9.2. Типологія політичних систем.

Традиція класифікації різно­манітних політичних систем почала складатися ще у стародавні часи. Роз­в'язання проблеми типології політичної системи почалося за часів Плато-на, який вирізняв монархію, аристократію, демократію. Розширив класифікацію форм правління Арістотель, запропонувавши шестичленну систему: монархія, тиранія, аристократія, олігархія, політея, демократія.

Марксисти, опираючись на класові пріоритети, типологізували політичну систему так: рабовласницька, феодальна, буржуазна, соціалістична.

За характером розподілу влади політичні системи класифікуються на ав­торитарні та плюралістичні. Суть авторитаризму - зосередження влади у єдиному центрі, а плюралістична політична система характеризується дифузією влади, широкими правами та свободами, відкритою конкуренцією у (боротьбі за владу. Німецький політолог та соціолог М. Вебер запропонував поділити політичні системи на традиційні, раціональні, бюрократичні.

Наприкінці 50-х рр. XX ст. американський політолог Г. Алмонд виділив такі чотири типи політичних систем: англо-американський, континентальноєвропейський, доіндустріальний чи частково індустріальний, тоталі­тарний. Характерними рисами англо-американської політичної системи є чіткий розподіл влад, наявність механізму стримувань і противаг, висока організованість, стабільність.

У континентально-європейських політичних системах (ФРН, Австрія, Швейцарія та ін.) домінують елементи, прита­манні англо-саксонській політичній системі, але тут помітнішим є вплив традицій, структур, які прийшли з доіндустріальної епохи. Доіндустріальний і тоталітарний типи політичної системи характеризуються, як правило, відсталістю, нестабільністю, низьким рівнем політичної культури.

У сучасній західній науці вирізняють такі основні типи політичної системи:

• військові та громадянські;

• консервативні та ті, що трансформуються;

• завершені та незавершені (основний критерій такого поділу - на­явність усіх складників системи);

• мікроскопічні, макроскопічні, глобальні;

• традиційні та модернізовані;

• демократичні, авторитарні, тоталітарні.

9.3. Політична система України.

Під політичною системою Ук­раїни розуміють сукупність політичних відносин, правових і політичних норм, інститутів і ідей, пов'язаних із формуванням і здійсненням влади та управління суспільством. Україна обрала демократичний тип політичної системи. Сьогодні у нашій державі відбувається активний процес форму­вання нового типу політичної системи, що відображається у формуванні системи органів місцевого самоврядування, запровадження інституту пре­зидентської влади, поділу політичної влади та наявності механізму стри­мувань і противаг.

В. Якушик вважає, що з точки зору особливостей її загальносистемних якостей, політична система України характеризується як:

• відносно стабільна (на поверхні) система, яка спроможна легко трансформуватися на нестабільну внаслідок поглиблення конфліктів між основ­ними політичними блоками, в т. ч. й в середині державного механізму;

• система з відносно низьким темпом соціальних процесів та недостат­ньо сприйнятлива до соціальних новацій;

• молода самостійна система, яка фактично не має достатньо ефектив­них сучасних традицій та досвіду самостійного функціонування;

• централізована з деякими елементами регіоналізації та децентралізації;

• система, що здійснює не весь комплекс функцій, які є необхідними для забезпечення нормального функціонування цивілізованого суспільства;

• перехідна від закритої до відкритої;

• система, що діє в умовах надзвичайної, а не нормальної ситуації.

З точки зору особливостей політичної природи існуючої в Україні сис­теми політичних інститутів політична система України характери­зується як:

• перехідна від неправового до правового типу;

• легітимна для більшості населення;

• перехідна до втілення консенсуальної моделі розв'язання соціальних конфліктів (але при збереженні можливості на практиці суто конфронта­ційної моделі);

• миролюбна, неагресивна;

• позбавлена власної глобальної (загальнопланетарної) системи забез­печення національних інтересів;

• система, яка поки що нездатна забезпечити зростання рівня й якості добробуту усіх основних верств населення, але яка зберігає елементи "соціальної держави";

• світська (на відміну від релігійної чи атеїстичної);

• етатизована (одержавлена);

• система з недостатньо високим інтелектуальним рівнем політики;

• система з політичним домінуванням певних соціальних верств "ре­формованої традиційної номенклатури", нової "номенклатури", "нуво­ришів" та ін.

Теми доповідей і рефератів

Поняття системи в політології.

Моделі політичних систем.

Структура політичної системи.

Типологія політичної системи.

Політична система України.

Література

Андреее С. С. Политическая система и политическая организация общества.// Социально-политические науки. - 1992. - №1.

Гавриленко І. Політична система суспільства // Політологічні читання. - 1993. - №1.

Рсіботяжев Н. В. Политическая система тоталитаризма: структура и характерные особенности. //Вестник Моск. ун-та. - Серия 12. Политические науки. - 1998. - №1.

Якушик В. Політична система та політичний режим //Політична думка. - 1994. - Леї.

Піча-схеми