Методика виконання самостійної роботи

Протягом першої години практичного заняття, після контролю вихідного рівня знань та визначення загальної готовності до його проведення, студенти знайомляться зі схемою санітарного обстеження шахтної криниці та даними щодо санітарно-епідеміологічного стану району, в якому вона розташована.

Впродовж другої години студенти проводять санітарне обстеження криниці відповідно до схеми санітарного обстеження, складають санітарний паспорт вододжерела та обґрунтовують гігієнічний висновок щодо якості питної води.

Функції води

• фізіологічна (пластична, участь речовин і енергії, роль у підтриманні осмотичного тиску і кислотно-лужної рівноваги, участь у теплообміні і терморегуляції, транспортна функція та ін.);

• санітарна (умивання, приймання ванн);

• господарсько-побутова (прибирання, прання, зрошування зелених насаджень);

• промислова (у харчовій, хімічній, металургійній та ін. галузях);

• фізкультурно-оздоровча (купання, плавання, обтирання, лікувальні ванни, споживання мінеральних вод);

Джерела водопостачання

Класифікація джерел водопостачання:

1. Підземні джерела:

• міжпластові напірні(артезіанські) таненапірніводи, які залягають у водоносних горизонтах між водонепроникними шарами ґрунту (глини, граніти), а тому надійно захищені від проникнення забруднень з поверхні. Відрізняються стабільною невисокою температурою (5-12°С), постійним фізико-хімічним складом, значною мінералізацією, відсутністю патогенних мікроорганізмів, сталим рівнем і значним дебітом. Недоліком може виступати наявність токсичних мікроелементів або надлишкова кількість нетоксичних;

• ґрунтовіводи, які залягають у водоносному горизонті над першим водонепроникним шаром ґрунту, а тому у разі неглибокого розташування недостатньо захищені від потрапляння забруднень з поверхні. Характеризуються сезонними коливаннями рівня стояння, дебіту, хімічного і бактеріального складу, що залежить від частоти і кількості опадів, наявності відкритих водойм, глибини залягання, характеру грунту. Фільтруючись через шар чистого дрібнозернистого ґрунту завтовшки 5-6 м і більше грунтові води стають прозорими, безбарвними, не містять патогенних мікроорганізмів;

• верховодка– залягають на глибині до 1 м, характеристики майже відповідні грунтовим водам, однак можуть зустрічатись патогенні мікроорганізми;

• джерельна вода, яка витікає з водоносних шарів, які виклинюються на поверхню біля підніжжя пагорбів, гір, в понижених місцях рельєфу.

2. Поверхневі води:

- проточні(ріки, водоспади льодовиків);

- непроточні(озера, ставки, штучні відкриті водосховища).

Склад їх води багато в чому залежить від характеру ґрунтів на території водозбору, гідрометеорологічних умов та суттєво коливається протягом року залежно від сезону і навіть погоди. Порівняно з підземними водами, для поверхневих характерні велика кількість завислих речовин, низька прозорість, підвищена кольоровість за рахунок гумінових речовин, що вимиваються з ґрунту, більш високий вміст органічних сполук, наявність мікрофлори, присутність у воді розчиненого кисню, поверхневі води менш мінералізовані. Відкриті водойми легко забруднюються ззовні, тому з епідеміологічної точки зору є потенційно небезпечними.

3. Атмосферні води(дощова, снігова). Використовують в ряді маловодних, безводних місцевостей. Характеризуються незначною мінералізацією, однак можуть містити розчинні хімічні речовини, що забруднюють атмосферу, наприклад, внаслідок промисловості.