Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ СЛУЖБИ ПАЛЬНОГО.docx
Скачиваний:
91
Добавлен:
25.11.2019
Размер:
480.87 Кб
Скачать

Тема 6: «Експлуатація, технічне обслуговування та ремонт технічних засобів служби пального.»

Організація експлуатації технічних засобів

Перше навчальне питання: ".Порядок допуску особового складу до експлуатації техніки.".

Організація експлуатації технічних засобів служби передбачає розробку і здійснення комплексу заходів по забезпеченню їх надійної роботи і збереження. Одним з цих заходів є підготовка особового складу, який займається безпосередньою експлуатацією технічних засобів.

До експлуатації автоцистерн і автопаливозаправщиків, трубоукладочних машин, засобів перекачки, парових котлів, рухомих ремонтних майстерень і лабораторій допускаються особи, які пройшли спеціальну підготовку і здали заліки з будови, технічного обслуговування і роботі в обсязі навчальної програми і мають посвідчення на право їх обслуговування..

Для прийняття заліків командиром частини призначається комісія, яка перевіряє теоретичну підготовку особового складу даних спеціальностей, їх вміння практично працювати за нормативами. Результати здачі заліків оформляються протоколом і віддаються наказом по частині.

Особи, які експлуатують засоби, що потребують переосвідчення органами котлонагляду повинні мати на це спеціальний дозвіл інспекції котлонагляду.

Експлуатація технічних засобів особами, які не мають перелічених документів, забороняється.

Експлуатація, обслуговування і зберігання технічних засобів служби пального пов’язані з підвищеною вибухо- і пожеженебезпечністю, а спеціальних технічних засобів також і з токсичністю ракетного палива. Тому необхвдно не тільки знання, але й сурове дотримання вимог безпеки під час роботи з технічними засобами.

Робота на технічних засобах з компонентами ракетного палива повинна проводитися в спеціальних костюмах з капюшонами, рукавицях, чоботах і протигазах. Одяг виготовляється з кислотостійких матеріалів. Для захисту від невеликої концентрації парів меланжу і амілу застосовується фільтрувальний протигаз марки В, при значних концентраціях парів - ізолюючий.

Наказом МО № 210 від 24.08.1978 року „Об организации производства работ с повышенной опасностью”, які виконуються працівниками і службовцями” визначений перелік робіт. До них відносяться роботи в наземних резервуарах, цистернах, колодязях, злив, зачистка, нейтралізація резервуарів і тари і інших ємностей з-під нафтопродуктів, всі роботи з компонентами ракетного палива і інші.

Роботи пойменовані в цьому переліку проводяться по наряду-допуску, який є письмовим завданням на роботу і оформлюється на бланку встановленої форми.

В наряді-допуску визначаються зміст, місце, час початку і закінчення роботи, умови її безпечного проведення, склад бригади і особи, відповідальні за безпечність робіт.

До виконання робіт з підвищеною небезпечністю можуть залучатися особи не молодше 18 років, які пройшли спеціальне навчання, медичний огляд і перевірку знань по виконанню цих робіт і які мають посвідчення на виконання робіт з підвищеною небезпечністю.

Періодична перевірка знань робітників, які приймають участь в організації і виконанні робіт з підвищеною небезпечністю повинна проводитися не менше одного разу в 12 місяців, якщо правилами по охороні праці не передбачена більш частіша періодичність перевірки. Комісія по перевірці знань призначається наказом командира частини. Перевіряється індивідуально кожний, результати перевірки знань оформляються протоколом і оголошуються наказом по частині.

Наряд-допуск виписується на відповідального виконавця робіт, нумерація їх ведеться в журналі обліку виконання робіт з підвищеною небезпечністю. Термін дії наряду-допуску до 5 діб.

Допуск особового складу до робіт на технічних засобах проводиться після інструктажу з техніки безпеки.

На складах пального і спеціального палива проводяться:

  • вводний інструктаж з усім особовим складом, який зарахований в списки частини;

  • первинний інструктаж на робочому місці з особовим складом, призначеним для роботи по обслуговуванню і експлуатації технічних засобів, обладнання;

  • періодичний повторний інструктаж з усім особовим складом;

  • повсякденний інструктаж;

  • позаплановий інструктаж.

Мета інструктажу:

- вводного - ознайомити з загальними правилами з техніки безпеки і виробничої санітарії, з основними законами по охороні праці і внутрішнього розпорядку дня.

