Gigiena-3med-lik.sprava-metod-u (3)

72

Схема 2 ВИЯВЛЕННЯ ТА ОЦІНКА ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ ЧИННИКІВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ЗДОРОВ’Я

НАСЕЛЕННЯ

Визначення мети, завдань і програми дослідження

Вибір зони (зон) спостереження

Оцінка санітарно-гігієнічної ситуації в зоні (зонах) спостереження

Вибір способу реалізації епідеміологічного методу вивчення здоров’я населення

Санітарно-статистичне			Медичне		Клінічне спостереження			Натурний епідеміологічний
дослідження			обстеження					експеримент
				Вибір форми проведення дослідження
		Поперечне					Поздовжнє
Проспективне			Ретроспективне		Паралельне			Непаралельне

Визначення мінімального обсягу вибірки

Збирання даних про здоров’я населення

Розрахунок показників та індексів здоров’я

Оцінка зв’язку між чинниками середовища та здоров’ям населення (математичне моделювання)

Розробка та впровадження профілактичних рекомендацій, оцінка їх ефективності

ТЕМА №35. МЕТОДИКА ВИБОРУ ЗОН СПОСТЕРЕЖЕННЯ. МЕТОДИ КОМПЛЕКСНОЇ ГІГІЄНІЧНОЇ ОЦІНКИ СТАНУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА. МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ІНТЕГРАЛЬНОГО ІНДЕКСУ ЗДОРОВ Я І ОЦІНКИ КІЛЬКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ СТАНУ ЗДОРОВ Я

НАСЕЛЕННЯ У ЗВ’ЯЗКУ З ВПЛИВОМ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА.

МЕТА ЗАНЯТТЯ:

Засвоїти методику комплексної оцінки стану навколишнього середовища, розрахунку інтегрального індексу здоров я населення та впливу денатурованого навколишнього середовища на здоров я населення.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1.Використання показників здоров я населення в професійній діяльності лікаря.

2.Зони спостереження. Визначення поняття. Вимоги до вибору.

3.Методика вибору зон спостереження, визначення якісних та кількісних характеристик показників здоров я населення для вивчення стану здоров я.

4.Поняття про епідеміологічний метод вивчення стану здоров я населення та основні способи його реалізації (санітарно-статистичне дослідження, медичне обстеження, клінічне обстеження, натурний епідеміологічний експеримент).

5.Поняття про принципові схеми дослідження впливу факторів навколишнього середовища на здоров я населення; (гігієнічні дослідження типу: чинник – показник здоров я, чинник – комплекс показників здоров я, комплекс чинників – показник здоров я, комплекс чинників – комплекс показників здоров я, інверсійний підхід до вивчення впливу чинників навколишнього середовища на здоров я населення).

6.Обчислення показників рівня забруднення атмосфери в зоні спостереження на підставі перевищення гранично допустимих концентрацій та рівнів (ГДК, ГДР).

7.Методика кількісного аналізу стану атмосферного повітря шляхом сумації об’єктивних показників всіх забруднювачів. Її перевага перед бальною оцінкою стану атмосферного повітря.

8.Методика експертної оцінки у балах забруднення атмосферного повітря, води, харчових продуктів, ґрунту, шумового забруднення, сумарного забруднення навколишнього середовища. Експертна оцінка житлово-побутових умов мешкання населення у балах.

73

9.Формули розрахунку у балах: ступеня забруднення атмосферного повітря, води, харчових продуктів, ґрунту екзогенними хімічними речовинами різних класів небезпечності, шуму, житлово-побутових умов мешкання населення, суми балів окремих середовищ біосфери та окремих факторів. Розрахунок узагальнюючого індексу стану навколишнього середовища.

10.Джерела інформації про стан здоров я населення.

11.Схема інтегральної оцінки стану здоров я населення.

12.Критерії розподілу населення за групами здоров я.

13.“Популяційна норма” розподілу населення за групами здоров я.

14.Поняття про класи захворювань.

15. Орієнтовна шкала оцінки структури первинної захворюваності міського населення за зверненнями.

16.Відсоток осіб І-ІІ груп здоров я в окремих віково-статевих групах населення.

17.Поняття про методи одержання та оцінки показників, що характеризують стан здоров я населення.

18.Методика розрахунку інтегрального індексу здоров я населення за Л.Є.Поляковим та Д.М.Малинським.

19.Методика “нормованого” прогнозування змін рівня здоров я населення за станом забруднення атмосферного повітря, води, ґрунту, шумової обстановки:

20.Орієнтовна шкала оцінки якості здоров я населення в залежності від стану атмосферного повітря.

