Участь громадян у підготовці та прийнятті статуту територіальної громади

Cтаття 19 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» закріплює за територіальною громадою міста, села, селища право приймати статут.

Статут територіальної громади - це установчий нормативно-правовий акт, який за юридичною силою є вищим від актів відповідної сільської, селищної, міської, районної у місті ради, сільського, селищного, міського голови, інших органів та посадових осіб місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення.

Головне завдання статуту - врегулювати найважливіші сфери громадського життя: закріпити порядок дотримання норм законодавства з огляду на місцеві особливості, запровадити механізми, за допомогою яких громада зможе контролювати діяльність органів самоврядування; забезпечити правовий захист громади та органів її самоврядування.

Положення статуту територіальної громади повинні відповідати нормам Конституції України, Європейської Хартії місцевого самоврядування, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншим законам України, рішенням Конституційного Суду України тощо.

Під участю у підготовці статуту мається на увазі, що кожний член громади має право особисто або в складі робочої групи (комісії) брати участь у написанні тексту окремих статей, розділів статуту, вносити пропозиції, звертатися до робочої групи з запитаннями тощо.

Після затвердження та реєстрації статуту в органах Міністерства юстиції територіальна громада отримує статус юридичної особи, а значить, може відстоювати свої майнові та інші права в суді. З моменту набуття статутом чинності його положення є обов’язковими для всіх юридичних та фізичних осіб на відповідній території.

Підставою для відмови в державній реєстрації статуту може бути його невідповідність Конституції та законам України. Відмова в реєстрації місцевого нормативно-правового акту може бути оскаржена в судовому порядку (ч.3 ст.19 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Впровадження статутів територіальних громад у практику місцевого самоврядування сприяє формуванню свідомого та дієздатного первинного суб’єкта місцевого самоврядування - територіальної громади.

28 квітня 2004 року на засіданні 20 сесії Євпаторійської міської ради був затверджений проект змін до Статуту м. Євпаторії. Відтепер розділ «Громадське обговорення», підготовлений правниками «ЕкоПраво–Київ», допомагатиме євпаторійській територіальній громаді виконувати активну роль у місцевому самоврядуванні, зокрема у питаннях, що стосуються довкілля.

Така співпраця є яскравим прикладом безпосередньої форми участі громадськості в прийнятті рішень: влада і громадськість прийматимуть їх разом, а отже, і відповідальність нестимуть спільно.

Масові заходи: збори, мітинги, демонстрації

Згідно зі ст. 39 Конституції України громадяни мають право збиратися мирно, без зброї, і проводити збори, мітинги, походи й демонстрації, про проведення яких організатори повідомляють органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування заздалегідь, тобто в прийнятні строки, що передують даті проведення.

Для чіткого розуміння різниці між видами масових заходів нижче наведемо їх вичерпний перелік і визначення, закріплені п.4 Розділу XV Наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Статуту патрульно-постової служби міліції України».

Збори — це спільна, спеціально організована присутність невеликої кількості громадян у громадському або іншому місці, викликана необхідністю обговорення різних політичних, соціальних, економічних, культурних та інших проблем.

Мітінг — масові збори з приводу злободенних, переважно політичних питань, які проводяться, як правило, на вулицях, майданах, стадіонах, в парках. Неодмінні атрибути мітингу — масова аудиторія, промовці, лозунги, прапори, заклики (усні, друковані, письмові).

Демонстрація— масове зібрання громадян з метою висловлення будьяких громадсько-політичних настроїв, у тому числі протесту або незгоди будь із чим. (Цей захід може проявлятися також у діях однієї особи, здійсненні нею вчинку з метою підкреслення свого ставлення до будь-якої події чи посадової особи тощо).

Вуличний похід — проводиться з тією ж метою, що й демонстрація, мітинг, однак вирізняється меншою динамікою, відсутністю мітингово-демонстраційної атрибутики.

Пікетування — форма демонстрації, у ході якої представники збираються в певному місці, наприклад, перед будинками об’єднань, підприємств, з метою висловлення протесту, а також для забезпечення охорони місця проведення страйку або демонстрації.

Якщо з боку організаторів та учасників мирного зібрання немає жодного порушення порядку його проведення, державні й громадські організації, службові особи, як і громадяни, не мають права перешкоджати акції.

У такому випадку обов’язком виконавчого комітету відповідної ради є забезпечення необхідних умов для проведення цих зборів, мітингів, вуличних походів або демонстрацій.

Особи, які порушили встановлений порядок організації та проведення масових заходів, несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Порядок організації та проведення мирних зібрань, установлений цим Указом, не поширюється на збори, мітинги трудових колективів і громадських організацій, що проводяться згідно з відповідним законодавством, їхніми статутами й положеннями.

У 1997 році НУО «Грінпіс-Україна» домоглася відміни рішення Київської міської державної адміністрації про вирубку зелених насаджень у центральній частині міста: на вулицях Басейній та Льва Толстого, на Володимирській гірці. Цього вдалося досягти за рахунок застосування такої форми участі громадськості як пікетування. Однак, організація цим не обмежилася, одразу ж вступила в діалог із виконавцями вирубки. Із розмов з’ясувалося, що рішення про вирубку дерев документально не засвідчене: немає дозволів від «Зеленбуду», «Київміськбуду». Члени «Грінпіс-Україна», використавши факт незаконної вирубки, добилися оперативного втручання депутатів міськради та органів прокуратури, завдяки чому проведення робіт було зупинено.

Тепер вул. Басейна в м. Києві є наочним прикладом впливу громадськості на прийняття рішень: на частині вулиці немає зелених насаджень - це результат діяльності влади, а на більшій частині вулиці збереглася алея зі старими липами та каштанами - це результат втручання громадськості, можна сказати, - пам’ятник її активності.