- •Методичні розробки
- •З гігієни та екології
- •Для студентів 3 курсу медичного факультету
- •(Спеціальність – медична психологія)
- •Порядок оформлення протоколів занять
- •Методика викоhаhhя самостійної роботи
- •Основні закони гігієни
- •Перший закон гігієни
- •Другий закон гігієни
- •Структура санітарної служби україни
- •Основні задачі санітарно-епідеміологічної станції
- •Лікарю загальної практики та родинному лікарю зhаhhя гiгiєhи потрібні у ході виконання наступних видів дiяльhостi:
- •Перелік рекомендованих тем для навчально–дослідної роботи студентів
- •1. Загальні питання гігієни
- •2. Гігієна харчування
- •3. Гігієна навколишнього середовища. Комунальна гігієна.
- •4. Гігієна лікувально–профілактичних закладів
- •5. Гігієна праці та радіаційна гігієна
- •7. Особиста гігієна
- •Алгоритм виконання ндрс
- •Порядок оформлення навчально-дослідницької роботи студента (ндрс)
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Штучні джерела та прилади для вимірювання iнтенсивностi ультрафіолетової, інфрачервоної та видимої ділянки сонячного спектра
- •Визначення біологічної та профілактичної дози
- •Методика оцінки ефективності санації повітря в умовах використання ультрафіолетового випромінювання
- •Основні показники оцінки мікробного забруднення повітря деяких приміщень
- •Визначення реакції організму у відповідь на опромiнення інфрачервоним випромiнюванням
- •Реакцiя органiзму на опромiнення рiзними кiлькостями iнфрачервоної радiацiї
- •Ситуацiйhі задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Гігієнічна оцінка природного освітлення
- •Методика роботи з люксметром
- •Гігієнічна оцінка штучного освітлення
- •Норми природного освітлення деяких приміщень різного призначення
- •Показники оптимальної овітленості робочих місць різних приміщень
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Визначення температурного режиму приміщень
- •Норми температури для житлових, громадських і адміністративно-побутових приміщень
- •Визначення вологості повітря
- •Визначення абсолютної та відносної вологості повітря станційним психрометром Августа
- •Максимальна вологість повітря при різних температурах
- •Визhачеhhя охолоджуючої здатhостi I швидкостi руху повiтря
- •Шкала швидкості руху повітря в балах
- •Методика побудови “рози вітрів”
- •Ситуаційні задачі
- •Швидкість руху повітря за його охолоджуючою здатністю
- •Методика викоhаhhя самостiйhої роботи
- •Гігієнічна оцінка якостi повiтря та ефективностi вентиляцiї
- •Визначення ефективності штучної вентиляції за кратністю обміну повітря
- •Приклад визначення ефективності вентиляції з кратністю обміну повітря
- •Показники чистоти повітря закритих приміщень
- •Нормативи кратності обміну повітря в приміщеннях різного призначення
- •Методика клініко-фізіологічного дослідження впливу мікроклімату на організм та самопочуття людини
- •Методи комплексної оцінки впливу мікрокліматичних факторів на організм
- •Параметри мікроклімату в закритих приміщеннях
- •Клінічно-фізіологічні показники стану організму і суб’єктивного відчуття осіб, що знаходились в різних приміщеннях.
- •Методика визначення еквівалентно-ефективних та результуючих температур
- •Нормальна шкала ефективних температур для середньо одягнених людей при умові виконання легкої роботи
- •Методика оцінки теплового балансу людини шляхом розрахунку тепловиділення
- •Залежність поверхні тіла людини від її маси
- •Методи комплексної оцінки впливу мікрокліматичних факторів на організм
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Методика санітарного обстеження ділянки та відбору проб ґрунту
- •Показники санітарного стану ґрунту
- •Методика визначення фізичних властивостей грунту Визначення механічного складу грунту
- •Визначення об’єму пор грунту (пористості)
- •Показники шкідливості ґрунту
- •Класифікація ґрунтів за механічним складом (за м.А.Качинським)
- •Фільтраційна здатність ґрунтів різного механічного складу
- •Шкала оцінки санітарного стану ґрунту *
- •Оцінка санітарного стану ґрунту за хімічним складом ґрунтового повітря
- •Орієнтовна шкала оцінки стану здоров'я населення в залежності від рівнів забруднення ґрунту екзогенними хімічними речовинами (ехр)
- •Станції біологічної очистки стічних вод
- •Ситуаційні задачі
- •Результати лабораторного дослідження:
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Погодоформуючі фактори
- •Механізм формування погоди
- •Методика визначення типу погоди за різними класифікаціями
- •Методика визначення індексу мінливості погоди
- •Медична класифікація погоди за і.І.Григор’євим
- •Орієнтовна схема медичної оцінки погодних умов за і.І.Нікбергом
- •Медична класифікація погод за г.П.Федоровим
- •Медична класифікація погоди за в.Ф.Овчаровою і спіавт.