21.Оціночна шкала можливого впливу водних об’єктів різного ступеню забруднення на стан здоров я населення.

22.Шкала небезпечності ґрунту в залежності від показників його санітарного стану та орієнтовна оціночна шкала

небезпеки вмісту екзогенних хімічних речовин (ЕХР) (І та ІІ класу небезпеки) у ґрунті для здоров я населення.

23.Оціночна шкала можливого показника захворюваності населення в залежності від рівня шуму.

24.Поняття про методику багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу взаємозв’язку кількісних показників

рівня здоров я населення та стану навколишнього середовища.

ЗАВДАННЯ:

1. Запишіть у зошит протоколів і засвойте:

1)етапи вибору зон спостереження та їх зміст;

2)роль фахівців закладів охорони здоров’я у підготовці до вибору зон спостереження;

3)поняття про ізольовану, комбіновану, комплексну та поєднану дію факторів навколишнього середовища на

організм;

4)класи небезпеки хімічних забруднювачів атмосферного повітря.

5)схему інтегральної оцінки стану здоров я населення, основні медичні показники здоров я населення, джерела інформації про стан здоров я населення.

2. Уважно проглянути особливості одержання вказаної інформації, занотувати після ознайомлення назву і зміст

етапів розрахунку інтегрального індексу здоров я населення за Л.Є.Поляковим та Д.М.Малинським.

3. Вирішити ситуаційну задачу з прогнозування змін рівня здоров я населення за станом забруднення оточуючого середовища.

ЛІТЕРАТУРА:

1.Гігієна та екологія: Підручник./За редакцією В.Г. Бардова. – Вінниця:Нова Книга, 2006.-С. 239-253.

2.Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни: Підручник / Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін. / За ред. Є.Г.Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 52-65, 458-479.

3.Общая гигиена. Пропедевтика гигиены /Е.И.Гончарук, Ю.И.Кундиев, В.Г.Бардов и др. – К.: Вища шк., 2000. – С.

538-560.

4.Изучение влияния факторов окружающей среды на здоровье населения: Учебное пособие / Под ред.

Е.И.Гончарука. – К.: КМИ, 1989. – С. 37-43, 78-109,138-139.

5.Современные проблемы экогигиены / М.П.Захарченко, Е.И.Гончарук, Н.Ф.Кошелев, Г.И.Сидоренко. – К.: Хрещатик, 1993. – Часть 1. – С.52-64.

6.Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. 2-ге видання:Київ:Здоров’я,2004.-С.17-24.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

Заняття лабораторне. Користуючись показниками стану забруднення в зонах спостереження, студенти прогнозують найбільш вірогідні зміни рівня здоров я населення, визначають основні напрямки профілактичних заходів. Викладач демонструє приклад статистичного аналізу відмінностей у захворюваності населення, що проживає в різних зонах спостереження, методику відбору показників стану здоров я для залучення до інтегрального індексу здоров я, дисперсійного аналізу впливу приналежності до тієї чи іншої зони спостереження на виникнення певного виду захворювання, розрахунку інтегрального індексу здоров я, а також методику якісної оцінки показників здоров я. За цим прикладом студенти пишуть висновки і визначають напрямки профілактичних заходів. Під час виконання завдань студентами викладач контролює їх знання та вміння.

ПРИНЦИПОВІ СХЕМИ ГІГІЄНІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ФАКТОРІВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА ПОКАЗНИКИ ЗДОРОВ’Я

74

Зони спостереження – досліджувані території (дослідна і контрольна), що характеризуються ідентичними умовами проживання та діяльності населення, але відрізняються спрямованістю, поширенням та інтенсивністю впливу досліджуваних етіологічних чинників навколишнього середовища, обмежені необхідною кількістю контингентів спостереження.

Рекомендується для дослідження відбирати такі групи населення, які найбільш чутливі та зазнають найбільшого впливу фактору, що вивчається.

Увідібраних зонах спостереження ретельно досліджується санітарно-гігієнічна ситуація, проводяться лабораторне та інструментальне вивчення інтенсивності дії всіх факторів та дається їм гігієнічна оцінка.

Узонах, відібраних для дослідження вивчення здоров’я населення проводиться вивчення стану здоров я людей за допомогою епідеміологічного методу та основних способів його реалізації – санітарно-статистичного дослідження, медичного обстеження, клінічного спостереження та натурного епідеміологічного експерименту. Залежно від методологічної спрямованості гігієнічні дослідження впливу чинників навколишнього середовища на здоров’я населення можна звести до п’яти принципових схем вивчення.