Він проводиться в кабінеті з техніки безпеки з використанням необхідних наочних посібників і при цьому роз’яснюються:

  • правила поведінки на території складу;

  • призначення попереджувальних написів, знаків, сигналів,

  • заходи безпеки безпосередньо на робочому місці;

  • особливості обслуговування технічних засобів, відносно яких висуваються підвищені вимоги з техніки безпеки

  • вимоги правил техніки безпеки під час роботи з пальним, компонентами ракетного палива;

  • причини нещасних випадків;

  • способи запобігання забруднення навколишнього середовища;

  • способи самодопомоги і надання першої допомоги постраждалим від нещасних випадків

Інструктаж на робочому місці проводиться з метою ознайомлення особового складу, працівників і службовців з діючею інструкцією з техніки безпеки для даної спеціальності.

При цьому роз’яснюються:

  • правила поведінки на даному робочому місці;

  • особливості експлуатації технічних засобів;

  • порядок обслуговування перед початком, під час роботи і після її закінчення;

  • правила поведінки під час виникнення пожежі і у випадку аварійних обставин;

  • призначення засобів захисту і привила користування ними.

За своїм призначенням інструктаж на робочому місці ділиться на:

  • первинний;

  • періодичний (повторний);

  • повсякденний;

  • позаплановий.

Ці інструктажі оформляються в журналі інструктажу під розписку того кого інструктують, журнал зберігається у технічному відділі складу.

Осіб, які не пройшли інструктажу до робіт допускати ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

Висновок

Таким чином, обов’язковою умовою допуску особового складу до роботи на технічних засобах є його підготовка, здача заліку з знань порядку експлуатації і правил техніки безпеки, інструктаж з техніки безпеки, а при виконанні робіт підвищеної небезпеки і наряд-допуск.

Друге навчальне питання: " Ввод в експлуатацію і порядок використання технічних засобів. Облік роботи. ".

Технічні засоби, які поступають у частину на штатне комплектування, вводяться до строю наказом командира військової частини. В наказі вказується: тип, марка, штатне призначення засобу, в який підрозділ і в яку групу експлуатації він зараховується, присвоєний номерний знак, номер шасі, двигуна і прізвище водія, за яким воно закріплюється. Номер наказу про введення засобу в експлуатацію і прізвище водія заносяться в паспорт (формуляр) технічного засобу служби пального. Водій, який прийняв засіб, розписується в паспорті (формулярі) засобу і з цього моменту несе повну відповідальність за його збереження, справність і готовність до використання за прямим призначенням. До віддачі наказу про введення машини до строю, її використовувати забороняється.

Забороняється переміщення водія з одного технічного засобу на інший без крайньої необхідності.

Використання технічного засобу служби пального дозволяється за їх прямим призначенням для забезпечення бойової і спеціальної підготовки особового складу і виконання робіт по прийому, транспортуванню, перекачці і видачі пального і з дотриманням встановлених технічних норм і правил і виконанням вимог безпеки, які викладені у відповідних керівництвах і інструкціях.

Експлуатація технічних засобів служби пального повинна проводитися в плановому порядку.

Планування експлуатації і облік роботи технічних засобів СП здійснюється у всіх військових частинах, складах і базах пального порядком, передбаченим настановою по автомобільній службі, Керівництвом про порядок використання автомобільної техніки, Керівництвом з експлуатації, ремонту і зберіганню технічних засобів СП і відповідними наказами в межах встановлених річних норм витрати ресурсів і виділених лімітів пального. Воно включає розробку комплексу заходів з організації і забезпечення правильного використання заходів для виконання задач бойової підготовки, бойової готовності і господарської діяльності військ. Планування має за мету забезпечити:

  • постійне утримання засобів в справному стані, не допускаючи зниження

коефіцієнту технічної готовності нижче 0,85;

  • технічно раціональне, ефективне і економне використання засобів в межах встановлених норм витрати моторесурсів, приведених у відповідність з встановленим для частини лімітом витрати пального;

  • своєчасне проведення технічного обслуговування засобів;

  • своєчасне і рівномірне розподілення на протязі року ремонту технічних засобів служби пального для забезпечення ритмічної роботи ремонтних органів служби пального.

При плануванні експлуатації технічних засобів служби пального у військовій частині розробляються:

  • перспективний план експлуатації і ремонту озброєння і техніки;

  • річний і місячний план експлуатації і ремонту озброєння і військової техніки;

  • місячний виробничий план ремонту частини;

  • наряд на використання машин;

  • план поставки техніки на зберігання;

  • план-графік технічного обслуговування і випробовування машин, які знаходяться на тривалому зберіганні (розробляється на 6 років) ~ 10 років.

  • план-графік регламентного технічного обслуговування,

  • регламентного ремонту і заміна автомобільних засобів,

  • рухомості озброєння і військової техніки військової частини (складається на рік).