- •Ступінь мінливості погоди (за в.І.Русаковою)
- •Періоди проведення сезонної профілактики серцево-судинних захворювань в різних регіонах України (за в.Г.Бардовим)
- •Ситуаційні задачі:
- •Література: основна
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Санітарно-гігієнічні показники придатності ґрунту під забудову населеного пункту
- •Функції зелених насаджень
- •Планування, проектування забудови та реконструкції сільських поселень
- •Мінімальні санітарно-земельні розриви для господарських будівель на селі (м)
- •Карта санітарного обстеження квартири
- •Ситуаційні задачі
- •Задача 2
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Гігієнічне значення води
- •Гігієнічні вимоги, що пред’являються до питної води:
- •Епідеміологічне значення води
- •Класифікація інфекційних хвороб,запропонована експертами вооз:
- •IV. Трансмісивні інфекції, які поширюють комахи-переносники, що розмножуються у воді (малярія, жовта гарячка). Ендемічне значення води
- •Захворювання, що зумовлені хімічним складом води:
- •Профілактика біогеохімічних ендемій:
- •Гігієнічні показники та нормативи якості питної води
- •Гігієнічні показники забруднення води органічними речовинами
- •Визначення деяких показників якості питної води:
- •Оцінка запаху, смаку або присмаку питної води
- •Протокол читання аналізів питної води (приклад)
- •Показники епідемічної безпеки питної води
- •Санітарно-хімічні показники безпечності та якості питної води
- •Ситуаційні задачі
- •Дані лабораторного аналізу води:
- •Дані лабораторного аналізу води:
- •Дані лабораторного аналізу води:
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Функції води
- •Джерела водопостачання
- •Основні етапи проведення санітарної експертизи води
- •Основні джерела місцевого (децентралізованого) водопостачання
- •Особливості будови та обладнання шахтної криниці:
- •Вимоги до облаштування трубчастих колодязів (свердловин)
- •Методика відбору проб води
- •Визначення кількості води та дебіту шахтної криниці
- •Дані санітарно-епідеміологічного обстеження району, де розташована криниця
- •Санітарно-технічні дані на вододжерело
- •Результати лабораторних досліджень води шахтних криниць
- •(Назва інженерної споруди нецентралізованого питного водопостачання населення (бювет, колодязь або каптаж джерела))
- •Ситуаційні задачі
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Ступеhi якості харчових продуктів
- •Зразок гігієнічного висновку щодо якості харчового продукту
- •Методика відбору проб та органолептичні дослідження харчових продуктів і готових блюд
- •Санітарна експертиза молока та молочних продуктів Відбір проб для лабораторного аналізу
- •Органолептичне дослідження молока та молочних продуктів
- •Хімічне дослідження молока та молочних продуктів Визначення густини (питомої ваги) молока
- •Визначення кислотності молока
- •Визначення жирності молока
- •Визначення спроб фальсифікації молока
- •Мікробіологічні показники молока
- •Радіологічний контроль молока та молочних продуктів
- •Санітарна експертиза м’яса та м’ясних продуктів
- •Відбір проб для лабораторного аналізу
- •Органолептичне та хімічне дослідження м’яса
- •5). Проба Ебера на вільний аміак.
- •Паразитологічне дослідження м’яса
- •Санітарна експертиза риби та рибних продуктів
- •Паразитологічне дослідження риби
- •Допустимий рівень вмісту радіонуклідів 137Сs і 90sr у м’ясних та рибних продуктах (Бк/л і Бк/кг)
- •Санітарна експертиза консервів
- •Дефекти зовнішнього вигляду консервів
- •Визначення герметичності консервів
- •Витримка консервів у термостаті
- •Показники якості мяса, риби
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Санітарна експертиза борошна Відбір проб для лабораторного аналізу
- •Органолептичне дослідження борошна
- •Фізико-хімічне дослідження борошна Визначення кислотності борошна
- •Визначення клейковини борошна
- •Визначення борошняних шкідників
- •Визначення металевих домішок
- •Санітарна експертиза хлібних виробів
- •Визначення кислотності хліба
- •Гігієнічні норми різних сортів хліба
- •Методика гігієнічної оцінки напоїв
- •IV. За фармакологічною дією:
- •Показники хімічного складу
- •Основні чинники, що обумовлюють стійкість безалкогольних та алкогольних напоїв
- •Методика визначення стійкості пива
- •Вимоги до органолептичних властивостей пива
- •Методика визначення кислотності пива
- •Оцінка фальсифікації напоїв
- •Методика органолептичного дослідження міцних алкогольних напоїв
- •Методика визначення концентрації спирту за допомогою ареометра
- •Методика визначення фальсифікатів у алкогольних напоях (проба на метиловий спирт)
- •СитуаційнІ задачІ
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Методика викоhаhhя самостійної роботи
- •Розрахункові методи визначення енергетичної цінності та нутрієнтного складу харчового раціону
- •Хімічний склад і калорійність добового раціону
- •Зведена таблиця оцінки харчування
- •Маса продуктів, які найчастіше вживаються харчових
- •Назва страв і кількість харчових продуктів
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Методика визначення показників енергетичної адекватності харчування Вимірювання маси тіла і росту людини
- •Методика визначення нормальної маси тіла
- •У чоловіків:
- •Вимірювання товщини шкірно-жирової складки
- •Методика визначення вітамінної адекватності харчування Клініко-фізіологічні показники вітамінної забезпеченості організму
- •Функціональні проби визначення гіповітамінозу с Визначення резистентності капілярів.
- •Язикова проба з реактивом Тільманса.
- •Внутрішньошкіряна проба з реактивом Тільманса.
- •Визначення темнової адаптації як ознаки гіповітамінозів а, в2
- •Визначення вітаміну с у настої шипшини
- •Показники харчового статусу
- •Нормальна маса тіла у віці 25 – 30 років
- •Максимально допустима маса тіла (у кг) в залежності від статі, росту та віку при нормальній статурі
- •Оцінка стану харчування за величиною вмі (у залежності від статі)
- •Оцінка товщини шкірно-жирової складки (мм) дорослого населення
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Класифікація захворювань, що прямо або опосередковано пов’язані з харчуванням
- •2.Немікробні харчові отруєння.
