- •Питання
- •1. Сучасні тенденції розвитку світової економіки та міжнародних фінансів.1
- •2. Глобалізація світового фінансового середовища.2
- •3. Склад і структура міжнародних фінансів.3
- •4.Генезис міжнародних фінансів. 4.
- •5. Національна та світова валютні системи.5
- •6. Паризька система золотомонетного стандарту. Генуезька система золотодевізного стандарту.
- •7. Бреттон-Вудська та Кінгстонська валютно-фінансові системи.7
- •8. Європейська валютна система 8
- •9. Валютні блоки. Валютні зони. 9
- •10. Формування світових фінансових центрів.10
- •12 Валютний ринок як економічна категорія. Суб’єкти валютного ринку.12
- •Основні особливості сучасних валютних ринків
- •Функції валютних ринків
- •1 Рівень – Роздрібна торгівля.
- •2 Рівень – Оптова міжбанківська торгівля.
- •3 Рівень - Міжнародна торгівля.
- •13. Міжнародний валютний спот-ринок, його учасники. 13
- •14.Міжнародний ринок валютних деривативів. 14
- •15. Ринок євровалют, його суб’єкти. 15
- •Форми кредитування зовнішньої торгівлі. 17.
- •Фірмовий кредит як інструмент міжнародних розрахунків
- •18.Банківські гарантії як інструмент забезпечення міжнародних платежів 19.
- •Міжнарод.Факторинг.
- •Міжнар. Форфейтинг .
- •21. Міжнародний лізинг. 23.
- •22.Міжнар ринок акцій. 24.
- •23. Ринок депозитарних розписок.
- •24. Основні показники діяльності ринку цінних паперів 26.
- •25. Міжнар ринки облігацій. 25.
- •26. Ринок єврооблігацій. 26.
- •27. Ринки глобальних облігацій(го) 27.
- •28.Внутрішньофірмові фінансові трансакції. 28.
- •29.Фінансові ризики на міжнародних ринках. 29.
- •30.Монополізація банк. Бізнесу. Форми банк.Монополій. 30.
- •31.Поняття та особливості міжнар розрах-ків. 31.
- •33. Основні форми міжнародних розрахунків 33.
- •34. Міжбанківські електронні системи платежів 34.
- •35. Роль і значення системи свіфт 35.
- •36. Сутність та особливості міжнародного інкасо. 36.
- •37. Акредитив: види та конструкції 37.
- •38. Способи платежів у міжнародних розрахунках 38.
- •39. Засоби платежів, що використовуються у міжнародних розрахунках 39.
- •40. Еволюція кредитної діяльності мвф. Кредитні ресурси на сучасному етапі 40.
- •41. Структура групи Всесвітнього банку 41.
- •42. Банк міжнародних розрахунків: організаційна структура, завдання, функції та операції бмр 42.
- •43. Європейський банк реконструкції й розвитку: інструменти фінансування та операції 43.
- •44. Регіональні фінансово-кредитні установи. 44.
- •45. Ек. Зміст пб та його структура. 45.
- •46. Заборгованість. Криза заборгованості. 46.
- •48. Фінансування України в рамках мвф та сб 48.
18.Банківські гарантії як інструмент забезпечення міжнародних платежів 19.
Поручництво – договір, відповідно до якого одна особа бере на себе перед кредитором відповідальність за виконання боржником забов’язання в повному обсязі або частково. Характер поручництва полягає в тому, що: - забов’язання поручителя не може бути великим за обсягом або обтяжнішим, ніж забов’язання головного боржника, - за певних умов поручитель може використовувати право головного боржника на залік його вимоги, - поручителю належить право на всі заперечення проти вимог кредитора, що випливають із самого забов’язання головного боржника. Банківська гарантія – письмове одностороннє забов’язання банку-гаранта, прийняте стосовно якої-небудь особи за дорученням іншої особи, у забезпечення виконання останнім своїх забов’язань перед бенефіціаром. Банківська гарантія забезпечує виконання робіт на основі 3 понять: - легітимація(банківська гарантія є свідченням спроможності принципала виконувати роботу), - мотивація(для принципала існує загроза втрати гарантійної суми в разі невиконання договору, що є для нього стимулом) – компенсація(якщо принципал за гарантією порушує свої забов’язання, покупець вправі вимагати виплати гарантійної суми).Прямі гарантії. Учасники: - принципал(наказодавець за гарантією, що уповноважує свій банк виставити гарантію) – гарант, або банк-гарант(банк, що виставляє гарантію), - беневіціар(особа, на користь якої виставлено гарантію). Непрямі гарантії: - принципал, - банк-гарант, - авізуючий банк, - бенефіціар.