В указані плануючі документи начальник служби пального частии

підготовляє і представляє заступнику командира частини з озброєння

відомості , які відносяться до технічних засобів служби пального.

До використання допускаються справні засоби, які пройшли технічне обслуговування і підготовлені до роботи. Справними вважаються технічні засоби, придатні до використання за призначенням, повністю укомплектовані необхідними, відрегульованими, нормально працюючими вузлами, агрегатами і механізмами і які забезпечують режим роботи, передбачені технічною документацією. Основні робочі показники у справних засобів повинні бути не нижче, ніж на 15-20% від номінальних показників.

Облік експлуатації і обслуговування засобів перекачки, пересувних парових котлів, рухомих ремонтних майстерень і лабораторій ведеться в паспортах-формулярах, які видаються на ці технічні засоби заводами-виробниками або відділами служби пального

Експлуатація тих видів технічних засобів, на які паспорти не видаються, враховується по даті виготовлення або даті вводу їх в експлуатацію, яка вибивається спеціальним клеймом.

Паспорт-формуляр є основним документом, в якому враховується комплектація, роботи, обслуговування, ремонт і інші дані, які характеризують технічний стан засобів, а також відомості про належність і переміщення їх.

Паспорти-формуляри на всі технічні засоби, які знаходяться в експлуатації, зберігаються в штабі частини, а на технічних засобах тривалого зберігання - в штабі частини або безпосередньо при машинах в умовах, які забезпечують повне їх збереження. Паспорти-формуляри зберігаються і обліковуються як документи суворого обліку.

Крім паспорта-формуляра під час експлуатації і обліку роботи засобів ведуться наступні документи:

  • дорожній лист;

  • робочий лист агрегату;

  • книга обліку роботи машин, витрати пального і змащувальних матеріалів.

Відомості про роботу технічних засобів заносяться в паспорт-формуляр систематично (не рідше одного разу на місяць) на підставі записів в дорожніх листах (карточках обліку роботи двигуна).

Відомості про технічне обслуговування, ремонт, консервацію, зміну комплектації, аварії, поломки, а також пропозиції по конструктивному покращенню технічних засобів заносяться в паспорт-формуляр не пізніше ніж через три дні після їх проведення (виявлення). Записи ведуться відповідно інструкції, яка додається до кожного паспорта-формуляра.

При переміщенні технічних засобів з частини в частину або передачі їх в ремонт паспорт-формуляр передається представнику, який приймає ці засоби, про що робиться помітка в прийомо-здаточній відомості.

В разі відправки в ремонт окремих агрегатів (двигун, насос і т.ін.) паспорт-формуляр в ремонтне підприємство не направляється. Дані про ремонт заносяться в паспорт-формуляр в частині.

При передачі технічних засобів в народне господарство паспорт здається в відділ служби пального, в якому ці засоби знаходяться на обліку. На парові котли і засоби, які працюють під тиском, службою пального видаються дублікати паспортів з зазначенням в них всіх відомостей з експлуатації і ремонту, крім найменувань, нумерації і месць дислокації військових частин, в яких технічні засоби знаходились в експлуатації.

Паспорти-формуляри на технічні засоби, які підлягають списанню, направляються разом з документами на списання в службу пального. Паспорти-формуляри на списані і передані в народне господарство технічні засоби зберігаються в службі пального на протязі 12 місяців, після чого знищуються по акту.

Заміна паспортів-формулярів, які прийшли в нездатність і видача дублікатів замість втрачених проводиться службою пального.

В разі втрати (порчі) паспорта-формуляра командир частини призначає розслідування і матеріали розслідування представляє на розгляд по команді з поясненням прийнятих заходів.

Паспорт-формуляр видається після прийняття рішення на підставі матеріалів розслідування.

Всі роботи з планування, організації технічного обслуговування і ремонту технологічного обладнання на стаціонарних базах, складах пального ведуться відповідно річному і місячному планів.

Річний план роботи стаціонарної бази, складу складається на підставі річного завдання базі, складу на прийом, зберігання і відвантаження (видачу) палива і міжремонтних та амортизаційних термінів служби технічних засобів, а також термінів технічних оглядів обладнання, машин і агрегатів.

В річному плані відображається всебічна діяльність бази, складу пального, , а також передбачаються роботи, які є основою для технічного обслуговування і визначають потребу в ремонті:

-прийом, зберігання і відвантаження (видача) пального, і технічного майна;

-консервація технічного майна тривалого зберігання ;

-освіження пального і технічного майна;

-будівництво і ремонт обладнання і споруд;

-ремонт автомобілів, тракторів, засобів перекачки, підігріву, механізації завантажувально-розвантажувальних робіт, силових агрегатів і іншого обладнання;

- заходи по підготовці бази, складу до роботи в весняно-літніх і осінньо-зимових умовах і інші роботи.