- •3. Отруєння нез'ясованої етіології
- •Гігієнічні основи організації лікувально-дієтичного харчування
- •Перелік основних столів лікувально-дієтичного харчування
- •Гігієнічні основи організації лікувально-профілактичного харчування
- •Основні принципи організації лікувально-профілактичного харчування:
- •Показання для призначення лікувально-профілактичного харчування
- •Ситуаційні задачі
- •У хворого м. Діагностовано порушення пуринового обміну, що проявилось гострим артритом першого метатарзофалангового суглобу.
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Методика розслідування випадків харчових отруєнь
- •Складання акта розслiдувння харчового отруєння
- •Висновку за актом розслідування спалаху харчового отруєння
- •Опитування потерпілих при харчовому отруєнні
- •Першочергові заходи лікаря, який першим встановив діагноз харчового отруєння
- •Заходи щодо профілактики харчових отруєнь
- •Клінічні симптоми деяких харчових отруєнь бактеріального походження
- •Акт про результати розслідування харчового отруєння
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Дослідження переключення уваги з використанням таблиць ШультеПлатонова
- •Мал. 1.Таблиця Шульте–Платонова
- •Дослідження функцій уваги та характеристик розумової працездатності з використанням таблиць Шульте
- •Мал. 2.Таблиці Шульте
- •Дослідження оперативної пам’яті методом запам’ятовування геометричних фігур
- •Визначення швидкості зорово-моторної реакції
- •Визначення рухомості нервових процесів
- •Шкала оцінки результатів:
- •Критерії класифікації праці за ступенем важкості та напруженості
- •Кількісна оцінка напруженості фізіологічних функцій
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Гігієнічна оцiнка шумо–вiбрацiйної обстановки в робочому примiщеннi
- •Гігієнічна оцінка шумо-вібраційної обстановки в робочому приміщенні за результатами вимірювань
- •Допустимі рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях
- •Гігієнічні норми загальної вібрації
- •Гігієнічні норми локальної вібрації
- •Визначення послаблення шуму відстанню
- •Визначення кратності різниці між силою звуку (в скільки разів) за величиною різниці між інтенсивністю звуків
- •Вінницька обласна санітарно–епідеміологічна
- •Вінницька обласна санітарно-епідеміологічна
- •Вінницька обласна санітарно–епідеміологічна
- •1. Визначіть, у скільки разів відрізнялася сила звуків, які виникали в процесі роботи нового та старого обладнання.
- •2. Які висновки повинен зробити цеховий терапевт фабрики за результатами проведених вимірювань відносно впливу нового обладнання на стан здоров’я працюючих?
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Терміни та визначення, що застосовуються в Гігієнічній класифікації
- •Небезпечні та шкідливі виробничі фактори (Витяг з Держстандарту 12.0.003 - 74)
- •Фактори трудового процесу
- •Гігієнічні критерії та класифікація умов праці
- •Гігієнічна оцінка пилу та токсичних хімічних речовин
- •Методика визнаЧенНия вмісту хІмІчНих РеЧовин у ПоВітрі виробничих пРимІщенЬ
- •Класифікація хімічних речовин за ступенем небезпеки та токсичності
- •Санітарні норми вмісту токсичних хімічних речовин в робочих зонах промислових підприємств
- •Класифікація пилу
- •1. За механізмом утворення:
- •2. За походженням:
- •3. За дисперсністю:
- •Пневмоконіози від змішаного пилу
- •Гдк аерозолів переважно фіброгенної дії
- •Ситуаційні задачі
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Екстрене повідомлення про гостре професійне захворювання (отруєння)
- •Карта обліку професійного захворювання ( отруєння)
- •Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •Розслідування хронічних професійних захворювань та отруєнь
- •Повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння)
- •Додаток 2
- •Реєстрації нещасних випадків (виробничих травм, гострих отруєнь та захворювань)
- •Додаток 3
- •Розслідування нещасного випадку (аварії, що стався (сталася)
- •1. Відомості про потерпілого (потерпілих)
- •2. Характеристика об'єкта, дільниці та місця, де стався нещасний випадок (аварія)
- •3. Обставини, за яких стався нещасний випадок (аварія)
- •4. Причини нещасного випадку (аварії)
- •5. Заходи щодо усунення причин нещасного випадку (аварії)
- •6. Висновок комісії
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи Особливості анатомічного та псифізіологічного розвитку дітей в різні вікові періоди.
- •Методика гігієнічної оцінки функціональної готовності дітей до вступу у школу
- •Експрес-оцінка функціональної готовності дитини до вступу в школу
- •Поглиблене психофізіологічне обстеження вищої нервової діяльності дитини
- •Стандартизована шкала оцінки функціональної готовності дітей до вступу у школу
- •Ситуаційні задачі
- •МЕтодика виконання самостійної роботи
- •1. Гігієнічна оцінка розкладу занять
- •Допустима сумарна кількість годин (уроків) тижневого навантаження учнів
- •Сумарна кількість годин для різних видів діяльності та відпочинку школярів
- •2. Гігієнічна оцінка організації позашкільної діяльності та вільного часу учнів
- •3. Гігієнічна оцінка режиму дня
- •4. Гігієнічна оцінка шкільних підручників
- •Вимоги до шкільних підручників
- •1. Санітарно-гігієнічна характеристика:
- •Завдання:
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Гігієнічна оцінка устаткування та утримання
- •Навчально-виховних установ для дітей та підлітків
- •Гігієнічна оцінка навчальних меблів
- •Особливості розподілу меблів серед школярів різного віку
- •Основні розміри шкільної парти
- •Основні розміри парт, столів і стільців для школярів (дст 5994–64)
- •Основні розміри парт, столів та стільців для школярів ( дст 11015, 11016–77)
- •Розміри учнівських стільців (дст 11016–64)
- •Розміри учнівських стільців (дст 11015, 11016–77)
- •Методика виготовлення універсального парто-ростоміра (лінійки Нікітіна–Флерова)
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Склад та площі окремих функціональних зон земельної ділянки загальноосвітньої школи, м2
- •Основні варіанти архітектурно–планувальних композицій будівель дошкільних установ та навчальних закладів
- •Склад та рекомендована площа основних приміщень загальноосвітньої школи
- •Гігієнічної оцінки умов виховання та навчання дітей та підлітків у загальноосвітній школі №______________
- •2. Дані санітарного обстеження земельної ділянки, будівлі школи, навчального приміщення, (шкільного класу) та умов перебування учнів в навчальних закладах:
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Методика комплексної оцінки стану здоров’я дітей та підлітків
- •Приблизні терміни поновлення занять фізичною культуроюпісля гострих захворювань
- •Методика гігієнічної оцінки фізичного розвитку дітей та підлітків
- •Оцінка фізичного розвитку методом сигмальних відхилень
- •Оцінка фізичного розвитку методом сигмальних відхилень
- •Показники фізичного розвитку школярів Вінницької області
- •Оцінка фізичного розвитку за шкалами регресії
- •Оцінка фізичного розвитку комплексним метод
- •Стандартизовані показники фізичного розвитку школярів
- •Показники рівня біологічного розвитку хлопчиків шкільного віку
- •Показники рівня біологічного розвитку дівчаток шкільного віку
- •Оцінка фізичного розвитку школярів (шкала регресії за ростом)
- •Оцінка фізичного розвитку центильним методом
- •Методика гігієнічної оцінки стану здоров’я та фізичного розвитку організованого дитячого колективу
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Філософські основи вивчення здоров’я населення
- •Здоров’я населення як інтегральний критерій оцінки стану навколишнього середовища
- •Розподіл населення на групи здоров’я
- •Методика інтегральної оцінки стану навколишнього середовища
- •Загальна схема виявлення та оцінки взаємозв’язків чинників навколишнього середовища та здоров’я населення.
- •Оціночна шкала ступеня впливу чинника навколишнього середовища:
- •Гігієнічний контроль за умовами праці, побуту та чинниками навколишнього середовища
- •Виявлення та оцінка взаємозв’язків чинників навколишнього середовища та здоров’я населення
- •Методика виконання самостійної роботи:
- •Принципові схеми гігієнічного дослідження вивчення впливу факторів навколишнього середовища на показники здоров’я
- •Гігієнічне дослідження типу “чинник – комплекс показників здоров’я”
- •Гігієнічне дослідження типу “комплекс чинників - показник здоров’я”
- •Гігієнічне дослідження типу “комплекс чинників – комплекс показників здоров’я”
- •Інверсійний підхід до вивчення впливу чинників навколишнього середовища на здоров’я населення
- •Формули для розрахунків забруднення атмосферного повітря
- •Методика розрахунку інтегрального індексу здоровя (за л.Є.Поляковим та д.М.Малиським)
- •Заміна нормованих показників здоровя (і) ймовірними одиницями (і)
- •Розрахунок інтегрального індексу здоровя
- •Розподіл населення на групи здоровя за його критеріями
- •Орієнтовна шкала структури первинної захворюваності міського населення за зверненнями, %
- •Процент осіб і-іі груп здоровя в окремих віково-статевих групах населення
- •СитуаційнІ задачІ
- •Показники здоров’я населення у віці понад 16 років в різних районах міста (на 1000 чоловік)
- •Ситуаційні задачі
- •Орієнтовні площі земельних ділянок лікарень в залежності від кількості ліжкомісць (відповідно до бн і п 2.07.01-89)
- •Деякі нормативи до планування земельної ділянкибагатопрофільної лікарні
- •Основні вимоги до багатопрофільних поліклінік
- •Основні вимоги до приймальних відділень(для лікарень з кількістю ліжок понад 200)
- •Терапевтичне відділення (секція) на 30 ліжок
- •Операційний комплекс (блок) хірургічних відділень
- •Інфекційне відділення
- •Основна:
- •Додаткова:
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Шляхи передачі
- •Природний
- •Артифіційний (штучний)
- •Профілактика влі
- •Мал. 2. Схема профілактики влі
- •Основний зміст дотримання санітарно-протиепідемічного режиму, спрямованого на профілактику внутрішньолікарняних інфекцій
- •Санітарно-протиепідеміч-ний режим
- •Використання хімічних засобів дезінфекції
- •Методика розрахунку кількості установок для проведення санації повітряного середовища
- •Методики визначення ефективності бактерицидного опромінення повітряного середовища Визначення кількості мікробів в одиниці об’єму повітря (метод Кротова)
- •Ситуаційні задачі
- •Інкубаційний період при деяких інфекційних захворюваннях
- •Мікроорганізми, які найчастіше спричиняють влі
- •Типові функціональні обов’язки посадових осіб лікувально-профілактичних установ по профілактиці внутрішньолікарняної інфекції Головний лікар
- •Заступник головного лікаря по медичній частині
- •Головна (старша) медична сестра
- •Заступник головного лікаря по адміністративно-господарського частині
- •Окремі нормативні показники для забудови та експлуатації споруд лікарняно-профілактичного закладу
- •Розрахунок оптимальної кількості ультрафіолетових опромінювачів у залежності від розміру приміщення та потужності опромінювача
- •Критерії бактеріальної чистоти повітря в лікувально-профілактичних закладах
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Коефіцієнти якості для деяких видів іонізуючого випромінювання
- •Коефіцієнти Wr якості для деяких органів та систем
- •Класифікація засобів індивідуального захисту
- •Коротка характеристика основних приладів, що використовуються для проведення радіаційного контролю
- •Інструкція Для роботи з приладом радіометр-рентгенометр дп-5а
- •Інструкція
- •Вимірювання щільності потоку -випромінювання
- •Ситуаційні задачі
- •1. Яка доза опромінення могла спричинити таке ураження?
