3.6. Регіональні ландшафтні парки

Регіональні ландшафтні парки (РЛП) як категорія природно-заповідного фонду були введені в нашій країні у 1992 році Законом України "Про природно-заповідний фонд України". Особливістю регіональних ландшафтних парків є те, що створення їх має на меті як охорону і раціональне використання цінних природних територій, так і збереження історико-культурних комплексів та обєктів, проведення туризму, відпочинку в природі. Саме в цій категорії зближуються дві лінії охорони, які існують в Україні - охорони обєктів природи і історико-культурних обєктів. За своїм статусом РЛП є природоохоронними рекреаційними установами місцевого або регіонального значення. Вони створюються з метою збереження в природному стані типових і унікальних природних комплексів та обєктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення. Значну роль відіграють РЛП в проведенні екологічного виховання в природі, насамперед, молоді.

існує великий міжнародний досвід функціонування таких парків, які мають назву природних, ландшафтних, регіональних тощо; особливо поширені вони в країнах Європи. Такі парки, які створюються в регіональних, найчастіше адміністративних одиницях країн (і, як правило, підпорядковуються регіональній адміністрації), доповнюють і розширюють мережу національних парків. В деяких країнах (Німеччині, Польщі) число їх перевищує кількість національних парків. РЛП, як вже відмічалось, в більшій мірі, ніж національні, поєднують в собі природоохоронні і суто соціальні функції.

Особливо велику роль відіграють РЛП в Польщі, де їх існує понад 100, а їх площа становить близько 9% від загальної площі країни (35]. Це - зддйльшого залісені території, середня лісистість на яких становить 57%.іВа!КЄ понад 35 років РЛП функціонують у Польщі, процес їх створення продовжується і досі. В Законі про охорону природи Польщі (1991 p.) вказується: "Ландшафтний парк є територією, що охороняється Вдїрязку з природничою, історичною та культурною цінністю; метою його створення є збереження, популяризація та розширення цієї цінності в умовах раціонального господарювання. Орні, лісові землі та інша нерухомість, що знаходяться в межах ландшафтного парку, мають рекреаційне значення і служать для виховання молоді в дусі шанування рідної природи, культури та історії".

Для України потреба в РЛП є дуже значною, враховуючи те, що наша держава - густонаселена країна з високим ступенем розораності території і низькою (близько 15%) лісистістю. Створення РЛП дозволяє використовувати наявний рекреаційний потенціал регіонів. Особливо актуальним є формування мережі РЛП для центральної частини України, де незначна кількість заповідників і національних парків. Водночас, саме в цьому регіоні є багато історико-культурних цінностей та місць, повязаних з історією нашого народу. В цих парках можливий широкий розвиток екологічного і пізнавального туризму, організація спортивного мисливства та рибальства. Важливу роль будуть відігравати РЛП при створенні екологічної мережі України. Значний екологічний потенціал мають такі території України як Карпати, Прикарпаття і Західне Поділля, які відзначаються красою ландшафтів, багатим рослинним та тваринним світом, наявністю мінеральних джерел, а також археологічних та історико-культурних памяток. Ще однією територією, яка має багатий рекреаційний потенціал, є прибережна смуга Чорного та Азовського морів. В східній частині України створення регіональних ландшафтних парків особливо важливе у звязку зі значною урбанізованістю. Саме тому в нашій країні нині вже завершується формування першої лінії РЛП.

Першим в Україні у 1990 році, тобто ще до офіційного затвердження цієї" категорії, був створений ландшафтний парк "Дністровський каньйон" У Тернопільській області площею 42 тис. га. Формування мережі РЛП в Україні йшло інтенсивно - на 1.01.1996 p. в її західній та південній частинах було створено 17 регіональних ландшафтних парків; потім створення РЛП почалося і в інших регіонах. Нині в Україні існує 35 РЛП. В таблиці 5 наводимо інформацію про них.

- Цінність території, придатність її для створення РЛП залежить від наявності природних, культурних та історичних цінностей, можливостей проведення на їх базі екологічного виховання і туризму.

Пропонуються такі критерії для вибору території з метою створення