Схема 1

Гігієнічне дослідження типу “чинник - показник здоров’я”

Вибір лімітуючого чинника шкідливості в навколишньому середовищі

Гігієнічна оцінка чинника (рівень поширеності, впливу, тривалість і умови впливу)

Вибір адекватного найбільш чутливого показника здоров’я та піддослідної групи населення

Збір даних для розрахунку показника здоров’я

Розрахунок показника здоров’я

Оцінка зв’язку між рівнем поширеності чинника і показником здоров’я

Розробка і впровадження профілактичних рекомендацій, оцінка їх ефективності

Схема 2

Гігієнічне дослідження типу “чинник – комплекс показників здоров’я”

Вибір лімітуючого чинника шкідливості в навколишньому середовищі

Гігієнічна оцінка чинника (рівень поширеності, впливу, тривалість і умови впливу)

Вибір адекватних показників здоров’я та піддослідної групи населення

Збір даних для розрахунку відібраних показників здоров’я

Розрахунок показників здоров’я

Інтеграція розрахованих показників здоров’я в індекс здоров’я, визначення групи здоров’я

Оцінка зв’язку між рівнем поширеності чинника та окремими показниками або індексами здоров’я

Розробка і впровадження профілактичних рекомендацій, оцінка їх ефективності

Схема 3

Гігієнічне дослідження типу “комплекс чинників - показник здоров’я”

Складання переліку етіологічних чинників навколишнього середовища

Гігієнічний опис поширеності відібраних чинників (кількісна оцінка, визначення шляхів, тривалості та умов впливу на організм)

Визначення найбільш чутливого показника здоров’я для піддослідної групи населення

Збір даних для розрахунку визначеного показника здоров’я і його розрахунок

Оцінка багатофакторного зв’язку між різними етіологічними чинниками та показником здоров’я за допомогою математичного моделювання

75

Розробка і впровадження профілактичних рекомендацій, оцінка їх ефективності

Схема 4

Гігієнічне дослідження типу “комплекс чинників – комплекс показників здоров’я”

Складання переліку етіологічних чинників навколишнього середовища

Гігієнічний опис поширеності відібраних чинників (кількісна оцінка, визначення шляхів, тривалості та умов впливу на організм)

Складання переліку адекватних показників здоров’я та вибір піддослідної групи населення

Збирання даних для розрахунку визначених показників здоров’я та їх розрахунок, визначення індексу здоров’я

Оцінка багатофакторного зв’язку між різними етіологічними чинниками та показником ( індексом здоров’я) за допомогою математичного моделювання

Розробка і впровадження профілактичних рекомендацій, оцінка їх ефективності

Схема 5

Інверсійний підхід до вивчення впливу чинників навколишнього середовища на здоров’я населення

Оцінка рівня здоров’я населення

Обґрунтування “нормованого” прогнозу зміни рівня здоров’я населення

Встановлення пріоритетного переліку чинників навколишнього середовища

Розробка та здійснення профілактичних заходів

Оцінка ефективності профілактичних заходів рівня здоров’я населення

ФОРМУЛИ ДЛЯ РОЗРАХУНКІВ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

1. Забруднення атмосферного повітря здійснюється однією речовиною. В цьому випадку порівняння ступеня забруднення атмосферного повітря в зонах спостереження проводять за середньомісячними концентраціями з ймовірністю

98%.

Для цього спочатку вираховують середньомісячну концентрацію забруднювача за формулою:

C С1 С2 Cn Ci n n

де С1, С2, Сn – концентрації за даними аналізу; n - кількість аналізів за місяць.

Для розрахунку слід використовувати максимально разові або середньодобові концентрації, виключаючи з розрахунків «крайні» значення результатів аналізу.

Далі розраховують середньо квадратичне відхилення

	2	2
	C	nC
		n

та коефіцієнт варіації (Сv)

Cv 100

C .

Знаючи коефіцієнт варіації (Сv) за графіком визначають значення коефіцієнту (а), який необхідний для розрахунку середньомісячної концентрації См з ймовірністю 98% за формулою:

См= а С

Саме по значенню середньомісячної концентрації См і співставляють рівні забруднення атмосферного повітря в зонах спостереження.

2. При наявності в атмосферному повітрі кількох речовин, які не мають ефекту біологічної сумації, розраховують сумарний показник забруднення атмосферного повітря (Ксум) за формулою:

76

	Kсум		C М	1	...	C М n		C М i	,
			М ГДК1			М ГДКn		М ГДКi

де: См1, Смn - концентрації окремих забруднювачів, мг/м3;

Смі – інтегрована (узагальнена) середньомісячна концентрація усіх забруднювачів, мг/м3; ГДК1, ГДКn - гранично допустимі концентрації забруднювачів, мг/м3;

М - коефіцієнт, величина якого залежить від класу небезпеки забруднювача: І клас (А) – надзвичайно небезпечні, М = 1,0; ІІ клас (Б) – високонебезпечні, М = 1,5;

ІІІ клас (В) – помірно небезпечі, М = 2,0; ІV клас (Г) – малонебезпечні, М = 4,0.

