55 Напрямки реформування податової системи україни

Для отримання оптимальних податків, на наш погляд, найбільш важливими є такі вимоги:

а) податкова структура повинна сприяти використанню податкової політики з метою стабілізації, оздоровлення і піднесення економіки країни;

б) податкова система повинна бути справедливою, не допускати довільного тлумачення, бути зрозумілою платникам податків;

в) податки повинні по можливості не впливати на прийняття різними особами економічних рішень або такий вплив повинен бути мінімальним;

г) система податків повинна мати мінімум необ-ґрунтованих пільг, бути ув'язаною із загальною політикою ціноутворення і ростом заробітної платні;

д) податки повинні надавати більше свободи підприємництву, інвестиціям, науково-технічному прогресу.

Проведення податкової реформи в Україні повинно грунтуватись на таких засадах реформування системи оподаткування:

1) загальне спрощення правової бази оподаткування, забезпечення зрозумілості норм основного законодавчого акту з оподаткування;

2) уніфікація підходів і методів визначення елементів за всіма податками (зборами) та вимог до ведення обліку нарахування податків (зборів);

3) зменшення кількості податків та скасування податків (зборів, обов’язкових платежів), витрати на адміністрування яких перевищують доходи від їх стягнення;

4) зниження рівня податкового навантаження на суб’єктів оподаткування та зрівняння податкового тиску на різні категорії платників податків;

5) зменшення ставок податків (зборів) з одночасним збільшенням податкової бази, що означає максимальне розширення кола платників податків (зборів) та скасування безпідставних податкових пільг;

6) збільшення розміру суми неоподатковуваного мінімуму доходів фізичних осіб;

7) застосування замість податкових пільг системи цільових бюджетних дотацій, направлених на підтримку найменш захищених верств населення та на розвиток приоритетних галузей господарства України;

8) підтримка розвитку та поширення малого підприємництва шляхом запровадження спеціальних режимів оподаткування суб’єктів малого підприємництва;

9) стимулювання здійснення реінвестицій, а також направлення коштів на інноваційну діяльність, проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень та впровадження нововведень;

10) урахування міжнародних аспектів (оподаткування доходів нерезидентів та іноземних доходів резидентів, дія міжнародних угод в сфері оподаткування) та досвіду побудови податкових систем в розвинених країнах.

Стратегічними цілями податкової реформи є:

підвищення конкурентоспроможності вітчизняного бізнесу;

легалізація тіньового сектору;

активізація інвестиційних процесів в економіці;

простота та зрозумілість податкових норм для суб'єктів господарювання;

скорочення витрат платників на нарахування і сплату податків та держави на їх адміністрування;

адаптація податкового законодавства України до законодавства ЄС;

забезпечення умов для добровільного виконання вимог податкового законодавства платниками податків;

запровадження інформаційно-аналітичної системи державної податкової служби в національному масштабі;

автоматизація процесів оподаткування із застосуванням сучасних технологій.

Основними завданнями податкової реформи є:

удосконалення інституційного середовища оподаткування, сприятливого для реалізації принципу рівності всіх платників перед законом, відповідального ставлення платників до виконання своїх податкових зобов'язань. Установлення чітких правил регулювання взаємних зобов'язань держави і платників податків, дієвого контролю за їх дотриманням;

підвищення регулюючого потенціалу системи оподаткування на основі запровадження інноваційно-інвестиційних преференцій;

підвищення фіскальної ефективності податків за рахунок розширення податкової бази, покращення адміністрування, зменшення масштабів ухилення від сплати податків, формування доходів бюджетів усіх рівнів на основі проведення збалансованої бюджетної політики на середньострокову перспективу;

поетапне зниження податкового навантаження на платників;

стимулювання зміцнення позицій вітчизняного бізнесу в конкурентній боротьбі за рахунок зменшення частки податків у витратах;

зближення податкового та бухгалтерського обліку;

гармонізація податкового, валютного, митно-тарифного, зовнішньоекономічного та цивільного законодавства;

зменшення кількості контролюючих органів з одночасним створенням єдиних правил контролю за нарахуванням та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів);

забезпечення проведення заходів щодо легалізації доходів та майна, одержаних з порушенням податкового законодавства.

