Література

1. Основні підручники (відповідні розділи, параграфи), лекційний матеріал.

2. Лисиченко Л.А. Лексикологія сучасної української літературної мови. – Харків, 1976. – С.18 – 50.

3. Ковальов В.П. Експресивне використання полісемії, омонімії та паронімії в українській художній прозі // Українська мова і література в школі. – 1982. – №1.

4. Тараненко О.О. Полісемантичний паралелізм і явище семантичної аналогії. – К., 1980.

5. Бацій І.С. Краса і сила слова: Бесіди про мову художнього твору. – К., 1983. – С.18-42.

6. Шевченко Л.Ю. та ін. Сучасна українська мова. Довідник. – К., 1996 (відповідні статті).

Примітка. Підготуватися до перевірочної роботи за темами «Лексикологія» і «Слово».

План № 11

ТЕМА. Омоніми у словниковому складі української мови

І. Опрацювати теоретичні питання:

1. Омоніми, їх види в українській мові.

2. Лексичні омоніми, їх різновиди і групи.

3. Омонімія і багатозначність.

4. Шляхи виникнення омонімів. Міжмовна омонімія. Кодифікація омонімів.

II. Виконати завдання:

1. Вправа 110 – за збірником вправ М.Я.Плющ та ін. (К.,1995).

2. Доведіть або спростуйте твердження, що подані слова можна кваліфікувати як міжмовні омоніми. Використовуйте при цьому спеціальний словник (див. список літератури – позиція 6).

Вереск, сливки, губить, віно, калитка, глупий.

3. Із словника омонімів (дивись позицію 5 у списку літератури) випишіть 1 оморяд, у якому окремі омоніми – багатозначні слова.

*4. Уведіть у речення подані слова так, щоб можна було простежити їх

здатність до омонімії або переконатися у їх багатозначності.

1). Термін, мул, цупкий, минати, наставляти.

2). Дати, зірка, перепона, гончар, пов’язувати.

3). Загін, дорога, потужний, котитися, приклад.

*5. Знайдіть «зайве» слово за типом омонімічних відношень.

1). Граф, біс, мушка, курій, фанта.

2). Досипати, відмінятися, бурити, зійти, ткати.

3). Боксерський, павуковий, луговий, люксовий, бергамотовий.

Література

1. Основні підручники (відповідні розділи, параграфи), лекційний матеріал.

2. Лисиченко Л.А. Лексикологія сучасної української літературної мови. – Харків, 1977. – С.51 – 66.

3. Беднаж М. Із спостережень над польсько-українськими міжмовними омонімами// Вісник ЗДУ. Філологічні науки. – Запоріжжя: ЗДУ. – 1999. – №2.– С.5– 8.

4. Зволінський В.С. Фальшива міжмовна еквівалентність в українській та чеській мовах // Вісник ЗНУ. Філологічні науки. – Запоріжжя: ЗНУ. – 2005. – № 1. – С. 75 – 84.

5. Кульчицький І., Демська О. Словник омонімів української мови. – К., 1997.

6. Кочерган М.П. Словник російсько-українських міжмовних омонімів. – К.,

1997. – С.389 – 399 – зробити виписки теоретичних положень з прикінцевої статті у робочі зошити.

План № 12

ТЕМА. Пароніми у словниковому складі української мови

І. Опрацювати теоретичні питання:

1. Явище паронімії в українській лексиці.

2. Широке й вузьке розуміння паронімів.

3. Словникові пароніми, їх групування на основі семантичних зв'язків.