3. При наявності в атмосферному повітрі кількох речовин, які мають ефект біологічної сумації, розраховують приведену концентрацію (Смприв) за формулою:

C М	C M C M		ГДК1	... С M	ГДК1	,
прив	1	2	ГДК2	n	ГДКn

де См1 - концентрація речовини, на яку проводиться сумація, мг/м3; См2, Смn - концентрація забруднювачів, мг/м3;

ГДК1 - гранично допустима концентрація речовини, на яку проводиться сумація, мг/м3; ГДК2, ГДКn - гранично допустимі концентрації інших забруднювачів, мг/м3.

4. При наявності в атмосферному повітрі речовин, які мають ефект біологічної сумації та речовин, які не мають ефекту біологічної сумації, розраховують сумарний показник забруднення (Ксум) за формулою:

К			С М прив.		С М і	,
	сум		ГДКприв.		Мі ГДКі

де Смприв – приведена концентрація, мг/м3; ГДКприв – гранично допустима концентрація речовини, на яку проводять сумацію, мг/м3.

5. Ступінь забруднення атмосферного повітря в балах розраховують за формулою:

		Сі
	МА(Б,В,Г)1,2,...n		bi	y ,
		ГДКі
	де А,Б,В,Г – класи небезпеки речовин;
	1,2…n – кількість речовин одного класу небезпеки;

Сі – середньомісячна концентрація і-го забруднювача; ГДКі - гранично допустима концентрація і-го забруднювача;

bі – ваговий коефіцієнт даної речовини в залежності від класу небезпеки; y - пріоритетний індекс середовища (для повітря = 3).

	6. Оцінка рівнів шуму в балах здійснюється за формулою:
		L
	P	екв.	bi	y ,
		ГДР

де Lекв – фактичний середньоеквівалентний рівнь шуму, дБА; ГДР – гранично допустимий рівень шуму, дБА;

b – ваговий коефіцієнт;

y– пріоритетний індекс (для шуму = 2).

7.Методика оцінки рівнів забруднення ґрунту екзогенними хімічними речовинами базується на розрахунку середньорічного індексу територіального навантаження. Спочатку розраховують індекс для кожної речовини окремо:

	Р		Mi	Zi Ki
		100n

де Мi – кількість технічного препарату, використаного для обробки ґрунту в зоні спостереження за кілька років,

кг/га;

Zi - % вмісту діючої речовини в технічному препараті;

77

n – кількість років внесення;

Ki – середній оцінний бал препарату, що враховує такі його властивості, як токсичність, стійкість, летючість і кумуляція.

Далі всі індекси, розраховані по кожній речовині, підсумовують і ділять на їхню кількість (m):

Р

Р

m

8.Стан навколишнього середовища в зоні спостереження, виражений у балах, оцінюють як суму балів окремих середовищ біосфери та оремих факторів:

Р= Ратм + Ргрунт + Рвода + Ршум + Рхарч.прод.

9.Оцінку житлово-побутових умов населення в балах проводять, використовуючи формулу:

				Ф1,2,3
	P	К1,2,3			y
				М1,2,3

де К1,2,3 – груповий ваговий коефіцієнт (К1 = 1,0; К2 = 1,0; К3 = 2,0); Ф1,2,3 – фактичне число балів по групі показників;

М1,2,3 – максимальне число балів для даного показника (М1 = 10,0; М2 = 12,0; М3 = 10,0); у – пріоритетний індекс фактору.

Методика вивчення впливу довкілля на здоров я населення

Інформацію про показники, які характеризують стан здоров я населення (наприклад – про рівень захворюваності, смертності, інвалідності або фізичного розвитку) отримують з різних джерел інформації, перерахованих на першому занятті цього розділу.

Для моделювання взаємозв’язків у системі «навколишнє середовище - здоров я населення» та встановлення кількісної величини такого зв’язку використовують математико-статистичний метод, результатом якого є розрахунок узагальнених індексів здоров я, що характеризують рівень здоров я населення, інтегруючи в собі ряд показників.

