- •Методичні розробки
- •З гігієни та екології
- •Для студентів 3 курсу медичного факультету
- •(Спеціальність – медична психологія)
- •Порядок оформлення протоколів занять
- •Методика викоhаhhя самостійної роботи
- •Основні закони гігієни
- •Перший закон гігієни
- •Другий закон гігієни
- •Структура санітарної служби україни
- •Основні задачі санітарно-епідеміологічної станції
- •Лікарю загальної практики та родинному лікарю зhаhhя гiгiєhи потрібні у ході виконання наступних видів дiяльhостi:
- •Перелік рекомендованих тем для навчально–дослідної роботи студентів
- •1. Загальні питання гігієни
- •2. Гігієна харчування
- •3. Гігієна навколишнього середовища. Комунальна гігієна.
- •4. Гігієна лікувально–профілактичних закладів
- •5. Гігієна праці та радіаційна гігієна
- •7. Особиста гігієна
- •Алгоритм виконання ндрс
- •Порядок оформлення навчально-дослідницької роботи студента (ндрс)
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Штучні джерела та прилади для вимірювання iнтенсивностi ультрафіолетової, інфрачервоної та видимої ділянки сонячного спектра
- •Визначення біологічної та профілактичної дози
- •Методика оцінки ефективності санації повітря в умовах використання ультрафіолетового випромінювання
- •Основні показники оцінки мікробного забруднення повітря деяких приміщень
- •Визначення реакції організму у відповідь на опромiнення інфрачервоним випромiнюванням
- •Реакцiя органiзму на опромiнення рiзними кiлькостями iнфрачервоної радiацiї
- •Ситуацiйhі задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Гігієнічна оцінка природного освітлення
- •Методика роботи з люксметром
- •Гігієнічна оцінка штучного освітлення
- •Норми природного освітлення деяких приміщень різного призначення
- •Показники оптимальної овітленості робочих місць різних приміщень
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Визначення температурного режиму приміщень
- •Норми температури для житлових, громадських і адміністративно-побутових приміщень
- •Визначення вологості повітря
- •Визначення абсолютної та відносної вологості повітря станційним психрометром Августа
- •Максимальна вологість повітря при різних температурах
- •Визhачеhhя охолоджуючої здатhостi I швидкостi руху повiтря
- •Шкала швидкості руху повітря в балах
- •Методика побудови “рози вітрів”
- •Ситуаційні задачі
- •Швидкість руху повітря за його охолоджуючою здатністю
- •Методика викоhаhhя самостiйhої роботи
- •Гігієнічна оцінка якостi повiтря та ефективностi вентиляцiї
- •Визначення ефективності штучної вентиляції за кратністю обміну повітря
- •Приклад визначення ефективності вентиляції з кратністю обміну повітря
- •Показники чистоти повітря закритих приміщень
- •Нормативи кратності обміну повітря в приміщеннях різного призначення
- •Методика клініко-фізіологічного дослідження впливу мікроклімату на організм та самопочуття людини
- •Методи комплексної оцінки впливу мікрокліматичних факторів на організм
- •Параметри мікроклімату в закритих приміщеннях
- •Клінічно-фізіологічні показники стану організму і суб’єктивного відчуття осіб, що знаходились в різних приміщеннях.
- •Методика визначення еквівалентно-ефективних та результуючих температур
- •Нормальна шкала ефективних температур для середньо одягнених людей при умові виконання легкої роботи
- •Методика оцінки теплового балансу людини шляхом розрахунку тепловиділення
- •Залежність поверхні тіла людини від її маси
- •Методи комплексної оцінки впливу мікрокліматичних факторів на організм
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Методика санітарного обстеження ділянки та відбору проб ґрунту
- •Показники санітарного стану ґрунту
- •Методика визначення фізичних властивостей грунту Визначення механічного складу грунту
- •Визначення об’єму пор грунту (пористості)
- •Показники шкідливості ґрунту
- •Класифікація ґрунтів за механічним складом (за м.А.Качинським)
- •Фільтраційна здатність ґрунтів різного механічного складу
- •Шкала оцінки санітарного стану ґрунту *
- •Оцінка санітарного стану ґрунту за хімічним складом ґрунтового повітря
- •Орієнтовна шкала оцінки стану здоров'я населення в залежності від рівнів забруднення ґрунту екзогенними хімічними речовинами (ехр)
- •Станції біологічної очистки стічних вод
- •Ситуаційні задачі
- •Результати лабораторного дослідження:
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Погодоформуючі фактори
- •Механізм формування погоди
- •Методика визначення типу погоди за різними класифікаціями
- •Методика визначення індексу мінливості погоди
- •Медична класифікація погоди за і.І.Григор’євим
- •Орієнтовна схема медичної оцінки погодних умов за і.І.Нікбергом
- •Медична класифікація погод за г.П.Федоровим
- •Медична класифікація погоди за в.Ф.Овчаровою і спіавт.
