Gigiena-3med-lik.sprava-metod-u (3)

32

Ріст дітей зумовлений спадковими чинниками, а ступінь та особливості його залежать від соціальних умов життя. Протягом перших років життя вдосконалюється діяльність ЦНС. Морфологічний та функціональний стан головного

мозку значно змінюється. Значно зростає вага тіла дитини особливо протягом першого року. Розвиваються органи дихання та кровообігу. Спостерігається швидке утворення умовних рефлексів: зокрема в першу чергу – вестибулярний умовний рефлекс, зоровий і шкірно-тактильний рефлекси, продовжується адаптація до навколишнього середовища. Зменшується поступово тривалість сну та втрачається пасивний материнський імунітет.

Для дошкільного віку характерним є сповільнення росту та процесів окостеніння, удосконалюється діяльність серцево-судинної системи. Завершується формування мови, інтенсивно розвивається зір, слух, пришвидшуються процеси терморегуляції. Процеси збудження переважають над процесами гальмування. Інтенсивно формується друга сигнальна система.

У шкільний період (7 років) завершується збільшення маси тканини мозку, зростає гальмівний контроль. Ці процеси врівноважуються у 12 років. У дітей 7-10 років основні властивості нервової системи за своїми характеристиками наближаються до властивостей нервової системи дорослих, хоча і є ще нестійкими. Розвиваються статичні і динамічні функції хребта, вдосконалюється руховий аналізатор, рухи стають координованими.

Середній та старший шкільний вік характеризується загальною перебудовою організму, що зумовлено статевим дозріванням. Активація залоз внутрішньої секреції спричиняє значне прискорення фізичного та фізіологічного розвитку. Відмічається неврівноваженість нервово-психічних процесів, змінюється рівновага між 1-ю та 2-ою сигнальними системами, серцево-судинна система відстає від росту тіла, що зумовлює підвищену втомлюваність. Відбувається статеве дозрівання, яке супроводжується лабільністю психіки, вегетативної нервової системи. Інтенсифікуються процеси кіркової діяльності, окостеніння, розвитку скелетної мускулатури. Ріст легенів зумовлює збільшення ЖЕЛ. Різко помітною стає статева різниця між дівчатками та юнаками, що проявляється у різних темпах росту, фізичному розвитку специфіці обмінних процесів тощо.

В ході практичного заняття студенти засвоюють провідні медичні, фізіологічні та психологічні критерії оцінки розвитку дитини, яка поступає у школу, здійснюють гігієнічну оцінку функціональної готовності дітей до вступу в школу, розв'язують ситуаційні задачі за темою заняття.

Методика гігієнічної оцінки функціональної готовності дітей до вступу у школу

Оцінка функціональної готовності дітей до вступу в школу передбачає проведення експрес-оцінки функціональних можливостей організму та поглибленого психофізіологічного обстеження вищої нервової діяльності дитини.

Експрес-оцінка функціональної готовності дитини до вступу в школу Експрес-оцінка функціональної готовності дитини до вступу та систематичного навчання у школі проводиться на

підставі результатів виконання комплексного психофізіологічного тесту Керна-Ірасека, показників дослідження якості звуковимови та точності координації рухів.

Тест Керна-Ірасека складається з трьох завдань: 1) малювання людини; 2) перемальовування короткої фрази з 3 - 4 слів; 3) перемальовування групи крапок. Кожне завдання оцінюється у балах (найкраща оцінка - 1 бал, найгірша - 5 балів). Сума даних виконання окремих завдань є загальним результатом дослідження.

Перше завдання полягає в тому, що дитина повинна намалювати фігуру людини без будь-яких установок з боку дослідника, друге - в тому, що дитина копіює фразу з трафарету, який виготовлений заздалегідь і вміщує просту коротку фразу, наприклад: "Він їв суп" або "Вона пила сік", третє - в тому, що дитина протягом 1 хвилини дивиться на трафарет, а потім намагається відтворити форму розстановки і кількість крапок на листі паперу (рис. 1). Критерії загальної оцінки результатів тестування: висока готовність до навчання у школі - до 5 балів, середня готовність - 6 - 10 балів, низька готовність - понад 11 балів.

Оцінка якості та чистоти звуковимовляння проводиться під час словесного відтворення слів, що важко артикулюються, таких як: рак, чапля, яйце, сокира, лопата, стілець, газета, зима, мишка, риба, чайка, ключ.

Точність координації рухів і, отже, готовність до сприйняття навичок письма, визначається за допомогою тесту "Вирізання кола". Дитині пропонують картку, на якій зображені сім кіл, що розташовані на відстані 1 мм одне від одного. Середнє коло відмічено потовщеною лінією і має діаметр, що дорівнює 50 мм. Майбутній школяр повинен вирізати коло за потовщеною лінією протягом 1 хвилини. Відлік часу розпочинається з того моменту, коли ножиці доторкнулися до потовщеної лінії. Оцінюють час та якість виконання тесту.

Поглиблене психофізіологічне обстеження вищої нервової діяльності дитини Поглиблене психофізіологічне обстеження вищої нервової діяльності дитини з метою визначення її готовності до

навчання у школі передбачає дослідження та кількісну оцінку механічної, образної та вербально-логічної пам'яті, а також вербально-логічного мислення.

Оцінка механічної пам'яті. Дитині пропонують запам'ятати, а потім відтворити, написавши на листі паперу, десять цифр, що пред'явлені на окремих картках або написані на дошці. Числа можуть бути різними, бажано як одно-, так і двозначними, від 1 до 16.

Дитина, яка досліджується, впродовж 1 хвилини уважно розглядає запропоновані цифри і намагається запам'ятати їх, а потім по пам'яті протягом 1 хвилини занотовує ці цифри на листі паперу в будь-якому порядку. Критеріальною характеристикою механічної пам'яті є показник її продуктивності, який обчислюється за формулою:

с-а

ПМП = ––– • 100%;

N

де ПМП - продуктивність механічної пам'яті; с - кількість вірно відтворених цифр; а - кількість помилково відтворених цифр;

n - кількість пред'явлених цифр.

