35. Пдв: порядок розрахунку та проблеми адміністрування.

Об'єктом оподаткування ПДВ в сучасних умовах, є додана вартість, на відміну від валового обороту, як це було передбачено в попередніх редакціях законодавчих актів. Саме це підкреслює, що ПДВ є найкращою формою серед інших універсальних акцизів.

Слід зазначити, що в останні роки виконання фіскальної функції ПДВ щодо мобілізації фінансових ресурсів до державного бюджету послаблюється, тобто його роль здебільшого проявляється в регулюючо-розподільчій функції.

У сучасних умовах господарювання ПДВ характеризується складним механізмом визначення об'єкта оподаткування, принципів стягнення податку та методів обчислення податкових зобов'язань і складним механізмом адміністрування. Все це збільшує ризики ухилення від сплати податку, які залежать від технічної та організаційної простоти його обчислення та стягнення.

З врахуванням вимог чинних законодавчих актів розглянемо механізм стягнення, порядок обчислення і сплати ПДВ.

Згідно із Законом України "Про податок на додану вартість" всі суб'єкти оподаткування, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка, оподатковуються за ставкою 20 %.

Особливістю ПДВ є так звана нульова ставка - це ставка податку, який стягується за ставкою 0 %. У цьому розумінні нульова ставка має такі ж наслідки, як і звільнення від податку. Однак суб'єкт економічної діяльності, котрий сплачує податок за нульовою ставкою, одержує право на повернення всієї суми ПДВ, що входить у вартість товарів і послуг, які купуються ним у процесі виробництва товарів. Оподаткування за нульовою ставкою ставить його у вигідніші умови порівняно з іншими підприємствами, котрих просто звільнено від сплати податку. Податок за нульовою ставкою обчислюється щодо продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України, а також з продажу робіт, призначених на використання та споживання за межами митної території України.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю); ввезення товарів у митному режимі імпорту або реімпорту; вивезення товарів (супутніх послуг) митному режимі експорту або реекспорту.

База оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з його договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цинами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включається до ціни товарів (послуг), згідно із законами України з питань оподаткування.

Сума ПДВ нараховується за формулами:

1) на товари, що обкладаються митом та акцизним збором: ПДВ = (МВ + СМ + САЗ) х 20 %: 100;

2) на товари, що обкладаються тільки митом: ПДВ = (МВ + СМ) х 20 %: 100;

3) на товари, що обкладаються акцизним збором: ПДВ = (МВ + САЗ) х 20 %: 100;

4) на інші товари, що не підлягають обкладанню митом та акцизним збором: ПДВ = МВ х 20 %:100,

де: МВ - митна вартість; СМ - сума ввізного мита; САЗ - сума акцизного збору.

Механізм обчислення ПДВ базується на співставленні сум податкового зобов'язання і сум податкового кредиту і передбачає застосування методу нарахувань.

Проблема адміністрування ПДВ сьогодні лежить в законодавчій площині і податковому судочинстві.

Економічна ситуація в країні дає всі підстави для розвитку бізнесу, але на жаль, цим не користуються платники податків, а багато з них вдаються до масштабної оптимізації та ухилення від сплати податків, навіть шляхом шахрайських дій.

Для врегулювання цих проблем і стабільності законодавчих норм прийняття Податкового кодексу є нагальним.

З метою послаблення податкового тиску проектом передбачається поетапне зниження ставки ПДВ до 17%.

Практика відшкодування ПДВ, поведінка платників податків і податкова позиція судочинства зумовлюють прийняття пріоритетних норм, зокрема введення в обв’язки платника звітуватися перед державою не лише декларацією, а й подавати разом з нею реєстр виданих і отриманих податкових накладних.

Таку норму передбачає розділ п’ятий „Податок на додану вартість” проекту Податкового кодексу, а саме: подання платниками податку на додану вартість разом із податковою звітністю за відповідний звітний період реєстрів отриманих і виданих податкових накладних з метою автоматизованої звірки податкових накладних у продавця і покупця.

Згідно з діючим законодавством ведення цих реєстрів платниками є обов’язковим. На цей час такі реєстри вже ведуться платниками письмово на папері або в електронному вигляді за формою, зареєстрованою в Мінюсті України.

Наявність в органах податкової служби автоматизованої системи електронних реєстрів податкових накладних надасть можливість зменшити час проведення зустрічних перевірок, автоматичне відпрацювання податкових ризиків за рахунок автоматизації перевірок: кількість зустрічних перевірок і втручання податкових органів у діяльність платників.