- •2. Які індивідуальні засоби захисту могли б бути використані?
- •3. З допомогою якого приладу можна виміряти експозиційну дозу в даній місцевості?
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Розрахунок дози зовнішнього —опромінення
- •Розрахунок основних параметрів захисту від зовнішнього опромінення
- •Розрахунок параметрів захисту при використанні захисних екранів
- •Розрахунок товщини екрану за таблицями
- •Розрахунок товщини екрану за числом шарів половинного послаблення
- •Товщина захисту з свинцю (в мм.) в залежності від кратності послаблення та енергії випромінювання
- •Товщина захисту з заліза (в см.) в залежності від кратності послаблення та енергії випромінювання
- •Товщина захисту з бетону (в см.) в залежності від кратності послаблення та енергії випромінювання
- •Додаток 5 Співвідношення кратності послаблення та числа шарів
- •Ліміти дози опромінення
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Психологічна освіта в системі напрямів діяльності практичного психолога
- •Варіанти психологічної освіти
- •Додаткова:
- •Методика викоhаhhя самостійної роботи
- •Методологія вивчення психічного здоров’я
- •Структура особистості людини (за к.Леонгардом)
- •До провідних психогігієнічних принципів оптимізації повсякденної діяльності людини слід віднести:
- •Методики психогігієнічних досліджень та вивчення особливостей особистості
- •Методика викоhаhhя самостійної роботи
- •Та його провідних характеристик
- •Методика визначення різних типів денних кривих біологічних ритмів
- •Методика визначення розрахункових біологічних ритмів людини
- •Гігієнічні проблеми адаптаційного процесу
- •У процесі пристосування до впливу зовнішніх умов розрізняють:
- •Основні фази розвитку адаптації:
- •Етапи адаптаційної поведінки:
- •Гігієнічні принципи оптимізації адаптаційного процесу:
- •Особливості гігієнічного тлумачення понять: втома та хронічна втома
- •Фактори, які сприяють виникненню симптомів хронічної втоми:
- •Заходи щодо профілактики втоми
- •Заходи підвищення працездатності та попередження хронічної втоми:
- •Комплекс заходів, що спрямований на раціоналізацію розумової праці
- •Методика визначення типу денної працездатності людини
- •Методика гігієнічної оцінки хронічної втоми Методика реєстрації та оцінки ступеня хронічної втоми
- •Карта реєстрації та оцінки ступеня хронічної втоми
- •Оцінка впливу хронічної втоми на функціональні можливості організму
- •Реєстрація соматичних та нервово-психічних проявів хронічної втоми
- •Карта реєстрації соматичних та нервово-психічних проявів хронічної втоми
- •Оцінка ступеня вираження астенічного стану за л.Д. Малковою
- •Оцінка ступеня зниженого настрою - субдепресії за методикою Зунге
- •Методика виконання самостійної роботи
- •2. Визначення вмісту активного хлору в таблетках «Пантоцид» («Аквацид») та оцінка їх придатності для проведення знезараження води.
- •Ситуацiйнi задачi
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Ситуаційна задача Учбовий проект військового табору
- •Ситуаційний план. (Масштаб 1:5000)
- •План табору Пояснювальна записка (див. Додаток 2)
- •Генеральний план військового табору експлікація
- •Складання санітарного висновку за навчальним проектом військового табору
- •Учбовий проект захисної споруди (Пояснювальна записка)
- •План захисної структури (масштаб 1:100) Умовні позначки
- •Норми площі, кубатури, гдк со2 у сховищах
- •Санітарні норми мікроклімату сховищ
- •Формули для розрахунку умов перебування в закритих фортифікаційних спорудах (кубатури, об’єму вентиляції та ін.)
- •Ситуаційні задачі
- •Учбова інструкція до визначення фізіологічних показників стомленості та перевтоми у ліквідаторів наслідків катастроф та інших надзвичайних ситуацій
- •1. Показники функції дихання.
- •2. Показники функції серцево-судинної системи.
- •Індивідуальні засоби захисту при ліквідації наслідків катастроф та інших надзвичайних станів.
- •1. Засоби захисту тіла:
- •Припустимі терміни перебування людини у ізолюючому одязі
- •2. Засоби захисту органів дихання та слизових оболонок.
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Призначення польових лабораторій лг-1 та лг-2
- •Методика відбору проб води для лабораторного дослідження
- •Методика відбору проб готової їжі для лабораторного аналізу
- •Методика дослідження рівня забруднення продовольства та води радіактивними речовинами.
- •Методика дослідження рівня забруднення продовольства та води отруйними речовинами.
