Питання для самоконтролю

1.Що, на ваш погляд, означає «уміння слухати»?

2.Що дає людям уміння слухати?

3.Які труднощі ефективного слухання?

4.Які помилки допускають ті, хто слухають?

5.Перерахуйте «шкідливі звички» слухання.

6.Як подолати крайнощі чоловічого і жіночого стилів слухання?

7.Які зовнішні перешкоди слухання?

8.У чому особливості направленого, критичного слухання?

9.Яка специфіка емпатичного слухання?

10. У чому особливість нерефлексивного слухання?

11. Навіщо потрібна позитивна установка щодо неприємного співбесідника?

12. Які види і способи здійснення «зворотнього зв'язку»?

Завдання 1

Співробітник схвильовано розповідає про конфліктну ситуацію, яка уявляє для вас інтерес. Як його потрібно слухати?

Завдання 2

Зверніть увагу на манеру слухати своїх друзів і партнерів. Чи вміють вони слухати? Чи дотримуються установок ефективного слухання ті співбесідники, з якими приємно розмовляти?

Завдання 3

Проаналізуйте, який стиль слухання – чоловічий або жіночий – вам ближче, чи немає звичок, що заважають співбесідникові і що виявляють ваше невміння слухати?

Завдання 4

Проведіть невеликі експерименти з близькими друзями. Спробуйте під час розмови зробити непроникне обличчя і ніяк не реагувати на слова співбесідника. В іншій розмові спробуйте старанно кивати і перебільшено відображати емоції партнера. У третьому випадку – прийміть ту ж позу, що і співбесідник, а коли він розговориться, різко зміните її. Уважно стежте за реакцією розповідачів у всіх експериментах. Результат обговоріть із ними.

Останній експеримент дозволяє дійти висновку: наслідування позі і жестам партнера створює комфортну атмосферу для розмови, допомагає співбесідникові розкритися, ненаслідування діє навпаки.

Завдання 5

Потренуйтеся в різних типах слухання в різних ситуаціях спілкування.

Завдання 6

Постарайтеся використовувати якомога більше прийомів активного слухання в діловій розмові.

Тема 3. Невербальні засоби комунікації

У комунікації людина використовує п'ять різних знакових систем: слова, інтонація, тембр голосу, жести, пластика, енергетичний імпульс.

Перші три традиційно відносяться до компетенції лінгвістики, четверта – до невербальної комунікації, п'ята – до екстрасенсорики.

У міжособовому спілкуванні невербальна комунікація передає 65% інформації. При виразі ставлення рух тіла передають 55% інформації, голос – 38%, а слова – 7%.

На підставі навмисності-ненавмисності розрізняють три типи невербальних засобів:

- поведінкові знаки (тремтіння тощо);

- ненавмисні знаки, або самоадаптори (терти перенісся, поправляти волосся тощо);

- власне комунікативні знаки.

Мова – це знакова система свідомого, вона реалізує в мовленні те, що ви усвідомлено збираєтеся в ньому реалізувати. А знакова система – семіотика несвідомого, вона реалізує ті мотиви, які знаходяться в несвідомому. Дуже часто знакова система входе в протиріччя до реального мовлення.

Якщо людина відчуває щось, вона передає це спеціальними знаками, що очевидно. Цікаве інше: якщо насильно позбавити людину можливості ці знаки демонструвати, у неї через їх відсутність міняється само психологічний стан. Наприклад, якщо людина жестами демонструє негативне ставлення до вас, позбавте його фізичній можливості демонструвати це ставлення, і, можливо, ваша ситуація покращає.

У діловій взаємодії при інтерпретації міміки особливу увагу слід звертати на узгодженість. Поки міміка узгоджується із словесними висловами, ми зазвичай не сприймаємо її окремо.