6. (7).Класифікація умов праці.

Виробничі чинники обумовленні особливості техніки і технології, а також рівнем механізації і автоматизації праці, крім того мають досліджуватися якість оснащення робочих місць праці і відпочинку від них також залежить фізичне зусилля нервова напруга робоче положення працівника, темп і монотонність роботи.

- санітарно-гігієнічний чинник ( температура, вологість, забруднення повітря, шум, вібрація, освітлення на роб.місці).

- фактори безпеки передбачають захист працівників від травмів ураження струму, хімічного і радіаційного забруднення.

- інженерно-психологічного чинників визначають комфортність на робочих містах, досконалість конструкції і техніки, органів управління і засобів контролю заходом технологічного процесу, а також зручність обслуговування механізмів.

- соціальні чинники визначаються взаємовідносинам у трудовому колективі стилем керівництва, місією і цілями підприємства та мірою їх індитифікації з інтересами працівника.

Під дією цих чинників формується морально-психологічного клімату в Україні:

- естетичні чинники визначають красу виробничого середовища, приємність форм і кольорів, і звуків на робочих місцях, а також заспокійливі форми відпочинку.

Експертами МОП виділяють 10 груп чинників:

1.фізичне зусилля передбачає пересування або підтримання вантажів зусилля натиску на предмет праці тощо. Розрізняють 4 рівні: - незначне, - середнє, - важке, - дуже важке.

2.Нервова напруга передбачає складність розрахунків високу відповідальність інтелектуальне навантаження особливості вимоги для якості небезпеку для життя і здоров’я. Виділяють 3 рівні:- незначний , - середній , - підвищений.

3.Темп роботи визначається через кі-сть трудових рухів за 1 час. Виділяють 3 рівні:- помірний, -середній, - високий.

4.Робоче положення – це положення тіла людини, щодо засобів ви-ва. Виділяють 4 рівні: - обмежений , - незручний, - незручно-обмежене, - дуже незручне.

5.Монотонність роботи передбачає багаторазовість повторення різноманітність короткочасних операцій дій і циклів. Виділяють 3 рівні: -незначний , - середній , - підвищений.

6.Температура, вологість, теплове випромінювання у робочій зоні. Розрізняють 5 стадій: - незначна підвищена, - незначна знижена, - незначна середня, - незначна дуже висока, - незначна висока.

7.Забруднення повітря розраховується вміст домішок в 1 м3або л. повітря і вплив їх на організм людини. 5 ступенів забруднення: - незначний , - середній, - підвищений, - низька, - дуже низька.

8.Виробничий шум розраховується через частоту шуму герцах, сила шуму у децибелах. Розрізняють: помірний , підвищений, сильний.

9.Вібрація, обернення та поштовхи на робочих місцях. 3 рівні: -підвищений, - сильний, - дуже сильний.

10.Освітлення робочої зони. Виділяють: - недостатню, - погану.

Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці розподіляються на 4 класи:

1 клас - оптимальні умови праці — такі умови, при яких зберігається не лише здоров'я пра¬цюючих, а й створюються передумови для підтримування високого рівня працездатності.

Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих факторів встановлені для мікрокліматичних пара¬метрів і факторів трудового процесу. Для інших факторів за оптимальні умовно приймаються такі умови праці, за яких несприятливі фактори виробничого середовища не перевищують рівнів, прийня¬тих за безпечні для населення.

2 клас - допустимі умови праці - характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого від¬починку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працю¬ючих і їх потомство в найближчому та віддаленому періоді [3].

3 клас - шкідливі умови праці — характеризуються наявністю шкідливих виробничих факто¬рів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюю¬чого та/або його потомство.

Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та вираженості змін в організмі працюючих поділяються на 4 ступені:

1 ступінь (3.1) - умови праці, що характеризуються такими відхиленнями від гігієнічних норма¬тивів, які, як правило, викликають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань та найчастіше сприяють зростанню захворюваності з тимчасовою втратою працездатності.

2 ступінь (3.2) - умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого се¬редовища і трудового процесу, які здатні викликати стійкі функціональні порушення, призводять у бі¬льшості випадків до зростання захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, підвищення частоти загальної захворюваності, появи окремих ознак професійної патології.

3 ступінь (3.3) — умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виро¬бничого середовища і трудового процесу, які призводять до підвищення рівнів захворюваності з тим¬часовою втратою працездатності та розвитку, як правило, початкових стадій професійних захворю¬вань.

4 ступінь (3.4) — умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого се¬редовища, які здатні призводити до розвитку виражених форм професійних захворювань, значного зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності.

4 клас - небезпечні (екстремальні) - умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює ви¬сокий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя.

Адекватна оцінка конкретних умов та характеру праці сприятиме обґрунтованій розробці та впровадженню комплексу заходів і технічних засобів з профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань, зокрема за рахунок покращення параметрів виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу.