Екологічні експертизи

В Україні здійснюються державна, громадська та інші екологічні експертизи (ст.12 Закону України «Про екологічну експертизу»).

Висновки державної екологічної експертизи є обов’язковими для виконання. Висновки громадської та інших екологічних експертиз мають рекомендаційний характер і можуть бути враховані при проведенні державної екологічної експертизи, а також при прийнятті рішень щодо подальшої реалізації об’єкта екологічної експертизи (ст.12 Закону).

Державна екологічна експертиза

Під екологічною експертизою в Україні розуміють вид науково-практичної діяльності спеціально вповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об’єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об’єктів, реалізація й дія яких може негативно впливати або впливає на стан довкілля й спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання й відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки (ст.1 Закону України «Про екологічну експертизу»).

Участь громадськості в проведенні державної екологічної експертизи закріплена ст.11 Закону, в якій вказано, що з метою врахування громадської думки суб’єкти екологічної експертизи проводять публічні слухання або відкриті засідання. Громадськість може залучатися до процесу екологічної експертизи шляхом виступів у засобах масової інформації, подання письмових зауважень, пропозицій і рекомендацій, включення представників громадськості до складу експертних комісій, груп по проведенню громадської екологічної експертизи.

Важливим є положення, в якому йдеться про те, що підготовка висновків екологічної експертизи й прийняття рішень щодо подальшої реалізації (використання, застосування, експлуатації тощо) об’єкта екологічної експертизи також здійснюються з урахуванням громадської думки.

Державне управління екологічної безпеки у Львівській області кожного тижня надає Благодійному фонду «ЕкоПраво-Львів» інформацію про всі проекти, подані на державну екологічну експертизу. БФ «ЕкоПраво-Львів», у свою чергу, розміщує короткий опис цих проектів на стендах, що розташовані у відомому місці в центрі парку, а також на вебсторінці. Таким чином, створюється об’єктивна можливість залучення громадськості до проведення державної екологічної експертизи.

Державна екологічна експертиза видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, проводиться після обнародування замовником через засоби масової інформації Заяви про екологічні наслідки діяльності й подання еколого-експертним органам комплекту документів з обґрунтуванням оцінки впливу на навколишнє природне середовище (ОВНС).

Ст.35 Закону України «Про екологічну експертизу» та Заява про екологічні наслідки діяльності закріплюють вимоги до ОВНС.

Заява про екологічні наслідки діяльності повинна містити відомості про:

а) заплановану діяльність, мету й шляхи її здійснення;

б) суттєві фактори діяльності, що впливають чи можуть впливати на стан довкілля з урахуванням можливості виникнення надзвичайних екологічних ситуацій;

в) кількісні та якісні показники оцінки рівня екологічного ризику від планової діяльності, а також заходи, що гарантують впровадження діяльності відповідно до екологічних стандартів і нормативів;

г) інформування громадськості щодо запланованої діяльності, її мети й шляхів здійснення.

Громадська екологічна експертиза

Проведення громадської екологічної експертизи регулюється Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст. 9, 10, 21), Законом України «Про екологічну експертизу», Водним кодексом України (ст. 22).

Громадська екологічна експертиза може здійснюватися за ініціативою громадських організацій чи інших громадських формувань у будь-якій сфері діяльності, що потребує екологічного обґрунтування. Громадська екологічна експертиза може здійснюватися одночасно з державною шляхом створення на добровільних засадах тимчасових або постійних еколого-експертних колективів громадських організацій (ст.16 Закону).

З метою інформування населення та узгодження дій з іншими об’єднаннями громадян суб’єкти громадської екологічної експертизи обнародують через засоби масової інформації Заяву про проведення громадської екологічної експертизи, в якій зазначаються відомості про склад еколого-експертного формування, перелік спеціалістів, залучених до участі в експертизі, об’єкт екологічної експертизи, строки її проведення. Заява подається до відповідних місцевих рад, органів державної виконавчої влади та державної екологічної експертизи (ст.41 Закону).

Висновки громадської екологічної експертизи можуть бути висвітлені в засобах масової інформації й надіслані відповідним радам, органам виконавчої влади на місцях, органам державної екологічної експертизи, іншим зацікавленим сторонам (ст.42).

Фінансування громадської екологічної експертизи здійснюється за рахунок коштів об’єднань громадян, громадських природоохоронних та інших фондів, а також цільових добровільних грошових внесків громадян, підприємств, установ та організацій (ст.49 Закону).

Нажаль приклади успішного (із дотриманням законодавчих вимог, із урахуванням у подальшому висновків експертизи) проведення громадської екологічної експертизи відсутні. Існує ряд причин, деякі з них ми перерахуємо:

- низький рівень обізнаності громадськості щодо процедури проведення громадської екологічної експертизи;

- брак інформації стосовно запланованих до впровадження об’єктів;

- брак коштів на проведення громадської експертизи;

- дорадчий характер висновків громадської екологічної експертизи.

Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) планової господарської або іншої діяльності

ОВНС регулюється Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст.51), Законом України «Про екологічну експертизу» (ст.8, 15, 36), Державними будівельними нормами (ДБН) України та Положенням про склад і зміст матеріалів оцінки впливу запроектованої господарської діяльності на стан навколишнього середовища й природних ресурсів (ОВНС) на різних стадіях вирішення завдань будівництва нових, розширення, реконструкції, технічного переозброєння діючих промислових та інших об’єктів.

Порядок розробки матеріалів ОВНС у складі проектно-кошторисної документації на будівництво встановлений ДБН А. 2,2-1-95 «Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні та будівництві підприємств, будинків і споруд. Основні положення проектування».

В Україні ОВНС включена до процесу проектування, який фактично розпочинається тоді, коли рішення про розгортання певної господарської діяльності вже прийняте. ОВНС не передує прийняттю рішення, не є його складовою, а здійснюється здебільшого після його прийняття. Таким чином, ОВНС не обґрунтовує рішення, а забезпечує врахування природоохоронних інтересів при реалізації прийнятих рішень.

З одного боку, законодавство вимагає перед будь-яким будівництвом проведення екологічної експертизи та оцінки впливу на навколишнє середовище, однак визначеної процедури здійснення останньої поки що немає.

Практика впровадження ОВНС в Україні свідчить про те, що при здійсненні ОВНС значних об’єктів робляться спроби вивчення громадської думки шляхом проведення соціологічних опитувань. Практично відсутній досвід врахування думки громадськості під час проведення ОВНС та прийняття рішення щодо об’єкта.