25. Сучасні екологічні проблеми

Розвиток людської цивілізації неможливий без раціональної взаємодії з природою. Людина отримує все необхідне для життя: енергію, продукти харчування, матеріали, бере від природи емоційну та естетичну наснагу.

Цілеспрямованість дії людини на природу зумовлює не тільки позитивний вплив, а й призводить і до негативних наслідків. Тому сьогодні вкрай необхідна стратегія охорони довкілля, широке екологічне виховання населення.

Екологія — це наука про відносини між рослинними і тваринними організмами та навколишнім середовищем.

Важливим об'єктом вивчення екології є біосфера.

Проблема «Людина — біосфера» має два основних аспекти:

1. Техніко-економічний, пов'язаний із зростаючим виснаженням природних ресурсів планети, що ставить перед ученими чимало проблем щодо пошуку нових джерел енергії тощо.

2. Екологічний, пов'язаний із забрудненням навколишнього середовища і порушенням біологічної рівноваги у системі людина — біосфера.

Систематичне вдихання забрудненого повітря помітно погіршує здоров'я людей. Газоподібні і пилові домішки можуть надавати повітрю неприємного запаху, подразнювати слизові оболонки очей, верхніх дихальних шляхів і тим самим знижувати їхні захисні функції, бути причиною хронічних бронхітів та захворювань легенів. Численні дослідження показали, що на фоні патологічних відхилень в організмі (захворювання легенів, серця, печінки, нирок та інших органів) шкідлива дія атмосферного забруднення проявляється сильніше. Важливою екологічною проблемою стало випадання кислотних дощів. Щорічно при спалюванні палива в атмосферу надходить до 15 млн. т двоокису сірки, який, сполучаючись з водою, утворює слабкий розчин сірчаної кислоти, що разом з дощем випадає на землю. Кислотні дощі негативно впливають на людей, врожай, споруди і т. ін.

Забруднення атмосферного повітря може також опосередковано впливати на здоров'я і санітарні умови життя людей.

Накопичення в атмосфері вуглекислого газу може викликати потепління клімату в результаті парникового ефекту. Суть його полягає в тому, що шар двоокису вуглекислого газу, який вільно пропускає сонячну радіацію до Землі, буде затримувати повернення у верхні шари атмосфери теплового забруднення. У зв'язку з цим у нижніх шарах атмосферипідвищуватиметься температура, що, у свою чергу, призведе до танення льодовиків, снігів, підйому рівня океанів і морів, затоплення значної частини суші.

Наявність у повітрі промислового пилу, продуктів згоряння, шкідливих та сильнодіючих отруйних речовин створює загрозу здоров'ю та життю людей, призводить до виникнення різних хвороб, у тому числі і хронічних, скорочує тривалість життя. Наявність у повітрі хлору, окисів азоту та сірки сприяє випаданню кислотних дощів, що впливає на врожайність сільськогосподарських культур та здоров'я людей.

25. Наслідки забруднення навколишнього середовища

Наслідки забруднення атмосфери. Атмосфера має здатність до самоочищення. Концентрація забруднювальних речовин через розпорошення їх у повітрі, осідання твердих часточок під впливом сили гравітації, випадання різних домішок з опадами (дощ інтенсивністю 1 мм/год за 45 хв вимиває з повітря 28 % часточок пилу діаметром 10 мкм). Проте від величезної кількості забруднювальних речовин, що надходять в атмосферу сьогодні, вона не встигає самоочищуватись. Так, при спалюванні за рік 2,1 млрд т кам'яного вугілля і 0,8 млрд т бурого в навколишнє середовище потрапляє 225 тис. т арсену, 225 тис. т германію, 153 тис. т кобальту і, крім того, мільйони тони пилу з металургійних заводів, майже 1/5 частина світового виробництва цементу.

Головними екологічними глобальними наслідками забруднення атмосфери є:

· парниковий ефект;

· озонова дірка;

· кислотні дощі;

· смог.

Наслідки забруднення грунтів. У ґрунтах накопичуються метали, наприклад, залізо, ртуть, свинець, мідь тощо. Ртуть потрапляє у грунт з пестицидами та промисловими відходами. Сумарні неконтрольовані викиди ртуті складають 4-5 тис. т щороку, а з кожної тонни добутого свинцю до 25 кг розсіюється у довкіллі. Значні кількості свинцю викидаються у атмосфері з вихлопними газами автомобілів. У кінцевому результаті сполуки свинцю з опадами потрапляють у ґрунти і водойми. У промислових районах вміст свинцю у ґрунтах у 25-27 разів вищий, ніж у сільськогосподарських.

Значна кількість відходів утворюється при видобуванні та збагаченні корисних копалин. При видобутку кам'яного вугілля пуста порода зберігається у териконах, загальне число яких більше 2000, з них більше 700 палаючих, які активно забруднюють атмосферу. Під териконами знаходиться більше десяти тисяч гектарів родючих земель.

Можна виділити цілу низку процесів негативного антропогенного впливу на ґрунти:

1. ерозія ґрунтів – це процес руйнування верхніх, найбільш родючих шарів ґрунту і порід, що його підстилають.

В залежності від переваги факторів, що впливають на хід ерозійних процесів, розглядають такі форми даного виду порушення ґрунтів:

• механічна (агротехнічна) ерозія – відбувається в результаті механічної обробки ґрунтів сільськогосподарськими машинами;

• будівельна ерозія – спричиняється порушенням трав’яного покриву будівельними роботами;

• транспортна ерозія – є наслідком порушення рослинності транспортними засобами;

• водяна ерозія – викликається зрушенням ґрунтових часток під дією водяних потоків, що призводить до утворення ярів;

• вітрова ерозія (дефляція, видування) – відбувається в результаті зрушення ґрунтових часток повітряними потоками; при сильній дефляції виникають пилові бурі;

• пасовищна ерозія – відбувається через ослаблення трав’яного покриву під впливом витоптування чи з’їдання тваринами;

• хімічна ерозія – наслідок нагромадження в ґрунті окремих хімічних компонентів (мінеральних добрив, ядохімікатів тощо), що руйнують структуру ґрунту;

• переущілення ґрунтів – процес руйнування структури ґрунтів під впливом надмірного техногенного тиску на ґрунтову поверхню.

• висушування земель;

• підтоплення земель;

• забруднення ґрунтів.

Наслідки забруднення вод

Найінтенсивнішими забруднювачами поверхневих вод є великі целюлозно-паперові, хімічні, нафтопереробні комбінати, а також сільськогосподарське виробництво.

Наслідком використання міндобрив, пестицидів та інших хімікатів є забруднення вод цими токсичними речовинами шляхом їх змиву у водоймища.

Наслідком інтенсивного забруднення вод є їх евтрофікація – накопичення у водоймах органічних речовин під впливом антропогенних факторів або природних причин, у водоймах починають переважати анаеробні процеси, зменшується кількість розчиненого кисню, вода стає непридатною для життя.

На сьогодні однією з найактуальніших є проблема захисту вод Світового океану.

До найбільш шкідливих забруднювачів Світового океану належать нафта та нафтопродукти

Моря й океани забруднюються також побутовими й промисловими твердими відходами, яких накопичилось понад 20 млрд. т. Велику небезпеку становить забруднення Світового океану радіоактивними речовинами внаслідок випробування термоядерної зброї, захоронення радіоактивних відходів, роботи ядерних реакторів.