- •V оксигенвмісні сполуки
- •V.1 Спирти
- •Класифікація спиртів
- •1.2 Номенклатура спиртів
- •1.3 Ізомерія
- •V.2 Алканоли
- •2.1 Будова аоканолів
- •2.2 Фізичні властивості
- •2.3 Хімічні властивості
- •V Окиснення та відновлення
- •2.4 Одержання алканолів
- •V. 3 Ненасичені одноатомні спирти
- •V.4 Ароматичні спирти
- •Назви ароматичних спиртів утворюються згідно із замісниковою чи радикально–функціональною номенклатуроюIupac , наприклад:
- •V. 5 Багатоатомні спирти
- •Залежно від кількості гідроксилів багатоатомні спирти бувають двох–, трьох–, чотири– і поліатомними, а за будовою вуглецевого скелету – аліфатичними і карбоциклічними.
- •5.1 Двохатомні спирти – гліколі
- •5.1.1 Класифікація. Номенклатура. Ізомерія
- •5.1.2 Фізичні властивості
- •5.1.3 Хімічні властивості
- •5.1.4 Одержання гліколів
- •5.1.5 Використання гліколів
- •5.2 Трьохатомні спирти. Гліцерин
V. 5 Багатоатомні спирти
Багатоатомними називаються спирти, які містять декілька гідроксильних груп.
Залежно від кількості гідроксилів багатоатомні спирти бувають двох–, трьох–, чотири– і поліатомними, а за будовою вуглецевого скелету – аліфатичними і карбоциклічними.
Згідно із замісниковою номенклатурою IUPAC назви багатоатомних спиртів утворюються шляхом додавання до назви відповідного вуглеводня закінчення –ол, перед яким записують скорочений грецький числівник (ди–, три–, тетр–, пент–, гекс– тощо), що вказує на кількість гідроксильних груп, а після нього через дефіс – номери атомів Карбону, сполучених з групами ОН. Більшість багатоатомних спиртів з чотирьма і більше гідроксилами має тривіальні назви, які найчастіше є похідними від назв вуглеводів, при відновленні яких вони утворилися, наприклад:
СН2–СН2 СН2–СН–СН2 СН2–СН–СН–СН2
ОН ОН ОН ОН ОН ОН ОН ОН ОН
Етандиол–1,2 Пропантриол–1,2,3 Бутантетрол–1,2,3,4
(етиленгліколь) ( гліцерицин) (еритрит)
СН2– СН –СН2 СН2– СН –СН2
ОН ОН 3 ОН ОН ОН 4 ОН
Пентанпентол–1,2,3,4,5 Гексангексол Циклогексангексол
(ксиліт) (сорбіт) (інозит)
Необхідно зазначити, що багатоатомні спирти, які містять дві чи три гідроксильні групи біля одного атома Карбону існувати не можуть – вони у момент утворення піддаються зневодненню, наприклад:
OH O
СН3–С––ОН ––––––––> CH3–C + H2O
OH OH
Етантриол–1,1,1 Оцтова кислота
CH3–C(OH)2–CH3 –––––––––––> CH3–C–CH3 + H2O
O
Пропандиол–2,2 Ацетон
5.1 Двохатомні спирти – гліколі
Розповсюджена назва двохатомних спиртів – гліколі. Вони складають гомологічний ряд CnH2n(OH)2.
5.1.1 Класифікація. Номенклатура. Ізомерія
Залежно від взаємного розташування гідроксильних груп розрізнюють –гліколі, в яких обидві ОН–групи сполучені з сусідніми (віцинальними) атомами С; –гліколі, в яких атоми Карбону, сполучені з гідроксилами, розділені однією метиленовою групою –СН2–; –гліколі, в яких гідроксили розташовуються в 1,4–положенні одна відносно одної; –гліколі і т.д.
В залежності від характеру атомів Карбону, сполучених з гідроксильними групами, гліколі поділяють на первинні, вторинні, третинні і змішані (наприклад, первинно–вторинні, первинно–третинні тощо). Особливу групу складають двохтретинні –гліколі, які називаються пінаконами. Вони містять обидві гідроксильні групи поруч із третинними атомами Карбону, наприклад:
СН3 СН3
СН3–С–––С–СН3
2,3–Диметилбутандіол–2,3
ОН ОН (–тетраметилетиленгліколь, пінакон)
Для називання гліколів використовують замісникову номенклатуру IUPAC чи тривіальні назви, що базуються на назвах етиленових вуглеводнів з додаванням закінчення –гліколь.
Двохатомні спирти виявляють структурну ізомерію, повязану із будовою вуглецевого ланцюгу чи з взаємним розташуванням гідроксильних груп, наприклад, для гліколів складу С4Н8(ОН)2 можливі такі ізомери:
СН2–СН–СН2–СН3 СН2–СН2–СН–СН3 СН2–СН2–СН2–СН2
ОН ОН ОН ОН ОН ОН
Бутандіол–1,2 Бутандіол–1,3 Бутандіол–1,4
(–бутиленгліколь) (–бутиленгліколь) (–бутиленгліколь)
СН3 СН3
СН2–С–СН3 СН2–СН–СН2
ОН ОН ОН ОН
2–Метилпропандіол–1,2 2–Метилпропандіол–1,3
(–ізобутиленгліколь) (–ізобутиленгліколь)