33

Продуктивність механічної пам'яті вважається високою, якщо результат знаходиться у межах від 80% до 100%,

середньою – від 50% до 80%, низькою – менш, ніж 50%.

Оцінка вербально-логічної пам'яті Дослідник двічі чітко та голосно вимовляє 10 слів, призначених для запам'ятовування. Слова повинні бути простими, мати конкретні образні характеристики та легко відтворюватися. Наприклад: гора, кішка, вікно, книга, ваза, стіл, зірка, квітка, дерево, пилка. Дитина, яка досліджується, повинна протягом 1 хвилини написати на листі паперу слова, які удалося запам'ятати, або намалювати образи, що відповідають цим словам. Показник продуктивності вербально-логічної пам'яті обчислюється за формулою:

с-а

ПВЛП = ––– • 100%; n

де: ПВЛП - продуктивність вербально-логічної пам'яті; с - кількість вірно відтворених слів; а - кількість помилково відтворених цифр;

n - кількість пред'явлених цифр.

Критерії оцінки результатів аналогічні попереднім.

Оцінка образної пам'яті. Дитині, яка досліджується, для запам'ятовування пред'являється картка із зображеними на ній 9 простими геометричними фігурами. Час пред'явлення та час відтворення однаковий - 1 хвилина. Показник продуктивності образної пам'яті обчислюється за формулою:

с-а

ПОП = ––– • 100%; n

де: ПОП - продуктивність образної пам'яті; с - кількість вірно відтворених фігур; а - кількість помилково відтворених фігур; n - кількість пред'явлених фігур.

Критерії оцінки результатів аналогічні попереднім.

Оцінка вербально-логічного мислення. Дитині, яка досліджується, пропонується картка з написаною на ній групою слів, що складається з 10 варіантів по 4 слова у кожному.

При цьому кожні 3 слова в кожній групі мають чіткий змістовний зв'язок, а четверте слово - зайве, не пов'язане з іншими. Зайве слово потрібно викреслити;

		Наприклад:
1.	книга, портфель, чемодан, сумка	2. молоко, сир, хліб, вершки
3.	хвилина, секунда, час, вечір	4. вага, годинник, окуляри, термометр
5.	Вова, Микола, Маша, Юра	6. зима, літо, ніч, осінь
7.	стіл, стілець, вікно, шафа	8. береза, сосна, ягода, дуб
9.	зошит, ручка, олівець, газета	10. мати, бабця, тато, учитель

Зайві слова: 1) книга, 2) хліб, 3) вечір, 4) окуляри, 5) Маша, 6) ніч, 7) вікно, 8) ягода, 9) газета, 10) учитель.

За кожну вірну відповідь дитині нараховується 2 очки, за кожну невірну - 0. Потім підраховується загальна сума

балів.

Загальний результат вважається низьким, якщо дитина набрала від 0 до 6 балів; середнім - від 8 до 12 балів, високим -

від 14 до 20 балів.

Для комплексної оцінки показників функціональної готовності дітей до вступу у школу, що були визначені,

використовують спеціально розроблену стандартизовану 20-бальну шкалу, при цьому результат 1-6 балів свідчить про низький рівень функціональної готовності, 7-13 балів - про середній рівень функціональної готовності, 14-20 балів - про високий рівень функціональної готовності дитини.

								Таблиця 1
		Стандартизована шкала оцінки функціональної готовності дітей до вступу у школу
		ПОП				поп
	Шкальні	та	ПВМП,	ВЛМ,	Шкальні оцінки	та	ПВМП,	ВЛМ,
	оцінки	ПМП,	%	очки		ПМП,	%	очки
		%				%
	20	100	90-100	20	10	68-72	42-47	10
	19	98-99	86-90	19	9	63-67	38-42	9
	18	96-98	79-86	18	8	59-62	33-38	8
	17	94-96	74-79	17	7	54-58	29-33	7
	16	92-94	69-74	16	6	50-53	23-29	6
	15	90-92	65-69	15	5	46-49	20-23	5
	14	87-90	56-60	14	4	40-45	12-20	4
	13	82-86	51-56	13	3	36-39	11-12	3
	12	76-81	51-56	12	2	31-35	7-11	2
	11	73-75	47-51	11	1	25	7	1

34

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

Задача 1

Дівчинка 6 років, часто (понад 3 рази на рік) хворіє на простудні захворювання, фізично розвинута гармонійно, має тільки молочні зуби, мигдалики гіпертрофовані, вміє читати та рахувати, не вимовляє літери "Р" та "С". Оцінка за виконання тесту Керна-Ірасека - 7 (3 4- 2 + 2) балів. Продуктивність механічної пам'яті за даними поглибленого психофізіологічного обстеження вищої нервової діяльності складає 50%, продуктивність вербально-логічної пам'яті - 70%, продуктивність образної пам'яті - 80%, продуктивність вербально-логічного мислення 15 балів. Дайте гігієнічну оцінку функціональної готовності дитини до навчання в школі та, у разі необхідності, обґрунтуйте рекомендації щодо її покращання.

Задача 2

Хлопчик 6 років, страждає хронічним гастритом у стадії компенсації, вміє читати та писати. Оцінка за виконання тесту Керна-Ірасека - 4 (1+2 + 1) балів. Продуктивність механічної пам'яті за даними поглибленого психофізіологічного обстеження вищої нервової діяльності складає 85%, продуктивність вербально-логічної пам'яті – 95%, продуктивність образної пам'яті - 100%, продуктивність вербально-логічного мислення -18 балів. Дайте гігієнічну оцінку функціональної готовності дитини до навчання в школі та, у разі необхідності, обґрунтуйте рекомендації щодо її покращання.

Задача З

Хлопчик 6 років, практично здоровий, вміє читати, проте, не вміє писати. Оцінка за виконання тесту Керна-Ірасека - 11 (3 + 4 + 4) балів. Продуктивність механічної пам'яті за даними поглибленого психофізіологічного обстеження вищої нервової діяльності складає 25%, продуктивність вербально-логічної пам'яті - 40%, продуктивність образної пам'яті -60%, продуктивність вербально-логічного мислення - 8 балів. Дайте гігієнічну оцінку функціональної готовності дитини до навчання в школі та, у разі необхідності, обґрунтуйте рекомендації щодо її покращання.

