8. Індекси

Статистичний індекс – це відносна величина, що характеризує зміну значень показників будь-якого явища, що вивчається, у часі, просторі чи порівняно з планом, нормою, стандартом. Показник, для якого обчислюється індекс, зазвичай називають величиною, що індексується (або індексованою величиною).

Будь-який індекс являє собою відношення двох значень одного й того ж показника: в чисельнику – значення, що порівнюється, у знаменнику – значення, з яким проводиться порівняння. При цьому перше зазвичай позначається позначкою “1”, а друге – “0”.

Найчастіше індекси виражаються у формі відношень або відсотків і показують, у скільки разів ділене більше дільника або скільки відсотків становить чисельник від знаменника.

Індекси можна класифікувати за декількома ознаками, зокрема:

1. За видом показників:

а) Індекси динаміки. Показники, що порівнюються, змінюються в часі.

б) Територіальні індекси. Показники, що порівнюються, змінюються у просторі.

в) Міжгрупові індекси. Значення показника, які належать різним групам елементів сукупності, що вивчається, порівнюються між собою або з певним фіксованим значенням.

2. За охопленням елементів сукупності:

а) Індивідуальні індекси. Позначаються зазвичай літерою “i” і характеризують зміну значень показника окремо взятого явища, тобто явища, що вивчається окремо від інших.

Прикладом можуть бути, зокрема, індивідуальні індекси цін , фізичного обсягу та доходу :

, , , (8.1)

де – ціни реалізації продукції відповідно базового та порівнюваного періодів, – фізичні обсяги реалізованої продукції відповідно базового та порівнюваного періодів. Очевидно, що . Остання рівність є формальним вираженням системи співзалежних індексів і може використовуватись, зокрема, для контролю обчислень.

б) Загальні або зведені індекси. Позначаються літерою “I” і характеризують зміну показників, що належать до сукупності явищ.

За своєю формою зведені індекси можуть бути агрегатними, середньозваженими та індексами середніх величин.

Агрегатний індекс характеризує зміну декількох різнорідних явищ з різними, як правило, одиницями вимірювання.

Агрегатний спосіб побудови загальних індексів зводиться до вираження за допомогою певних сумірників підсумкового (сумарного) значення показників, що не можуть бути безпосередньо зіставлені у фізичних одиницях, у складній сукупності (“агрегаті”) і подальшого зіставлення такої суми в порівнюваному і базисному періодах.

Чисельник і знаменник агрегатного індексу може являти собою суму добутків двох величин, одна з яких змінюється (індексована величина), а інша залишається незмінною у чисельнику та знаменнику (вага індексу).

Прикладом можуть бути, зокрема, загальні агрегатні індекси цін , фізичного обсягу та доходу , які мають такий вигляд:

, (8.2)

, (8.3)

, (8.4)

де підсумовування проводиться за всіма видами товарів.

Розглянемо, наприклад, побудову агрегатного індексу фізичного обсягу , у якому індексованою величиною є фізичний обсяг. Якщо продукція неоднорідна, то безпосереднє підсумовування фізичних обсягів будь-якого періоду неможливе або не має смислу. Але можна за допомогою ціни продукції, яка у даному випадку буде вагою індексу, виразити фізичні обсяги продукції у вартісному вигляді, що підлягає подальшому підсумовуванню та порівнюванню. Для цього ціни продукції слід помножити на фізичні обсяги продукції. Перевівши фізичні обсяги продукції базисного і звітного періодів у вартісний вигляд та визначивши загальний вартісний обсяг продукції, що вивчається, у звітному і базисному періодах, можна знайти відношення цих загальних вартісних обсягів. Для індексу фізичного обсягу за вагу індексу може братися ціна базисного періоду або звітного періоду . Зокрема, формула агрегатного індексу фізичного обсягу матиме вигляд (8.3), якщо вага індексу (ціна) береться на рівні базисного періоду.