- •Ступінь мінливості погоди (за в.І.Русаковою)
- •Періоди проведення сезонної профілактики серцево-судинних захворювань в різних регіонах України (за в.Г.Бардовим)
- •Ситуаційні задачі:
- •Література: основна
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Санітарно-гігієнічні показники придатності ґрунту під забудову населеного пункту
- •Функції зелених насаджень
- •Планування, проектування забудови та реконструкції сільських поселень
- •Мінімальні санітарно-земельні розриви для господарських будівель на селі (м)
- •Карта санітарного обстеження квартири
- •Ситуаційні задачі
- •Задача 2
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Гігієнічне значення води
- •Гігієнічні вимоги, що пред’являються до питної води:
- •Епідеміологічне значення води
- •Класифікація інфекційних хвороб,запропонована експертами вооз:
- •IV. Трансмісивні інфекції, які поширюють комахи-переносники, що розмножуються у воді (малярія, жовта гарячка). Ендемічне значення води
- •Захворювання, що зумовлені хімічним складом води:
- •Профілактика біогеохімічних ендемій:
- •Гігієнічні показники та нормативи якості питної води
- •Гігієнічні показники забруднення води органічними речовинами
- •Визначення деяких показників якості питної води:
- •Оцінка запаху, смаку або присмаку питної води
- •Протокол читання аналізів питної води (приклад)
- •Показники епідемічної безпеки питної води
- •Санітарно-хімічні показники безпечності та якості питної води
- •Ситуаційні задачі
- •Дані лабораторного аналізу води:
- •Дані лабораторного аналізу води:
- •Дані лабораторного аналізу води:
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Функції води
- •Джерела водопостачання
- •Основні етапи проведення санітарної експертизи води
- •Основні джерела місцевого (децентралізованого) водопостачання
- •Особливості будови та обладнання шахтної криниці:
- •Вимоги до облаштування трубчастих колодязів (свердловин)
- •Методика відбору проб води
- •Визначення кількості води та дебіту шахтної криниці
- •Дані санітарно-епідеміологічного обстеження району, де розташована криниця
- •Санітарно-технічні дані на вододжерело
- •Результати лабораторних досліджень води шахтних криниць
- •(Назва інженерної споруди нецентралізованого питного водопостачання населення (бювет, колодязь або каптаж джерела))
- •Ситуаційні задачі
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Ступеhi якості харчових продуктів
- •Зразок гігієнічного висновку щодо якості харчового продукту
- •Методика відбору проб та органолептичні дослідження харчових продуктів і готових блюд
- •Санітарна експертиза молока та молочних продуктів Відбір проб для лабораторного аналізу
- •Органолептичне дослідження молока та молочних продуктів
- •Хімічне дослідження молока та молочних продуктів Визначення густини (питомої ваги) молока
- •Визначення кислотності молока
- •Визначення жирності молока
- •Визначення спроб фальсифікації молока
- •Мікробіологічні показники молока
- •Радіологічний контроль молока та молочних продуктів
- •Санітарна експертиза м’яса та м’ясних продуктів
- •Відбір проб для лабораторного аналізу
- •Органолептичне та хімічне дослідження м’яса
- •5). Проба Ебера на вільний аміак.
- •Паразитологічне дослідження м’яса
- •Санітарна експертиза риби та рибних продуктів
- •Паразитологічне дослідження риби
- •Допустимий рівень вмісту радіонуклідів 137Сs і 90sr у м’ясних та рибних продуктах (Бк/л і Бк/кг)
- •Санітарна експертиза консервів
- •Дефекти зовнішнього вигляду консервів
- •Визначення герметичності консервів
- •Витримка консервів у термостаті
- •Показники якості мяса, риби
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Санітарна експертиза борошна Відбір проб для лабораторного аналізу
- •Органолептичне дослідження борошна
- •Фізико-хімічне дослідження борошна Визначення кислотності борошна
- •Визначення клейковини борошна
- •Визначення борошняних шкідників
- •Визначення металевих домішок
- •Санітарна експертиза хлібних виробів
- •Визначення кислотності хліба
- •Гігієнічні норми різних сортів хліба
- •Методика гігієнічної оцінки напоїв
- •IV. За фармакологічною дією:
- •Показники хімічного складу
- •Основні чинники, що обумовлюють стійкість безалкогольних та алкогольних напоїв
- •Методика визначення стійкості пива
- •Вимоги до органолептичних властивостей пива
- •Методика визначення кислотності пива
- •Оцінка фальсифікації напоїв
- •Методика органолептичного дослідження міцних алкогольних напоїв
- •Методика визначення концентрації спирту за допомогою ареометра
- •Методика визначення фальсифікатів у алкогольних напоях (проба на метиловий спирт)
- •СитуаційнІ задачІ
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Методика викоhаhhя самостійної роботи
- •Розрахункові методи визначення енергетичної цінності та нутрієнтного складу харчового раціону
- •Хімічний склад і калорійність добового раціону
- •Зведена таблиця оцінки харчування
- •Маса продуктів, які найчастіше вживаються харчових
- •Назва страв і кількість харчових продуктів
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Методика визначення показників енергетичної адекватності харчування Вимірювання маси тіла і росту людини
- •Методика визначення нормальної маси тіла
- •У чоловіків:
- •Вимірювання товщини шкірно-жирової складки
- •Методика визначення вітамінної адекватності харчування Клініко-фізіологічні показники вітамінної забезпеченості організму
- •Функціональні проби визначення гіповітамінозу с Визначення резистентності капілярів.
