- •5.1. Шляхи і особливості формування флори і фауни міст
- •5.1.1. Роль рослинного і тваринного світу в урбоекосистемі і життя міського населення
- •5.1.2. Роль міст у динаміку ареалів видів флори і фауни
- •5.1.3. Шляхи формування флори і фауни міст
- •5.2. Урбанізованні біогеоценози
- •5.2.1. Антропогенний і урбанізований ландшафт
- •5.2.2. Урбанізовані біотопи
- •5.3. Фітомеліорація міського середовища
- •5.3.1. Функції рослинного покриву в містах
- •5.3.2. Фітомеліоративні системи і їх класифікація
- •5.3.3. Властивості рослин, використовуваних у складі міських і приміських насаджень
- •5.3.4. Принципи створення насаджень у містах і приміських зонах
- •5.4. Комплексні зелені зони міст
- •5.4.1. Призначення, структура і статус комплексних зелених зон міст
- •5.4.2. Виділення і визначення розмірів зелених зон міст України
- •5.4.3. Охорона і використання лісів зелених зон міст.
- •6.1. Переваги і привабливість міському життя
- •6.2. Негативні впливи міського середовища на населення
- •6.3. Міське середовище і здоров'я населення
- •Енергетичні об'єкти міст - основний техногенний фактор впливу на біосферу
- •7.1. Структура і тенденції розвитку енергопостачання
- •7.2. Традиційна енергетика
- •7.2.1. Основні типи електричних станцій
- •7.2.2. Енергогенеруючі потужності України
- •7.3. Об'єкти малої енергетики
- •7.4. Нетрадиційні і поновлювані джерела енергії
- •7.5. Вплив енергетичних об'єктів на навколишнє природне середовище
- •7.5.1. Взаємодія тес і навколишнього середовища
- •7.5.2. Взаємодія аес і навколишнього середовища
- •7.5.3. Взаємодія гес і навколишнього середовища
- •7.5.4. Екологічні аспекти нетрадиційної енергетики
- •7.6. Енергопостачання і екологічна ситуація в Україні
- •8. Побутові і виробничі відходи. Санітарне очищення міст
- •Токсичні - відходи, здатні викликати отруєння або інша поразка живих істот
- •8.1. Склад, властивості і обсяг твердих побутових відходів
- •8.2. Збір, видалення і утилізація тбо
- •8.3. Збирання міських територій
- •8.4. Полігони твердих побутових відходів
- •8.5. Сміттєперероблюючі заводи
- •8.6. Сміттєспалювальні заводи
- •8.8. Методи підготовки і переробки твердих відходів
- •8.9. Технологія складування твердих відходів
- •8.10. Утилізація промислових відходів
- •8.10.2. Утилізація відходів металургійного комплексу
- •8.10.3. Утилізація відходів машинобудівного комплексу
- •8.10.4. Утилізація відходів хімічного виробництва
- •8.10.5. Утилізація відходів переробки деревини
- •8.11. Полігони твердих промислових відходів
5.1.3. Шляхи формування флори і фауни міст
Флора і фауна будь-якого міста складається з місцевих видів, що жили в конкретній місцевості як мінімум з нового часу (архефіти), і з видів, що вселилися в дану місцевість у нове (неофіти) і новітнє (адвентивні види) час. При цьому, незважаючи на те, що число видів рослин і тварин у місті може рости завдяки вселенню нових видів, частина архефітів і неофітів з низькою толерантністю до умов урбанізованого середовища за це ж час зникають. Різноманіття шляхів формування флори і фауни на урбанізованих територіях може бути презентовано наступними схемами:
"Поглинання" містом місцеперебувань виду в межах існуючого ареалу. У результаті цього процесу флора і фауна міста поповнюються за рахунок автохтонних (аборигенних) видів, які адаптуються до умов урбанізації і існують у місті зі стабільною або чисельністю, що збільшується, а частина цих видів, які не можуть адаптуватися до нових умов, зникають із колишніх місцеперебувань. Імовірність зникнення прямо пропорційний ступені порушення місцеперебувань і обернено пропорційна чисельності популяцій виду. Б. Клаусніцер (1990) відзначає, що в складі фауни міст частка аборигенних видів у більшості випадків менше, чим частка, що іммігрували.
"Зміна біотопів" і вселення в місто колись неурбанізованих видів.
У цьому випадку флора і фауна міста також поповнюються за рахунок місцевих видів, які, як правило, не є вузько спеціалізованими і мають високий потенціал адаптацій до умов життя в місті. Популяції цих видів у містах стають більшою мірою синантропними, чому вихідні популяції. Так, наприклад, сформувалися нові синантропні екологічні раси вяхиря (Columba palumbus L.) і чорного дрозда (Turdus merula L.) у містах Західної і Центральної Європи. По цій же схемі в міста проникають солелюбиві і водно-болотні види рослин, якщо в результаті використання солі для танення снігу і льоду і підтоплення формуються міські місцеперебування з відповідними умовами. Імовірність поповнення флори і фауни міст видами за даною схемою вище в тих випадках, коли вихідні місцеперебування поза містом зв'язані системою "коридорів" з їхніми міськими аналогами.
Формування нових екологічних ніш, які займаються видами-переселенцями з інших географічних областей відповідно до їхніх екологічних вимог. Поповнення флори і фауни міст за цією схемою припускає наявність у видів механізмів активного і пасивного розселення. Активне розселення характерне для всіх рухливих тварин, а також тих рослин, у яких є повзучі або "лазячі" втечі або спеціальні (гідропневматичні) механізми розкидання насінь. Прикладами можуть бути, що виростає на засмічених місцях півдня України скажений огірок (Ecbalium elaterium (L.) A. Rich) або, що поширився за останні два десятиліття по більшій частині України північноамериканський вид ехиноцистис шиповатий (Echinocystis lobata (Michx.) Torr. et Gray), що виростає на перезволожених засмічених місцях у заплавах рік у містах і пригородах. У багатьох випадках подібного поширення видів активному освоєнню нових територій передує, як правило, випадковий замет або цілеспрямована інтродукція. Пасивне розселення характерне для більшості видів рослин і багатьох тварин: земноводні (на стадії яйця або личинок), риби, комахи, паукоподібні, паразитичні хробаки, найпростіші, причому в ряду видів тварин активне розселення часте комбінується з пасивним. Агентами пасивного переносу організмів або їх частин (насіння, плоди) є вітер (у цьому випадку процес переносу називається анемохорією), вода (гідрохорія), тварини (зоохорія), людей (антропохорія). Повсюдно переважна частина нових видів, що попадають у міста з інших географічних регіонів, були занесені або завезені людиною, і лише після вселення види з пасивним розселенням використовують характерних для них агентів переносу для закріплення в нових місцеперебуваннях. У монографії Б. Клаусніцера (1990) наведені десятки прикладів навмисної інтродукції, а також випадкового замету тварин з їжею, будівельними матеріалами, транспортом, шкіряними і хутряними виробами, інтродукованими і кімнатними рослинами і навіть музейними колекціями в міста Європи. Адвентивним видам рослин України і історії їх розселення присвячена популярна книга В.Протопоповой (1989). Найбільш сприятливі умови такі види знаходять найчастіше в порушених антропогенних ландшафтах, а їх розселенню сприяє розвинена дорожня і торговельна мережа.
Комбінована схема - результат процесів пасивного розселення і "зміни біотопів" колись неурбанізованих видів.
Процеси формування урбанізованій флори і фауни представлені на рис. 5.2.
Рис. 5.2. Шляхи формування флори і фауни міст