- •Міністерство охорони здоровя україни
- •Другий семестр Тематичний план лекцій з неорганічної хімії Годин – 20, тижнів – 21
- •Другий семестр
- •Тематичний план практичних занять
- •З неорганічної хімії
- •Годин – 62, тижнів – 21
- •Другий семестр
- •Тематичний план cамостійної роботи студентів
- •З неорганічної хімії
- •Годин – 45, тижнів – 21
- •Реферативна робота
- •Теми рефератів
- •Заняття №21
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •2.5.Оксидаційні властивості хлорної, бромної та йодної води.
- •3.3.2.Властивості хлорного вапна
- •3.3.3.Взаємодія бертолетової солі (кСlО3) з йодидом калію
- •3.3.4.Утворення і властивості йодитної кислоти
- •3.3.5.Одержання kіо3
- •Література
- •Заняття №22
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття №23
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •1.1.6.Оксидація гідроксидів Феруму (II) і Мангану(іі)
- •Завдання 2. Озон
- •2.1.Оксидаційні властивості озону
- •Завдання 3. Сірка, Сульфур
- •3.1.Поліморфізм сірки
- •3.1.1.Одержання пластичної сірки
- •3.1.2.Одержання моноклінної сірки
- •3.2.Взаємодія сірки з металами
- •Заняття №24
- •Навчальні цілі: Вивчення фізичних і хімічних властивості елементів vіа підгрупи. Ознайомлення з біологічним значенням елементів via підгрупи та їх застосуванням в медичній і фармацевтичній практиці.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття №25
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •1.8.Оксидаційно-відновні властивості hno2
- •1.9.Одержання нітритної кислоти і її розклад
- •1.10.Оксидаційні властивовсті нітратної кислоти
- •1.11.Термічний розклад нітратів
- •Завдання 2. Фосфор і його сполуки
- •2.1.Оксидація фосфору киснем
- •2.2.Гідратація фосфорного ангідриду
- •2.3.Оксидація фосфору нітратною кислотою
- •2.4.Реакція ідентифікації ортофосфат(V)-йону.
- •2.5.Гідроліз солей фосфатної кислоти
- •2.6.Розчинність кальцієвих солей ортофосфатної кислоти
- •Література
- •Заняття №26
- •Навчальні цілі: Вивчення фізичних і хімічних властивостей Нітрогену та Фосфору. Ознайомлення з біологічним значенням цих елементів та їх застосуванням в медичній і фармацевтичній практиці.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття №27
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •1.4.Одержання карбонату і гідрокарбонату кальцію
- •3.2.Відношення свинцю до кислот.
- •3.10.Малорозчинні солі Плюмбуму (іі)
- •Література
- •Заняття №28
- •Самостійна позааудиторна робота.
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття №29
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •1.3.Забарвлення полум’я ортоборатною кислотою
- •Література
- •Заняття № 30
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття №31
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •1.7.Реакція на йони CrO42- і Cr2o72-
- •2.2.Відновлення шестивалентного Молібдену до тривалентного
- •2.3.Відновлення шестивалентного Вольфраму до тривалентного
- •Література
- •Заняття №32
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття №33
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •1.3.Одержання малорозчинних солей Мангану (іі)
- •1.4.Взаємодія солі Мангану (іі) з амонію сульфідом і гідрогену сульфідом
- •1.5.1.Взаємодія з гідрогенпероксидом у лужному середовищі
- •1.5.2.Взаємодія солі Мангану (іі) з бромною водою в лужному середовищі
- •1.6.1.Взаємодія солі Мангану (іі) з натрію бісмутатом в кислому середовищі
- •Завдання 2. Властивості мангану (іv) оксиду
- •2.1.Відновні властивості MnO2
- •2.2.Оксидаційні властивості MnO2
- •Завдання 3. Властивості калію перманганату
- •Заняття №34
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття №35
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Експериментальна частина Завдання 1. Ферум, Залізо.
- •1.1.Взаємодія заліза з кислотами
- •1.2.Пасивування заліза
- •5.1.Дослідження стійкості калію гексаціанофератів
- •5.2.Одержання комплексного феруму (ііі) фосфату
- •Завдання 6. Утворення солі феруму (vі) (ферату)
- •Завдання 7. Сполуки Кобальту і Ніколу
- •Література
- •Заняття №36
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття №37
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Експериментальна частина Завдання 1. Купрум, Мідь.
- •1.1.Одержання порошку міді.
