- •V оксигенвмісні сполуки
- •V.1 Спирти
- •Класифікація спиртів
- •1.2 Номенклатура спиртів
- •1.3 Ізомерія
- •V.2 Алканоли
- •2.1 Будова аоканолів
- •2.2 Фізичні властивості
- •2.3 Хімічні властивості
- •V Окиснення та відновлення
- •2.4 Одержання алканолів
- •V. 3 Ненасичені одноатомні спирти
- •V.4 Ароматичні спирти
- •Назви ароматичних спиртів утворюються згідно із замісниковою чи радикально–функціональною номенклатуроюIupac , наприклад:
- •V. 5 Багатоатомні спирти
- •Залежно від кількості гідроксилів багатоатомні спирти бувають двох–, трьох–, чотири– і поліатомними, а за будовою вуглецевого скелету – аліфатичними і карбоциклічними.
- •5.1 Двохатомні спирти – гліколі
- •5.1.1 Класифікація. Номенклатура. Ізомерія
- •5.1.2 Фізичні властивості
- •5.1.3 Хімічні властивості
- •5.1.4 Одержання гліколів
- •5.1.5 Використання гліколів
- •5.2 Трьохатомні спирти. Гліцерин
5.1.4 Одержання гліколів
Лужний гідроліздигалогенпохідних і галогенгідринів (віцинальних галогеноспиртів):
CH2–CH2 + 2NaOH ––––––> CH2––CH2 + 2NaCl
водн.
Cl Cl OH OH
R–CH–CH2 + NaOH –––––> R–CH––CH2 + NaCl
водн.
OH Cl OH OH
Окиснення алкенів реактивом Вагнера чи пероксидом водню:
[O]
R–CH=CH–R –––––––––––––––––––> R–CH–CH–R
KMnO4, H2O чи H2O2
Гідратація –оксидів (епоксидів):
R–CH–––CH2 + H2O ––––> R–CH––CH2
O OH OH
Відновлення дикарбонільних сполук:
O O
С––С + 2H2 ––––––––––––> HO–CH2–CH2–OH
H H LiAlH4
Гліоксаль
O
R–C–C + 2H2 –––––––––––> R–CH–CH2
H LiAlH4
O OH OH
R–C–––C–R + 2H2 –––––––––––> R–CH–CH–R
LiAlH4
O O OH OH
5.1.5 Використання гліколів
Етилгліколь успішно використовують як антифриз, який сильно знижує температуру замерзання: наприклад, його 60%–ний водний розчин кристалізується при –490С. Завдяки високій гігроскопічності етиленгліколь застосовується при виготовленні текстильних, типографських і штемпельних барвників. Велика кількість етиленгліколю витрачається для виробництва цінних органічних продуктів, одержання яких згадувалося при розгляданні хімічних властивостей.
5.2 Трьохатомні спирти. Гліцерин
Першим і найважливішим представником гомологічного ряду трьохатомних спиртів є гліцерин (пропантриол–1,2,3).
Гліцерин – нейтральна, вязка ( = 1,26 г/мл), безбарвна рідина із солодким смаком. Гліцерин дуже гігроскопичний (поглинає до 40% вологи із повітря), він добре розчиняється у воді – у будь–яких співвідношеннях , але не розчиняється у CHCl3 і етері. При температурі кипіння (2900С) частково розкладається, тому при його очищенні перегонку проводять під вакуумом.
Хімічні властивості гліцерину зумовлюються наявністю трьох гідроксильних груп
Взаємодія з лужними металами і лугами проходить, як правило по двох гідроксильних групах
СН2–ОН СН2–ОН
СН–ОН + 2Na ––––––––––––> CH–ONa + Н2
CH2–OH CH2–ONa
Гліцерин Натрій дигліцерат
СН2–ОН СН2–ОH
СН–ОН + 2NaОН ––––––––––––> CH–ONa + 2H2O
CH2–OH CH2–ONa
Якісна реакція повязана із комплексоутворювальними здатностями гліцерину при його взаємодії з купрум (ІІ) гідроксидом: H
СН2–ОН СН2–О O–CH2
Cu
2СН–ОН +Cu(OH)2 –––––––––> CH–O O–CH + 2H2O
OH– H
CH2–OH CH2–OH HO–CH2
Купрум (ІІ) гліцерат
Купрум (ІІ) гліцерат – добре розчинна комплексна сіль яскраво синього кольору. Аналогітично гліцерин взаємодіє з гідроксидами інших металів (Fe2+, Ba2+, Sr2+), утворюючи забарвлені розчини.
