Тема: Рецидивуючі та хронічні неспецифічні бронхолегеневі захворювання

План лекції

1. Проблема рецидивуючого бронхіту: актуальність і поширеність захворювання, визначення.

2. Етіопатогенез та класифікація рецидивуючого бронхіту (РБ).

3. Клінічні особливості в залежності від періоду захворювання.

4. Принципи лікування, диспансеризації та профілактики РБ.

5. Стан проблеми «хронічна пневмонія» на сучасному етапі, визначення.

6. Етіопатогенез хронічної пневмонії (ХП).

7. Клінічні особливості перебігу та ускладення при ХП.

8. Принципи лікування, диспансеризації та профілактики ХП.

9. Муоквісцидоз: етіопатогенез, клінічні особливості перебігу, принципи лікування, диспансеризації та профілактики.

10. Синдром Картагенера: етіопатогенез, клінічні особливості перебігу, лікування.

11. Ідіопатичний дифузний інтерстиціальний легеневий фіброз (синдром Хамана-Річча): етіопатогенез, клінічні особливості перебігу, лікування.

12. Ідіопатичний легеневий гемосидероз: етіопатогенез, клінічні особливості перебігу, лікування.

Рецидивуючий бронхіт

РБ – це запалення бронхів, що повторюється не рідше 3-4 разів на рік (протягом, мінімально, 2-ох років спостереження), які мають затяжний перебіг (більше 2 тижнів) без клінічних ознак бронхоспазму та без незворотніх фіброзно-склеротичних змін в легенях.

До сьогоднішнього часу обговорюється питання про сутність рецидивуючого бронхіту і хронічного бронхіту. Більшість закордонних авторів], не виділяють окремо РБ, а називають захворювання хронічним бронхітом. В США для позна­чення клінічно різних форм рецидивуючих захворювань органів дихання використовується термін ‘’реактивний бронхіт’’ (reactive bronchitis). Це припускає широкий спектр патології, в тому числі і бронхіальну астму.

РБ є одним з найпоширеніших захворювань і складає третину від усіх ХНЗЛ.

Частота його виникнення на 1000 дітей у віці від 1 року до 15 років коливається в межах від 1,8 до 3,7. Частіше хворіють діти у віці 3-7 років. Після даного віку діти або виздоровлюють або РБ переходить в хронічний чи БА.

Етіологія

Ендогенні фактори:

• частіше це віруси грипу, парагрипу. Тривала персистенція вірусу після ГРВІ в організмі до 3-6 міс

• бактеріальна флора відіграє меншу роль: паличка інфлюенси, стафілококи, стептококи. У даних дітей часто є хронічна патологія ЛОР-органів: хронічні тонзиліти, аденоїди, синусити

• відіграє немаловажну роль змішана вірусно-бактеріальна флора

• сімейна схильність до ХНЗЛ

Екзогенні фактори:

• кліматичні особливості місцевості (підвищена вологість, низький атмосферний тиск, значні перепади температури)

• забруднення атмосфети. Частіше хворіють діти, які живуть у містах

• пасивне куріння

• несприятливі соціально-побутові умови

• рецидиви бронхіту спостерігаються здебільшого в холодні пори року

Патогенез

Пов’язане з недостатністю захисних механізмів зі сторони легень, зниженняю загальної імунологічної резистентності організму. Про це свідчить:

• зниження sIgA (місцевий імінітет)

• дисфункціаональні зміни клітинного імунітету: дисбалансс між Т- і В-лімфоцитами, зниження рівня Тхелперів → призводить до тривалого перебуванння віруса в організмі після чергового ГРВЗ→ виникають повторні затяжні бронхіти затяжного характеру

• пасивне куріння → порушується захисне функція миготливого епітелію→виділяється більше бронхіального слизу → бронх закупорюється → зменшується синтез сурфактанту → пригнічується місцевий імунітет → а при дії несприятливих факторів розвивається повторний бронхіт → запальний процес в легенях постійно підтримується цим пасивним вдихання диму від тютюну