32. Поняття і структура політичної системи

Призначення політичної системи - це забезпечення інтеграції, розробка та реалізація загальної мети суспільства. Т. Парсонс

Система - це певна кількість взаємопов'язаних елементів, що утворюють стійку цілісність, мають певні інтегративні особливості, притаманні саме цій спільноті. У навколишньо­му світі існують різноманітні системи, однією з яких є політична.

УВАГА ! Політична система є центральною проблемою політології. Вона дає загальне цілісне уявлення про організацію та функціонування політичного життя суспільства, його структуру тощо.

*Політична система - це цілісна, інтегрована сукупність полі­тичних суб'єктів, структур і відносин, що відображає інтереси усіх політичних і соціальних сил суспільства.

Вона активно взаємодіє з іншими системами - економічною, культурною, соціальною, ідеологічною, релігійною, етнічною.

Основними ознаками політичної системи є.

—> взаємозв′язок групи елементів;

—» утворення цими елементами певної цілісності;

—> внутрішня взаємодія всіх елементів;

—» прагнення до самозбереження, стабільності та динамізму;

—> здатність вступати у взаєлювідносини з іншими системами.

Визначальним елементом політичної системи є держава. Крім неї, у політичну систему суспільства входять політичні партії, проф­спілки, асоціації, ініціативні групи, групи впливу й тиску, соціально-політичні рухи та інші об'єднання, змістом діяльності яких є полі­тичні процеси.

Структуру політичної системи складають такі основні компоненти:

політичні відносини (взаємини суб 'єктів політики з приводу завоювання та здійснення влади);

політична організація суспільства (система інститутів, в межах яких відбувається політичне життя суспільства); вона складається з власне політичних організацій (держава, політичні партії, політичні рухи), політизованих організацій (народні рухи, профспілки), неполітичних організацій ;

засоби масової інформації; політичні принципи та норми; політична свідомість; політична культура. Головні функції, які виконує політична система, зазначені в схемі:

Висловлювання інтересі!

Політична система через різні організації

представляє

в суспільстві інтереси

соціальних груп

Узагальнення інтересів

Розмежовані інтереси різних

соціальних груп

узагальнюються, відзеркалю-j

ються в програмах партій

і доводяться до влади

Відпрацювання норм і правил

Законодавчі органи видаюті

закони і нормативні документи

Ф

У

н

к

ц

І

ї

п

о л І т и ч н

9 ї

с и с т

Е

м и

Застосування правил

Вона є прерогативою

виконавчих органів,

які реалізують накази

законодавців

Контроль за застосу­ванням правил

Виконання її здійснюється

судовими органами

і органами насилля

чи примусу

Політичної комунікації

і|Вона припускає різні форми|

взаємодії

та обміну інформацією між різними структурами | політичної системи, лідера­ми і громадянами

33. Типологія політичних систем

Розв'язання проблеми типології політичної системи почалося за часів Платона, який вирізняв монархію, аристократію, демокра­тію.

Розширив класифікацію форм правління Аристотель, запропонувавши шестичленну систему: монархія, тиранія, аристократія, олігархія, політея, демократія.

Марксисти, опираючись на класові пріоритети, типологізували політичну систему так: рабовласницька, феодальна, буржуазна, соціалістична.

За характером розподілу влади політичні системи класифікуються на авторитарні та плюралістичні. Суть авторитаризму - зосеред­ження влади у єдиному центрі, а плюралістична політична система характеризується дифузією влади, широкими правами та свободами, відкритою конкуренцією у боротьбі за владу.

Наприкінці 50-х pp. XX ст. Г. Алмонд виділив такі чотири типи політичних систем: англо-американський, континентально-європейський, доіндустріальний чи частково індустріальний, то­талітарний. Характерними рисами англо-американської полі­тичної системи є чіткий розподіл влад, наявність механізму стри­мувань і противаг, висока організованість, стабільність. У конти­нентально-європейських політичних системах (ФРН, Австрія, Швейцарія та ін.) домінують елементи, притаманні англо-саксонській політичній системі, але тут помітнішим є вплив традицій, структур, які прийшли з доіндустріальної епохи. Доіидустріальний і тоталітарний типи політичної системи характеризуються, як прави­ло, відсталістю, нестабільністю, низьким рівнем політичної культури.

У сучасній науці вирізняють такі основні типи політичної систе­ми:

Ц;> військові та громадянські; Ці> консервативні та ті, що трансформуються; М> завершені та незавершені (основний критерій такого поділу -

наявність усіх складників системи); ^|> мікроскопічні, макроскопічні, глобальні; 'Ц> традиційні та модернізовані; Ч> демократичні, авторитарні, тоталітарні.