- •Шатинський Богдан і
- •Обмін заліза у організмі дитини.
- •Анатомо-фізіологічні особливості кровi та системи кровотворення.
- •Анатомо-фізіологічні особливості шкіри та м’язевої системи. Семіотика пошкоджень.
- •Зниження рівня ліпідів:
- •Тема: Невідкладні стани у дітей.
- •Застосування “літичних” сумішей можливе на дошпитальному етапі тільки д/м!
- •Мозкова кома
- •Семіотика уражень нервової системи
- •Стан новонароджених
- •Іі. Критерії діагностики.
- •Виразкова хвороба шлунка
- •Тема: Рецидивуючі та хронічні неспецифічні бронхолегеневі захворювання
- •Рецидивуючий бронхіт
- •Етіологія
- •Патогенез
- •Класифікація
- •Лікування
- •Тема: Бронхіальна астма
- •Міжприступний період
- •Лікування ба
- •Тема: Гострі респіраторні захворювання. Бронхіти в дитячому віці
- •Абдомінальний синдром.
- •Парагрип
- •Лекція з пропедевтики дитячих хвороб для студентів медичного факультету на тему “Особливості білкового обміну та семіотика його порушень”.
- •Новонароджені Дорослі Пальмітинова к-та – 29% 8% Олеїнова к-та - 69% 90%
- •Класифікація пневмоній у дітей раннього віку
- •Хламідайна пневмонія
Застосування “літичних” сумішей можливе на дошпитальному етапі тільки д/м!
Нейроплегічна або нейровегетативна блокада:
1 варіант: папаверин 2%, дібазол 1% (1-2 мг/кг); еуфілін 2,4% (1-1,5 мл/кг), нікотинова к-та 1% або компламін 15%;
2 варіант: аміназин 2,5%-1,0 (1,9), піпольфен 2,5%-1,0 (1,0), новокаін 0,25%-4,0 мл,0,5%-10 мл (в/м по 0,3-0,4 мл/кг що 4 год або 0,1-0,15 мл/кг;
3 варіант: папаверін 2%, но-шпа 2%, компламін 15%, діпірідамол 0,5%, новокаін 0,5%.
СУДОМИ – раптові приступи блискавичного скорочення (поперечно- послугованої мускулатури) скелетних м’язів, рідше гладких з втратою або без втрати притомності, із знепритомненням або без нього.
Поширеність судом в педіатрії складає 10-20% і тільки 10% судом зв’язані з патологією ЦНС.
Мають 3 аспекти : - соціальний ( обмеження трудовлаштування, соціальної адаптації); - медичний (невідкладний стан); - етичний.
Найчастіші судоми у дітей перших 3-5-ти років, що зв’язані з особливостями анатомії ГМ та його віковими функціональними можливостями.
Судоми поділяються на:
ЕТІОЛОГІЯ:
ураження ГМ у н/н гіпоксичного і травматичного генезу ( повинні пройти до 5-го дня життя, тоді прогноз сприятливий);
травма ГМ ( внутрішньочерепна, вулична;
інфекція неспецефічна реакція на інфекцію; нейроінфекції в т.ч. ботулізм);
пухлини мозку солітарні ( кисти), астроцитарні, судинні;
дегенеративні процеси в мозку – лейкодистрофії;
аномалії мозку;
отруєння медикаментами, солями;
дизметаболічні порушення;
вторинні: гіпокальціємічні у хворих з АН, гіпохлоремічні при повт. блювоти;
пірідоксинова недостатність, вроджений дефект обміну віт. В6;
фебрильні судоми;
афективно-респіраторні, приступи на тлі і висоти емоцій як позитивних, так і негативних.
Судоми (конвульсії) м. закінчитися:
самостійно без втручення, як єдиний епізод в житті дитини;
набряк ГМ (тривалість Епістатусу понад 60 хв, або 2 і більше);
набряк ГМ, в свою чергу, закінчується
= смертню, ризик якої завжди високий;
= дицеребрацією, декортикацією з виходом в апалічний синдром (вегетативний синдром);
= інвалідизація певного рівня з різного ступеня порушенням соціальної адаптації.
Лікувально-діагностичний алгоритм роботи з дитиною, яка має судоми, передбачає 3 сроки:
- зняти судоми негайно, 2- виявити їх причини, 3- попередити повторні судоми (планова терапія).