Задача 4

Дівчинка 6 років, страждає хронічним гломерулонефритом у стадії компенсації, має тільки молочні зуби, вміє читати та рахувати, не вимовляє літеру "Р". Оцінка за виконання тесту Керна-Ірасека - 6 (2 + 2 + 2) балів. Продуктивність механічної пам'яті за даними поглибленого психофізіологічного обстеження вищої нервової діяльності складає 75%, продуктивність вербально-логічної пам'яті - 75%, продуктивність образної пам'яті - 90%, продуктивність вербальнологічного мислення - 14 балів. Дайте гігієнічну оцінку функціональної готовності дитини до навчання в школі та, у разі необхідності, обґрунтуйте рекомендації щодо її покращання.

Задача 5

Хлопчик 6-ти років практично здоровий. Вміє читати і писати. Не вимовляє літеру “Л”. Оцінка за виконання тесту Керна-Ірасека – 10 (3 + 4 + 3) балів. Продуктивність механічної пам’яті за даними поглибленого психофізіологічного обстеження вищої нервової діяльності складає 60%, ПВЛП – 80%, ПОП – 90%, ПВЛМ – 12 балів. Дайте гігієнічну оцінку функціональної готовності дитини до навчання в школі.

Задача 6

Дівчинка 6-ти років відноситься до низької ростової групи, фізично розвинута гармонійно, часто хворіє на простудні захворювання. Вміє читати, рахувати. Тест Озерець кого виконала з другої спроби без помилок. Тест Керна-Ірасека – на 7 балів. Доля помилок у словесно-асоціативному тесті дорівнює 255. Дайте гігієнічну оцінку функціональної готовності дівчинки до школи.

ТЕМА №29. ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА РЕЖИМУ ДНЯ ТА НАВЧАЛЬНОВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ УЧНІВ РІЗНОГО ВІКУ

МЕТА РОБОТИ: Оволодіти методикою складання та гігієнічної оцінки режиму дня і розкладу занять для школярів різного віку. Вивчити основні принципи гігієнічної оцінки шкільних підручників та навчальних посібників. Ознайомитися з методикою гігієнічної оцінки організації позашкільної діяльності та вільного часу учнів.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1.Гігієна дітей та підлітків як наука та її місце у структурі сучасних гігієнічних досліджень.

2.Гігієнічні вимоги до організації навчально-виховної роботи у загальноосвітніх школах.

3.Гігієнічні принципи складання режиму дня учнів. Особливості гігієнічного нормування добової діяльності учнів.

4.Гігієнічні вимоги до підручників та навчальних посібників для дітей шкільного віку.

5.Гігієнічні вимоги до розкладу занять у школі та методика його оцінки.

6.Порушення у стані здоров'я і захворювання, зумовлені нераціональною організацією навчально–виховного процесу у сучасних загально-освітних закладах.

7.Особливості навчально-виховного процесу в інноваційних закладах освіти, спеціалізованих школах, дитячих санаторіях та оздоровчих установах.

8.Гігієнічні вимоги до організації позашкільної діяльності та вільного часу учнів.

ЗАВДАННЯ:

1.Скласти режим дня для школярів різного віку за даними ситуаційної задачі.

2.Дати гігієнічну оцінку розкладу занять у школі (за ситуаційною задачею).

3.Оволодіти методикою гігієнічної оцінки шкільних підручників.

35

ЛІТЕРАТУРА:

5.Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни : / За ред. Є.Г.Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 492-493.

6.Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В.Г. Бардова. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С. 432-456.

7.Габович Р.Д., Шахбазян Г.Х., Познанский С.С. Гигиена. – К.: Вища школа. 1983. – С. 248–252.

8.Общая гигиена // Румянцев Г.И., Воронцов М.П., Гончарук Е.Г. и др. – М.: Медицина, 1990. – С.325–342.

9.I. В. Сергета Практичні навички з загальної гігієни. – Вінниця, 1997. 96 с.

10.Даценко І.І., Габович Р.Д. Основи загальної і тропічної гігієни. К.: Здоров’я, 1995. – С. 53-54.

11.Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 2004. –

С. 534-543.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

В ході практичного заняття студенти оволодівають методикою складання та гігієнічної оцінки режиму дня і розкладу занять для школярів різного віку, методикою гігієнічної оцінки шкільних підручників.

1. Гігієнічна оцінка розкладу занять

Гігієнічна оцінка організації навчального процесу у школі передбачає вивчення навчального розпорядку, розкладу занять та організації уроку.

Контроль за навчальним розпорядком пов’язаний з визначенням часу занять у школі, тривалості уроків, перерв між ними та змінами, відповідності кількості уроків протягом року та тижня навчальному плану.

Навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності має розпочинатися 1 вересня і закінчуватися не пізніше 1 липня наступного року. Тривалість навчального року для учнів школи І ступеня (початкова школа) не може бути меншою 175 робочих днів, для учнів загальноосвітніх навчальних закладах П-Ш ступенів - меншою 190 робочих днів.

Таблиця 1

Допустима сумарна кількість годин (уроків) тижневого навантаження учнів

	Допустима сумарна кількість годин (уроків) інваріантної та варіантної частин
Класи	навчального плану
	5-денний навчальний тиждень	6-денний навчальний тиждень
1	20	22
2	22	23
3	23	24
4	23	24
5	28	30
6	31	32
7	32	34
8	33	35
9	33	36
10	33	36
11	33	36
12	33	36

Протягом навчального року для учнів проводяться канікули: осінні, зимові і весняні загальним обсягом не менше 30

днів.

Тривалість уроків у загальноосвітніх навчальних закладах становить: в 1 класах -35 хвилин, у 2-4 класах - 40 хвилин,

в 5-12 класах - 45 хвилин.