Загальний агрегатний індекс цін показує, у скільки разів у середньому збільшились ціни на всі види товарів у порівнюваному періоді порівняно з базисним. Загальний агрегатний індекс фізичного обсягу показує, у скільки разів у середньому збільшились фізичні обсяги реалізації всіх видів товарів у порівнюваному періоді порівняно з базисним. Загальний агрегатний індекс доходу показує, у скільки разів збільшився (або змінився) загальний дохід у порівнюваному періоді порівняно з базисним.

Індексним факторним аналізом називається вивчення за допомогою індексів впливу окремого фактора на зміну складного показника, величина якого залежить від декількох факторів. При цьому фактор, вплив якого досліджується, розглядається як змінний, а інші фактори вважаються сталими (значення факторів фіксуються на певному рівні).

Розглянемо застосування індексного факторного аналізу на прикладі вивчення впливу ціни і фізичного обсягу реалізації продукції на величину доходу за допомогою наведених вище загальних агрегатних індексів динаміки. Так, загальний індекс цін , у якому фізичні обсяги реалізації фіксуються на одному рівні, показує, у скільки разів змінився загальний дохід у порівнюваному періоді порівняно з базисним за рахунок зміни тільки цін. Загальний індекс фізичного обсягу , у якому ціни реалізації товарів зафіксовані на одному рівні, показує, у скільки змінився загальний дохід у порівнюваному періоді порівняно з базисним за рахунок зміни лише фізичних обсягів реалізації. Загальний індекс доходу показує, у скільки разів змінився загальний дохід у порівнюваному періоді порівняно з базисним за рахунок зміни обох факторів – фізичних обсягів реалізації і цін реалізації товарів. При цьому:

.

Остання рівність є формальним вираженням системи співзалежних індексів і може використовуватись для контролю обчислень.

Різниця між чисельником і знаменником загального агрегатного індексу характеризує зміну в абсолютному вираженні складного показника за рахунок зміни індексованої величини. Загальний абсолютний приріст загального доходу обчислюється за формулою

. (8.5)

При цьому абсолютний приріст загального доходу за рахунок зміни тільки цін обчислюється за формулою

, (8.6)

за рахунок зміни тільки загального фізичного обсягу експорту –

. (8.7)

Очевидно, що

+= .

Якщо вивчається динаміка реалізації декількох однорідних у певному розумінні видів продукції (наприклад, різні сорти зерна або марки цементу), фізичні обсяги яких вимірюються однаковими одиницями, то має місце поняття середньої ціни всіх видів продукції як відношення загальної вартості до загального фізичного обсягу: . Очевидно, що величина може змінюватися за рахунок зміни цін і фізичних обсягів окремих видів продукції. Відтак зміну середньої ціни можна досліджувати залежно від одного або двох факторів. Для характеристики зміни середньої ціни під впливом обох факторів обчислюється індекс цін змінного складу, який являє собою відношення середніх цін у порівнюваному та базовому періодах:

. (8.8)

Щоб усунути вплив зміни фізичних обсягів реалізації (тобто структури) продукції і дослідити вплив тільки зміни цін на зміну середньої ціни, розраховується індекс цін постійного складу:

, (8.9)

який збігається із загальним агрегатним індексом цін.

Для встановлення ступеня впливу тільки структурних зрушень (тобто впливу зміни фізичних обсягів реалізованої продукції) на зміну середньої ціни реалізації обчислюється індекс цін структурних зрушень

. (8.10)

Обчислені індекси цін постійного складу, змінного складу та індекс структурних зрушень пов’язані рівністю:

.

Різниця між середніми цінами у порівнюваному та базовому періодах являє собою загальний абсолютний приріст середньої ціни:

. (8.11)

Аналогічно обчислюється абсолютний приріст середньої ціни внаслідок зміни тільки цін реалізації:

(8.12)

та абсолютний приріст середньої ціни внаслідок тільки структурних зрушень, тобто внаслідок зміни фізичних обсягів реалізації:

. (8.13)

Розглянуті вище абсолютні прирости пов’язані між собою рівністю:

.

Приклад 8.1. Маємо такі дані про експорт сільськогосподарської продукції.

Таблиця 8.1