Річний план затверджується старшим начальником за 15 днів до початку року, на який складається план.

В місячному плані детально вказуються і узгоджуються за строками виконання і обсягу всі роботи, передбачені на запланований місяць річним планом. Крім того, при складанні місячного плану враховуються додаткові вказівки складу про проведення заходів і робіт, необхідність в яких виникла після затвердження річного плану.

Місячний план складається у вигляді переліку робіт по технічному обслуговуванню і ремонту і затверджується начальником бази, складу. Строки виконання робіт в місячному плані вказуються по числах місяця.

Підвищення культури експлуатації, своєчасне і якісне технічне обслуговування і ремонт забезпечують високу технічну готовність і дають можливість збільшити міжремонтні строки служби технічних засобів. Технічне обслуговування проводиться суворо за планом.

В основу організації технічного обслуговування і ремонту технічних засобів покладена планово-попереджувальна система технічного обслуговування в комплексі з ремонтом технічних засобів по фактичній потребі. Планово-попереджувальна система передбачає:

  • постійний систематичний нагляд за роботою обладнання, регулярну перевірку його стану і правильності експлуатації;

  • інструктаж працівників (виробничників і ремонтників);

  • щоденні і періодичні технічні огляди і обслуговування агрегатів, установок і іншого обладнання ;

  • планово-попереджувальний ремонт;

  • заготовку змінних (запасних) деталей обладнання.

Під час технічних оглядів усувають виявлені несправності, виконують роботи по кріпленню і інші профілактичні заходи, вказані в «Руководстве по эксплуатации, ремонту и хранению технических средств службы снабжения горючим», часть первая I [I].

Контроль за технічним станом обладнання бази, складу і своєчасним технічним обслуговуванням здійснюється начальником бази, складу, заступником начальника бази, складу по технічній частині, начальниками відділів (відділень), а також старшими начальниками, інспектуючими. Всі зауваження і вказівки під час огляду резервуарів, насосних станцій, споруд і обладнання заносяться в журнал огляду. Форма журналу огляду об’єктів і обладнання складу наводиться в керівництві [2].

Вказівки щодо огляду обладнання резервуарів під час експлуатації і строки огляду основного обладнання і арматури резервуарів наведені в додатку «Руководство по работе складов и баз горючего», частина I [II].

Найбільш відповідальними об’єктами на базах і складах пального є резервуари, насосні станції і трубопроводи.

Для попередження аварій резервуарів і підтримання їх в справному стані проводяться наступні планові роботи:

  • зачистка резервуарів від води, бруду і іржі;

  • технічний огляд резервуарів і їх обладнання;

  • планово-попереджувальний ремонт резервуарів і їх обладнання.

Зачистка резервуарів приводиться:

  • під час ремонту резервуарів;

  • під час підготовки резервуара до прийому пального більш високої якості, ніж пальне, яке зберігалося в ньому раніше;

  • при забрудненні резервуара осадами внаслідок тривалої експлуатації, а

також після повного звільнення резервуару від пального.

Роботи по зачистці резервуарів проводяться під безпосереднім керівництвом заступника начальника складу по технічній частині.

Після закінчення зачистки резервуар підлягає технічному огляду. Проводять ретельний внутрішній огляд днища, корпуса, ферм, покрівлі, внутрішнього і зовнішнього обладнання, фундаменту, а також перевіряється щільність швів резервуара. При технічному огляді визначається і відхилення резервуара від вертикалі. Відхилення усувається шляхом «вивішування» резервуара підбивкою під днище піску, щоб попередити перенапруження в корпусі резервуара, особливо в місцях з’єднання корпуса з зливно-наливними патрубками і трубопроводами.

При огляді резервуара місткістю більш 2000 м3 необхідно виконувати просвічування або магнітографування вертикальних швів двох нижніх поясів корпуса. З кожного стику обов’язково береться не менше одного знімка. Це дає можливість більш ретельно дослідити стан резервуара і виявити скриті дефекти, які в подальшому можуть привести до великих пошкоджень резервуара.

Особливу увагу при технічному огляді резервуара приділяється огляду його днища на міцність і відсутність корозії. Оглядається днище після зачистки резервуара, вентиляції і визначення концентрації парів пального в резервуарі.