Розклад уроків повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження впродовж тижня, а також правильне чергування протягом дня і тижня предметів природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання та основ здоров'я і фізичної культури.

У початковій школі спарювати уроки не дозволено. Для учнів 5–9-х класів проведення спарених уроків допускається лише у разі проведення лабораторних і контрольних робіт, уроків трудового навчання та написання творів. В 10-12 класах допускається проведення спарених уроків як з основних, так і з ряду профільних навчальних дисциплін.

Робочий тиждень для учнів 1 класу протягом навчального року має передбачати встановлення додаткового розвантажувального дня (четвер), до розкладу якого не вводяться предмети, які потребують значного розумового напруження (математика, мовні предмети тощо).

Тривалість перерв між уроками для учнів 1 класу повинна бути не меншою 15 хвилин, для всіх інших класів - не менше 10 хвилин. Тривалість великої перерви (після 2-го уроку) має складати 30 хвилин. Замість однієї великої перерви після 2-го і 3-го уроків можна влаштовувати перерви впродовж 20 хвилин. Під час перерв необхідно організовувати перебування учнів на .відкритому повітрі та їх харчування.

36

Для профілактики виникнення втоми, порушень постави та появи розладів з боку органу зору серед учнів початкових класів на уроках письма, мови, читання та математики через кожні 15 хвилин уроку потрібно проводити фізкультурні хвилинки та спеціальну гімнастику для очей.

В ході визначення доцільності, характеру, змісту та обсягу домашніх завдань слід ураховувати індивідуальні особливості учнів та цілу низку педагогічних вимог. Так, у 1 класі домашні завдання не задаються. Надалі обсяг домашніх завдань має бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували у 2 класі - 45 хвилин; у 3 класі - 1 годину 10 хвилин; у 4 класі - 1 годину 30 хвилин; у 5-6 класах - 2,5 години; у 7-9 класах - 3 години; у 10-12 класах - 4 години. У 1-4 класах домашні завдання не рекомендується задавати на вихідні та святкові дні.

Початок занять в загальноосвітніх навчальних закладах повинен припадати на час не раніше 8 години ранку. У разі використання двозмінного режиму навчання початок занять у другу зміну має організовуватися не пізніше 14 години, закінчення занять - не пізніше 19 години. Починати заняття як у першу, так і в другу зміну слід в один і той самий час протягом навчального року.

Учні перших, других і випускних класів, а також класів компенсуючого навчання повинні навчатися лише у першу зміну. Учні 3-5 класів можуть навчатися у першу зміну або у підзміну з початком занять не пізніше 12 години. Навчання в інноваційних навчальних закладах організовується лише в одну (першу) зміну.

Наповнюваність класів не повинна перевищувати 30 учнів, з урахуванням того, що площа у класі, яка припадає на одного учня, має становити не менше 2,0 м2.

Основними елементами санітарно-гігієнічного нагляду за розкладом занять є визначення відповідності розподілу та чергування предметів впродовж навчального дня і навчального тижня стану здоров'я та морфофункціональним можливостям організму дітей і підлітків, урахування особливостей фізіологічної кривої працездатності учнів (рис. 1), а також вивчення ступеня складності предметів та характеру їх взаєморозташування (наявність спарених уроків, розміщення поспіль уроків з предметів, подібних за змістом або за видом діяльності, наприклад, рідна мова та іноземна мова, алгебра та геометрія тощо).

Для визначення ступеня складності уроків використовують методику групування предметів за ступенем важкості

(1 група: математика, іноземна мова; 2 група - хімія, фізика; 3 група - рідна мова, історія, географія; 4 група - природознавство, література; 5 група - фізична культура, музика, праця) або рангову шкалу складності шкільних предметів (математика - 11 балів; іноземна мова - 10; фізика, хімія - 9; історія - 8; рідна мова, література - 7; природознавство, географія - 6; фізична культура-5; праця-4; креслення-3; малювання-2; музика – 1) або методику визначення бального рівня складності окремих предметів (геометрія - 6 балів; алгебра-5,5 балів; іноземна мова-5,4 балів; хімія-5,3 балів; фізика-5,2 балів; біологія- 3,6 балів; рідна мова - 3,5 балів; література - 1,7 балів; історія - 1,7 балів).

Гігієнічна оцінка організації уроку передбачає дослідження умов його проведення, особливостей подання навчального матеріалу, методики та унаочнення викладання, ступеня розвитку втоми учнів у ході навчального процесу, проведення хронометражних спостережень за тривалістю основних структурних елементів уроку (організаційна частина, перевірка домашнього завдання, основна частина, закріплення нового матеріалу, заключна частина).

При проведенні оцінки режиму дня обов’язково враховувати фізіологічну криву працездатності та відповідність довжини основних режимних елементів фізіологічній потребі.

Рис. 1. Фізіологічна крива працездатності

(I – період утягнення в роботу; II – період високої стійкої працездатності, III – період зниження працездатності; а – зона неповної компенсації; б – зона кінцевого пориву; в – зона прогресивного падіння працездатності)

								Таблиця 2
			Сумарна кількість годин для різних видів діяльності та відпочинку школярів
	Вік у		Навчальні	Навчальні	Перебування на	Заняття в	Ранішня	Сон
		Клас	заняття в	заняття в		гуртках, по	гімнастика,
	роках				свіжому повітрі			(нічний)
			школі	дома		господарству	туалет
	7	I	3-4	1	3,5	2,5	2,5	11-10

37

8	II	4	1-1,5	3,5	2,5	2,5	11-10,5
9	III	4	1,5-2	3,5	2,5	2,5	11-10,5
10	V	4-5	1,5-2	3,5	2,5	2,5	10,5-10
11	VI	5-6	2	3	2,5	2,5	10-9
12	VII	5-6	2	3	2,5	2,5	10-9
13	VIII	5-6	2,5-3,5	2,5	2	2	9,5-9
14	IX	5-6	3-4	2,5	2	2	9,5-9
15	X	5-6	3-4	2,5	2	2	9-8.9
16	XI	5-6	3-4	2,5	2	2	8,5-8

2. Гігієнічна оцінка організації позашкільної діяльності та вільного часу учнів

До провідних типів позашкільних закладів відносять багатопрофільні (центри і палаци дітей та юнацтва, центри і палаци дитячої та юнацької творчості тощо), спеціалізовані (центри науково-технічної творчості, еколого-натуралістичні центри, центри туризму та краєзнавства та інші) та оздоровчі (профільні, міські і заміські табори праці та відпочинку тощо) позашкільні установи.