Вимоги до індексів:

1)доступність даних для розрахунку індексу;

2)повнота охоплення населення;

3)якість (дані не повинні змінюватися в часі та просторі);

4)розрахунковість – простота і невисока вартість розрахунку;

5)прийнятність методу розрахунку та оцінки;

6)відтворюваність різними спеціалістами;

7)специфічність (відбиває зміни тільки в тих явищах, відтворюванням яких є);

8)чутливість до змін відповідних явищ;

9)валідність (міра істинного вираження);

10)репрезентативність;

11)ієрархічність;

12)відповідність меті.

Інтегральна оцінка стану здоров я популяції

	Концептуальний	Математико-статистичний (кількісний) аналіз
	(якісний) аналіз
	Групи здоров’я	Узагальнені індекси здоров’я

Математичне моделювання

Чинники середовища (фактори ризику)

Методика розрахунку інтегрального індексу здоров я (за Л.Є.Поляковим та Д.М.Малиським)

1 етап: відбір найбільш інформативних показників, що характеризують здоров я населення в зоні спостереження.

2етап: розрахунок окремих показників здоров я для кожної зони спостереження(Мі).

3етап: розрахунок середніх величин для кожної зони спостереження (М) та середнього квадратичного відхилення і- показника у зоні спостереження (σі).

4етап: Розрахунок нормованих до середнього рівня показників здоров я окремо для кожної зони спостереження за формулою ( і):

78

і = (Мі – М) / σ,

де і – нормований показник здоров’я; Мі – значення окремого показника здоров’я; М – середнє значення показника здоров’я;

σ - середнє квадратичне відхилення показника у зоні спостереження.

5 етап: заміна нормованих показників ( і) ймовірними одиницями ( і) за спеціальною таблицею 1:

Таблиця 1

Заміна нормованих показників здоров я ( і) ймовірними одиницями ( і)

і	і	і	і	і	і
Менше -3,00	0,01	-0,51…-1,00	0,41	1,01…1,50	0,68
-2,51…-3,00	0,04	-0,01…-0,50	0,46	1,51…2,00	0,80
-2,01…-2,50	0,09	0	0,50	2,01…2,50	0,91
-1,51…-2,00	0,20	0,01…0,50	0,54	2,51…3,0-	0,96
-1,01…-1,50	0,32	0,51…1,00	0,59	3,01 і більше	0,99

6 етап: розрахунок середньої ймовірності одиниці (у) показників здоров я для кожної зони спостереження за формулою:

у = і / n,

де і – сума ймовірності одиниць по зоні спостереження; n – кількість відібраних показників здоров я.

7 етап: розрахунок інтегрального індексу здоров я (К): К=(1–у) х 100% (табл. 2).

Таблиця 2

Розрахунок інтегрального індексу здоров я

Показ-

Зони спостереження

Рі=

1 (А)

2 (В)

3 (С)

σi=

ники

N= Nј

Р

N

і1=

і1

і1=

і2

і1=

і3

і ј

ј

Piqi

здоров’я

Рі1

N1

Рі2

N2

Рі3

N3

N

(Рі1- Рі) σi

(Рі2- Рі) σi

(Рі3- Рі) σi

1

2

3

4

5

….

n

ј

у ј =і ј /n

у ј

К ј=[1- і ј /n]100

К ј

Таким чином, ми отримуємо цифровий індекс, який можна порівнювати. Також слід зазначити, що цей метод розрахунку простий, доступний та інформативний. Якщо всі етапи розрахунку були проведені без помилок, то при повному благополуччі навколишнього середовища узагальнений індекс дорівнює приблизно 65-70%.

				Таблиця 3
		Розподіл населення на групи здоров я за його критеріями
	Група здоров я		Питома вага населення в групі, %
		Критерії здоров я	чоловіки	жінки
		Здорові: а) не хворіли в період спостереження (3 роки) на гострі та
	І	хронічні захворювання, а при медоглядах не виявлено відхилень від
		норми; б) хворіли 1-3 рази на ГРВІ й інші гострі захворювання, але	27-28	20-21
		при медоглядах не виявлено відхилень від норми
		Практично здорові: а) хворіли більше 3 разів на ГРВІ та інші гострі
	ІІ	захворювання, але при медоглядах не виявлено відхилень від норми;	20-21	16-17
		б) при медоглядах встановлено функціональні відхилення,
		преморбідний стан або незначні наслідки хвороби
	ІІІ	Хронічні хворі на стадії компенсації	39-40	47-48
	ІV	Хронічні хворі на стадії субкомпенсації	11-12	14-15
	V	Хронічні хворі на стадії декомпенсації	1	0,8

