- •5.1. Шляхи і особливості формування флори і фауни міст
- •5.1.1. Роль рослинного і тваринного світу в урбоекосистемі і життя міського населення
- •5.1.2. Роль міст у динаміку ареалів видів флори і фауни
- •5.1.3. Шляхи формування флори і фауни міст
- •5.2. Урбанізованні біогеоценози
- •5.2.1. Антропогенний і урбанізований ландшафт
- •5.2.2. Урбанізовані біотопи
- •5.3. Фітомеліорація міського середовища
- •5.3.1. Функції рослинного покриву в містах
- •5.3.2. Фітомеліоративні системи і їх класифікація
- •5.3.3. Властивості рослин, використовуваних у складі міських і приміських насаджень
- •5.3.4. Принципи створення насаджень у містах і приміських зонах
- •5.4. Комплексні зелені зони міст
- •5.4.1. Призначення, структура і статус комплексних зелених зон міст
- •5.4.2. Виділення і визначення розмірів зелених зон міст України
- •5.4.3. Охорона і використання лісів зелених зон міст.
- •6.1. Переваги і привабливість міському життя
- •6.2. Негативні впливи міського середовища на населення
- •6.3. Міське середовище і здоров'я населення
- •Енергетичні об'єкти міст - основний техногенний фактор впливу на біосферу
- •7.1. Структура і тенденції розвитку енергопостачання
- •7.2. Традиційна енергетика
- •7.2.1. Основні типи електричних станцій
- •7.2.2. Енергогенеруючі потужності України
- •7.3. Об'єкти малої енергетики
- •7.4. Нетрадиційні і поновлювані джерела енергії
- •7.5. Вплив енергетичних об'єктів на навколишнє природне середовище
- •7.5.1. Взаємодія тес і навколишнього середовища
- •7.5.2. Взаємодія аес і навколишнього середовища
- •7.5.3. Взаємодія гес і навколишнього середовища
- •7.5.4. Екологічні аспекти нетрадиційної енергетики
- •7.6. Енергопостачання і екологічна ситуація в Україні
- •8. Побутові і виробничі відходи. Санітарне очищення міст
- •Токсичні - відходи, здатні викликати отруєння або інша поразка живих істот
- •8.1. Склад, властивості і обсяг твердих побутових відходів
- •8.2. Збір, видалення і утилізація тбо
- •8.3. Збирання міських територій
- •8.4. Полігони твердих побутових відходів
- •8.5. Сміттєперероблюючі заводи
- •8.6. Сміттєспалювальні заводи
- •8.8. Методи підготовки і переробки твердих відходів
- •8.9. Технологія складування твердих відходів
- •8.10. Утилізація промислових відходів
- •8.10.2. Утилізація відходів металургійного комплексу
- •8.10.3. Утилізація відходів машинобудівного комплексу
- •8.10.4. Утилізація відходів хімічного виробництва
- •8.10.5. Утилізація відходів переробки деревини
- •8.11. Полігони твердих промислових відходів
5.4. Комплексні зелені зони міст
5.4.1. Призначення, структура і статус комплексних зелених зон міст
Ліс - це тип біогеоценозів, рослинний покрив якого сформований з перевагою дерев, що займає площу не менш 0,01 га, із зімкнутістю пологу не менш 30%, з особливим мікрокліматом у поверхні і ґрунтовими умовами, що задовольняють вимогам его специфічного співтовариства, що населяє, організмів.
Серед територій, зайнятих лісовими насадженнями, особливе місце займають зелені зони міст.
Зелена зона - територія за межами міської риси, зайнята лісами і лісопарками, що виконують захисні і санітарно-гігієнічні функції, що і є місцем відпочинку населення.
Лісопарк - великий природній ліс поблизу великого міста або всередині нього, пристосований для масового відпочинку, спорту, розваг і задоволення культурних потреб населення.
Лісу і насадження зелених зон покликано виконувати три основні функції: захисну, санітарно-гігієнічну, рекреаційну.
Правовий режим лісів, групи і категорії захищеності, їхнє господарське використання визначені Лісовим кодексом України.
За формою ведення господарства і керування лісу зелених зон ставляться до лісів, що перебувають у веденні державних органів лісового господарства, міським, закріпленим лісам і лісам заповідників.
Міськими вважаються ліси, що перебувають в адміністративних межах міста. Лісове господарство в них ведуть підприємства і організації місцевих органів самоврядування.
Закріплені ліси - це частина лісів державного значення, наданих міністерствам, відомствам, підприємствам, організаціям і установам для виконання покладених на них спеціальних завдань - наукових, навчальних, оздоровчих і інших.
До лісів заповідників ставляться ліси, що перебувають на виділені у встановленому порядку ділянках землі, у межах яких є охоронювані природні і культурно-історичні об'єкти, що представляють особливу наукову або пізнавальну цінність. Лісове господарство в них ведеться заповідниками як науково-дослідними установами.
Правовою гарантією збереження природоохоронної функції лісів служить установлення категорій захищеності, тобто розподіл їх на групи.
Категорія захищеності встановлюється для частини лісового фонду і непокритих лісом земель цього фонду у зв'язку з особливим захисним, водоохоронним, санітарно-гігієнічним, рекреаційним, науковим, історичним або іншим спеціальним значенням для використання переважно в одній із зазначених цілей.
До лісів першої групи, що мають санітарно-гігієнічне і оздоровче значення, зокрема, ставляться:
лісу зелених зон міст, інших населених пунктів і промислових підприємств, у тому числі лісу лісопаркових частин зелених зон;
лісу першого і другого поясів санітарної охорони джерел водопостачання;
лісу округів санітарної охорони курортів, міські ліси і лісопарки.
У лісах першої групи можуть виділятися додатково особливо захисні ділянки з обмеженим режимом лісокористування. Такі ділянки виділяються державними органами лісового господарства областей і Автономної Республіки Крим на підставі матеріалів лісовпорядження або спеціальних обстежень, проведених державними лісовпорядними організаціями, і затверджуються державними обласними адміністраціями і Кабінетом Міністрів АР Крим.
Порядок виділення категорій захищеності лісів має своєю метою визначення господарської спеціалізації лісів і забезпечення їх необхідної охорони. Поряд із цим установлення обмеженого режиму лісокористування при виділенні відповідних категорій захищеності ставить метою збереження і інших компонентів природного середовища: вод, ґрунтів і тваринного світу. Категорія захищеності лісів являє собою правове поняття екологічної ролі, яку виконують лісу як компонент природного комплексу території, що сприяє підтримці і збереженню ландшафтної і біологічної різноманітності.