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Ситуаційна задача (бойова обстановка)
- •Методика складання протоколу
- •Етапи медичної експертизи продовольства у польових умовах та варіанти експертних висновків
- •Мал. 1. Прилад хімічної розвідки медико-ветеринарний пхр-мв (за н.І.Карачкієвим)
- •Мал. 2. Рентгенометр-радіометр дп-5а (за н.І.Карачкієвим)
- •Мал. 3.Радіометрична лабораторія в укладках рлу-2 у розгорненому положенні
- •Методика визначення рівня зараження продовольства та води отруйними речовинами за допомогою приладу хімічної розвідки медико-ветеринарним (пхр-мв)
- •Методика визначення рівня радіоактивного забруднення харчових продуктів та води за допомогою радіометра дп-5а (дп-5б)
- •Рекомендації щодо наслідків впливу на особовий склад військ та формувань населення радіаційних факторів ядерного вибуху
- •Ситуаційні задачі Задача 1
2.Немікробні харчові отруєння.
2.1.Харчові отруєння хімічними речовинами неорганічної природи.
А) Речовини, що перейшли в їжу з устаткування, інвентарю, посуду, тари, пакувальних плівок.
Б) Харчові добавки.
В) Отруєння пестицидами (отрутохімікатами).
Г) Речовини, що потрапили випадково.
Д) Радіоактивні речовини.
2.2. Харчові отруєння хімічними речовинами органічної природи.
Рослинні продукти
А) Отруйні гриби.
Б) Насіння хлібних бур'янів.
В) Отруйні дикоростучі і культурні рослини.
Насіння бука, бавовнику.
Культурні рослини в сирому вигляді.
Г) Антибіотики.
Отруйні продукти тваринного походження.
А) Ікра і молоки деяких видів риб (маринка севанська, вусань, голкобрюх).
Б) Продукти, що стали тимчасово отруйними (печінка лина, білуги і щуки, а також ікра і молоки лина, окуня, скумбрії під час їхнього нересту).
Сігуатера.
Отруєння гістаміно-подібними речовинами.
В) Деякі залози внутрішньої секреції забійної худоби.
3. Отруєння нез'ясованої етіології
А) Гаффска хвороба (син. Юксовска хвороба, аліментарна пароксизмально-токсична міоглобінурія).
Б) Отруєння м'ясом перепелиці, кавунами, динями.
Гігієнічні основи організації лікувально-дієтичного харчування
Лікувально-дієтичне харчуванняє найважливішим елементом комплексної терапії ряду захворювань, що використовується у разі виникнення гострих захворювань, у випадку загострення хронічних хвороб, та в період ремісії як у санаторно-курортних закладах, так і в системі громадського харчування.
В одних випадках, при захворюваннях органів травлення або порушеннях обміну речовин, лікувально-дієтичне харчування відіграє роль основного терапевтичного чинника, в інших – створює оптимальний фон для більш ефективного проведення лікувальних заходів.
Загалом лікувально-дієтичне харчування слід визначити як харчування, що в повній мірі відповідає потребам хворого організму в харчових речовинах і враховує як особливості перебігу адаптаційно-пристосувальних процесів, що мають місце, так і стан окремих функціональних систем.
Отже, основна задачалікувального харчування зводиться, перш за все, до відновлення порушеної рівноваги в організмі під час хвороби шляхом пристосування хімічного складу раціонів до метаболічних особливостей організму за допомогою підбору і поєднання продуктів та вибору способу кулінарної обробки на основі відомостей про особливості обміну речовин, стан органів і систем хворого організму.
В зв’язку з цим, як основні відмінності лікувально-дієтичного харчування від інших видів харчування слід відзначити:
обмеження окремих харчових речовин;
обмеження окремих харчових продуктів;
обмеження енергетичної цінності харчового раціону;
застосування спеціальних засобів кулінарної обробки;
встановлення певної температури їжі, яка споживається;
встановлення певного режиму харчування.
До числа основних принципів організації лікувально-дієтичного харчування необхідно віднести:
зниження функціонального навантаження на організм та забезпечення максимального щадіння уражених органів і систем;
забезпечення стимулюючого впливу на організм в цілому;
лікувальне харчування є важливим компонентом проведення комплексної терапії окремих захворювань, підвищувати ефективність терапевтичних засобів тощо;
відповідно до фізіологічних принципів побудови харчових раціонів лікувальне харчування має бути побудоване у вигляді добових харчових раціонів, які мають назву дієти, кожна з яких повинна характеризуватися наступними елементами:
─ енергетична цінність і хімічний склад (кількість білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин тощо);
фізичні властивості їжі (об’єм, вага, температура, консистенція);
перелік дозволених харчових продуктів і тих продуктів, що рекомендуються;
особливості кулінарної обробки їжі;
режим харчування (кількість прийомів їжі, час харчування тощо);
дієтотерапія потребує диференційного та індивідуального підходу, урахування як особливостей перебігу основного і супутніх захворювань, так і особливостей фізіологічного стану хворого;
лікувально-дієтичне харчування має будуватися з обов’язковим урахуванням фізіологічних потреб організму хворого тобто повинно:
варіювати за своєю енергетичною цінністю відповідно до енерговитрат організму;
забезпечувати потреби організму у харчових речовинах з урахуванням їх збалансованості;
викликати оптимальне заповнення шлунку, необхідне для досягнення легкого почуття насичення;
задовольняти смаки хворого у межах дозволених дієтою з урахуванням ступеня переносимості їжі та розмаїття меню;
забезпечувати правильну кулінарну обробку їжі з зберіганням високих смакових якостей і цінних властивостей вихідних харчових продуктів;
забезпечувати дотримання принципу регулярного харчування;
лікувально-дієтичне харчування повинно бути динамічним, що досягається широким використанням в дієтотерапії принципів щадіння та тренування.