- •Язикова проба з реактивом Тільманса.
- •Внутрішньошкіряна проба з реактивом Тільманса.
- •Визначення темнової адаптації як ознаки гіповітамінозів а, в2
- •Визначення вітаміну с у настої шипшини
- •Показники харчового статусу
- •Нормальна маса тіла у віці 25 – 30 років
- •Максимально допустима маса тіла (у кг) в залежності від статі, росту та віку при нормальній статурі
- •Оцінка стану харчування за величиною вмі (у залежності від статі)
- •Оцінка товщини шкірно-жирової складки (мм) дорослого населення
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Класифікація захворювань, що прямо або опосередковано пов’язані з харчуванням
- •2.Немікробні харчові отруєння.
- •3. Отруєння нез'ясованої етіології
- •Гігієнічні основи організації лікувально-дієтичного харчування
- •Перелік основних столів лікувально-дієтичного харчування
- •Гігієнічні основи організації лікувально-профілактичного харчування
- •Основні принципи організації лікувально-профілактичного харчування:
- •Показання для призначення лікувально-профілактичного харчування
- •Ситуаційні задачі
- •У хворого м. Діагностовано порушення пуринового обміну, що проявилось гострим артритом першого метатарзофалангового суглобу.
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Методика розслідування випадків харчових отруєнь
- •Складання акта розслiдувння харчового отруєння
- •Висновку за актом розслідування спалаху харчового отруєння
- •Опитування потерпілих при харчовому отруєнні
- •Першочергові заходи лікаря, який першим встановив діагноз харчового отруєння
- •Заходи щодо профілактики харчових отруєнь
- •Клінічні симптоми деяких харчових отруєнь бактеріального походження
- •Акт про результати розслідування харчового отруєння
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Дослідження переключення уваги з використанням таблиць ШультеПлатонова
- •Мал. 1.Таблиця Шульте–Платонова
- •Дослідження функцій уваги та характеристик розумової працездатності з використанням таблиць Шульте
- •Мал. 2.Таблиці Шульте
- •Дослідження оперативної пам’яті методом запам’ятовування геометричних фігур
- •Визначення швидкості зорово-моторної реакції
- •Визначення рухомості нервових процесів
- •Шкала оцінки результатів:
- •Критерії класифікації праці за ступенем важкості та напруженості
- •Кількісна оцінка напруженості фізіологічних функцій
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Гігієнічна оцiнка шумо–вiбрацiйної обстановки в робочому примiщеннi
- •Гігієнічна оцінка шумо-вібраційної обстановки в робочому приміщенні за результатами вимірювань
- •Допустимі рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях
- •Гігієнічні норми загальної вібрації
- •Гігієнічні норми локальної вібрації
- •Визначення послаблення шуму відстанню
- •Визначення кратності різниці між силою звуку (в скільки разів) за величиною різниці між інтенсивністю звуків
- •Вінницька обласна санітарно–епідеміологічна
- •Вінницька обласна санітарно-епідеміологічна
- •Вінницька обласна санітарно–епідеміологічна
- •1. Визначіть, у скільки разів відрізнялася сила звуків, які виникали в процесі роботи нового та старого обладнання.
- •2. Які висновки повинен зробити цеховий терапевт фабрики за результатами проведених вимірювань відносно впливу нового обладнання на стан здоров’я працюючих?
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Терміни та визначення, що застосовуються в Гігієнічній класифікації
- •Небезпечні та шкідливі виробничі фактори (Витяг з Держстандарту 12.0.003 - 74)
- •Фактори трудового процесу
- •Гігієнічні критерії та класифікація умов праці
- •Гігієнічна оцінка пилу та токсичних хімічних речовин
- •Методика визнаЧенНия вмісту хІмІчНих РеЧовин у ПоВітрі виробничих пРимІщенЬ
- •Класифікація хімічних речовин за ступенем небезпеки та токсичності
- •Санітарні норми вмісту токсичних хімічних речовин в робочих зонах промислових підприємств
- •Класифікація пилу
- •1. За механізмом утворення:
- •2. За походженням:
- •3. За дисперсністю:
- •Пневмоконіози від змішаного пилу
- •Гдк аерозолів переважно фіброгенної дії
- •Ситуаційні задачі
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Екстрене повідомлення про гостре професійне захворювання (отруєння)
- •Карта обліку професійного захворювання ( отруєння)
- •Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •Розслідування хронічних професійних захворювань та отруєнь
- •Повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння)
- •Додаток 2
- •Реєстрації нещасних випадків (виробничих травм, гострих отруєнь та захворювань)
- •Додаток 3
- •Розслідування нещасного випадку (аварії, що стався (сталася)
- •1. Відомості про потерпілого (потерпілих)
- •2. Характеристика об'єкта, дільниці та місця, де стався нещасний випадок (аварія)
- •3. Обставини, за яких стався нещасний випадок (аварія)
- •4. Причини нещасного випадку (аварії)
- •5. Заходи щодо усунення причин нещасного випадку (аварії)
- •6. Висновок комісії
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи Особливості анатомічного та псифізіологічного розвитку дітей в різні вікові періоди.