56 напрямки реформування пенційної системи україни

В Україні визначено основні напрямки реформування системи пенсійного забезпечення, які включають збільшення мінімальних і максимальних пенсій, диференціацію пенсій залежно від стажу роботи та заробітної плати, перегляд надбавок до пенсій та пільг, пошук нових джерел та форм пенсійного забезпечення, запровадження системи особистих пенсійних рахунків, створення приватних пенсійних фондів та інші. Реалізація цих напрямків потребує великої організаційно-економічної роботи.

Передбачений законопроектами ”Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування “ та “Про недержавне пенсійне забезпечення” шлях реформування пенсійної системи є логічним продовженням та складовою частиною економічних реформ в країні, послідовною реалізацією раніше прийнятих рішень. Цими документами встановлено основні завдання та цілі пенсійної реформи, а саме:

- підвищити рівень життя пенсіонерів;

- встановити залежність розмірів пенсій від величини заробітку і трудового стажу;

- забезпечити фінансову стабільність пенсійної системи;

- заохотити громадян до заощадження коштів на старість;

- створити ефективнішу та більш дієву систему адміністративного управління в пенсійному забезпеченні.

Таким чином Перший рівень являтиме собою солідарну систему пенсійних виплат, внесків до якої сплачуватимуться усіма працюючими громадянами країни та їх роботодавцями.

Запровадження нової форми нарахування пенсій, що передбачає розширення періоду врахування заробітку при визначенні розмірів пенсій (на підставі даних системи персоніфікованого обліку внесків), зарахування до страхового стажу періодів, за які сплачено страхові внески та ставить майбутній розмір пенсії у залежність від величини заробітку, з якого сплачувались пенсійні внески, та страхового стажу, протягом якого вони сплачувались. Причому, сьогоднішнім пенсіонерам буде надано право на перерахунок призначеної пенсії за умовами нового Закону.

Збереження права виходу на пенсію в 55 і 60 років, з одночасним наданням можливості більш пізнього виходу на пенсію з підвищенням розмірів пенсій від 3 відсотків за один рік відстрочки виходу на пенсію до 85,32 відсотків за десять років більш пізнього виходу на пенсію. Крім того, у разі відстрочки часу виходу на пенсію, збільшиться період, протягом якого особа сплачуватиме внески до Пенсійного фонду, а значить і розмір її пенсії буде вищим. Таке вирішення питання буде особистою справою кожного громадянина і залежатиме виключно від його готовності “працювати на самого себе”. Отже у законопроекті закладено економічно стимулюючий підхід до більш пізнього виходу на пенсію.

Розмежування джерел фінансування пенсій, призначених за різними пенсійними програмами. На першому етапі – розмежування джерел фінансування з Державним бюджетом, а на другому – поступове переведення фінансування дострокових пенсій ( за списком № 1 та № 2) інших категорій підвищених пенсій у систему недержавних професійних та корпоративних пенсійних фондів з обов’язковим відрахуванням до пенсійних внесків з боку відповідних роботодавців.

Економічне стимулювання громадян до виходу на пенсію у більш пізньому віці без законодавчого підвищення діючого пенсійного віку.

Фінансування з Державного бюджету дефіциту коштів в рамках солідарної системи , у разі його виникнення.

Поступове запровадження системи управління Пенсійним фондом на основі паритетного представництва сторін соціального партнерства (представників держави, роботодавців та працівників).

Створення Другого рівня пенсійної системи означатиме запровадження в нашій країні системи загальнообов’язкового накопичу вального пенсійного страхування.

Третій рівень пенсійного забезпечення передбачено створювати у вигляді системи добровільного недержавного пенсійного забезпечення за пенсійними схемами з визначеними внесками, які вимагають менших адміністративних витрат. Основу такої системи будуть становити недержавні пенсійні фонди, які за типами поділятиметься на відкриті, корпоративні та професійні.