79

							Таблиця 4
Орієнтовна шкала структури первинної захворюваності міського населення за зверненнями, %
	Клас захворювання			Чоловіки		Жінки	Обидві статі
	VІІІ – хвороби органів дихання			44-48		45-49	45-49
	VІ – хвороби нервової системи та органів чуття			8-9		9-10	10
	VІІ – хвороби системи кровообігу			6-7		10	7-8
	І – інфекційні та паразитарні хвороби			6-7		6-7	6-7
	ХІІ, ХІІІ – хвороби шкіри та органів руху			6-7		6-7	6-7
	ХVІІ – нещасні випадки, отруєння, травми			10		6	6
	ІХ – хвороби органів травлення			6		6-7	6
							Таблиця 5
	Процент осіб І-ІІ груп здоров я в окремих віково-статевих групах населення
	Вікова група (роки)		Чоловіки				Жінки
0-4			75,6				79,2
5-9			66,9				71,8
10-14			70,1				67,7
15-19			75,0				70,8
20-24			60,3				49,0
25-29			53,3				35,5
30-39			39,9				24,8
40-49			21,1				11,0
50-59			11,6				7,3
60-69			4,3				3,0
	70 і більше		2,6				2,0
	В середньому		41,9				30,6

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

Задача 1 В залежності від середньорічних концентрацій забруднень атмосферного повітря викидами хімкомбінату місто

розбите на 3 зони (А, В і С).

Загальна захворюваність, інвалідність та смертність населення в різних районах міста відмічені в табл. 6.

Таблиця 6

Показники здоров’я населення у віці понад 16 років в різних районах міста (на 1000 чоловік)

	Показники здоров’я	А	В	С	В цілому по місту	σ
		(60 тис.)	(75 тис.)	(150 тис.)	(285 тис.)
	Загальна	1232,1	1062,3	905,1	1015,3	131,9
	захворюваність
	Інвалідність	91,3	73,2	50,4	65,0	18,1
	Смертність	152,3	126,1	105,7	120,9	16,9

Розрахуйте інтеграційний індекс здоров’я населення за методикою Л.С. Полякова і Д.М.Малинського, в різних зонах

міста.

ТЕМА №36. ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА РОЗМІЩЕННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ ОКРЕМИХ СТРУКТУРНИХ ПІДРОЗДІЛІВ ЛІКАРНІ ЗА МАТЕРІАЛАМИ ПРОЕКТА

МЕТА ЗАНЯТТЯ: Засвоїти гігієнічні основи розміщення лікувальних закладів та планування їх окремих структурних підрозділів за матеріалами проектів, нормативних документів та ситуаційних задач. Навчитись складати відповідні гігієнічні висновки та обґрунтовані рекомендації.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1.Гігієнічні вимоги до земельної ділянки лікувально-профілактичного закладу (розміри, характеристика ґрунту, зонування, відсотки забудови та озеленення).

2.Гігієнічне значення систем забудов лікарень, їх порівняльна характеристика щодо умов перебування хворих, експлуатації та праці медперсоналу.

3.Проекти забудови (реконструкції або капітального ремонту) лікувально-профілактичного закладу:

80

а) порядок замовлення, експертизи, узгодження та варіанти погоджень; б) перелік та характеристика основних складових частин (альбомів) проекту; в) порядок забудови, контролю та прийняття об’єкту до експлуатації.

ЗАВДАННЯ:

1.Занести до протоколів умовні позначки основних конструктивних елементів проектів будівництва.

2.На основі експертизи проекту забудови або вивчення змісту відповідної ситуаційної задачі скласти обґрунтовані висновки та рекомендації.

ЛІТЕРАТУРА: основна:

1.Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 474-484.

2.Гончарук Є.Г. та ін. Комунальна гігієна. – Київ: Здоров’я, 2003. – С.615-617, 632-657.

3.Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології –2-ге вид.: К.: Здоров’я,

1999. – С. 466-608.

4.Габович Р.Д., Шахбазян Г.Х., Познанский С.С. Гигиена. – К.: Вища школа, 1983. – С. 297-300.

або 1971 р. с. 389-412; або 1964 р. с. 412-432.

5.Минх А.А. Методы гигиенических исследований. – М.: Медицина, 1971. – С. 306-319.

6.Матеріали лекції до теми.

додаткова:

1.Никберг И.И. Гигиена больниц. – К.: Здоров’я, 1993. – Розділ 2.

2.Мороз В.М., Сергета І.В., Фещук Н.М. Охорона праці у медицині та фармації. – Вінниця: Нова Книга, 2005. – С.

222-234.

