План № 9

ТЕМА. Лексичне значення слова

І. Опрацювати теоретичні питання:

1. Природа лексичного значення слова, його складники.

2. Вільні й невільні типи лексичного значення слова, принципи їх виділення.

3. Зміни в лексичному значенні слова: звуження або розширення обсягу значення, семантичне зміщення.

II. Виконати завдання:

1. Вправа 102 – за збірником вправ М.Я. Плющ та ін.

2. Вправа 132 – за збірником вправ і завдань В.Д.Ужченка та ін. (Київ, 2006).

*3. Знайдіть помилки у визначенні понять, запишіть їх належним чином.

1.Суфікс – це значуща частина слова.

2. Синтаксис – це розділ науки про мову.

3. Лексика – це слова.

4. Речення – це коли є граматична основа.

5. Слово – це одиниця мови.

*4. Робота з текстами.

Про які зміни в лексичному значенні слова можна говорити на прикладі поданого тексту?

Те, що ми називаємо словом «спорт», зрозуміле, очевидно, всім. Слово « спорт» увійшло до нашого лексикону з англійської мови, але мало хто знає його походження і первинне значення. У книзі «Життя цезарів» Гая Сетонія Транквілла згадується про виникнення слова, яке нас цікавить. Римський цезар Клавдій вирішив встановити поряд з боями гладіаторів понадпрограмові ігри. Він назвав їх « шпортула». Цим словом називають кошичок із ласощами. Щоб привабити до нового виду змагань, Клавдій через герольдів сповістив, що під час ігор публіка запрошується на частування.

▲

Прочитайте діалог. Чому співбесідники не розуміють один одного? Запишіть тлумачення ключових слів.

С і р о ш а п к а.. Перекладач? Перекладаєш наше добро на чужі вози?

О с к і л к о (пояснює). Ні, я перекладаю слова, перевожу, значить.

С і р о ш а п к а.. Читав колись про того, що перевозить через мертву

річку грішні душі, а от щоб кудись перевозити слова – не читав. Вони

теж у вас грішні? (М.Стельмах)

▲

Знайдіть у тексті слова з невільними (зв'язаними) значеннями, вкажіть конкретний тип.

Письменник не так живе й не так росте, як проста собі людина. Головну роль у його формації відіграє взагалі природа – картопля, коноплі, бур'яни.

Коли є в хлопчика чи в дівчинки нахил до замислювання, а навкруги росте картопля, чи бур'ян, чи коноплі – амба! То вже так і знайте, що на письменника воно піде.

Із подій мого раннього дитинства, що вплинули на моє літературне майбутнє, твердо врізалася в пам'ять одна: упав я дуже з коня. Летів верхи на полі, а собака з-за могили як вискочить, а кінь – убік! А я – лясь! Здорово впав!

Вчив мене хороший учитель Іван Максимович, доброї душі дідуган, білий-білий, як білі бувають у нас перед зеленими святами хати. Любив я не тільки його, а й його лінійку, що ходила іноді по руках наших школярських замурзаних. Ходила, бо така тоді «система» була.

Література

1. Основні підручники (відповідні розділи, параграфи), лекційний матеріал.

2. Лисиченко Л.А. Бесіди про рідне слово: Слово і його значення.

– Харків,1993.

3. Кулибчук Л. Образність як лінгвістична категорія (в аспекті сучасних мовознавчих досліджень) // IV Міжнародний конгрес україністів. Доповіді та повідомлення: Мовознавство. – К., 2002. – С.221 – 224.

4. Кононенко В.І. Національно-мовна картина світу: зіставний аспект // Мовознавство. – 1996. – №6. – С.39 – 46.

5. Єрмоленко С.Я. та ін. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів. – К., 2001 (відповідні статті).

6. Шевченко Л.Ю., Різун В.В., Лисенко Ю.В. Сучасна українська мова. Довідник. – К., 1996 (відповідні статті).

Індивідуальне завдання. Підготувати повідомлення (на окремих аркушах) про походження одного слова (наприклад, «Україна», «анти», «венеди», «скіфи»). У кінці повідомлення вказати використану літературу.