Невідкладна ургентна допомога при судомах передбачає застосування препаратів 3-х груп:
антиконвульсивних;
тих, що потенціюють дію антиконвульсивних;
тих ,що діють патогенетично і попереджають р-к набряку ГМ.
Антиконвульсійні препарати:
фенобарбітал, люмінал в сучасній терапії використовується для зняття судом у вигляді 2-10-20% розчину д/в,д/м. Ефект наступає через5-10 хв.,швидко виводиться з організму. Повільне виведення фенобарбіталу характерне для пероорального застосування. Крім того фенобарбітал зв’язує іонізований Са (гіпокальціемія), руйнує формування; адекватний розвиток ЦНС.
- седуксенова група, група Diasenamy. Седуксен (діазепам) при м.т.<15 кг свічі 5 мг; >15 кг свічі 10 мг. 1%р-н –1 мг=0,1мл/кг на ін’єкцію
Сібазон: 0,5%-1%-1,5% 0,3-0,5-0,1 мл/кг м.дати збудження.
Реланіум: 1% 0,2 мл/кг.
похідні гамаоксімасляної к-ти 20% р-н натрію оксібутірат: 100-150 мг/кг м.т. =0,5-0,75 мл/кг вводять д/в, д/м, через перф’юзор, ефект швидкий “ на кінці голки”, раптово виникає глибокий сон, дихання стає поодиноким. Добрий ефект при поєднанні з діазепамом.
Дроперідол 0,25%-0,1-0,2 мл/кг д/м, д/в, тільки в “ лежачому” положенні, тільки в стаціонарі. Нейролептик 0,1мг/кг, а 1 мл=2,5 мг. Може дати раптову смерть.
Наркотичні препарати короткої дії для зняття судом не застосовуються, але використовуються при катетеризації вен каліпсол 5%, кетамін 5% (пригнічює диханя) сомбревін 5% (надкорот. наркоз) до 4-х років не застосовувати.
Єдиний з цієї групи застосовується для зняття судом Pогіпналь 0,2% похідні бензодіазепіну Т50=18 год, дітям до 15 років не слід призначати, отже наркотичні препарати короткої дії для зняття судом не використовуються.
Щодо аміназиму, то його заборонено в педіатрії.
Особливості з застосування протиконвульсивних засобів:
час піврозпаду більшості препаратів Т50 –4 –6 годин;
швидке звикання;
залежність;
високі дози препаратів токсичні для кори ГМ.
Тому застосовувати ці препарати слід комплексно, через певний інтервал, регулярно і відміняти поступово.
Препарати , які потенціюють дію протисудомних:
= MgSO4 25% розчин, 0,2-0,4 мл д/м протисудомна, заспокійлива дія, поліпшення кровоплину в мозку,
= вітамін В6 ,пірідоксальфосфат,
= МgВ6 сироп, таблетки,
= тавегіл, піпольфен (діпразин), дімедрол, відповідно 0,1% - 0,025 мг-мл/кг маси т., 2,5%-0,05-0,1-0,15 мл/кг: 0,1 мл/кг 1% р-ну. Піпольфен може викликати делірій.
Профілактика набряку ГМ передбачає:- дезінтоксикаційно-дегідратаційну інфузійну терапію (80-100 мл/кг) з сечогінними ( лазікс 1 мг/кг, манніт 10% 10мл/кг).
Дексаметазон 0,1-0,3 мл/кг.
Діагностичний процес передбачає паралельне виключення запальних процесів, біохімічне дослідження крові, сечі (уринолізис:11 скринтінгових реакцій на розлад метаболізму), НСГ – УЗДскенування через велику криничку за вказівками ВООЗ проводиться на IV, 11-и добах життя в 1 міс., 4 міс. І 7 місяців диспансерній групі, при потребі будь-коли.
ЕЕГ – на протязі доби після останніх судом, через 7 діб, 30 діб і 2 рази в рік, дозволяє контролювати ефективність терапії, диференціювати загальномозкові розлади і формування вогнищ патологічного збудження.
НЕЙРОТОКСИКОЗ – одна з форм початкового періоду інфекційного токсикозу – грізний синдром з високим ризиком смерті та інвалідизації, є характерним для дітей перших 3-х років. Це одна з тих різновидностей токсикозу, коли смерть може настати до виникнення змін в органах, специфічних і патогномонічних для тієї чи іншої інфекції.
