37. Акредитив: види та конструкції 37.

Акредитив (А) – розрахунковий або грошовий документ, який містить доручення імпортера його банкові (банку-емітенту) сплатити певну суму коштів експортерові (бенефіціарові) на користь якого відкрито акредитив, за умови, що експортер надасть відповідно до вимог акредитива документи у встановлений термін.

За способом використання поділяються на документарні (з певними комерц. документами) та грошові (без документів).

Функції: - гарантійна-для експортера-банк гарантує ту чи іншу оплату, а для імпортера гарантія це документи; -платіжна-універсальний засіб здійснення платежу; -функція кредитування-може надаватися гарантійний кредит до моменту платежу за акредитивом.

Сторони: імпортер (акредетиводавець), який звертається до банку для відкриття акредетиву, бенефіціар (експортер), на користь якого відкрито А, банк-емітент (акредитивний банк), банк який відкриває А., бере на себе зобов’язання, знаходиться в країні імпортера; авізуючий банк- якому доручається повідомити бенефіціара про відкриття А.; підтверджуючий банк – підтверджує або може брати зобов’язання на себе перед експортером; банк-платник – банк, який оплачує переказний вексель.

3

2 9 7 4 6

1

5

1-укладання контракту; 2-надання імпортером заяви на відкриття А.; 3- передання умов А. авізуючому банку та відкриття його в банку емітента; 4- повідомлення експортера, що на його ім’я відкрито А.; 5-відвантаження товару; 6-передача експортером в авізуючий банк тов.-трансп.документів; 7-перевірка док-ів, платіж продавцю за сумою контракту; 8-передача док-ів до банку-покупця в обмін на перерахування суми; 9-перевірка док-ів, передання їх імпортеру.

Види А:

Відкличний А. –може бути відкликаний у будь-який час банком-емітентом за дорученням імпортера без повідомлення експортера.

Безвідкличний – не може бути відкликаний, без згоди експортера..

Підтверджуючий – банк-емітент звертається з проханням до іншого банку взяти безпосередню участь в операції, шляхом надання свого власного зобов’язання. Це дає змогу експортеру скористатися двома банк.зобов’язаннями.

Непідтверджуючий – не містить такого зобов’язання, в цьому разі авізуючий банк обмежується лише авізуванням експортера.

За валютою платежу А. бувають: ті, що сплачуються в валюті бенефіціара, в валюті імпортера, в третій валюті.

За характером платежу: подільний (виплата експортеру після кожної поставки), неподільний (виплата лише після завершення поставки).

За місцем та суб’єктом виникнення: які виконуються банком емітентом і знах.в країні імпортера; які виконуються авіз. або підтяв.банком; за участю третього банку.

В залежності від виду ЗЕД: А.на імпорт (для розрахунків за імпортовані іноземними фірмами товари), А.на експорт (для розрахунків за експортовані товари).

За спосом платежу: на пред’явлення, шляхом акцепту тратти, шляхом негоціації (комерц.А.без участі авізую чого банку) і платіж з відстрочкою.

38. Способи платежів у міжнародних розрахунках 38.

Авансований платіж – забезпечує експортеру безпеку і відіграє подвійну роль: імпортер кредитує імпортера з одного боку, а з іншого боку - забезпечує виконання зобов’язань. Буває в грошовій і товарній формі (давальницькі поставки: сировина, комплектуючи, необхідні для виконання замовлень).

Платіж за відкритим рахунком – для проведення такого платежу контрагенти за домовленістю відкривають одне одному поточні рахунки, на яких обліковується сума поточної заборгованості. Особливість: – рух товарів випереджає рух валютних коштів, його можна розглядати як форму кредиту; - документи надходять до імпортера минаючи банки, тому весь контроль лежить на контрагентах.

Схема платежу:

1 1. Поставка продукції та відправка товару

2. Надання доручення на перерахування коштів

4 2 експортеру

3 3.Переказ коштів

4. повідомлення (авізування) експортера про

нарахування коштів.

Гарантії у експортера не має, але розрахунок використовується поперемінно, якщо один раз експортер є отримувачем коштів то в інший раз їм буде імпортер. В іншому випадку цей платіж не використовується. Він є найдешевшою формою платежу, простим у використанні, дуже часто використовується.

Банківський переказ – доручення одного банку іншому виплатити експортеру певну суму валюти.

Банк імпортера

Банк експортера

1.Угода

4 2.Товар, документи

3.Заява про переказ

імпортер

експортер

5 3 4.Платіжне доручення

2 5.Платіж

1

Основою схеми є заява на переказ, що містить інструкції для банку щодо умов виплати валюти переказоодержувачу, тоді банк складає платіжне доручення банку експортера, а він його приймає тільки в тому випадку - якщо є валютні кошти на рахунку платників. У цій формі інколи здійснюються авансовані платежі, оплату за фактом, оплату за векселем.