрішнім ринком; до неї входять: Швейцарія, Норвегія, Ісландія і Ліхтенштейн. Головною метою організації є розвиток торгівлі між країнами-членами на умовах добросовісної конкуренції, сприяння розширенню світової торгівлі, усунення торговельних перепон. Незважаючи на утворення спільної торговельної зони, переважна частина товару кожної з країн ЄАВТ припадає на ринки ЄС.
64,65. Особливості розвитку економічних взаємозв’язків у Північній Америці
Інтенсивно інтеграційні процеси розвиваються в Північній Америці. В зовнішньоекономічному плані США також включились в інтеграційну модель міжнародної економічної взаємодії. Так, вся територія Північної Америки охоплена Північноамериканською угодою про вільну торгівлю (НАФТА), укладеною в 1992 р. (набула чинності в 1994 р.).
Протягом тривалого часу (1988-1992 pp.) інтеграційні процеси відбувались тут переважно на корпораційному та галузевому рівні і не були пов'язані з міждержавним (наддержавним) регулюванням.
Про масштаби економічної взаємозалежності цих країн на основі взаємної торгівлі, руху капіталів та виробничого співробітництва можна судити на підставі таких даних: на початку 1990-х років в США реалізувалось близько 80% канадського експорту (або 20% ВНП Канади), що трохи менше частки ЄС. Для США канадський ринок також є найбільшим серед іноземних — 70% імпорту Канади становлять американські товари. Мексика — це величезний потенційний ринок споживчих товарів, тут також найнижчий рівень зарплати. При сукупному населенні цих трьох країн понад 360 млн. чоловік торговельний обіг між ними становив близько 240 млрд. доларів. Зона вільної торгівлі за участю трьох названих країн робить їх повністю незалежними від зовнішніх поставок енергоресурсів. Виробники кожної з трьох країн отримують необмежений доступ на ринки двох інших. Сільське господарство і промисловість Канади та Мексики повинні виявитись у виграшу, використовуючи розроблені в США технологічні процеси. Поширення сучасної технології особливо сприятливе для Мексики, оскільки воно повинно сприяти зниженню рівня безробіття. Винесення ж в Мексику американських виробництв дозволить північноамериканській продукції ефективніше конкурувати з товарами з Японії, Західної Європи та Південно-Східної Азії. Процес лібералізації торгівлі в НАФТА відбувається поступово. З 1994 р. знижено митні податки в торгівлі промисловими і продовольчими товарами; в наступні 5 років зниження складало ще 5%. Остаточно митні податки були усунені в 2003 році; таким чином, процес усунення всіх обмежень затягнувся на 5 років довше, ніж передбачалося угодою (до 1998 р.).
Тристороння угода про вільну торгівлю передбачає також порядок врегулювання торговельних конфліктів, які виникають між його учасниками.