Головною метою діяльності цих закладів є забезпечення потреб особистості дітей та підлітків у творчій самореалізації, і, таким чином, здобуття додаткових знань, умінь та навичок за інтересом і вибором. Тому основною формою їх роботи є гурткова або секційна діяльність технічної, художньо–прикладної або спортивної спрямованості.

Серед головних принципів розташування мережі позашкільних закладів слід відзначити принцип ступінчастості, який передбачає забезпечення умов для організації позашкільних занять та дозвілля за рахунок гурткової діяльності у загальноосвітніх установах і дворових клубах (1 ступінь), у палацах і будинках дітей та юнацтва (2 ступінь), у спеціалізованих позанавчальних закладах, зокрема у дитячо–юнацьких спортивних, музичних і художніх школах та центрах науково–технічної творчості (3 ступінь).

Територія земельної ділянки типових позашкільних закладів повинна передбачати наявність таких зон: спортивної

(площа – 0,7–1,1 га), навчально–дослідної (0,15–0,4 га), господарської (0,05–0,1 га), зелених насаджень (не менш, ніж 50% від загальної території земельної ділянки) і відпочинку та атракціонів (0,15–0,5 га).

Провідним критерієм вибору будівлі позашкільного закладу є одноразова місткість із розрахунку числа дітей, які займаються у ньому протягом одного дня в одну зміну. Максимальна поверховість будівлі не повинна перевищувати трьох поверхів.

Серед основних груп приміщень позашкільних закладів слід відзначити гурткові приміщення, спортивний блок, приміщення для масово–методичної роботи, адміністративно-господарські приміщення та блок обслуговування. Головне правило розміщення гуртків: одна навчальна група – одне приміщення.

Оптимальною орієнтацією навчальних приміщень слід вважати південно–східну, південну, припустимою – східну або південно–західну. Освітленість робочих місць у кабінетах позашкільних закладів повинна бути у межах 300–350 лк, у спортивних залах – 200 лк, в ізостудіях, кабінетах крою і шиття – 400 лк. Оптимальна температура приміщень – 18–22°С,

відносна вологість повітря – 40–60%, швидкість руху повітря – 0,1–0,2 м/с.

Комплексний аналіз психофізіологічного стану та працездатності школярів дозволяє рекомендувати як найбільш доцільне світло–оранжеве пофарбування стін, що дозволяє здійснити зміну звичної для школярів обстановки на більш яскраву, колоритну та збуджуючу і, отже, сприяє підвищенню ефективності проведення позаурочних занять.

Режим роботи позашкільних закладів повинен ураховувати дані щодо розподілу бюджету часу сучасних учнів та особливості навчальної діяльності у школі. Соціологічні та гігієнічні дослідження вважають науково–обґрунтованою таку тривалість вільного часу: серед школярів 10–13 років – 3,5–4 години на день, серед школярів 14–16 років – 3–3,5 години, у вихідні дні та дні відпочинку – 8–9 годин. При роботі шкіл регіону, де розміщений позашкільний заклад, в одну зміну, учні відвідують позашкільні заклади у дві зміни з 1500 до 2000 годин. Якщо школи регіону працюють у дві зміни – позашкільні заняття проводяться у 4 зміни – з 900 до 2000 годин.

Оптимальними днями для гурткової роботи є понеділок, вівторок, середа та четвер. У суботу та неділю заняття у гуртках з повним навантаженням слід проводити лише впродовж 1–3 чвертей, а протягом 4 чверті знижувати як розумове, так і фізичне навантаження. Такий день тижня, як п’ятниця (внаслідок низької працездатності учнів та вираженої втоми їх організму) є неефективним для позаурочної роботи і може бути установлений як вихідний день у роботі закладу або використовуватися для проведення різноманітних екскурсійних та інших масових заходів.

Заняття у позашкільних закладах обов’язково повинні проводитися з організованими перервами тривалістю не менш ніж 10–12 хвилин після кожних 30–35 хвилин (для учнів молодшого шкільного віку) та 45 хвилин (для учнів середнього та старшого шкільного віку). Характер організації діяльності учнів під час перерв залежить від характеру діяльності в гуртку. Для гуртків з незначними (радіотехнічні, шахові, крою і шиття тощо) та середніми (авіамодельні, судномодельні та інші) м’язовими навантаженнями доцільним є активний відпочинок у вигляді рухливих ігор на свіжому повітрі, для гуртків з великими (хореографічні, бального танцю, баскетбольні секції та ін.) та значними (секції спортивної та художньої гімнастики, акробатики, легкої атлетики та ін.) м’язовими навантаженнями – відпочинок у стані спокою, сидячи.

Оптимальною місткістю гуртків позанавчальних закладів слід вважати групи, що налічують не більш, ніж 20

школярів. Обов’язковим елементом формування груп для занять у позашкільних закладах є соціометрична методика вивчення взаємовідносин учнів, під час проведення якої школярам пропонується вибрати відповідно у першу, другу та третю чергу осіб, котрих вони хотіли б мати своїми сусідами по робочому місцю, кімнатам або квартирам. Результати записуються у спеціальні картки і на їх основі складають соціограму групи, що являє собою схематичне зображення характеру взаємовідносин у колективі та дозволяє визначити учнів з найбільш добрими взаємостосунками або школярів з антипатією один до одного.

38

До найважливіших психофізіологічних соцiально–значущих характеристик організму дітей і підлітків, які визначають ступінь узгодження основних показників функціонального стану особистості та параметрів середовища у позашкільних закладах вiдносять показники стану здоров’я, індивiдуально–типологiчнi та біоритмологічні особливостi

учнів. Урахування кожної з них дозволяє пiдвищити ефективнiсть та якість позашкільної освіти та виховання, розробити науково–обґрунтованi підходи до вирішення проблеми раціональної органiзацiї позаурочної дiяльностi школярів.

