Шляхи формування педагогічних умінь і навичок у процесі навчальних занять

Процес формування педагогічних умінь і навичок органічно пов'язаний з процесом формування системи педагогічних знань. Можна виділити наступні його етапи:

• довузівський – формування основ педагогічних умінь і навичок у школі (у процесі навчання і суспільно-педагогічної роботи);

• вузівський – оволодіння педагогічними уміннями і навичками в процесі навчальних занять (з психолого-педагогічних, спеціальних і суспільно-політичних дисциплін), під час педагогічної практики, позааудиторної роботи зі студентами, діяльності студентської організації;

• післявузівський – удосконалення практичних умінь і навичок у період річного стажування випускників педвузів і педагогічної майстерності в процесі самостійної роботи.

Формування педагогічних умінь і навичок здійснюється в процесі практичної й навчально-пізнавальної діяльності.

Педагогічними уміннями майбутні вчителі опановують на різних рівнях. Деякими уміннями більшість студентів опановують ще в період навчання в педвузі (наприклад, уміння з проведення окремих уроків і окремих видів позакласної виховної роботи). Процес оволодіння іншими уміннями (з проведення системи навчально-виховної роботи з учнями, з організації індивідуальної роботи зі школярами, їхніми батьками й т.ін.) вимагає більш тривалого часу. Він не завершується у вузі, а продовжується й у процесі самостійної педагогічної роботи.

Наше дослідження показало, що на кожному етапі навчання студентів у педвузі формуються основи різних педагогічних умінь, змінюються тільки їх зміст і рівень. Мова йде про поступове ускладнення і розвиток кожного вміння, про зміну і розширення його обсягу.

У процесі формування педагогічних умінь і навичок використовується система засобів та методів навчання студентів.

У ... вищій педагогічній школі у процесі навчальних занять з педагогічних дисциплін широко використовується комплекс різноманітних методів, що сприяють свідомому і творчому оволодінню педагогічними уміннями. Їх можна об'єднати в дві групи: теоретичне ознайомлення із сутністю, змістом і системою педагогічних умінь і навичок; практичне оволодіння основами педагогічних умінь.

До першої групи методів відносяться: бесіда, самостійна робота з літературою, показ зразка, вивчення й аналіз педагогічного досвіду.

До другої групи відносяться: виконання практичних і проблемних завдань, розв’язання педагогічних задач і аналіз навчально-виховних ситуацій, вправляння у виконанні дій. Обидві групи методів взаємопов’язані і взаємообумовлені.

Абдуллина О.А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования. — М., 1984. – С. 138—139.

♦ Покажіть, як відбивається взаємозв'язок і взаємозумовленість виділених автором груп методів у вашій навчально-пізнавальній діяльності? Як ви вважаєте, чи існують у цій системі такі зв'язки, який необхідно блокувати? Наведіть приклади.

Про структуру навчальних дій

Знання про дії, так само як і знання про об'єкти діяльності, можуть бути знаннями різної повноти, узагальненості, систематичності і т.д. Ці ж властивості характеризують і такий компонент досвіду суб'єкта, як уміння здійснювати дії, що, крім того, можуть мати різний ступінь здійснення.

Виконавчими навчальними діями, за допомогою яких власне і здійснюється перетворення зовні заданих знань і дій у засвоєні учнем знання і дії, є:

а) дії з'ясування змісту навчального матеріалу;

б) дії обробки навчального матеріалу.

Дії з'ясування змісту навчального матеріалу. Види дій з'ясування змісту знань і умінь у навчанні виділяються в залежності від наявності або відсутності прямого повідомлення наукових знань викладачем у навчанні. На цій підставі виокремлюють відповідно такі види з'ясування, як:

1. з'ясування змісту знань і дій при наявності повідомлення їх змісту викладачем;

2. з'ясування змісту конкретних знань і дій шляхом виведення їх із загальних знань, що отримані від викладача;

3. з'ясування змісту будь-яких знань і дій шляхом самостійного пошуку при наявності непрямої допомоги з боку викладача.

Склад дій з'ясування змісту матеріалу кожного виду включає:

а1. Дії з'ясування змісту навчального матеріалу з письмових повідомлень:

• сприйняття (читання) і декодування вихідного змісту повідомлення (тексту). Операції: сприйняття знакової форми елементів тексту, актуалізація значення мовних одиниць, відновлення змісту висловлень;

• переробка і власне з'ясування змісту повідомлення (тексту):

виділення тематичного складу повідомлення (тексту) на різних рівнях;

виділення основних положень повідомлення (тексту) у відношенні фактів, теорій, оцінок і критики, представлених у ньому;

віднесення тем повідомлення (тексту) до логічних видів змісту (факти, теорії, оцінка, критика);

конспектування (фіксація виділеного і з'ясованого змісту);

фіксація систематизованої тематичної структури повідомлення (тексту), плану розподілу змісту в повідомленні (тексті); описовий тезовий виклад основних положень повідомлення (тексту) за темами усіх рівнів і видів змісту.

а2. Дії самостійного виведення змісту конкретного матеріалу з загальних положень (операції: конкретизація, підведення під поняття, виведення наслідків, доказ та ін.).

а3. Дії самостійної побудови конкретних і загальних знань при наявності керування пошуком з боку викладача:

• аналіз задачі і її умов;

• пошук принципу розв’язання задачі;

• перевірка знайденого розв’язку задачі.

Дії відпрацьовування навчального матеріалу. Види дій відпрацьовування знань і умінь виділяються за довільністю або мимовільністю відпрацьовування , наявності або відсутності поетапності інтеріоризації, характеру дій, у процесі яких відбувається відпрацьовування в діях породження знань або в діях їх застосування.

Основними видами відпрацювання, що виділяються з огляду на це, є:

1. відпрацьовування шляхом завчання (довільне відпрацьовування в діях повторного породження без поетапності інтеріоризації);

2. відпрацьовування у вправах (мимовільне відпрацьовування в діях застосування знань без поетапності інтеріоризації);

3. поетапне відпрацьовування (мимовільне, у діях застосування з поетапністю інтеріоризації).

Здійснення виконавчих дій навчання супроводжується контрольними діями навчання, до складу яких входять:

а) контроль з'ясування змісту навчального матеріалу:

• контроль з'ясування змісту навчального матеріалу з повідомлення;

• контроль з'ясування змісту навчального матеріалу при дедуктивному виведенні матеріалу;

• контроль з'ясування змісту навчального матеріалу при самостійній побічно керованій побудові знань і дій;

б) контроль відпрацьовування навчального матеріалу:

• контроль довільного відпрацьовування матеріалу (завчання);

• контроль мимовільного відпрацьовування навчального матеріалу у вправах;

• контроль поетапного відпрацьовування матеріалу.

Ильясов И.И. Общее представление об учении как деятельности // Теории учения: Хрестоматия. – Ч. 1. – М., 1996. – С. 96-97.

♦ Які види навчальних дій притаманні процесу навчання?

♦ Проаналізуйте і виділіть послідовність навчальних дій.