Хірургічний гемостаз

Хірургічний гемостаз — вишкрібання матки, це найбільш швидкий шлях гемостазу.

При ювенільних кровотечах показами до хірургічного гемостазу є анеміяважкого ступеня (НВ нижче 75 г/л, гематокрит менше 20%).

При ДМК репродуктивного віку та клімактеричних кровотечах для гемостазу використовується тільки лікувально-діагностичне вишкрібання слизової оболонки матки та цервікального каналу. Гормональний чи будь-який інший консервативний гемостаз без обстеження ендометрія у періменопаузальному періоді є лікарською помилкою.

Другий етап лікування передбачає нормалізацію менструального циклу та профілактику рецидиву кровотечі. Особливе значення на даному етапі мають загальнозміцнюючі заходи.

Гормональна терапія при ановуляторних ДМК може бути стимулюючою, замісною чи інгібуючою залежно від поставленої мети (планування вагітності, прискорення меностазу тощо). Гормональне лікування з метою регуляції циклу треба проводити з обов'язковим урахуванням вікових особливостей. На цьому етапі частіше використовуються естрогени, гестагени та синтетичні прогестини.

Третій етап лікування ДМК спрямований на відновлення репродуктивної функції, він проводиться у жінок репродуктивного періоду. Заходи цього етапу проводяться при відновленні ритмічного менструального циклу. На сьогодні завдяки досягненням ендокринології можливості для відновлення репродуктивної функції у жінок значно розширилися. З цією метою широко використовуютьантиестрогени, гонадотропіни та гонадотропінрілізінг гормон.

Лікування ДМК у передменопаузний період залежить від морфологічної структури ендометрія, яка встановлена при вишкрібанні, та наявності чи відсутності поєднаних гінекологічних і соматичних захворювань.

Показаннями до хірургічного лікування (гістеректомії)є: аденокарцинома ендометрія, поєднання ДМК з рецидивуючою аденоматозною або атипічною гіперплазією ендометрія, вузловатою формою аденоміозу, міомою матки.

Консервативна гормональна терапія спрямована на виключення функції яєчників.З цією метою застосовують переважно гестагени у безперервному режимі протягом 6 місяців:

- 17-ОПК по 250 мг двічі на тиждень;

- дюфастон по 10—20 мг з 11—16-го по 25 день циклу;

- "Провера" по 30—50 мг з 14-го по 25-й день циклу;

- "Депо-провера" (медроксипрогестерону ацетат) по 200—400 мг внут-

рішньом'язово 1 раз на тиждень.

Застосовують також антиестрогени: даназол в дозі 400 мг на день, немесгран (гестринон) в дозі 2,5 мг двічі на тиждень 6 місяців. Препарати призначають у безперервному режимі. Можна застосовувати препарати агоністів гонадотропних рілізінг-гормонів (аГнРГ):

- золадекс в дозі 3,6 мг для підшкірного введення;

- декапептил в дозі 3,75 мг для підшкірного введення.

Препарати вводяться 1 раз на 28 днів протягом 3—6 місяців.

До сучасних методів лікування хворих ДМК при гіперпластичних процесах в ендометрії відносяться так звані мінімальні інвазивні хірургічні процедури, які виконуються під ендоскопічним (гістероскопічним) контролем:

кріодеструкція ендометрія, трансцервікальна резекція (абляція), лазерна абляція

ендометрія.

Загальними правилами терапії всіх хворих ДМК є:

• проведення загальнозміцнюючих заходів;

• лікування анемії;

• застосування симптоматичних гемостатичних та утеротонічних засобів; консультація із суміжними спеціалістами та своєчасне лікування супутніх захворювань.

Важливе місце посідає фізіотерапія.

Широко застосовуються електрофорез та ендоназальний електрофорез тіаміну, новокаїну, хлориду кальцію, електростимуляція шийки та тіла матки, лазерне опромінювання, магнітотерапія, рефлексотерапія.