До числа провідних гігієнічних принципів оптимізації вільного часу учнів слід віднести:

—урахування психофізіологічних особливостей організму, передусім процесів формування та розвитку психофізіологічних функцій у підлітковому віці;

—урахування стану здоров’я, особливостей особистості та хронобіологічних характеристик організму;

—підвищення рухової активності у вільний час до оптимальних гігієнічно обґрунтованих величин;

—наявність концептуальної моделі ефективного використання вільного часу (запровадження оптимального рухового режиму; використання традиційних та нетрадиційних форм фізичного виховання; застосування засобів психофізіологічного впливу на організм школярів; проведення самостійних тренувальних занять у вільний час) та

адекватних методів цілеспрямованого впливу на процеси розвитку особистості під час виконання позаурочної діяльності

(психофізичне тренування; психотехнічні ігри; елементи традиційних форм фізичного виховання та професійно–прикладної фізичної підготовки; вправи нетрадиційних форм фізичного виховання, зокрема вправи, що покращують мозковий кровообіг, зорова, ізометрична та несиметрична гімнастика).

3.Гігієнічна оцінка режиму дня

Зметою гігієнічної оцінки режиму дня дітей і підлітків використовують методи анкетування, інтерв’ювання та хронометражних спостережень.

Вході досліджень необхідно отримати інформацію про наявність та тривалість у режимі дня основних режимних елементів (сон, навчальна діяльність у школі, режим харчування, відпочинок з перебуванням на свіжому повітрі, підготовка домашніх завдань, виконання домашніх обов’язків, вільний час), правильність та доцільність їх взаєморозташування, відповідність стану здоров’я, віково-статевим, анатомо-фізіологічним і функціональним особливостям організму та індивідуальним схильностям дитини.

У ході складання режиму дня необхідно указати початок і кінець кожного елементу впродовж всієї доби від пробудження до сну.

Наприклад:

						Таблиця 3
	Приблизна схема режиму добової діяльності учнів різного віку
	(у разі початку занять о 830)
	Елементи режиму добової діяльності	6–8	9–10	11–12	13–14	15–16 років
		років	років	років	років
	Пробудження	700	700	700	700	700
	Ранкова гімнастика, ранковий туалет,
	процедури загартовування та	730–750	730–750	730–750	730–750	730–750
	прибирання постелі
	Сніданок	700–750	700–750	700–750	700–750	700–750
	Прогулянка перед школою та дорога у	750–820	750–820	750–820	750–820	750–820
	школу
	Навчальні заняття у школі (вступна
	гімнастика, уроки, сніданок на великій	820–1230	820–1330	820–1400	820–1400	820–1430
	перерві), позакласні заняття
	Дорога зі школи додому (прогулянка)	1230–1300	1330–1400	1400–1430	1400–1430	1430–1500
	Обід	1300–1330	1400–1430	1430–1500	1430–1500	1500–1530
	Відпочинок після обіду (сон для дітей 7	1330–1430	–	–	–	–
	років)
	Перебування на свіжому повітрі,	1430–1600 (1630)	1430–1700	1500–1700	1500–1700	1530–1700
	прогулянка, рухливі ігри та розваги
	Приготування домашнього завдання	1600–1700 (1730)	1700–1900	1700–1930	1700–2000	1700–2000
	Перебування на свіжому повітрі	1700(1730) –1900	–	–	–	–
	Вечеря та вільний час (творча діяльність,
	читання літератури, допомога сім’ї,	1900–2000	1900–2030	1930–2100	2000–2100	2000–2130
	музика, конструювання, ручна праця)
	Приготування до сну та	2000–2030	2030–2100	2100–2130	2100–2130	2130–2200
	вечірній туалет
	Сон	2030–700	2100–700	2130–700	2130–700	2200–700

4. Гігієнічна оцінка шкільних підручників

Гігієнічна оцінка шкільних підручників проводиться відповідно до "Санітарних правил оформлення шкільних підручників" № 1405-76 і Держстандарту 7.21-80 "Підручники та навчальні посібники для І-Х класів загальноосвітньої школи. Видавниче оформлення І поліграфічне виконання" і полягає у встановленні якості оформлення підручника, тобто відповідності основних елементів оформлення підручників гігієнічним вимогам, які у значній мірі зумовлені насамперед

39

віковими особливостями розвитку дітей. При цьому надзвичайно важливого значення надається якості підручників для дітей молодшого шкільного віку у зв'язку з віковими особливостями зорового аналізатора і недостатнім розвитком у них навичок читання.

Якість поліграфічних матеріалів і паперу визначає санітарний стан підручника (якість обкладинки, використання шорсткого, шпаруватого не проклеєного паперу, який легко вбирає вологу, що призводить до швидкого забруднення і псування підручника, заважає формуванню гігієнічних навичок у дітей і створює епідемічну небезпеку).

Обкладинка підручника повинна бути міцною, зробленою з матеріалу, який мінімально забруднюється. Для підручників використовують тверді обкладинки, вкриті паперовою, плівковою або суцільнотканинною обкладинкою з кантом, тканинною або паперовою спинкою, та м'які обкладинки на паперовій або нетканій основі. Підручники зшивають нитками, не допускається безниткове (клейове або дротяне) скріплення.

Максимальна маса шкільного підручника не повинна перевищувати 300 г. Загальна маса підручників з розрахунку на один навчальний день у комплекті з письмовим приладдям (без маси ранця або портфеля) не повинна перевищувати допустимих норм перенесення вантажів на віддаль до З км учнями І-Ш класів від 1,5 до 2 кг, IV-V - від 2 до

2,5 кг, УІ-УП - від 3 до 3,5 кг, УШ-Х(ХІ) - від 4 до 4,5 кг.
Ступінь зорового навантаження при читанні залежить від:
•	умов видимості тексту;
•	легкості	для	читання.