Відзивна банківська гарантія – гарантія, яка може бути відізвана, або її умови можуть бути змінені банком-гарантам без попереднього повідомлення бенефіціара. Безвідзивна банківська гарантія – гарантія, яка не може бути відізвана а її умови не можуть бути змінені без згоди бенефіціара. Безумовна банківська гарантія – банк-гарант виконує свої забов’язання перед бенефіціаром проти його простої першої вимоги, навіть якщо вона нічим не обумовлена і не підтверджена наданням будь-яких документів. Умовна банківська гарантія – гарантія, реалізація якої залежить від виконання певних умов. Форми гарантії: - пряма банківська гарантія(за якої банк-гарант бере на себе забов’язання безпосередньо перед бенефіціаром, тобто банк експортера дає свою гарантію безпосередньо іноземному бенефіціару. – контргарантія( гарантія, яку надає банк принципала, доручаючи своєму банку-кореспонденту виставити пряму гарантію на користь бенефіціара під повну відповідальність поручителя. Види гарантій: - платіжна банківська гарантія(гарантія постачальнику товару, відповідно до якої платіж буде здійснено, як тільки він виконає свої забов’язання. – договірна банківська гарантія(гарантія точного виконання контракту, яка виставляється банками в забезпечення інтересів імпортера.
Міжнарод.Факторинг.
М/н факторинг-коміс.-посер. операція,пов’язана з переуступкою експортером факторингової організації неоплачених імпортером платіжних вимог за відвантажені товари чи надані послуги і право отримання за ними платежу. Включ.:-кредит-ня експортера у вигляді попередньої оплати боргових вимог;-інкасування дебітор.заборг-ті експортера;-страх-ня від можливих ризиків.джерелами формув. ресурсів для факторингу є:власні кошти банку,залучені,позичкові. Купуючи вимоги, факт компанії керують рах-ки зі зміною забезпеч негайну оплату лише 85%від номін вартості рах-ків експортера. Залишок за відрахуванням комісії виплачуєтюся тоді,коли імпортер розрах з фактор компанією. Переваги для експортера:уникнення кредитних ризиків;звільнення від ризику неплатежу;завчасна реаліз платежу боргов зобов’язань;економія на бухг і амін витратах. Факторингові операції не здійсн: -на вимогу бюджет організацій;-за борговим зобов’яз приватних осіб;-якщо оплата роботи здійсн поетапно або авансом у разі компенсаційних або бартерних угод.
Факторингова операція – комісійно–посередницька операція по передачі клієнтом банку права на стягнення боргів (без права зворотної вимоги до клієнта). Суб”єкти факторингових операцій: Банк, факторингова кампанія;спеціалізовані установи, які скупають рахунки-фактури у своїх клієнтів.Клієнти – кредитори; постачальники товару, виконавці робіт, промислові та торгові фірми , що заключили угоди з банком чи факторинговою кампанією. Позичальники: покупці товарів та послуг. Механізм здійснення факторингової операції:1 ЕТАП – Підготовчий; 2 ЕТАП - Оформлення факторингової угоди між банком та клієнтом; 3 ЕТАП – Відсилка усіх рахунків – фактур, виставлених на покупця; 4 ЕТАП - Аналітичний; 5 ЕТАП – Оплата рахунків; 6 ЕТАП – Оплата вимог. Види факторингу: Прямий факторинг–в операції бере участь лише один фактор, фактор по експорту в країні експортера, з яким експортер уклав факторингову угоду. Опосередкований факторинг-в операції бере участь два фактори : фактор по експорту в країні експортера та фактор по імпорту в країні імпортера. Відкритий факторинг – операція, в якій покупець повідомляється про факторингову угоду. Закритий факторинг – операція, в якій факторингова угода є конфіденційною і зарубіжний покупець не повідомляється про неї.Конвенційний факторинг – універсальна система фінансового обслуговування, яка включає бухгалтерський облік, розрахунки з постачальниками та покупцями, страхове кредитування, представництво та інше. Конфіденційний факторинг – обмежується виконанням тільки деяких операцій : сплата боргів, передача права на отримання грошей та інші. В Україні з’явил 90-91рр, лише 1% всіх операцій банків-це операції факторингу.