Робота по технічному огляду днища резервуара проводиться в такій послідовності:

  • днище зачищають металевими щітками до блиску;

  • все днище для визначення міцності простукують послідовно лист

за листом молотком з кольорового металу масою 0,5-0,7 кг і ретельно оглядають при допомозі вибухобезпечного електричного ліхтаря;

  • виявлені місця ураження корозією перевіряються бронзовим

щупом d = 5 мм і очищаються металевою щіткою від іржі;

- заміряють глибину пошкодження і пробують міцність металу сильним ударом молотка з застосуванням бронзового бородка;

  • складається схема несправностей днища, на якій вказуються

виявлені несправності і їх характеристика.

Нівеліровка нижньої окрайки резервуара (місткістю до 2000 м3 і більш) на протязі перших п’яти років експлуатації повинна обов’язково проводитися не рідше одного разу на рік у восьми точках по упору днища.

На кожний резервуар місткістю більш 50 м3 заводиться технічний паспорт, в якому вказуються всі будівельні, технічні і експлуатаційні дані у відповідності з правилами технічної експлуатації резервуарів, а місткістю менше 50 м3 - тільки калібровочні таблиці.

Всі наземні резервуари, насосні станції і споруди котельних повинні бути надійно заземлені для захисту від розрядів статичного струму і грому, яка здійснюється у відповідності з керівними вказівками по проектуванню і будові блискавкозахисту.

Напівзаглиблені резервуари захистом від первинних проявів (ударов) грому не обладнуються.

Стан заземляючих пристроїв трубопроводів, резервуарів повинні перевірятися не менше двох раз на рік: в зимових умовах (мерзлий грунт) і в літніх (сухий грунт).

Планування експлуатації, технічного обслуговування і ремонту технічних засобів передбачає:

  • визначення кількості технічних засобів, які підлягають експлуатації, і витрати моторесурсів для них;

  • визначення потреби в технічному обслуговуванні і ремонті технічних засобів;

  • визначення потреби в запасних деталях, інструменті, експлуатаційних матеріалах і коштах на утримання і ремонт технічних засобів.

План експлуатації, обслуговування і ремонту технічних засобів служби пального складається тільки в мирний час у всіх військових частинах, з’єднаннях . При малій кількості технічних засобів (менше 5 одиниць) плани експлуатації в частинах не складаються. В цьому випадку планування експлуатації і обслуговування здійснюється в масштабі з’єднання. Форма плану (проекту) експлуатації, технічного обслуговування і ремонту технічних засобів наведена в додатку 4 [I].

В основу планування і організації технічного обслуговування і ремонту технічних засобів (при складанні річного плану експлуатації) входять наступні дані:

  • обсяг операційної діяльності по прийому і видачі пального;

  • терміни технічних оглядів технічних засобів;

  • річні норми витрати моторесурсів;

  • кількість відпрацьованих мотогодин машин (агрегатів) з моменту випуску (виходу з ремонту);

  • міжремонтні строки служби машин (агрегатів);

  • амортизаційні строки служби технічних засобів ;

  • можливості частини (з’єднання) по проведенню обслуговування і ремонту;

  • конструктивні особливості машин (агрегатів);

  • експлуатаційні фактори, які впливають на строк служби деталей, агрегатів і машин.

Знаючи і правильно використовуючи ці дані при організації технічного обслуговування і ремонту можна забезпечити постійну високу технічну готовність технічних засобів.

В річному плані експлуатації, технічного обслуговування і ремонту відображаються (для кожної машини, агрегату):

  • запас моторесурсів до чергового ремонту;

  • запланований і фактичний об’єм спеціальних технічних заходів по місяцях і час проведення профілактичних оглядів;

  • встановлена (дозволена) норма витрати моторесурсів;

  • термін постановки (відправки) в ремонт - середній і

капітальний.

На підставі річних планів експлуатації, технічного обслуговування і ремонту складаються і представляються в постачальні органи заявки на виконання ремонту, необхідні ремонтно-експлуатаційні матеріали, запасні частини і кошти. Виконання річного плану експлуатації і технічного обслуговування контролює начальник служби пального військової частини (з’єднання) і вносить в нього відповідні поправки.

Технічне обслуговування технічних засобів служби пального містить встановлений комплекс робіт при підготовці їх до використання за призначенням, в процесі використання, під час зберігання, транспортування з метою забезпечення їх постійної готовності, попередження підвищених зносів, виникнення несправностей і відмов.

В армії прийнята єдина система комплексного технічного обслуговування і ремонту озброєння і техніки, яка є планово-попереджувальною і основана на обов’язковому проведенні з заданою періодичністю встановленого комплексу робіт в залежності від величини наробки моторесурсу.