- •Методика гігієнічної оцінки функціональної готовності дітей до вступу у школу
- •Експрес-оцінка функціональної готовності дитини до вступу в школу
- •Поглиблене психофізіологічне обстеження вищої нервової діяльності дитини
- •Стандартизована шкала оцінки функціональної готовності дітей до вступу у школу
- •Ситуаційні задачі
- •МЕтодика виконання самостійної роботи
- •1. Гігієнічна оцінка розкладу занять
- •Допустима сумарна кількість годин (уроків) тижневого навантаження учнів
- •Сумарна кількість годин для різних видів діяльності та відпочинку школярів
- •2. Гігієнічна оцінка організації позашкільної діяльності та вільного часу учнів
- •3. Гігієнічна оцінка режиму дня
- •4. Гігієнічна оцінка шкільних підручників
- •Вимоги до шкільних підручників
- •1. Санітарно-гігієнічна характеристика:
- •Завдання:
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Гігієнічна оцінка устаткування та утримання
- •Навчально-виховних установ для дітей та підлітків
- •Гігієнічна оцінка навчальних меблів
- •Особливості розподілу меблів серед школярів різного віку
- •Основні розміри шкільної парти
- •Основні розміри парт, столів і стільців для школярів (дст 5994–64)
- •Основні розміри парт, столів та стільців для школярів ( дст 11015, 11016–77)
- •Розміри учнівських стільців (дст 11016–64)
- •Розміри учнівських стільців (дст 11015, 11016–77)
- •Методика виготовлення універсального парто-ростоміра (лінійки Нікітіна–Флерова)
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Склад та площі окремих функціональних зон земельної ділянки загальноосвітньої школи, м2
- •Основні варіанти архітектурно–планувальних композицій будівель дошкільних установ та навчальних закладів
- •Склад та рекомендована площа основних приміщень загальноосвітньої школи
- •Гігієнічної оцінки умов виховання та навчання дітей та підлітків у загальноосвітній школі №______________
- •2. Дані санітарного обстеження земельної ділянки, будівлі школи, навчального приміщення, (шкільного класу) та умов перебування учнів в навчальних закладах:
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Методика комплексної оцінки стану здоров’я дітей та підлітків
- •Приблизні терміни поновлення занять фізичною культуроюпісля гострих захворювань
- •Методика гігієнічної оцінки фізичного розвитку дітей та підлітків
- •Оцінка фізичного розвитку методом сигмальних відхилень
- •Оцінка фізичного розвитку методом сигмальних відхилень
- •Показники фізичного розвитку школярів Вінницької області
- •Оцінка фізичного розвитку за шкалами регресії
- •Оцінка фізичного розвитку комплексним метод
- •Стандартизовані показники фізичного розвитку школярів
- •Показники рівня біологічного розвитку хлопчиків шкільного віку
- •Показники рівня біологічного розвитку дівчаток шкільного віку
- •Оцінка фізичного розвитку школярів (шкала регресії за ростом)
- •Оцінка фізичного розвитку центильним методом
- •Методика гігієнічної оцінки стану здоров’я та фізичного розвитку організованого дитячого колективу
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Філософські основи вивчення здоров’я населення
- •Здоров’я населення як інтегральний критерій оцінки стану навколишнього середовища
- •Розподіл населення на групи здоров’я
- •Методика інтегральної оцінки стану навколишнього середовища
- •Загальна схема виявлення та оцінки взаємозв’язків чинників навколишнього середовища та здоров’я населення.