Видимість тексту визначається:

•якістю паперу (кольором, просвічуваністю, гладкістю). Папір має бути білого або ледь жовтуватого кольору з коефіцієнтом відбиття 0,7-0,8, гладеньким, не просвічуваним і не глянцевим. Просвічуваність паперу визначають за різницею коефіцієнтів відбиття до і після підкладання під сторінку чорної пластинки. Ці вимоги найбільше задовольняє папір друкарський № 1 і офсетний № 1 та № 2. Допускається застосовувати друкарський папір № 2, забороняється - друкарський папір № 3 і газетний.

•якістю друку (контрастністю літер і фону, насиченістю, кольором і міцністю фарби).

Легкість для читання визначається:

•характером шрифту (гарнітурою, кеглем);

•форматом смуги;

•довжиною рядків;

•інтерліньяжем;

•апрошем.

Гарнітура - це вигляд або малюнок шрифту. Він повинен мати прості обриси з прямим накресленням літер, бути чітким, виразним, що досягається за певних співвідношень ширини літер до їх висоти, а також товщини основних (вертикальних) і з'єднувальних (горизонтальних і нахилених) штрихів.

Кегль - це розміри шрифту і набору, що включає висоту літери та вільних просторів над і під літерою й вимірюється у друкарських пунктах (пункт дорівнює 0,376 мм).

Він повинен відповідати віковим особливостям зорового сприйняття та ступеню розвитку навичок читання. Зокрема, підручники для 1 класу (в т.ч. букварі та ін.) повинні набиратися гарнітурами великих кеглів з обрисами, що наближаються до квадрата, і невеликою різницею у товщині основних і з’єднувальних штрихів, без зарубок на кінцях літер, що значно полегшує читання і найбільше відповідає особливостям зорового сприйняття дітей, які вчаться читати. У букварі весь текст набирається однією гарнітурою. Заміна малюнка шрифту в букварі недопустима. Нові літери у букварях виконуються не намальованими, а друкованими.

У II класі діти переходять від впізнавання окремих літер до вільного читання. Тоді найлегше сприймається шрифт із зарубками на кінцях, які ведуть погляд дитини від літери до літери. У підручниках для середнього і старшого шкільного віку поступово переходять від великих кеглів до менших зі співвідношенням ширини літер і їх висоти 1 : 1,5-1 : 1,75 і співвідношенням товщини основних і з'єднувальних штрихів 2:1-3:1.

У ІІІ-Х(ХІ) класах додаткові тексти (примітки, пояснення, покажчики, словники тощо) допускається друкувати шрифтом прямого або курсивного, нормального чи напівжирного накреслення, а також курсивом із кеглем не нижче 8. Слова і фрази в тексті рекомендується виділяти прямим напівжирним або жирним шрифтом, розбивка допускається лише для окремих слів.

Правильне поєднання вимог до друку і набору вказане у таблиці „Вимоги до шкільних підручників

Таблиця 5

Вимоги до шкільних підручників

Висо

Товщи

Товщина

Форм

та

на

Довжи

Форма

Апрош

Апрош

з’єднуваль

ат

Підручни

Гарнітура

Кегль

малої

основн

на

т

Інтерлінь

між

між

них

смуги

ки

шрифту

шрифту

літер

их

рядка,

виданн

яж

словам

буквам

штрихів,

набор

и „н”,

штрихі

мм

я, мм

и, мм

и, мм

мм

у, мм

мм

в, мм

Нові

Букварна

літери

8,0-

абетка

48, 36

6,0

1,5

1,2

Букварі

Журналь

Основн

130

130х1

Не

4-11

0,5

на

ий

4,5-

0,5

0,5

72

168х21

менше

рублена

текст

3,5

5

2,8

28-20

40

	Букварна
	абетка	16
I клас	Журналь		2,8	0,5	0,45
	на	18
						126
	рублена
								126х1
	Шкільна		2,5-
		14						76
ІІ клас	Літератур		2,3	0,3	0,15
		16
	на
	Шкільна							126х1
			2,3-				168х21	72
ІІІ-ІУ	Літератур	14,12		0,3	0,15	126				3
			2,0				5	126х1
	на
								76
							143х21	113х1
	Шкільна					113	5	80
							143х20	113-
V- VІІ	Літератур	10	1,75	0,25	0,15
							0	167
	на								Не
						108	143х20	108-
									менше	2
							0	162
									2,7
	Шкільна					98	128х20	98-162
VІІІ-Х			1,75-				0
	Літератур	10		0,25	0,15
(ХІ)			1,7				128х20
	на					95		95-162
							0

Легкість читання тексту визначається також чіткістю обмеження смуги набору оточуючими полями, які повинні контрастувати з пропусками набору, бути білими, мати достатні розміри, щоб при русі очей вздовж рядка і при переході від рядка до рядка бічним зором чітко сприймалися кінець і початок рядка. Оптимальні розміри полів визначаються за різницею рекомендованих форматів видання і смуги набору. Для забезпечення чіткого сприйняття тексту між ним і малюнками створюються пробіли не менше 12 пунктів для чорно-білих і 18 пунктів для кольорових малюнків.

Щільність набору, тобто кількість знаків на площі 1 см2, повинна становити не більше 10 знаків при розмірах кегля 14 і вище та не більше 15 знаків при розмірах кегля 9-12. Щільність набору вважається задовільною, якщо на 1 см2 припадає не більше двох рядків. Усі рядки за винятком заголовків і абзаців повинні починатися з одного вертикального рівня, що продиктовано правильним ритмом руху очей вздовж рядка.

Додатковий текст подається з невеликим відступом від вертикалі, що дає змогу швидко знаходити його у підручнику.

Щільність набору досліджують шляхом накладання на сторінку спеціальної металевої пластинки з п'ятьма отворами площею 1 см2 кожний, коефіцієнт відбиття паперу - фотометром.

Кількість переносів на сторінку обмежується, зокрема у підручниках для молодших класів - трьома-чотирма.

