- •1. Вибір способу виконання основних робіт та способу розміщення монтерів вздовж фронту робіт
- •1.1 Спосіб розміщення монтерів колії по фронту робіт.
- •2.Упорядкування варіанту організації робіт
- •3. Визначення необхідного фронту робіт у «вікНо»
- •3.1 Розрахунок довжини робочих поїздів
- •4. Визначення тривалості необхідного «вікна»
- •5.Визначення тривалості «вікна», оптимального для заданої ділянки
- •5.1 Можлива тривалість «вікна»
- •Заходи по підвищенню пропускної здатності лінії:
- •4. Розробка технологічного процеса ремонта колії
- •5. Розробка графіка основних робіт
- •6. Визначення виробничого складу кмс та розробка графіка робіт «по днях»
- •8. Визначення техніко-економічної оцінки прийнятого варіанту виконання робіт Техніко-економічна оцінка ремонту колії проводиться по ряду показників:
- •До основних відносять вартість ремонту без урахування вартості матеріалів на 1 км. Колії.
- •8.1. Витрати на заробітню плату монтерів колії на 1 км. Складають:
- •8.2. Затрати на експлуатацію машин та механізмів
- •8.3. Накладні витрати
- •8.4. Інші витрати
- •8.5. Витрати на затримку графікових поїздів при русі від бази кмс до місця робіт з обмеженою швидкістю і назад:
- •8.6. Продуктивність праці
- •8.7. Рівень механізації
- •8.8.Енергоозброєність і механоозброєність
- •9. Визначення кількості машин, механізованого і ручного інструменту, необхідного для виконання робіт.
- •11. Опис виконання робіт прийнятого варіанту по періодах його виконання
- •12. Розробка заходів щодо забезпечення безпеки руху поїздів при виконанні робіт
- •13. Охорона праці
- •1.Стисле пояснення з організації робіт
- •2.Вимоги безпеки праці перед проведенням робіт
- •3. Вимоги безпеки праці при проведенні робіт по заміні ршр
- •14.Висновки
- •Список літератури
3. Визначення необхідного фронту робіт у «вікНо»
Вихідними даними для розрахунку є річна програма робіт і тривалість сезону, протягом якого можливо виконувати ремонт колії.
Середня щоденна продуктивність робіт дорівнює
(3.1)
де
tбк – кількість робочих днів, необхідних для заміни інвентарних рейок ланками безстикової колії.
A – річна програма, A=108 км;.
N – кількість робочих днів у сезоні, N=200;
ΔN – резерв на непередбачені втрати часу, приймають ΔN = (0,1-0,12)N.
Підрахуємо ΔN=200*0,10=20.
При цьому tбк дорівнює
(3.2)
де
– величина фронту робіт укладання безстикової колії чи заміни ланок інвентарними рейками, приймати . Приймаємо 2 км.
З формули (3.2)
Тоді
км
Фронт робіт у «вікно» дорівнює
(3.3)
де d – кількість днів, протягом яких «вікно» надають один раз. На магістральних залізницях приймається d=1..5 днів. Приймаємо d=1 день.
З формули (3.3)
км
3.1 Розрахунок довжини робочих поїздів
Довжина поїзда ЗУБ дорівнює
, (3.4)
де
– довжина локомотива,
– довжина ЗУБ,
– довжина турного вагону.
З формули (3.4)
м.
Довжина поїзда зі ЩОМ дорівнює
(3.5)
де
– довжина ЩОМ-4,
З формули (3.5)
м.
Довжина колієрозбирального поїзда
(3.6)
де – довжина прийнятого колієукладального крана;
– довжина платформ немоторної, моторної та лебідочної
Кількість немоторних платформ визначається з виразу
(3.7)
де – кількість ланок у пакеті; =6
Кпл – кількість платформ під один пакет, при lлн=25 м – Кпл=2.
шт.
–кількість моторних платформ, приймаємо 2 шт.
м.
Визначимо довжину колієукладального поїзду.
Кількість немоторних платформ у колієукладальному поїзді дорівнює
шт.
Визначимо
м.
Довжина хопер-дозаторної вертушки буде дорівнювати
(3.8)
де – довжина відповідно хопер-дозаторного вагона, турного вагона i локомотива;
– кількість хопер-дозаторних вагонів.
Кількість хопер-дозаторів в одній вертушці не повинна перевищувати 25.
Потрібне число хопер-дозаторів
(3.9)
де
– об’єм баласту, що вивантажується з хопер-дозаторів за нормою на 1 км;
=2440 м3/км;
– обсяг баласту в одному хопер-дозаторі, = 40 м3;
– об’єм щебеню, що потрібно резервувати на малу вертушку, в розрахунку на 1км (100 м3/км).
– довжина фронту робіт; =1,5 км.
З формули (3.9)
.
Формуємо три ХДВ довжиною
Довжина робочого поїзда з машиною ВПО-3000 дорівнює
, (3.10)
де – довжина виправочно-підбивочно-опоряджувальної машини ВПО-3000.
Число хопер-дозаторів у малій вертушці, що вивантажують щебінь після проходу машини ВПО-3000, дорівнює
Довжина вертушки
Довжина поїзду з машиною Р-2000 дорівнює довжині самої машини .
Довжина поїзду з машиною ВПР дорівнює довжині машини ВПР .
Довжина поїзду з машиною ЭЛБ дорівнює
, (3.11)
Довжину всіх колійних машин, локомотивів та вагонів беремо з додатка 3 методичних вказівок [1].
На закінчення будуємо схему ланцюжка машин, які застосовані при виконанні робіт у «вікно» (див. рис.1).
До початку розрахунку тривалості «вікна» необхідно розробити схему розташування машин та бригад для роботи у «вікно» з необхідним інтервалом безпеки. Відстань між машинами повинна бути не меншою 25м, такою ж повинна бути відстань між машиною та бригадою і якщо бригада відстань поміж ними повинна бути не меншою за 50м.