- •Оціночна шкала ступеня впливу чинника навколишнього середовища:
- •Гігієнічний контроль за умовами праці, побуту та чинниками навколишнього середовища
- •Виявлення та оцінка взаємозв’язків чинників навколишнього середовища та здоров’я населення
- •Методика виконання самостійної роботи:
- •Принципові схеми гігієнічного дослідження вивчення впливу факторів навколишнього середовища на показники здоров’я
- •Гігієнічне дослідження типу “чинник – комплекс показників здоров’я”
- •Гігієнічне дослідження типу “комплекс чинників - показник здоров’я”
- •Гігієнічне дослідження типу “комплекс чинників – комплекс показників здоров’я”
- •Інверсійний підхід до вивчення впливу чинників навколишнього середовища на здоров’я населення
- •Формули для розрахунків забруднення атмосферного повітря
- •Методика розрахунку інтегрального індексу здоровя (за л.Є.Поляковим та д.М.Малиським)
- •Заміна нормованих показників здоровя (і) ймовірними одиницями (і)
- •Розрахунок інтегрального індексу здоровя
- •Розподіл населення на групи здоровя за його критеріями
- •Орієнтовна шкала структури первинної захворюваності міського населення за зверненнями, %
- •Процент осіб і-іі груп здоровя в окремих віково-статевих групах населення
- •СитуаційнІ задачІ
- •Показники здоров’я населення у віці понад 16 років в різних районах міста (на 1000 чоловік)
- •Ситуаційні задачі
- •Орієнтовні площі земельних ділянок лікарень в залежності від кількості ліжкомісць (відповідно до бн і п 2.07.01-89)
- •Деякі нормативи до планування земельної ділянкибагатопрофільної лікарні
- •Основні вимоги до багатопрофільних поліклінік
- •Основні вимоги до приймальних відділень(для лікарень з кількістю ліжок понад 200)
- •Терапевтичне відділення (секція) на 30 ліжок
- •Операційний комплекс (блок) хірургічних відділень
- •Інфекційне відділення
- •Основна:
- •Додаткова:
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Шляхи передачі
- •Природний
- •Артифіційний (штучний)
- •Профілактика влі
- •Мал. 2. Схема профілактики влі
- •Основний зміст дотримання санітарно-протиепідемічного режиму, спрямованого на профілактику внутрішньолікарняних інфекцій
- •Санітарно-протиепідеміч-ний режим
- •Використання хімічних засобів дезінфекції
- •Методика розрахунку кількості установок для проведення санації повітряного середовища
- •Методики визначення ефективності бактерицидного опромінення повітряного середовища Визначення кількості мікробів в одиниці об’єму повітря (метод Кротова)
- •Ситуаційні задачі
- •Інкубаційний період при деяких інфекційних захворюваннях
- •Мікроорганізми, які найчастіше спричиняють влі
- •Типові функціональні обов’язки посадових осіб лікувально-профілактичних установ по профілактиці внутрішньолікарняної інфекції Головний лікар
- •Заступник головного лікаря по медичній частині
- •Головна (старша) медична сестра
- •Заступник головного лікаря по адміністративно-господарського частині
- •Окремі нормативні показники для забудови та експлуатації споруд лікарняно-профілактичного закладу
- •Розрахунок оптимальної кількості ультрафіолетових опромінювачів у залежності від розміру приміщення та потужності опромінювача
- •Критерії бактеріальної чистоти повітря в лікувально-профілактичних закладах
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Коефіцієнти якості для деяких видів іонізуючого випромінювання
- •Коефіцієнти Wr якості для деяких органів та систем
- •Класифікація засобів індивідуального захисту
- •Коротка характеристика основних приладів, що використовуються для проведення радіаційного контролю
- •Інструкція Для роботи з приладом радіометр-рентгенометр дп-5а
- •Інструкція
- •Вимірювання щільності потоку -випромінювання
- •Ситуаційні задачі
- •1. Яка доза опромінення могла спричинити таке ураження?
- •2. Які індивідуальні засоби захисту могли б бути використані?
- •3. З допомогою якого приладу можна виміряти експозиційну дозу в даній місцевості?
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Розрахунок дози зовнішнього —опромінення
- •Розрахунок основних параметрів захисту від зовнішнього опромінення
- •Розрахунок параметрів захисту при використанні захисних екранів
- •Розрахунок товщини екрану за таблицями
- •Розрахунок товщини екрану за числом шарів половинного послаблення
- •Товщина захисту з свинцю (в мм.) в залежності від кратності послаблення та енергії випромінювання
- •Товщина захисту з заліза (в см.) в залежності від кратності послаблення та енергії випромінювання
- •Товщина захисту з бетону (в см.) в залежності від кратності послаблення та енергії випромінювання
- •Додаток 5 Співвідношення кратності послаблення та числа шарів
- •Ліміти дози опромінення
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Психологічна освіта в системі напрямів діяльності практичного психолога
- •Варіанти психологічної освіти
- •Додаткова:
- •Методика викоhаhhя самостійної роботи
- •Методологія вивчення психічного здоров’я
- •Структура особистості людини (за к.Леонгардом)
- •До провідних психогігієнічних принципів оптимізації повсякденної діяльності людини слід віднести:
- •Методики психогігієнічних досліджень та вивчення особливостей особистості
- •Методика викоhаhhя самостійної роботи
- •Та його провідних характеристик
- •Методика визначення різних типів денних кривих біологічних ритмів
- •Методика визначення розрахункових біологічних ритмів людини
- •Гігієнічні проблеми адаптаційного процесу
- •У процесі пристосування до впливу зовнішніх умов розрізняють:
- •Основні фази розвитку адаптації:
- •Етапи адаптаційної поведінки:
- •Гігієнічні принципи оптимізації адаптаційного процесу:
- •Особливості гігієнічного тлумачення понять: втома та хронічна втома
- •Фактори, які сприяють виникненню симптомів хронічної втоми:
- •Заходи щодо профілактики втоми
- •Заходи підвищення працездатності та попередження хронічної втоми:
- •Комплекс заходів, що спрямований на раціоналізацію розумової праці
- •Методика визначення типу денної працездатності людини
- •Методика гігієнічної оцінки хронічної втоми Методика реєстрації та оцінки ступеня хронічної втоми
- •Карта реєстрації та оцінки ступеня хронічної втоми
- •Оцінка впливу хронічної втоми на функціональні можливості організму
- •Реєстрація соматичних та нервово-психічних проявів хронічної втоми
- •Карта реєстрації соматичних та нервово-психічних проявів хронічної втоми
- •Оцінка ступеня вираження астенічного стану за л.Д. Малковою
- •Оцінка ступеня зниженого настрою - субдепресії за методикою Зунге
- •Методика виконання самостійної роботи
- •2. Визначення вмісту активного хлору в таблетках «Пантоцид» («Аквацид») та оцінка їх придатності для проведення знезараження води.