Перспективи

Системний i комплексний пiдхiд Уряду України до вирiшення питань соцiального захисту населення спрямований на розвиток пенсiйного реформування.

Кабiнетом Мiнiстрiв України 14 жовтня 2009 року Розпорядженням №1224-р ухвалено Концепцiю подальшого проведення пенсiйної реформи.

Уряд України планує завершити пенсiйну реформу у 2017 роцi.

На першому етапi (2010-2013 роки) передбачається вжити заходiв, зокрема, до запровадження дiєвого механiзму пiдвищення пенсiй шляхом удосконалення механiзму їх iндексацiї з метою усунення диспропорцiй у розмiрах пенсiй, призначених у рiзнi роки.

На другому етапi (2014-2017 роки) передбачається, зокрема, завершити пiдготовку до запровадження обов'язкової накопичувальної пенсiйної системи та здiйснити її поетапне запровадження, забезпечити рiвноправнiсть громадян в пенсiйнiй системi шляхом запровадження єдиних правил призначення пенсiй.

У країнi триває трансформацiя української пенсiйної системи в трирiвневу, в основу якої закладено страховий принцип. Досвiд показує, що кожен крок на цьому шляху потребує постiйної актуалiзацiї, оптимiзацiї процесу.

Затверджена Урядом Юлiї Володимирiвни Тимошенко Концепцiя передбачає уточнення завдань реформування пенсiйної системи iз урахуванням сучасного стану економiки. Згiдно з документом удосконалення пенсiйної системи та подальше проведення пенсiйної реформи здiйснюватиметься за напрямами забезпечення стабiльного функцiонування пенсiйної системи.

Передбачено запровадження справедливого механiзму зростання пенсiйних виплат, у т.ч. з метою усунення диспропорцiй у розмiрах пенсiй, призначених у рiзнi роки. Як показує практика актуалiзацiї заробiтку для начислення розмiру пенсiї з 1 сiчня 2008 року, одноразове її проведення на базi нового показника заробiтної плати дуже швидко зникне - якщо основний розмiр пенсiї у подальшому не осучаснюватиметься, вже за 2-3 роки вiн знов стане нижчим за мiнiмальний розмiр, тобто досягнута диференцiацiя знiвелюється. На сьогоднi в областi третя частина пенсiонерiв одержує пенсiю у розмiрi до 700 грн. Саме цi громадяни можуть розраховувати на поновлення справедливостi, якщо буде згiдно iз Концепцiєю усунуто залежнiсть розмiру пенсiї вiд року виходу на пенсiю шляхом удосконалення механiзму iндексацiї, порядку перерахунку пенсiй у зв'язку iз зростанням середньої заробiтної плати в Українi тощо.

Передбачено забезпечити рiвноправнiсть громадян в пенсiйнiй системi, тобто єдинi для всiх правила призначення пенсiй. Повноцiнна реалiзацiя Концепцiї, пов'язана з цим напружена робота ще попереду, але напрацьований досвiд, важливi здобутки сьогодення дають пiдстави сподiватися в її подальших успiхах.

57 Платниками податку є:

162.1.1. фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

162.1.2. фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

162.1.3. податковий агент.

162.2. Не є платником податку нерезидент, який отримує доходи з джерела їх походження в Україні і має дипломатичні привілеї та імунітет, встановлені чинним міжнародним договором України, щодо доходів, які він отримує безпосередньо від провадження дипломатичної чи прирівняної до неї таким міжнародним договором діяльності.

162.3. У разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім або втрати ним статусу резидента (за відсутності податкових зобов'язань як нерезидента згідно з цим Кодексом) податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів

162.4. Якщо фізична особа - платник податку вперше отримує оподатковувані доходи всередині податкового періоду, то перший податковий період розпочинається з дня отримання таких доходів.

