4. Відповідальність сторін за невиконання та неналежне виконання умов договору підряду.

Зобов'язання за договором мають виконуватися належним чином і у встановлений термін. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, так само як і одностороння зміна умов договору, не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 848 Цивільного Кодексу України передбачає правові наслідки невиконання замовником вимог підрядника, встановлюючи права та обов'язки підрядника якщо замовник не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не замінить вказівок про спосіб виконання роботи. Такий підхід замовника може породжувати: 1) тільки загрозу якості або придатності результату роботи; 2) окрім цих наслідків створювати загрозу життю та здоров'ю людей, призводити до порушень екологічних, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог. В першому випадку підрядник має право, а в другому - обов'язок відмовитися від підрядного договору. Також і в першому і в другому разі у нього залишається право після реалізації права чи обов'язку на відмову від договору, відповідно, отримати від замовника відшкодування збитків.

Статті до статті 883 та 885 Цивільного кодексу України встановлюють відповідальність підрядника та замовника за невиконання або неналежного виконання умов договору підряду. Так, положення ст.. 883 ЦК України встановлюють правило відповідальності підрядника за порушення договору, якщо він не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. Відповідно до даної норми такими порушеннями вважаються недоліки збудованого об'єкта, прострочення передання його замовникові, інші порушення договору (недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників, тощо). Крім того, підрядник несе відповідальність за порушення будівельних норм та правил, які встановлені Держбудом України, будь-які відступи від технічної документації, які були допущені без погодження замовника. Даною статтею визначена диспозитивність такого способу забезпечення виконання зобов'язань як неустойка, тобто сторони можуть домовитися про сплату неустойки (розмір, порядок оплати), закріпивши такі положення в договорі або керуючись нормами, встановленими законодавством. Неустойка має штрафний характер. Випадки застосування санкцій в кожному конкретному випадку повинні бути передбачені в договорі. Незалежно від сплати неустойки підрядник також відшкодовує збитки в повному обсязі за порушення умов договору. Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну. Вказана норма є імперативною, а тому при виконанні встановлених нею умов, виконання сторонами закріплених нею положень є обов'язковим. 5. Виконання, зміна та припинення інвестиційного договору.

Стаття 885 ЦК України регламентує відповідальність замовника в разі невиконання або неналежного виконання умов договору (наприклад, несвоєчасна поставка матеріалу, устаткування тощо). Як і ч. 2 ст. 883 ЦК України, дана норма встановлює диспозитивність визначення такого способу забезпечення виконання зобов'язань як неустойка, тобто сторони можуть домовитися про сплату неустойки (розмір, порядок оплати), закріпивши такі положення в договорі або керуючись нормами, встановленими законодавством. Незалежно від сплати неустойки також замовник відшкодовує збитки в повному обсязі за порушення умов договору. Дія вказаної статті може не наступати в разі, якщо замовник доведе, що порушення договору сталося не з його вини. Проте обов'язок такого доказування покладається на замовника.

Майнова відповідальність є істотною умовою договору підряду (контракту) і передбачає стягнення за вимогою потерпілої сторони неустойки (пені), а також відшкодування збитків (витрат, втрат або пошкодження майна, неодержаних доходів) у частині, не покритій не­устойкою (пенею), з винної сторонни.

Закон України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» від 14.10.1994 р. встановлює адміністратив­но-правову відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій всіх форм власності за правопорушення у сфері містобудування і спрямований на посилення держав­ного контролю за забудовою територій, розміщенням і будівництвом об'єктів архітектури, додержанням суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних да­них, а також на захист державою прав споживачів будівельної продукції.