Принцип щадінняпередбачає виключення з раціону факторів харчування, що сприяють підтримки патологічного процесу або його прогресуванню. Виділяють механічне, хімічне та термічне щадіння.
До основних принципів забезпечення механічного щадіння відносять:
запровадження спеціальних принципів первинної обробки, передусім рослинних продуктів;
обмеження в харчовому раціоні вмісту рослинної клітковини;
обмеження в харчовому раціоні вмісту тваринної сполучної тканини;
використання спеціальних засобів теплової обробки продуктів, що забезпечує максимальне пом’якшання тваринних і рослинних тканин та грубої скоринки;
подрібнення, протирання та п’юрування харчових продуктів з метою надання їх відповідної консистенції.
Спеціальні прийоми первинної обробки рослинних продуктів, що спрямовані на зниження в готовій їжі кількості клітковини, зводяться до того, що під час перебирання плодів та овочів видаляють зелені, незрілі екземпляри, у листових овочів – старі листки і найбільш грубі стебла, у свіжої зелені – використовують тільки верхні молоді гілочки. Окрім того, фрукти, що призначені для варіння, очищують від шкірочки.
У разі потреби в суворому механічному щадінні шлунково-кишкового тракту з круп (вівсяна, перлова, рисова) готують слизові відвари шляхом тривалого розварювання крупи у воді і наступного ретельного проціджування. При цьому у відвар переходять, головним чином, розчинні харчові речовини і лише мінімальна кількість клітковини.
Обмеження в харчовому раціоні вмісту рослинної клітковини. Якщо при звичайному раціональному харчуванні в добовому раціоні міститься біля 40–45 г клітковини, то в щадних дієтах кількість останніх повинна бути зменшена в 2–3 рази. Це досягається, насамперед, виключенням з раціону продуктів із підвищеним вмістом клітинних оболонок. Перше місце за вмістом клітковини займають коренеплоди (від 2 до 4 %), дещо менше її у капустяних овочах (від 1,8 до 2,4 %), ще менше в картоплі (1,5 %), а в кабачках її вміст становить менше 1 %. У крупах клітковина складає 1,5–5 %, причому особливо багато її в зерно-бобових – 7–10 % .
Обмеження в харчовому раціоні вмісту тваринної сполучної тканини. Для дієт із механічним щадінням шлунково-кишкового тракту вибирають частини туш із найменшим вмістом сполучної тканини, такі як вирізка, товстий і тонкий краї, м'язи задньої ноги.
Риба містить порівняно мало сполучної тканини, її колаген малостійкий до теплового впливу, чим і пояснюється легкість доведення риби до стану готовності. Сполучна тканина риби зосереджена в основному у шкірі. Тому для щадних дієт рибні котлети і кнельну масу готують з філе риби без шкіри з ретельним видаленням реберних кісток.
Використання спеціальних засобів теплової обробки продуктів. Для зменшення механічного впливу їжі на слизові оболонки шлунково-кишкового тракту кулінарні вироби повинні мати, по можливості, ніжну, гомогенну консистенцію. З цією метою продукти піддають тепловій обробці та подрібненню.
До основних прийомів теплової обробки продуктів, що застосовуються у лікувальній кулінарії, відносять: готування у воді, на пару, припускання і тушкування. При помірному механічному щадінні слизових оболонок шлунка і кишечника використовують такі прийоми теплової обробки продуктів, як запікання в духовій шафі (пудинги, рулети) та обсмажування без утворення грубої шкірки (м'ясні, рибні, овочеві, круп'яні котлети). Вироби перед обсмажуванням не панірують.
Протирання та п’юрування харчових продуктів.При протиранні їжі поверхня зіткнення її частинок з травними соками в багато разів збільшується, що полегшує доступ ферментам до клітин харчових речовин і, тим самим, сприяє прискоренню процесу перетравлення їжі. Крім того, пюреподібна їжа знижує моторну діяльність шлунково-кишкового тракту, що також сприяє його щадінню.
У процесі приготування дієтичних страв дуже часто використовують протирання круп після розварювання їх у 5–10 – кратній кількості води. Цей метод застосовують при виготовленні слизових відварів, круп'яних супів-пюре та протертих каш. Процес приготування таких страв полягає в тривалому розварюванні крупи у воді та проціджуванні відвару або протиранні крупи разом із відваром. Цей процес, як правило триває 3–4 години і пов'язаний із втратами основних харчових речовин крупи. Так, при приготуванні протертих супів ці втрати складають 25–30%, а при приготуванні слизових відварів – 50–70%. Щоб уникнути означених втрат і скоротити загальну тривалість приготування страв, замість круп можна використовувати відповідні види борошна, які призначені для дитячого та дієтичного харчування.
До основних принципів забезпечення хімічного щадіння відносять:
запровадження спеціальних прийомів кулінарної обробки продуктів;
вилучення з раціону страв, багатих на екстрактивні речовини;
вилучення з раціону ефірних олій, що використовуються як прянощі;
виключення з використання у кулінарній практиці процесів смаження та запікання.
Запровадження спеціальних прийомів кулінарної обробки продуктів.
До спеціальних прийомів кулінарної обробки продуктів, що забезпечують хімічне щадіння слизової оболонки шлунка і кишок відносять такі:
запровадження парового методу виготовлення страв;
вилучення із м’яса і риби екстрактивних речовин;
видалення з деяких овочів ефірних олій;
виключення процесів обсмажування та запікання.