- •Ситуацiйнi задачi
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Ситуаційна задача Учбовий проект військового табору
- •Ситуаційний план. (Масштаб 1:5000)
- •План табору Пояснювальна записка (див. Додаток 2)
- •Генеральний план військового табору експлікація
- •Складання санітарного висновку за навчальним проектом військового табору
- •Учбовий проект захисної споруди (Пояснювальна записка)
- •План захисної структури (масштаб 1:100) Умовні позначки
- •Норми площі, кубатури, гдк со2 у сховищах
- •Санітарні норми мікроклімату сховищ
- •Формули для розрахунку умов перебування в закритих фортифікаційних спорудах (кубатури, об’єму вентиляції та ін.)
- •Ситуаційні задачі
- •Учбова інструкція до визначення фізіологічних показників стомленості та перевтоми у ліквідаторів наслідків катастроф та інших надзвичайних ситуацій
- •1. Показники функції дихання.
- •2. Показники функції серцево-судинної системи.
- •Індивідуальні засоби захисту при ліквідації наслідків катастроф та інших надзвичайних станів.
- •1. Засоби захисту тіла:
- •Припустимі терміни перебування людини у ізолюючому одязі
- •2. Засоби захисту органів дихання та слизових оболонок.
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Призначення польових лабораторій лг-1 та лг-2
- •Методика відбору проб води для лабораторного дослідження
- •Методика відбору проб готової їжі для лабораторного аналізу
- •Методика дослідження рівня забруднення продовольства та води радіактивними речовинами.
- •Методика дослідження рівня забруднення продовольства та води отруйними речовинами.
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Ситуаційна задача (бойова обстановка)
- •Методика складання протоколу
- •Етапи медичної експертизи продовольства у польових умовах та варіанти експертних висновків
- •Мал. 1. Прилад хімічної розвідки медико-ветеринарний пхр-мв (за н.І.Карачкієвим)
- •Мал. 2. Рентгенометр-радіометр дп-5а (за н.І.Карачкієвим)
- •Мал. 3.Радіометрична лабораторія в укладках рлу-2 у розгорненому положенні
- •Методика визначення рівня зараження продовольства та води отруйними речовинами за допомогою приладу хімічної розвідки медико-ветеринарним (пхр-мв)
- •Методика визначення рівня радіоактивного забруднення харчових продуктів та води за допомогою радіометра дп-5а (дп-5б)
- •Рекомендації щодо наслідків впливу на особовий склад військ та формувань населення радіаційних факторів ядерного вибуху
- •Ситуаційні задачі Задача 1
Спеціальне розслідування нещасних випадків
Крім комісії з розслідувань, що створюється при нещасному випадку, на підприємстві може створюватися комісія із спеціального розслідування, яка призначається наказом керівника територіального органу Державного комітету з нагляду за охороною праці за погодженням з органами, представники яких входять до складу цієї комісії (Державна автомобільна інспекція, санітарно–епідеміологічна станція, пожежна інспекція тощо).
Комісія із спеціального розслідування створюється та розслідує:
нещасні випадки із смертельним наслідком;
групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома та більше працівниками, незалежно від ступеня важкості ушкодження їх здоров’я;
випадки смерті на підприємстві;
випадки зникнення працівника під час виконання ним трудових обов’язків;
груповий випадок професійного отруєння (захворювання).
Про груповий нещасний випадок, нещасний випадок із смертельним наслідком, випадок смерті, а також зникнення працівника під час виконання ним трудових обов’язків роботодавець зобов’язаний негайно передати засобами зв’язку повідомленняза встановленою формою:
відповідному територіальному органу Державного комітету з нагляду за охороною праці;
відповідному органу прокуратури за місцем виникнення нещасного випадку;
відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
органу, до сфери управління якого належить підприємство (у разі його відсутності – відповідній місцевій держадміністрації або виконавчому органу місцевого самоврядування);
відповідній установі (закладу) санітарно–епідеміологічної служби у разі виявлення гострих професійних захворювань (отруєнь);
профспілковій організації, членом якої є потерпілий;
вищестоящому профспілковому органу;
відповідному органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій (у разі необхідності).
Зазначені органи (організації) повідомляють про нещасний випадок свої вищестоящі органи (організації) згідно з установленим порядком.
Зазначене повідомлення надсилається також у разі, коли смерть потерпілого настала внаслідок нещасного випадку, що стався раніше. Спеціальне розслідування цього випадку здійснюється в установленому порядку з використанням матеріалів раніше проведеного розслідування.