- •Завдання 2. Сполуки Купруму (і)
- •3.2. Гідроліз солей купруму (іі)
- •Завдання 5. Сполуки Цинку і Кадмію
- •1.8.Одержання і властивості сульфідів цинку і кадмію
- •Література
- •Заняття №38
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття №39
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Експериментальна частина Завдання 1. Одержання водню з води за допомогою кальцію
- •Завдання 2. Одержання водню з кислот
- •Література
- •Заняття №40
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Література
- •Заняття №42
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •1.8.Одержання і властивості сульфідів цинку і кадмію
- •Література
- •Заняття №44
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •2.5.Одержання сульфідів стибію та бісмуту
Контрольні питання
1.Взаємодія бору з концентрованими HNO3 і H2SO4. Відповідь ілюструйте реакціями.
2.Рівняння гідролізу борану.
3.Борний ангідрид, його фізичні властивості, відношення до води.
4.Добування ортоборатної кислоти, її взаємодія з розчином натрію гідроксиду.
5.Борати – похідні простих і полімерних борних кислот. Натрію тетраборат. Ефіри борних кислот.
6.Амфотерність оксиду та гідроксиду алюмінію.
7.Йон Алюмінію як комплексоутворювач.
8.Важливі солі Алюмінію, їх властивості, застосування. Особливості гідролізу солей Алюмінію.
9.Антисептичні властивості ортоборатної кислоти та її солей.
10.Фізико-хімічні основи застосування алюмінію і його сполук у медицині і фармації.
11.Біологічна роль сполук Бору та Алюмінію.
12.При розчиненні 3,45 г сплаву цинку з алюмінієм в сульфатній кислоті виділилося 1344 см3 водню. Визначити масові частки металів у сплаві.
13.Алюмінію оксид масою 14 г обробили 50 см3 50% розчину нітратної кислоти (ρ=1,2 г/см3). Яка маса алюміній нітрату утвориться?
14.Напишіть рівняння хімічних реакцій:
а) B + H2O2 + KOH →
б) Na2B4O7 + H2O2 + NaOH →
в) H3BO3 + H2SO4 + C2H5OH →
г) Al + NaOH →
д) Al + HNO3 →
е) AlCl3 + NaOH (надл.) →
є) AlCl3 + LiH →
ж) Al + H2SO4 →
15.Визначте, скільки грамів металічного алюмінію, що містить1,75% неметалічних домішок, необхідно взяти для одержання 1000 дм3водню за нормальних умов.
16.Які координаційні сполуки Алюмінію найбільш відомі та які координаційні числа характерні для Алюмінію в цих сполуках?
17.В чому виявляється відмінність між водневими сполуками Бору і Алюмінію? Поясніть природу хімічних зв’язків, які сприяють полімеризації AlH3.
Самостійна аудиторна робота
1.Виконання дослідів, описаних в даних методичних вказівках.
2.Обговорення результатів та оформлення висновків.
3.Оформлення та захист протоколу.
4.Відповіді на запитання, запропоновані викладачем, з використанням записів на дошці.
5.Розв'язування розрахункових задач, запропонованих викладачем.
Експериментальна частина
Завдання 1. Боратна кислота та її властивості
1.1.Одержання ортоборатної кислоти
До 3 см3 гарячого 30%-ого розчину бури Na2B4O7•10H2O додайте 1 см3 концентрованої сульфатної кислоти. Пробірку охолодіть під струменем холодної води до появи білих кристалів ортоборатної кислоти. Напишіть рівняння реакції.
1.2.Дослідження розчинності та кислотних властивостей боратної кислоти
2-3 мікрошпателі боратної кислоти і 5-6 крапель дистильованої води помістіть у пробірку. Добре перемішайте скляною паличкою і спостерігайте розчиність H3BO3 в холодній воді. Нагрійте вміст пробірки і спостерігайте збільшення розчинності H3BO3. Одержаний розчин розділіть на дві пробірки. В одну із них опустіть папірець універсального індикатора і відмітьте колір папірця. У другу пробірку опустіть кусочок стрічки магнію або один мікрошпатель порошку магнію. Який газ виділяється? Напишіть рівняння реакції взаємодії боратної кислоти з магнієм з утворенням метаборату магнію.
1.3.Забарвлення полум’я ортоборатною кислотою
Розжарте на полум’ї пальника вушко дротини з нержавіючої сталі і захопіть ним трохи розтертої в порошок ортоборатної кислоти, а потім внесіть у зовнішній край полум’я. Спостерігайте забарвлення полум’я в характерний зелений колір.