Види, періодичність і обсяг комплексу робіт по технічному обслуговуванню технічних засобів служби пального визначені Настановою по автомобільній службі, відповідними наказами, керівництвами і інструкціями з експлуатації для кожної конкретної марки технічних засобів, Керівництвом по зберіганню автомобільної техніки і майна, Керівництвом з експлуатації, ремонту і зберіганню технічних засобів служби пального.

Основним принципом організації технічного обслуговування технічних засобів служби пального є комплексне обслуговування, тобто суміщення за місцем і часом обслуговування їх складових частин (шасі і спеціального обладнання, яке встановлено на ньому).

Технічне обслуговування організує заступник командира військової частини з озброєння і начальники служб, в розпорядженні яких знаходяться засоби.

Єдина система комплексного технічного обслуговування і ремонту військового озброєння і техніки включає:

а). Технічне обслуговування під час використання:

  • контрольний огляд (Ко);

  • щоденне технічне обслуговування (ЩТО);

  • технічне обслуговування № 1 (ТО-1);

  • технічне обслуговування № 2 (ТО-2);

  • сезонне технічне обслуговування (СО);

  • регламентоване технічне обслуговування (РТО).

б). технічне обслуговування при короткочасному зберіганні:

  • технічне обслуговування № 1 при зберіганні (ТО-1X);

в) технічне обслуговування при довгочасному зберіганні

  • технічне обслуговування № 1 зберіганні (ТО-1X);

  • технічне обслуговування № 2 при зберіганні (ТО-2Х);

  • регламентоване технічне обслуговування (РТО).

Основним критерієм, який дозволяє оцінити потребу в технічному обслуговуванні засобів, є наробка моторесурсу.

Про виконання комплексу робіт по технічному обслуговуванню ТО-2, СО, РТО робиться запис у відповідному розділі паспорта-формуляра засобу з вказанням виду, дати проведення, показання спідометра (лічильника мотогодин) і висновку про технічний стан, завірених підписом відповідальної особи за проведення технічного обслуговування.

Забороняється скорочувати встановлений перелік і обсяг комплексу робіт в збиток якості технічного обслуговування засобів.

Основними роботами технічного обслуговування є:

  • чищення і мийка;

  • перевірка стану агрегатів, механізмів і приладів і усунення виявлених несправностей;

  • роботи по кріпленню;

  • регулювання механізмів і агрегатів;

  • відновлення пошкоджених проти корозійних покриттів;

  • промивка і очистка систем живлення, змащування і охолодження; заправка (дозаправка) систем змащування, охолодження, гальмівних систем і амортизаторів.

Технічне обслуговування № 1 и 2 проводиться в строки передбачені в керівництвах по обслуговуванню кожного виду технічних засобів, але не рідше вказаних в таблиці.

Технічні засоби

Періодичність технічного обслуговування

ТО-1

ТО-2

Автомобілі легкові, км пробегу

3500

14000

Автомобілі грузові, км пробегу

2000

10000

АТМЗ, АЦ:

- шасі, км пробегу

1400-2200

7000-11000

- спецобладнання, мотогодини

80-140

340-460

Засоби перекачки пального і мастил (ПСГ, ПНУ, МНУТ, МНУМ и т.д.)

Через 50 мотогодин роботи, але не рідше одного разу в три місяці

Через 200 мотогодин роботи, але не рідше одного разу на рік

Пересувні парові котли (ППК-400, ППК-1200)

Через 25 мотогодин роботи, але не рідше одного разу в три місяці

мотогодин роботи, але не рідше одного разу на рік

Фільтри, лічильники для пального, заправочні колонки.

Один раз на місяць

Один раз на рік

Інші механічні засоби

Один раз в три місяці

Один раз на рік

Сезонне обслуговування проводиться при підготовці технічних засобів до експлуатації в осінньо-зимовий і весняно-літній періоди. Строки переводу машин на зимову і літню експлуатацію встановлюються наказом командувача військами оперативного командування в залежності від кліматичних умов.

У всіх випадках при роботі технічних засобів в тяжких умовах (в гірській, пустинно-пісчаній місцевості) довго тривалість роботи машин до чергового обслуговування знижується на 20-30%.

Всі операції по контрольному огляду перед початком роботи, а також оглядом і обслуговуванню після роботи виконуються безпосередньо мотористами, за якими закріплені технічні засоби.

Роботи по технічному обслуговуванню № 1 і 2 виконуються, як правило, на пунктах технічного обслуговування мотористами з залученням для ремонтних і повірочно-регульовочних операцій спеціалістів ПТО.

Технічні засоби, які знаходяться на ДЗ і на поточному забезпеченні з обмеженою витратою наробки (річна витрата наробки не перевищує 50 % встановлених норм), через 6-10 років з моменту виготовлення проводиться комплексне регламентоване технічне обслуговування (РТО), а через 12-15 років знаходження на довгостроковому зберіганні - регламентований ремонт (РР).