Ця гостра неспецефічна реакція дитини на дію :- продуктів обміну речовин вірусів, бактерій та іншої флори; - продуктів розладу запальних тканин, яка проявляється ураженням ЦНС і вегетативної нервової системи (з швидким зростанням t0 тіла і порушенням притомності.
Чинники ризику розвитку НТ або сприяючі фактори:
аномалії конституції: ЕКД зі схильністю, ЛГД(лімфатизм) – зі слабістю симпатоадреналової реакції та дефектом Т-клітинної ланки імунітету;
попередні ураження ЦНС, скомпроментована ЦНС, переважно перинатальна;
завжди провокує і декомпенсує і загострює прояви скритого і компенсованого ураження ЦНС (вр. гідроцефалія, постінфекційне ураження).
ПАТОГЕНЕЗ:
продукти обміну речовини патол. флори та продукти запалення підвищена проникність, спазм судин в судинах ГМ, ішемія ГМ (клініці високого ВЧТ), набряк ГМ (мозкова кома I), набухання ГМ (мозкова кома II-III).Початок захворювання завжди гострий!
Періоди НТ:
прекоматозний (фази іритативна, пригнічення);
коматозний (середньомозкова, стовбурова, термінальна).
Клініка НТ є різною в залежності від фази. Фаза іритативна характеризується завжди раптовим початком на 1-3 добі хвороби, коли раптово на протязі 3-6 ти годин наростають: гіпертермія (t0 зростає до 390 і вище), руховий неспокій, безсоння, шкіра гіперемійована, рожева, суха, тахікардія, підвищується артеріальний тиск, дитина притомна, тремор кінцівок, підборіддя, здригання- передсудомний стан.
Дитина вимагає уваги до себе , допомоги бо наступні симптоми то: здригання- еквіваленти судом –судоми клонічні – судоми клоніко-тонічні – перехід у II фазу сопорозну.
Фаза II сопорозна: за рахунок наростання спазму судин, та ішемії ГМ наростають загально-мозкові явища. При цьому порушується капілярний кровоток і рідина за Na і Ca дефундує в мозок і клітини ЦНС, викликаючи набряк ГМ з одночасним зменшенням ОЦК – компенсаторна гіпервентиляція – дальше зневоднення – ацидоз – централізація кровообігу, порушення функцій життєво важливих органів: нирок (зниження діурезу), серця (гіпоксія міокарду, порушення гемодинаміки), печінки ( втрата дезінтоксикаційних властивостей), мозку (судоми, якщо тонічні то прогноз несприятливий) →це приводить до різкого порушення мікроциркуляції – наростання ціанозу, який не знімається 100% киснем (за рахунок право-лівого шунту).
Діурез в II фазі різко знижується. Нормальний діурез – 1 мл/кг/год при масі тіла менше 30 кг; >400 мл/м2 ( за Nelson), >500 мл/м2 (за Беркозом). Нормальний діурез 2-3 мл/кг/год при м.т. більше 30 кг ( у дорослих добовий діурез 750,0-2500 мл).
За Грефом ДД=50 мл/кг в середньому. Олігурія ( до 80 кг) це менше 0,5 мл/кг/год при збиранні сечі на протязі 8-12 год. Порушується в сопорозній фазі гемодинаміка, що проявляється симптомом “білої плями”, який триває понад норму (1-2 сек) тобто при натисканні пальцем на шкіру в ділянці лоба, тилу стопи, мочки вуха біла пляма після відпускання пальця (анемізація шкіри) утримується 10-20 сек.
При цьому набряк переходить в набухання мозку, коли різко порушується – баланс між екстрацелюлярною та інтрацелюлярною рідиною на користь інтрацемолярної, - наростає церебральна гіпоксія,- ацидоз, - порушення гемоліквородинаміки, - порозність судин і крововиливи в тканину мозку per diapedesiom, -К+ “втікає” з клітин, - на його місце в клітину дифундують Са2+, Na2+ і осмотичний тиск в клітині (нейроні) зростає – рідина з кровоносного русла проникає в нейрон. В результаті “набухання” ГМ розвивається клініка МОЗКОВОЇ КОМИ, яку оцінюємо за шкалою Глазго.