У підручниках, особливо для дітей молодшого шкільного віку, рекомендуються кольорові ілюстрації, виконані світлими, малонасиченими фарбами з чітко проробленими деталями.

Інтерліньяж - віддаль між рядками, розмірами полів. Апрош - віддаль між літерами і словами у рядку.

Розміри шрифтів, інтерліньяж, апрош вимірюють за допомогою мікроскопа з мікрометричним окуляром або мікрометричної лупи (ціна поділки 0,1 мм), довжину рядків - металевою лінійкою з міліметровими поділками. Чіткість друку визначають із застосуванням лупи з 2-5-разовим збільшенням. Фактичні розміри шрифтів визначають шляхом вимірювання малої літери "н".

Усі вимірювання роблять у трьох місцях підручника (на початку, в середині та в кінці). Дані отримані при проведенні санітарного дослідження у вигляді протоколу по слідкуючій схемі:

1. Санітарно-гігієнічна характеристика:

1.1. Назва підручника та його короткий опис (автор, назва, видавництво, місце і рік видання, тираж, для якого класу (віку) призначений).

1.2. Якість обкладинки (матеріал, тверда, м'яка, на тканинній основі) 1.3. Скріплення (клейове, дротяне, ниткове)

1.4. Розміри.

1.5. Маса.

2. Видимість тексту:

2. 1. Якість паперу (колір, просвічуваність, гладкість).

2.2. Якість друку (контрастність літер і фону, насиченість, колір, міцність фарби).

3. Легкість для читання

3.1.Гарнітура шрифту.

3.2.Кегль шрифту.

3.3.Висота малої літери "н", мм.

3.4.Товщина основних штрихів, мм.

3.5.Товщина з'єднувальних штрихів, мм.

3.6.Довжина рядка, мм.

3.7.Формат видання, мм.

41

3.8.Щільність набору

3.9.Кількість переносів.

3.10.Інтерліньяж, мм.

3.11.Апрош між словами, мм.

4. Загальна санітарно-гігієнічна оцінка і рекомендації.

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

Задача 1

Учениця 6 класу відвідує школу в першу зміну, побутові умови задовільні, здорова, бере участь у роботі гуртка по вивченню англійської мови. В ході дослідження режиму дня школярки лікар установив, що учениця перебуває в школі – 7 годин, допомагає батькам вдома – 1 годину, займається у гуртку (у п’ятницю та суботу) по 5 годин, виконує домашні завдання – 5 годин, дивиться телевізор – 2 години, перебуває на свіжому повітрі – 1 годину, читає художню літературу – 2 години, приймає їжу – 3 рази на день, спить – не більше 6 годин.

Дайте оцінку режиму дня школярки та при необхідності внесіть відповідні зміни.

Задача 2

До медичного пункту школи звернувся учень 7 класу загальноосвітньої школи зі скаргами на поганий сон, втому і головний біль. В ході обстеження підлітка шкільний лікар патології не виявив. Під час опитування установлено, що школяр навчається в першу зміну, відвідує в школі фізичний гурток. Свій час розподіляє таким чином: прокидається о 7.00, ранковий туалет 7–7.30, сніданок 7.30–7.50, підготовка домашнього завдання – 7.50–8.50, перебування у школі – 9.00–14.00, обід – 14.10–14.30, відпочинок, допомога батькам – 14.30–16.00, підготовка домашнього завдання – 16.00–20.00, вечеря – 20.00–20.20, перегляд телепередач – 20.20–23.45, лягає спати о 24.00.

Дайте оцінку режиму дня школяра та, у випадку необхідності, запропонуйте рекомендації щодо його оптимізації.

Задача 3

Учениця 11 класу відвідує фізико-математичну гімназію у першу зміну, побутові умови задовільні, здорова, приймає участь у роботі гуртка інформатики та у школі ансамблю бального танцю у будинку дітей та підлітків.

Під час вивчення режиму дня установлено, що учениця перебуває в школі – 8 годин, допомагає батькам вдома – 1 годину, у гуртку інформатики займається у вівторок і п’ятницю по 1,2 години, у танцювальному гуртку – в понеділок, середу та суботу впродовж 2,5 годин. Домашні завдання, як правило, виконує за 3–4 години, дивиться телевізор – 2,5 години на тиждень, читає художню літературу – 1 годину, приймає їжу 3 рази, спить – 6 годин.

Дайте оцінку режиму дня школярки та, у випадку необхідності, внесіть відповідні зміни.

Задача 4

В ході оцінки розкладу занять учнів загальноосвітньої школи установлено, що кількість уроків протягом тижня в молодших класах становить 28, в середніх – 36, в старших – 40, тривалість уроків в усіх класах однакова і становить 45 хвилин. У понеділок в середніх класах і в суботу в старших на перших уроках проводяться заняття з математики.

Дайте гігієнічну оцінку розкладу уроків.

Задача 5

В ході вивчення розкладу занять учнів 8–го класу загальноосвітньої школи установлено: кількість уроків протягом тижня – 42, в понеділок і п'ятницю уроки були розподілені в такій послідовності: математика, хімія, фізкультура, біологія, історія, література, фізика. По два уроки математики підряд проводяться у вівторок, по два уроки хімії – в середу.

Дайте гігієнічну оцінку розкладу уроків.

Задача 6

Дайте гігієнічну оцінку шкільному розкладу уроків для учнів 6 класу:

	Понеділок		Вівторок		Середа
1.	Укр. мова	1.	Історія		1. Біологія
2.	Укр. літ.	2.	Укр. мова	2.	Математика
3.	Фізика	3.	Праця	3.	Укр. мова
4.	Математика	4.	Праця	4.	Фізкультура
5.	Географія	5.	Фізкультура	5.	Біологія
6.	Малювання	6.	Англ. мова
	Четвер		П’ятниця		Субота

1.	Математика	1.
2.	Англ. мова	2.
3.	Географія	3.
4.	Фізика	4.
5.	Співи	5.

Математика	1.	Математика
Математика	2.	Фізкультура
Укр. мова	3.	Англ. мова
Укр. літ.	4.	Праця
Історія	5.	Біологія