Перетворення в галогенопохідні відбувається при дії галогенуючих реагентів (PBr3, PCl5, SOCl2 тощо):
СН2–ОН СН2–Br
СН–ОН + PBr3 ––––––––––––> CH–Br + H3PO3
CH2–OH CH2–Br
З хлороводнем утворюються моно– і дихлоргідрини, а з бромоводнем – тільки монобромгідрини:
СН2–Cl СН2–ОН CH2–Cl
+HCl +2HCl
СН–ОН <––––––– CH–OH ––––––––> CH–OH
–Н2О –2H2O
CH2–OH CH2–OH CH2–Cl
З йодоводнем, який є найсильнішим відновником серед галогеноводнів, проходить реакція відновлення:
СH2–CH–CH2 + 3HI ––––––> CH3–CHI–CH3 + I2 + 3H2O
OH OH OH 2–Йодопропан
Взаємодія з мінеральними і карбоновими кислотами приводить до повних та неповних естерів, наприклад:
СН2–ОН СН2–ОNO2
t0
СН–ОН + 3HO–NO2 –––––––> CH–ONO2 + 3H2O
H2SO4
CH2–OH CH2–ONO2
Тринітрат гліцерину
Тринітрат гліцерину, який часто називають просто тринітрогліцерином, – безбарвна олієподібна рідина із солодкуватим їдким смаком, на основі якої готують лікарські препарати, а також динаміт і порох. Таке використання зумовлено властивістю тринітрату гліцерину миттєво вибухати при нагріванні чи детонації:
4 С3Н5(ONO2)3 (p) –––––––> 12CO2 + 10 H2O(г) + 6N2 + O2.
Аналогічно до одержання тринітрату гліцерину утворюються моно– , ди– і триацетати гліцерину, наприклад:
СН2–СН–СН2 О t0 СН2–СН––СН2
+ СН3–С ––––––> O + 2H2O
ОН ОН ОН НH+ ОН ОН О
C–CH3
Дегідратація приводить до акролеїну:
O
СН2–СН–СН2 –––––––––––> CH2=CH–C + H2O
KHSO4 H
OH OH OH
Окиснення проходить ступенево, на проміжних стадіях утворюються карбонільні сполуки, а кінцевим продуктом є мезоксалева кислота:
O
–––––––> CH2–CH–C ––––––
H
OH OH O O
CH2–CH–CH2–––––– Гліцериновий альдегід –––––––> C–C–C
HO OH
OH OH OH O
–––––––> CH2–C–CH2 –––––––––––– Мезоксалева кислота
ОН О ОН
Дигідроксиацетон
Добування гліцерину проводиться декількома способами:
Лужний гідроліз галогеналканів і галогенгідрінів:
CH2Br–CHBr–CH2Br + 3NaOH ––––––> CH2–CH–CH2 + 3NaBr
H2O
OH OH OH
CH2Cl–CHCl–CH2OH + 2NaOH ––––––> CH2–CH–CH2 + 2NaCl
H2O
OH OH OH
Омилення жирів:
СН2–О–COR CН2–OH
СН–О–COR + 3NaOH –––––––> CH–OH + 3R–COONa
H2O
CH2–O–COR CH2–OH
Із пропілену за однією із схем:
+ Cl2, 5000C NaOH, H2O
–––––––––––> CH2=CH–CH2Cl ––––––––––->
–HCl –NaCl
CH2=CH–CH3 –––––> –––> CH2=CH–CH2–OH
O2, 5000C, кат Аліловий спирт
–––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
–Н2О
Перехід від алілового спирту до гліцерину теж може бути виконаним по–різному:
+Cl2 2NaOH
––––––––> CH2–CH–CH2 ––––––––––>
–2NaCl
Cl Cl OH
CH2=CH–CH2–––––– ––––––> CH2–CH–CH2
OH +HOCl +NaOH OH OH OH
–––––––> CH2–CH–CH2 –––––––––––
–NaCl
Cl OH ОН
H2O2
––––––––––––––––––––––––––––––––––
Конденсація ацетилену з формальдегідом
+Н2
СHCH + HCH=O ––––––––> CHC–CH2–OH –––––––> CH2=CH–CH2
кат Pd
Пропаргіловий спирт ОН
Аліловий спирт переводять у гліцерин одим із раніш розглянутих методів