25. Інфекційні захворювання: дифтерія.

Інфекція (infectio – зараження) – це сукупність біологічних процесів в макроорганізмі, що відбуваються при заглибленні в нього патогенних мікроорганізмів, незалежно від того, чи спричиняють ці збудники явне чи приховане захворювання, чи призводять до короткочасного носійства.

Інфекційний процес – це історично сформована взаємодія сприйнятливого людського організму та патогенного мікроорганізму в певних умовах зовнішнього і соціального середовища з виникненням явного чи прихованого патологічного процесу.

З біологічної точки зору – інфекційний процес – це різновид паразитизму.

Інфекційна хвороба – це крайній ступень прояву інфекційного процесу.

Дифтерія - гостре антропонозне інфекційне захворювання дихальних шляхів, яке поширюється, переважно, через крапельний механізм передачі, викликається дифтерійними коринебактеріями і характеризується місцевим фібринозним запаленням ( частіше слизових оболонок ротоглотки ), явищами загальної інтоксикації з переважним враженням нервової і серцево-судинної систем.

Збудник дифтерії - дифтерійна паличка, яка виділяє токсини, що зумовлюють інтоксикацію організму. Джерелом інфекції є хворі на дифтерію, а також бактеріоносії. Зараження відбувається під час вдихання з повітрям крапель слизу, який виділяють хворі під час кашлю, чхання, а також через заражені предмети (посуд, іграшки), харчові продукти тощо.

Інкубаційний період (час від моменту зараження до появи ознак хвороби) триває 2 - 5 діб.

Розрізняють дифтерію зіва (найпоширеніша форма), дифтерію гортані (круп), дифтерію носа та дифтерію очей. Крім того, дуже рідко зустрічається дифтерія рани, шкіри, статевих органів. За ступенем інтоксикації виділяють легкі, субтоксичні та токсичні форми.

Ускладнення:

- Дифтерійна кардіопатія;

- Міокардит;

- Токсична полінейропатія та ін.

При дифтерії вражаються практично всі орагни і системи, але найбільш всього – серцево-судинна, центральна і перефирійна нервові системи, надниркові. Порівняно швидке виникнення в них необоротних і часто несумісних із життям змін робить особливо важливою ранню діагностику хвороби і своєчасну (невідкладну) терапію.

Найбільш часто помилки в діагностиці дифтерії пов’язані зі схожістю клінічних симптомів дифтерії ротоглотки та різних форм ангіни й паратонзиліту. Разом з тим, правильна оцінка клінічних проявів дозволяють в більшості випадків визначити правильний діагноз хвороби та проводити необхідну терапію.

Важливою передумовою успішної боротьби з дифтерією є знання лікарями клінічної картини різних форм захворювання, принципів діагностики, особливо ранньої, невідкладної допомоги, терапії та профілактики.

25. Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

НС техногенного та природного характеру прийнято класифікувати за такими основними ознаками:

-за масштабами наслідків (територіальне поширення);

- за галузевою ознакою (надзвичайні ситуації у сільському госпо­дарстві; у лісовому господарстві; у заповідній території і т. ін.).

• розмір заподіяних (очікуваних) економічних збитків та людських втрат;

Відповідно до територіального поширення та обсягів технічних й матеріальних ресурсів, що необхідні для ліквідації наслідків НС, визначають чотири рівні надзвичайних ситуацій: загальнодержавний, регіональний, місцевий та об’єктовий.

Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня — це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох та більше областей або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області але не менше 1% обсягів видатків відповідного бюджету.

Надзвичайна ситуація регіонального рівня — це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох або більше адміністративних районів або загрожує перенесенням на територію суміжної області, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше 1 % обсягів видатків відповідного бюджету.

Надзвичайна ситуація місцевого рівня — це надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно-небезпечного об’єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості об’єкта. До місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об’єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно-небезпечних об’єктів.

Надзвичайна ситуація об’єктового рівня — це надзвичайна ситуація, яка не підпадає під зазначені вище визначення, тобто така, що розгортається на території об’єкта або на самому об’єкті, її наслідки не виходять за межі об’єкта або його санітарно-захисної зони.

Подальша класифікація як прир., так і техног. НС може бути проведена за такими ознаками:

• загальна причина виникн.

• вид прояву

• сфера

• налідки

• терміни