Спеціальне розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, групового нещасного випадку, а також випадку зникнення працівника під час виконання ним трудових обов’язків організовує роботодавець (якщо постраждав сам роботодавець – орган, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі його відсутності – відповідна місцева Державна адміністрація або виконавчий орган місцевого самоврядування).
Розслідування цього випадку проводиться комісією із спеціального розслідування, яка призначається наказом керівника територіального органу Державного комітету з нагляду за охороною праці за погодженням з органами, представники, яких входять до складу цієї комісії.
Розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло 2–4 особи, проводиться комісією із спеціального розслідування, яка призначається наказом керівника Державного комітету з нагляду за охороною праці або його територіального органу за погодженням з органами, представники яких входять до складу цієї комісії.
Залежно від конкретних умов (характеру і можливих наслідків аварії тощо) до складу комісії із спеціального розслідування включаються представники Державного комітету з нагляду за охороною праці, центрального органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить підприємство, відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду, місцевого органу виконавчої влади, роботодавця, профспілкових організацій, членами яких є потерпілі, вищестоящих профспілкових органів або уповноважені трудових колективів з питань охорони праці, якщо потерпілі не є членами профспілки.
Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло 5 і більше осіб або травмовано 10 і більше осіб, проводиться комісією із спеціального розслідування, яка призначається наказом Державного комітету з нагляду за охороною праці, якщо з цього приводу не було прийнято спеціального рішення Кабінету Міністрів України.
До складу цієї комісії включаються керівні працівники Державного комітету з нагляду за охороною праці, центрального органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить підприємство, виконавчої дирекції Фонду, місцевого органу виконавчої влади, роботодавця, представники профспілкових організацій, членами яких є потерпілі, вищестоящих профспілкових органів або уповноважені трудових колективів з питань охорони праці, якщо потерпілі не є членами профспілки, органів охорони здоров’я, відповідного органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій (у разі необхідності), та інших органів.
Спеціальне розслідування нещасних випадків проводиться протягом не більше 10 робочих днів. У разі необхідності встановлений термін може бути продовжений органом, який призначив розслідування.
За результатами розслідування складається акт спеціального розслідування, а також оформляються інші матеріали, передбачені Положенням, в тому числі карта обліку професійного захворювання (отруєння) на кожного потерпілого, якщо нещасний випадок пов’язаний з гострим професійним захворюванням (отруєнням).
В акті спеціального розслідування нещасного випадку, який стався внаслідок аварії, зазначається її категорія та розмір заподіяної матеріальної шкоди.
Під час розслідування роботодавець зобов’язаний:
зробити у разі виникнення такої необхідності фотознімки місця нещасного випадку, пошкодженого об’єкта, устаткування, інструменту, а також надати технічну документацію та інші необхідні матеріали;
надати транспортні засоби, засоби зв’язку, службові приміщення для роботи комісії із спеціального розслідування та експертної комісії;
організувати у разі проведення розслідування випадків виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) проведення медичного обстеження працівників відповідної дільниці підприємства;
забезпечити проведення необхідних лабораторних досліджень і випробовувань, технічних розрахунків та інших робіт;
організувати друкування, розмноження і оформлення у необхідній кількості матеріалів спеціального розслідування.
Члени комісії із спеціального розслідуваннямають право одержувати письмові та усні пояснення від працівників підприємства і свідків події або проводити їх опитування і повинні зустрітися з потерпілими або членами їх сімей, довіреними особами, розглянути та вирішити на місці соціальні питання або внести пропозиції про їх вирішення відповідним органам, а також дати роз’яснення потерпілим (сім’ям, довіреним особам) щодо їх прав та належної компенсації згідно з вимогами чинного законодавства.
Роботодавець, працівником якого є потерпілий, компенсує витрати, пов’язані з діяльністю комісії із спеціального розслідування та залучених до її роботи спеціалістів. Відшкодування витрат на відрядження працівників, які є членами цієї комісії або залучені до її роботи, роботодавець здійснює у розмірах, передбачених нормами відшкодування на поточний розрахунок сум за дорученням.
Роботодавець у п’ятиденний термін з моменту підписання акта спеціального розслідування нещасного випадку або одержання припису посадової особи органу Державного нагляду за охороною праці щодо взяття на облік нещасного випадку зобов’язаний розглянути ці матеріали і видати наказ про здійснення запропонованих заходів, спрямованих на запобігання виникненню подібних випадків, а також притягнути до відповідальності працівників, які допустили порушення законодавства про охорону праці.
Про здійснення запропонованих заходів роботодавець у письмовій формі повідомляє органи, які брали участь у розслідуванні, в терміни, зазначені в акті спеціального розслідування.
Як було визначено вище для підвищення ефективності роботи комісій з розслідування необхідно суворо дотримуватися Положення про порядок розслідувань та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Тим більше, що його дія поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, та осіб, у тому числі іноземців і осіб без громадянства, які є власниками цих підприємств або уповноваженими ними особами, фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які відповідно до законодавства використовують найману працю, тобто є роботодавцем, та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно за умови добровільної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а також осіб, у тому числі іноземців і осіб без громадянства, які працюють на умовах трудового договору або контракту, проходять виробничу практику або залучаються до праці.