Слабкими збудниками секреції шлунково-кишкового тракту є: питна вода, слабкий чай, лужні (негазовані) мінеральні води, незбиране молоко, вершки, некислий сир, сирий яєчний білок, виварене м’ясо, риба, усі види жирів, відварені і протерті овочі (картопля, цвітна капуста, буряк, морква), пюре із солодких фруктів, слабкий овочевий відвар та вегетаріанські супи. Саме ці продукти і слід рекомендувати у випадку необхідності запровадження хімічного щадіння.
Вилучення з раціону страв, багатих на екстрактивні речовини. В практиці лікувальної кулінарії відварювання м’яса і риби у киплячій воді застосовують в тих випадках, коли потрібно максимально видалити з них екстрактивні речовини. На ступінь видалення екстрактивних речовин значно впливає кількість води, у якій відварюється продукт, а також ступінь подрібнення м’яса, що відварюється, і воді з 1:1 до 1:3, кількість розчинних речовин, які виділяються, підвищується на 25%. Чим меншими є шматки м’яса, тим більшою – поверхня контакту з водою і тим сприятливіші умови для дифузії з них екстрактивних речовин.
Видалення з раціону ефірних олій, що використовуються як прянощі.Ефірні олії зумовлюють аромат багатьох рослинних продуктів, що використовуються як прянощі. У великій кількості вони містяться в цибулі та часнику, петрушці, селері, кропі, редьці, редисці. Ефірні олії посилюють виділення харчових соків, а також мають антисептичні властивості. Вони справляють збуджувальний вплив на центральну нервову систему та великих кількостях викликають подразнення нирок. Ефірні олії є дуже нестійкими речовинами і легко випаровуються разом із водяними парами. Тому для видалення ефірних олій з цибулі та пряних коренеплодів (петрушка, селера) їх відварюють у воді при інтенсивному кипінні.
Вилучення з використання у кулінарній практиці процесів смаження та запікання. Комплекс речовин, що беруть участь в утворенні смаженої шкоринки, створює специфічний смак і аромат смажених та запечених виробів і, отже, володіють сильною сокогінною дією, у результаті чого шкоринка смажених виробів є не тільки механічним, але й серйозним хімічним подразником шлунково-кишкового тракту. У зв’язку з цим, обсмажування і тривале запікання застосовується тільки в дієтах, в яких стимуляція виділення шлункового соку та активізація апетиту є необхідним лікувальним прийомом, наприклад, у разі проведення комплексної терапії туберкульозу та анемії, а також в дієтотерапії хронічних закрепів.
Запровадження термічного щадіння передбачає виключення з раціону термічних подразників і, отже, страв з високою температурою.
Принцип тренуванняпередбачає розширення первинно суворої дієти за рахунок зняття, обмежень, що пов’язані з нею, з наступним перехідом на повноцінний харчовий раціон. Тренування, як правило, здійснюється за “ступінчастою” системою або за системою “зигзагів”.
“Ступінчаста”системапередбачає поступове розширення первинно суворої дієти за рахунок дозованого зняття обмежень,“система зигзагів”передбачає відносно різку, короткочасну зміну дієти. Такі дієти і відповідно дні їх застосування отримали назву контрастних.
Контрастні дієтибувають двох видів: навантажувальні (”плюс–зигзаги”) дієти та розвантажувальні (”мінус–зигзаги”) дієти.
Навантажувальні дієти передбачають включення до раціону харчових речовин, вміст яких різко обмежений, або вони зовсім виключені з основної дієти. Такі дні справедливо називають ще “святковими”. Застосування навантажувальних дієт:
сприяє поштовхоподібному стимулюванню ослаблених функцій;
забезпечує включення до раціону дефіцитних харчових речовин;
викликає підвищення апетиту і полегшує ступінь переносимості довгострокових суворих дієтичних режимів;
є своєрідною функціональною пробою, що має важливе психопрофілактичне значення, зміцнюючи впевненість хворого у сприятливому перебігу захворювання.
Розвантажувальні дієти /дні/ передбачають обмеження енергетичної цінності або пов’язані з цілеспрямованою перебудовою хімічного складу раціону, що забезпечує щадіння зіпсованих функціональних механізмів, а також корегування обмінних зрушень.
Періодичність призначення навантажувальних та розвантажувальних дієт приблизно однакова – 1 раз на 7–10 днів.
В ході призначення лікувально-дієтичного харчування прийнято використовувати 2 системи: елементну і дієтну.
Елементна системапередбачає розробку для кожного хворого індивідуальної системи з конкретним перерахуванням показників кожного з елементів добового харчового раціону.
Дієтна системахарактеризується призначенням в індивідуальному порядку певної дієти з числа раніше розроблених та випробуваних.
В лікувально-профілактичних закладах використовується переважно дієтна система, що передбачає запровадження 15 основних лікувальних дієт (столів)та групу контрастних або розвантажувальних дієт.
Крім того, частина основних дієт (1, 4, 5, 7 ,9, 10 тощо) мають декілька варіантів, що позначені прописними літерами алфавіту та додаються до номеру основної дієти (наприклад 1а, 1б,5а тощо).
Кожна дієта та її варіанти характеризується:
показанням до застосування;
цільовим лікувальним призначенням;
енергетичною цінністю та хімічним складом;
особливостями кулінарної обробки їжі;
режимом харчування;
переліком дозволених, рекомендованих та заборонених страв.
Дані щодо переліку основних столів лікувально-дієтичного харчування наведені в таблиці 1.
Таблиця1