Відповідальність за організацію проведення, повноту і якість технічного обслуговування покладається на начальника служби пального (на базах на заступника начальника з технічної частини).

При контрольному огляді необхідно:

  • очистити технічні засоби;

  • перевірити наявність пального, масла, води, спеціальних рідин, долити системи, якщо рівень нижче нормального, впевнитися у відсутності підтікань;

  • перевірити кріплення акумуляторних батарей на перекачувальних станціях, мотопомпах, ПНУ, МПУ і щільність приєднання всіх електропроводів

  • перевірити кріплення агрегатів і двигунів;

  • перевірити справність приладів освітлення і пристроїв для світломаскування;

  • перевірити тиск повітря в шинах;

  • перевірити кріплення і чистоту номерних знаків;

  • перевірити наявність кріплення і зовнішній стан контрольно-вимірювальних приладів;

  • перевірити наявність, справність і укладку інструменту і запасних частин.

б) роботи, які виконуються під час огляду технічних засобів:

  • перевірити наявність і стан бензостійких рукавів і роздаточних кранів;

  • добре змастити солідолом сальникову набивку; заповнити через прес-маслянку вузли підшипників, які дотикаються з пальним;

  • усунути виявлені при огляді несправності;

  • після запуску і прогріву двигуна прослухати його, а також редуктор і насос на різних обертах двигуна; перевірити роботу органів управління.

Після пуску в роботу додатково перевірити:

  • роботу контрольно-вимірювальних приладів;

  • стан з’єднань рукавів ;

  • стан роздаточних кранів, засувок і гребінок; виявлені несправності усунути.

Обслуговування під час роботи.

Не рідше ніж через кожні 15 хвилин необхідно перевіряти:

  • справність роботи контрольно-вимірювальних приладів;

  • щільність з’єднань магістралі, які знаходяться під тиском, а також надійність кріплення всіх вузлів насоса, двигуна, фільтрів, лічильників і рукавів;

  • відповідність теплових режимів роботи двигуна, редукторів і насосів режимам, встановленим інструкціями і керівництвами з експлуатації; впевнитися в відсутності перегріву підшипників, а також в достатній герметичності і нормальній роботі сальників;

  • роботу двигуна, редукторів і насоса;

  • роботу парових живлячих пристроїв і рівень води; впевнитися в справності запірної арматури; перевірити роботу форсунки.

Після кожної зупинки агрегату (але не рідше двох раз на день) необхідно перевіряти:

  • рівень пального, масла і води в системах і при необхідності до заправляти їх;

  • роботу органів управління;

  • стан двигуна;

  • загальний стан агрегату.

Після закінчення роботи необхідно очистити всі агрегати і перевірити:

  • чи немає підтікань пального, масла і води;

  • стан акумуляторної батареї, контактів, електропроводки, приладів освітлення;

  • натяг ременя вентилятора;

  • кріплення і шплінтовку органів управління;

  • стан кріплення вузлів і агрегатів, глушника двигуна, кришок (дверцят), капота (кабіни);

  • стан буксирних пристроїв;

  • наявність і укладку комплектуючого обладнання, інструменту і запасних частин;

  • повноту звільнення котла і системи живлення водою від рештки води; оглянути внутрішню поверхню жарової труби.

Крім того, якщо необхідно, провести змащування відповідно до вказівок інструкції з експлуатації, заправити паливну і масляну системи пальним і маслом.

При ТО № 1 необхідно виконати:

а).Загальні роботи:

- очистити від забруднень причеп і всі робочі агрегати; замаслені поверхні протерти ганчір’ям , змоченим керосином;

  • перевірити стан всіх кріплень капота, кронштейна, кришок, дверцят, замкових вузлів;

  • перевірити стан ходової частини (коліс, покришок, вентилів, ресорних підвісок, буксирних приладів, а також тиск в шинах).