За висновками роботи комісії з розслідування визнаються нещасними випадками, що пов’язані з виробництвом та потребують складання акту за формою Н–1(додаток 2), нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових (посадових) обов’язків, в тому числі у відрядженнях, а також ті, що сталися під час:
перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці здійснення професійної діяльності протягом робочого часу, починаючи з моменту приходу працівника на підприємство до його виходу, який повинен фіксуватися відповідно до правил внутрішнього розпорядку, або за дорученням роботодавця у неробочий час, під час відпустки, у вихідні та святкові дні;
приведення у належний порядок знарядь виробництва, засобів захисту, одягу перед початком роботи і після її закінчення, виконання заходів особистої гігієни;
приїзду на роботу або з роботи на транспортному засобі підприємства або на транспортному засобі іншого підприємства, яке надало його згідно з договором (заявкою);
використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця відповідно до встановленого порядку;
проведення певних дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не входять до кола виробничих завдань або прямих обов’язків працівника (надання необхідної допомоги іншому працівникові, дії щодо попередження можливих аварій або ряту-вання людей та майна підприємства, інших дій за наявності розпорядження роботодавця тощо);
ліквідації аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха на виробничих об’єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством;
перебування на транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо причина нещасного випадку пов’язана з виконанням потерпілим трудових (посадових) обов’язків або з дією на нього небезпечних або шкідливих виробничих чинників;
прямування працівника до об’єкта обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь–якого іншого об’єкта за дорученням роботодавця;
прямування до місця відрядження та у зворотному напрямку відповідно до завдання про відрядження.
За висновками роботи комісії з розслідування визначаються причини, пов’язані з виробництвом, та складається акт за формою Н–1 і у випадку зникнення працівника під час виконання трудових (посадових) обов’язків. Якщо комісія з розслідування, виходячи з конкретних обставин, дійде до висновку, що зникнення працівника пов’язане з імовірним нещасним випадком під час виконання трудових (посадових) обов’язків, акт спеціального розслідування з висновками означеного змісту видається сім’ї цього працівника або його довіреній особі для звернення до суду із заявою про оголошення працівника померлим. Після оголошення судом працівника померлим роботодавець зобов’язаний відповідно до акта спеціального розслідування визнати цей нещасний випадок, пов’язаним з виробництвом і скласти акт за формою н–1.
Нещасні випадки, пов’язані з заподіянням тілесних ушкоджень іншою особою, або вбивством працівника під час виконання або у зв’язку з виконанням ним трудових (посадових) обов’язків незалежно від порушення кримінальної справи розслідуються відповідно до Положення. Такі випадки визнаються пов’язаними з виробництвом, і про них складається акт за формою Н–1, крім випадків з’ясування потерпілим особистих стосунків, якщо з приводу цих дій є висновок компетентних органів.
Нещасні випадки, що сталися внаслідок раптового погіршання стану здоров’я працівника, визнаються пов’язаними з виробництвом і про них складається акт за формою Н–1 за умови, що це погіршання сталося внаслідок впливу небезпечних або шкідливих факторів, а також в тому випадку, якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалась, була протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров’я.
Нещасні випадки, що сталися з працівниками на території підприємства або в іншому місці роботи під час перерви для відпочинку та харчування, яка встановлюється згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку, а також під час перебування працівників на території підприємства у зв’язку з проведенням роботодавцем наради, отриманням заробітної плати, обов’язковим проходженням медичного огляду тощо, а також у випадках, передбачених колективним договором (угодою), розслідуються відповідно до вимог Положення.
За висновками роботи комісії з розслідування не визнаються пов’язаними з виробництвом і не складається акт за формою Н–1 про нещасні випадки, що сталися з працівниками:
під час прямування на роботу або з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, який не належить підприємству і не використовувався в інтересах цього підприємства;
за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ;
під час використання в особистих цілях транспортних засобів підприємства без дозволу роботодавця, а також устаткування, механізмів, інструментів, крім випадків, що сталися внаслідок несправності цього устаткування, механізмів та інструментів;
в результаті отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, а також внаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин у виробничих процесах або порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, був відсторонений від роботи згідно з установленим порядком;
під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду;
у разі самогубства або смерті, що підтверджено висновками судово–медичної експертизи та органів прокуратури.
якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що нещасний випадок має невиробничий характер, акт за формою Н–1 не складається. Натомість про такий нещасний випадок, відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, складається акт за формою НТ(невиробничий травматизм).
Нещасні випадки, про які складаються акти за формою Н–1 або НТ, беруться на облік і реєструється роботодавцем у спеціальному журналі.
Акти розслідування нещасного випадку, акти за формою Н–1 разом з матеріалами розслідування підлягають зберіганню протягом 45 років на підприємстві, працівником якого є (був) потерпілий. У разі ліквідації підприємства акти розслідування нещасних випадків, акти за формою Н–1 підлягають передачі його правонаступнику, який здійснює облік цих нещасних випадків, а у разі його відсутності або банкрутства – до Державного архіву.