Об'єкт оподаткування

163.1. Об'єктом оподаткування резидента є:

163.1.1. загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

163.1.2. доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

163.1.3. іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

163.2. Об'єктом оподаткування нерезидента є:

163.2.1. загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;

163.2.2. доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Порядок сплати податку на доходи

Податок на доходи сплачується (перераховується) до бюджету при виплаті оподатковуваного доходу (п.п. 168.1.2 Псйа-кового кодексу). Як і раніше, банки прийматимусь -латіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового до« v,иeнтa на перерахування податку на доходи

При наданні фізичній особі доходу в негрошовій формі або виплаті готівкою з каси податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такого нарахування (виплати, надання) (п.п. 168.1.4 Податкового кодексу).

У Податковому кодексі відсутня пряма норма, згідно з якою в разі невиплати нарахованого доходу податок на доходи має бути перераховано протягом ЗО календарних днів, наступних за останнім днем місяця, за який нараховано, але не виплачено дохід.

Із положень п.п. 168.1.4 Податкового кодексу випливає, що при нарахуванні доходу в негрошовій формі незалежно від його надання податок на доходи потрібно сплатити протягом банківського дня, наступного за днем нарахування доходу.

А якщо дохід у грошовій формі нараховано, але не виплачено? Згідно з абз. 1 п. 57.1 Податкового кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації. Статус податкової декларації тепер матиме податковий розрахунок (мабуть, це буде аналог форми № 1ДФ), що подається протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу (п. 176.2 Податкового кодексу). Суми податку на доходи, зазначені в такому податковому розрахунку, вважаються узгодженими сумами податкового зобов'язання. Із зазначених норм Податкового кодексу можна зробити висновок, що податок з невиплаченого доходу доведеться сплатити протягом 10 календарних днів, наступних за граничним строком подання податкового розрахунку.

Проте через відсутність однозначної відповіді на запитання щодо строку сплати податку, утриманого з нарахованого, але не виплаченого доходу в грошовій формі, чекатимемо на роз'яснення податкових органів з цього питання.

Отже, із 01.01.2007 алгоритм розрахунку податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати такий :

ПДФО = (ЗП – СФ - ПСП) * 15%, де ПДФО - податку з доходів фізичних осіб ЗП - нарахована місячна заробітна плата СФ - внески до трьох соціальних фондів ПСП - податкова соціальна пільга.

сума надміру витрачених коштів, виданих на відрядження або під звіт, не здана у згаданий вище строк, підлягає обкладенню податком на доходи за ставкою 15 %— із суми, що не перевищує 10-кратний розмір мінзарплати, установленої законом на 1 січня звітного податкового року, та 17 % — із суми перевищення. Як і раніше, для цілей оподаткування доходу у вигляді несвоєчасно повернених надміру витрачених підзвітних сум застосовується «натуральний» коефіцієнт.

доходи нерезидентів від операцій з продажу об'єктів нерухомого та рухомого майна оподатковуються за тими самими правилами, що й для резидентів, але за ставками, установленими л. 167.1 Податкового кодексу (15 % та 17 % із суми, що перевищує 10-кратний розмір мінзарплати, установленої на 1 січня звітного податкового року). Саме за цими ставками оподатковуватимуться доходи нерезидентів у вигляді спадщини та подарунків, отриманих від фізичних осіб.

Згідно з п.п. 165.1.39 Податкового кодексу не включається до оподатковуваного доходу вартість негрошових подарунків, вартість яких не перевищує 50 % однієї мінімальної заробітної плати (з розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року. Зауважимо, що з цієї норми важко зробити чіткий висновок, як оподатковуватимуться негрошові подарунки, вартість яких перевищить зазначену величину: чи то в сумі перевищення, чи то в повному розмірі. Найімовірніше, що законодавець хотів передбачити оподаткування всієї вартості подарунка, вартість якого перевищить 50 % мінзарплати. Чекатимемо на роз'яснення податкових органів з цього питання.