3.Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я (ДБН В.2.2.-10-2001). – К.:

Держбуд України, 2001. – С. 5-12, 37-39, 77-90, 94-98, 122-136.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Становлення вітчизняної охорони здоров’я у значній мірі залежить від зміцнення її матеріально-технічної бази. Правильна забудова нових або реконструкція існуючих споруд лікувально-профілактичних закладів є основою для створення належних умов діагностики, лікування, перебування хворих та праці медичного персоналу.

За діючими вимогами будь-яке будівництво, реконструкція чи капітальний ремонт мають здійснюватись у відповідності із розробленим проектом.

Проект – це сукупність документів (розрахунків, креслень, будівельних рішень) для створення нової або ремонту чи реконструкції існуючої споруди. Як правило, проекти розробляють відповідні проектні інститути.

Початком роботи є: а) стадія замовлення. Це коли замовник (управління охорони здоров’я, головний лікар чи майбутній власник приватної медичної структури) викладає проектантам свої побажання (бачення) щодо нової забудови чи реконструкції існуючої споруди.

Продовженням роботи над наданим проектом є: б) стадія експертизи проекту.

Слід знати, що наданий проект має набути офіційної чинності лише після його експертизи та узгодження, а це має виняткове значення. Адже більш вигідно внести виправлення та зміни до проекту та досить складно щось перебудувати після завершення будівництва.

Зрозуміло, що лікарю важко сповна в деталях вивчити проект, але у його основі слід розібратись. Тут можуть допомогти знання щодо умовних позначок основних конструктивних елементів споруди та інженерно-технічного оснащення.

Занесення до протоколів умовних позначок основних конструктивних елементів проектів будівництва виконується студентами під час самопідготовки. Таких позначок в проектах безліч і вони зрозумілими залишаються тільки для фахівців інженерно-проектувально-будівельного профілю. Тому лікарю слід знати хоча б такі умовні позначки як: вікно, двері, опалювальний пристрій, туалет (унітаз, умивальник), ванна, душ, світильник і т.п. Такі позначки є у рекомендованих підручниках, а їх зменшену кількість слід дивитись у додатку І даної методичної розробки.

Проведення експертизи проекту будівництва слід здійснювати у послідовності, що базується на наявності обов’язкових складових елементів (альбомів):

1.Паспортна частина, надає інформацію про повну назву лікувально-профілактичного закладу, назву проектного інституту, перелік документів (альбомів), рік розробки проекту та ін. Стає зрозумілим, що кращим буде проект, який розроблено спеціалізованими проектними інститутами Міністерства охорони здоров’я (Гіпроздоровпроект і ін.). Має значення і рік розробки проекту (його давність). Сучасне проектування базується на нових теплота енергозберігаючих технологіях будівництва, впроваджені нові будівельні норми та правила, а тому до «старих» проектів слід відноситись критично.

2.Пояснювальна записка, є саме тією текстовою складовою частиною проекту, що відтінює ті особливості проекту, які не можна викласти графічно. Вона може бути або окремим (самостійним) документом або мати окреме пояснення до кожного із документів. Лікарю слід уважно вивчити цей документ, звернути увагу на пояснення щодо особливостей будівельних матеріалів, визначити, до якої кліматичної зони адаптується даний проект (адже будівля у Криму відрізняється від будівель Поділля) та ін.

3.Генеральний план земельної ділянки являє собою своєрідний вид на лікарняну територію зверху. В ході його експертизи слід звернути увагу на загальну площу та її відповідність потужності лікарні (див. додаток ІІ), наявність обов’язкового зонування, правильність розподілу території під забудову та озеленення, кількість в’їздів, функціональне розмежування та взаєморозташування зон та ін. (див. додаток ІІІ).

81

4.Генеральний план благоустрою лікарняної території – своєрідне продовження генерального плану, але з детальною викладкою особливостей озеленення, твердого покриття, використання малих архітектурних форм (арки, фонтани, альтанки) та ін. Можливо такий документ буде знаходитись не поруч з генеральним планом земельної ділянки, але він є обов’язковим і являє собою відчутне доповнення до задумів архітектора щодо лікарняної території.

5.Ситуаційний план, це своєрідний опис оточення земельної ділянки (лікарняної території). Під час його аналізу слід звернути увагу на відстань лікарні від об’єктів (магістралі, промислові та інші структури), які можуть негативно впливати на повітря, воду або грунт лікарні. Враховується відповідна відстань, роза вітрів місцевості та ін. Доцільно розташовувати лікарні у місцях з максимальним оточенням лісопарками та іншими природними краєвидами.

6.Фасади являють собою вид споруди зовні, тобто слід вивчити 4 зображення споруди: вид споруди з переду, з боків (причілків) та з тилу. Такі зображення дозволяють дізнатись, яка висота споруди, кількість та висота поверхів, особливості даху та інші архітектурні оздоблення споруди.