б). Двигун, насос, редуктори системи живлення, охолодження і змащування:

  • прогріти двигун і впевнитися в нормальній роботі двигуна, редукторів і насоса на різних обертах;

  • оглянути кріплення двигуна, насоса і всіх приладів; перевірити стан паливної і масляної систем;

  • оглянути пружини клапанів і штовхачів насос-форсунок і відрегулювати насос-форсунки по висоті;

  • перевірити стан і кріплення радіатора, водяного насоса, з’єднувальних гумовотканевих патрубків;

  • оглянути дренажні системи;

  • усунути осьовий люфт валу вентилятора, встановити необхідний натяг ременя;

  • перевірити кріплення головки блока двигуна, впускного і випускного колекторів, картера і глушника , перевірити кріплення всіх вузлів насоса;

  • впевнитися в співосності валів і надійності з’єднань двигуна, редуктора і насоса;

  • промити фільтри, паливні системи, злити відстій з паливного бака;

- промити і заправити свіжим маслом повітроочисник;

- замінити масло в системі змащення двигуна;

  • розібрати і промити масляний фільтр (в керосині або дизельному паливі), замінити елемент тонкої очистки фільтра новим;

  • перевірити роботу само всмоктувального пристрою на утворення «сухого» вакууму;

  • частково замінити кільця м’якої сальникової набивки насоса у випадку підтікання більш 50 крапель за хвилину при нормальній затяжці сальника;

  • заправити змазкою вузли змащування у відповідності з інструкцією з експлуатації.

в). Електрообладнання:

  • перевірити рівень і щільність електроліту в акумуляторних батареях, напругу акумуляторів, впевнитись в надійності кріплень батарей;

  • оглянути кріпленні всіх видів; перевірити стан і роботу свічок, проводів і приладів системи запалювання;

  • перевірити роботу генератора, реле зворотного струму (реле-регулятора).

Після виконання робіт по технічному обслуговуванню № 1 провести контрольний запуск агрегату на 10-15 хвилин з перевіркою роботи КВП, органів управління і прослуховуванням шумів. Усунути виявлені несправності.

Технічне обслуговування № 2.

а). Загальні роботи (див. ТО-1)

б). Двигун, насос, редуктори, системи живлення, змащення і охолодження:

- прогріти двигун і впевнитися в нормальній роботі двигуна, насоса і редукторів на різних режимах

  • перевірити в роботі дію механізмів управління;

  • впевнитись в герметичності прокладок головки блока, колекторів, з’єднань насоса і редукторів;

  • оглянути кріплення приладів системи живлення, перевірити справність механізмів управління ними, регулювання холостого ходу, роботу регулятора числа обертів;

  • перевірити стан і кріплення радіатора, водяного насоса, з’єднувальних гумовотканевих патрубків;

  • перевірити натяг привідних ременів, стан вентилятора, впевнитись у відсутності осьового люфту вала вентилятора;

  • оглянути кріплення головки блока двигуна, впускного і випускного колектора, глушника, картера двигуна;

  • перевірити кріплення насоса і редуктора на рамі, а також вузлів і агрегатів насоса і редуктора; перевірити співвісність валів двигуна насоса і редуктора (муфти зчеплення);

  • злити відстій з паливного насоса, фільтра і паливного бака, промити фільтри і трубки підводу системи живлення;

  • промити і заправити свіжим маслом повітроочисник;

  • замінити масло в картерах двигунів і редукторів;

  • заправити вузли змащення у відповідності з інструкцією з експлуатації;

  • провести необхідні регулювальні роботи при виявленні стуку клапанів,

  • повністю замінити сальникову набивку; перевірити стан ущільнень інших типів;

  • перевірити насос на напір і потужність;

  • випробувати насос на герметичність;

- видалити накип з систем охолодження.

в). Електрообладнання

  • перевірити рівень і щільність електроліту в акумуляторних батареях; напругу батарей під нагрузкою, стан корпуса і кріплення батарей;

  • прочистити свічки запалювання, відрегулювати зазори і перевірити іскроутворення під тиском;

  • перевірити кріплення деталей системи запалювання, а також всіх приводів і клем; зачистити контакти переривача і відрегулювати зазор;

  • зняти захисні стрічки і перевірити стан колекторів і щіток генераторів і стартера; при необхідності зачистити колектори або протерти ганчіркою, змоченою в бензині;

  • перевірити кріплення і роботу стартера, генератора, реле-регулятора і приладів освітлення.

Сезонне обслуговування при підготовці технічних засобів до експлуатації і осінньо-зимовий (весняно-літній) період. Сезонне обслуговування проводиться два рази на рік відповідно плану.

Обсяг робіт:

- провести чергове номерне технічне обслуговування;

  • зняти і перевірити карбюратор;

  • промити паливний бак; промити і прочистити всі трубопроводи і прилади системи живлення;

  • промити систему охолодження; при необхідності видалити накип;

  • промити акумуляторну батарею і залити свіжий електроліт відповідно періоду і кліматичній зоні експлуатації

  • замінити масло в картері двигуна, інших агрегатах на єдине або сезонне;

  • відновити фарбу пошкоджених поверхонь;

  • привести в порядок засоби утеплення (розігріву) при підготовці до експлуатації в осінньо-зимовий період.

Види та методи ремонту ”