6. Визначення виробничого складу кмс та розробка графіка робіт «по днях»

Кількість робітників, що необхідна для щоденного виконання підготовчих та опоряджувальних робіт на перегоні, знаходять з виразу:

(8.1)

де – сумарні витрати праці на виконання підготовчих та опоряджувальних робіт;

d – періодичність надання «вікон»;

– тривалість робочої зміни, = 480 хв.;

– сумарні витрати праці на роботи, що виконуються машинами у підготовчий та опоряджувальний період;

– трудомісткість робіт, які можуть виконати люди, що звільнилися раніше кінця «вікна».

Кількість монтерів колії на базі КМС знаходиться з формули:

чол. (8.2)

де – витрати праці на збирання та розбирання ланок колійної решітки на базі, та інші витрати праці на базі КМС;

– кількість машиністів, що обслуговують механізми на базі відповідно до застосованих технологічних процесів, для курсового проекту 8...10 чол.

Потім робітників розбивають на бригади по 8… 12 чол. з обліком раніше наданих табельних номерів. У виробничий склад КМС включаються також виконавці робіт (по 1 чол. на колону), майстри шляхові (один на 3-4 бригади), майстер з експлуатації машин на базі, підсобні робітники, сигналісти та два телефоністи. Незвільнені бригадири колії (по числу бригад) входять до числа монтерів колії. До підсобних працівників включають водоносів (один на 25 чол., які працюють одночасно на перегоні) та двох телефоністів. Кількість сигналістів залежить від умов виконання робіт.

(8.3)

(8.4)

Кількість сигналістів для двоколійної дільниці дорівнює:

• на одній колії (де не ведуться роботи) – 4 сигналіста

• а на іншій колії потрібно щоб біля кожної машини був машиніст. (В перетині графіка більше всього попадає 7 машин, але машина ВПР не порошує габарит, тому обигаємо 6 сигналістів де ведуться роботи.

Отже виробничий склад всіх людей які притягнуті до роботи по капітальному ремонту даного участка дорівнює 314 робітника.

Розіб'єм людей на бригади:

1 бр.- 15м.к.(1 - 15);

2 бр.- 16 м.к.(16 -31);

3 бр.- 10 м.к.(42 - 41);

4 бр.- 10 м.к.(42 - 51);

5 бр.- 10 м.к.(52 - 61);

6 бр.- 11 м.к.(62 - 72);

7 бр.- 16 м.к.(72 - 88);

8 бр.- 16 м.к.(89 - 104);

9 бр.- 16 м.к.(105 - 120);

10 бр.- 16 м.к.(121 - 136);

11 бр.- 16 м.к.(137 - 152);

12 бр.- 16 м.к.(153 - 168);

13 бр.- 16 м.к.(169 - 184);

14 бр.- 10 м.к.(185 - 194);

15 бр.- 10 м.к.(195 - 204);

16 бр.- 10 м.к.(205 - 214);

17 бр.- 10 м.к.(215 - 224);

18 бр.- 10 м.к.(225 - 234);

19 бр.- 15м.к.(235 - 249);

20 бр.- 15 м.к.(250 - 264);

21 бр.- 16 м.к.(265 - 280);

22 бр.- 10 м.к.(281 - 290);

23 бр.- 9 м.к.(291 - 299);

24 бр.- 15 м.к.(300 - 314);

Колійних бригадирів ПДБ – 24(входять в загальну кількісь монтерів колії);

Колійних майстрів ПД – 8;

Майстер з експлуатації машин – 1;

Прорабів – 3 (1 на базі КМС, 2 на перегоні)

Розробку графіка виконання робіт «по днях» виконують таким

чином:

1) креслять прямокутники, кожен з яких відображає один робочий день на одній ділянці довжиною l_ф. На сітку прямокутників наносять нумерацію знизу вгору, показуючи номери робочих днів, та зліва направо – номери ділянок робіт.

2) на одній із середніх ділянок показують роботи у «вікно» – умовно двома лініями зі штрихуванням між ними, верхня лінія повинна показувати в масштабі час закінчення «вікна», оскільки графік на ці роботи побудований окремо. У цьому ж прямокутнику показують кількість робітників, зайнятих у «вікно» та після «вікна». Роботи у «вікно» на сусідніх ділянках показують, виходячи з періодичності надання «вікон».

3) показують роботу машин в опоряджувальний період:

• машина, яка виконує рихтування кривих за розрахунком - Р-2000;

• струг, який очищає чи нарізає кювети у виїмках, прибирає грунт з відкосів, насипів і виїмок, та планує баластну призму;

• машина для підтягування клемних болтів - ПМГ ;

• машина для виконання повторної виправки колії та рихтування у прямих за допомогою машини ВПР-1200;

• мала хопер-дозаторна вертушка (з розрахунку 100 м³/км ), що вивантажує баласт у місцях нестачі та по кінцях шпал після машинної рихтовки.

Графік розподілу робіт по дням для даного варіанту знаходиться на рис. 2.