7.Розтини (розтини вертикальні через сходові марші) та плани поверхів (горизонтальні зрізи через вікна і двері). Такі документи надають змогу визначити висоту приміщень вікон, дверей, сходових маршів та ін. Плани поверхів містять інформацію про всі приміщення, їх площу, характер взаєморозташування, кількість вікон та дверей, їх розміри тощо. Кількість планів поверхів на проекті може відповідати кількості поверхів споруди, однак якщо планування на всіх поверхах однакове то можна обмежитись планами 1 та 2 поверхів. Саме на планах поверхів слід дізнатись, чи є передбаченим той перелік приміщень, який потрібний відповідному лікарняному відділенню або службі (додатки ІV–VIII).

8.Плани санітарно-технічного оснащення (штучне освітлення, водопостачання, водовідведення, опалення, санітарно-технічне обладнання вбиралень, душових, вентиляція та ін.).

9.Плани інженерно-технологічного та технічного оснащення споруди (ліфти, телефонізація, комп’ютеризація,

пожежна та охоронна сигналізація, централізована подача кисню тощо) та окремих лікарняних структур (оснащення діагностичних центрів, рентгенкабінетів, стоматкабінетів, автоклавних, операційних, стерилізаційних, прозекторських тощо).

10.Кошторис (вартість) будови, її благоустрою, оздоблення та оснащення і, на кінець, узагальнена вартість. Вивчаючи зміст кожного документу (альбому) проекта лікар має постійно звірятись із відповідними Державними

будівельними нормами України (ДБН В.2.2.-10-2001) та із дотриманням проектантами санітарних норм і правил. Виявлені недоліки мають увійти до змісту варіантів узгоджень.

Навіть якщо наданий проект повністю задовольняє замовника, це ще не дає підстав вважати його офіційним документом та розпочинати будівництво, тому що слід здійснити: в) стадію узгоджень проекту із місцевою СЕС, інспекціями пожежного нагляду, охорони праці, охорони природи, енергопостачальними організаціями тощо. Лише після цього замовник викладає варіант узгоджень у слідуючій (можливій) редакції:

1.«Погоджено» – якщо проект відповідає всім побажанням замовника та гігієнічним нормам.

2.«Погоджено за умови» – якщо є можливість виправити недолік. В цьому випадку замовник викладає свої претензії (побажання) письмово, офіційно скріплює текст печаткою.

3.«Відмовлено у погоджені» – при цьому слід дати коротке викладення причин відмови.

Необхідно також знати, що проекти бувають:

а) типові – тобто такі, що використовуються багаторазово і це не є окрасою у нашому містобудуванні, коли всі споруди одинакові (одинакові мікрорайони, вулиці, села, лікарні тощо). Такий проект не завжди відповідає сучасним вимогам до лікарень і, особливо, сучасним медичним технологіям.

б) за індивідуальним замовленням, тобто індивідуальні. Вони сповна відтінюють вимоги до сучасних лікувальнопрофілактичних закладів, та й самі споруди мають своє обличчя та індивідуальність.

Після узгодження проекту та отримання дозволу (рішення місцевої влади) наступає г) стадія будівництва та контролю за його відповідністю до запроектованого та д) стадії контролю робочих комісій (від СЕС, пожежної інспекції, інспекції з охорони праці та ін.) та є) стадія роботи державної комісії з прийняття об’єкту до експлуатації. Якщо така послідовність буде дотримана, а замовник проявить відповідну принциповість та контроль, то можна вірити, що у такій лікарняній споруді будуть створені належні умови перебування хворих та праці лікарів і медперсоналу.

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

Задача 1

Проект будівництва багатопрофільної лікарні містить наступний перелік основних документів:

1.Пояснювальна записка.

2.План фасаду (парадна сторона).

3.План 1 поверху.

4.План санітарно-технічного обладнання.

5.Кошторис.

Проектом передбачено спільне приймальне відділення для пацієнтів дитячих, пологових та інфекційних відділень.

Викладіть можливий варіант погодження проекту та обґрунтовані пропозиції.

Задача 2

Генеральним планом забудови майбутньої лікарні на 500 ліжок передбачено: площа земельної території становить 3 га; єдиний спільний в’їзд до всіх зон; під забудову відводиться 41% території; під озеленення – 38%, поліклініка розташована на четвертому поверсі лікувального корпусу, одноліжкові палати розмірами 6м 3м мають вікна, розмір яких

1,8м 1,2м.

Викладіть можливі варіанти погоджень проекту та обґрунтуйте пропозиції.