1.4.Одержання “перлів” бури
Розжарте в полум’ї пальника вушко дротини з нержавіючої сталі, захопіть трохи порошку бури і добре прожарте до утворення прозорої склоподібної маси. Потім доторкніться до солі Кобальту і знову прожарте до розплавлення. Те саме повторіть з сіллю Хрому (III). Спостерігайте забарвлення “перлів” солями Кобальту в синій колір, а солями Хрому в зелений. Напишіть рівняння реакцій.
1.5.Гідроліз натрію тетраборату
До 2-3 см3 розчину натрію тетраборату додайте 2-3 краплі фенолфталеїну. Що спостерігається при цьому? Напишіть рівняння реакції гідролізу. Вкажіть pH середовища.
1.6.Одержання малорозчинних метаборатів барію та аргентуму
У дві пробірки з насиченим розчином бури (натрію тетраборату Na2B4O7), по 0,5 см3 в кожній, внесіть декілька крапель розчинів: у першу – барію хлориду, в другу – аргентуму нітрату. Відзначте забарвлення і характер осадів. Напишіть рівняння реакцій, враховуючи, що в процесі приймає участь вода і продуктами взаємодії є відповідні метаборати і ортоборатна кислота.
1.7.Якісна реакція на борат-йони
У випарній чашці до 3-4 см3 розчину ортоборатної кислоти, або 0,5 г порошку ортоборатної кислоти, додати 3-4 краплі концентрованої сульфатної кислоти і 2-3 см3 етилового спирту та добре розмішати суміш. Підпалити спиртовий розчин. В який колір забарвлюється полум’я? Скласти рівняння реакції утворення складного етеру ортоборатної кислоти.
Завдання 2.Алюміній та його сполуки
2.1.Відношення алюмінію до кислот
Покладіть у три пробірки кілька кусочків алюмінієвої стружки і додайте 1-2 см3розбавлених розчинів хлоридної, сульфатної та нітратної кислот на холоді і при нагріванні. Спостерігайте, яка з кислот реагує з алюмінієм найенергійніше. Повторіть цей дослід з концентрованими кислотами. Що спостерігається? Напишіть рівняння реакцій.
2.2.Відношення алюмінію до лугів
Покладіть у пробірку кілька кусочків алюмінієвих ошурків і додайте 2-3 см3концентрованого розчину натрію гідроксиду. Алюміній розчиняється з виділенням водню. При нагріванні реакція значно прискорюється. Напишіть рівняння реакції.
2.3.Амфотерні властивості алюмінію гідроксиду
До 3-5 см3розчину солі алюмінію поступово додайте розчин натрію гідроксиду до утворення значної кількості осаду алюмінію гідроксиду. Одержаний осад розділіть на дві пробірки. До однієї додайте декілька крапель розчину хлоридної кислоти, до другої – надлишку розчину NaOH. В обох випадках спостерігається розчинність осаду. Напишіть рівняння реакцій, що ілюструють одержання осаду алюмінію гідроксиду та його розчинення у кислотах та лугах.
2.4.Гідроліз солей алюмінію
а) В дві пробірки налийте 1-2 см3розчинів: в одну – алюмінію хлориду, в іншу – алюмінію сульфату і перевіртеpHсередовища за допомогою індикатору. Напишіть рівняння гідролізу цих солей в молекулярній та йонній формі.
б) До 2-3 см3розчину алюмінію сульфату додайте рівний об’єм розчину натрію карбонату. Що при цьому спостерігається? Напишіть рівняння реакції з урахуванням гідролізу і розчинення одержаного осаду в кислотах і лугах.
2.5.Адсорбційні властивості алюмінію гідроксиду
До 3-4 см3розчину алюмінію сульфату додайте 3-4 см3розбавленого розчину аміаку. Відфільтруйте осад і промийте на фільтрі водою. Налийте на фільтр з алюмінію гідроксидом розбавлений розчин якого-небудь водного розчину барвника. Зверніть увагу на те, що одержаний фільтрат безбарвний. Де використовується дане явище?
2.6.Одержання “тенарової синьки”
Змішайте в пробірці кілька крапель концентрованого розчину алюмінію нітрату з 1-2 краплями розчину кобальту нітрату. Змочіть цим розчином клаптик фільтрувального паперу і, тримаючи його тигельними щипцями над полум’ям пальника, підсушіть, потім покладіть у фарфоровий тигель і спаліть, а золу добре прожарте. При цьому в тигельку утвориться кобальту алюмінат (“тенарова синька”). Цю реакцію використовують у хімічному аналізі для виявлення алюмінію.
Напишіть рівняння реакції.
Оформити і захистити протокол.