Gigiena-3med-lik.sprava-metod-u (3)

38

3. Наявність засобів протирадіаційного захисту: захисні екрани, бокси, дистанційний інструмент.

4.Наявність індивідуальних засобів протирадіаційного захисту персоналу: спецкостюми, халати, фартухи, нарукавники, респіратори та інші.

5.Санітарно-побутові приміщення для персоналу.

6.Результати вимірювання та оцінка рівнів радіоактивного забруднення виробничих та інших приміщень.

V. Знайомство з документацією радіологічного відділення, її види. Аналіз та оцінка матеріалів радіаційного і медичного контролю за попередній та поточний рік.

VI. Висновки.

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

Задача 1

Під час обстеження рентгенологічного відділення виявлено, що воно знаходиться у приміщенні поліклініки з торця будинку і складається з наступних приміщень: процедурна для рентгенографії (30 м2), кімната управління (10 м2), фотолабораторія (10 м2), процедурна для рентгеноскопії (45 м2), кімната лікаря (12 м2), туалет (2 м2). При обстеженні процедурної кімнати отримані наступні дані: середня температура повітря +20°С, вологість 40%, працює припливно-витяжна вентиляція (кратність обміну повітря ― 2), світловий коефіцієнт ―1:8, штучне освітлення 200 лк (здійснюється лампами розжарювання), стіни пофарбовані масляною фарбою, двері покриті листком свинцю. Рівень опромінення персоналу, що перебуває за радіаційним захистом 2,4 мР/год.

Дайте гігієнічну оцінку рентгенологічному відділенню та умовам праці медичного персоналу.

Задача 2

В ході обстеження рентгенологічного відділення виявлено, що воно знаходиться у приміщенні дитячої лікарні у пристосованому приміщенні і складається з наступних приміщень: процедурна для рентгенографії (40 м2), кімната управління (10 м2), фотолабораторія (10 м2), кімната лікаря (12 м2), туалет (2 м2). При обстеженні процедурної кімнати отримані наступні дані: середня температура повітря +18°С, вологість 60%, працює припливно-витяжна вентиляція (кратність обміну повітря ― 4), світловий коефіцієнт ― 1:7, штучне освітлення 150 лк (здійснюється люмінесцентними лампами), стіни оздоблені кахельною плиткою, двері покриті листком свинцю. Рівень опромінення персоналу, що перебуває за радіаційним захистом 3,5 мР/год.

Дайте гігієнічну оцінку рентгенологічному відділенню та умовам праці медичного персоналу.

Задача 3

Під час обстеження рентгенологічного відділення виявлено, що воно знаходиться у приміщенні поліклініки у пристосованому приміщенні і складається з наступних приміщень: процедурна для рентгенографії (40 м2), процедурна для рентгеноскопії (40 м2), кімната управління (10 м2), фотолабораторія (12 м2), кімната лікаря (10 м2), туалет (2 м2). При обстеженні процедурної кімнати отримані наступні дані: середня температура повітря +20°С, вологість 50%, працює припливно-витяжна вентиляція (кратність обміну повітря ― 4), світловий коефіцієнт ― 1: 7, штучне освітлення 300 лк (здійснюється люмінесцентними лампами), стіни покриті баритобетоном, двері покриті викованим листком свинцю і на 10 см перекривають отвір дверей. Рівень опромінення персоналу, що перебуває за радіаційним захистом 1,5 мР/год.

Дайте гігієнічну оцінку рентгенологічному відділенню та умовам праці медичного персоналу.

Задача 4

Державною санітарно-гігієнічною службою було обстежено радіологічне відділення, яке складається з відділення радіонуклідної діагностики та відділення променевої терапії. Радіологічне відділення знаходиться в окремому, спеціально збудованому приміщенні і складається з наступних приміщень: процедурна для внутрішньовенного введення РФП (радіофармпрепарати) (15 м2), процедурна для перорального ведення РФП (15 м2), фасувальна РФП (20 м2), мийна (12 м2), радіометрична (18 м2), кімната для лікарів (20 м2), кімната для середнього медичного персоналу (10 м2), кімната інженернотехнічного персоналу (24 м2). Рівень опромінення персоналу, що перебуває за радіаційним захистом 2 мР/год.

Дайте гігієнічну оцінку радіологічному відділенню та умовам праці медичного персоналу.

Задача 5

Державною санітарно-гігієнічною службою було обстежено радіологічне відділення, яке складалось з відділення радіонуклідної діагностики та відділення променевої терапії. Радіологічне відділення знаходилось в окремому, спеціально збудованій будівлі і складається з наступних приміщень: процедурна для внутрішньовенного введення РФП (18 м2), процедурна для перорального ведення РФП (15 м2), фасувальна РФП (18 м2), мийна (12 м2), радіометрична (20 м2), приміщення для приймання РФП (10 м2), сховище РФП (10 м2), сховище радіологічних відходів (10 м2), кімната для лікарів (20 м2), кімната для середнього медичного персоналу (12 м2), кімната інженерно-технічного персоналу (24 м2). Рівень опромінення персоналу, що перебуває за радіаційним захистом 2 мР/год.

Дайте гігієнічну оцінку радіологічному відділенню та умовам праці медичного персоналу.

Задача 6

На робочому місці лікаря-рентгенолога поглинута доза складає 21 мРад/год.

Визначте еквівалентну дозу за тиждень (у Зівертах).

Задача 7

39

Дайте оцінку умовам праці у фасовочній відділення для лікування відкритими джерелами, в якій виявлено забруднення робочих поверхонь –випромінюючими радіонуклідами в межах 200–300 част/см2*хв. (таблиця 2).

Задача 8

Під час контролю радіаційної обстановки у відділенні лікування відкритими джерелами іонізуючих випромінювань, працівниками служби радіаційної безпеки було встановлено, що рівень радіоактивного забруднення β-активними нуклідами робочих поверхонь знаходиться на рівні 900 част/см2*хв, спецодягу ― 420 част/см2*хв. Зробіть висновок про можливість роботи персоналу в даних умовах (таблиця 2).

ТЕМА №45. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ САНІТАРНОГО НАГЛЯДУ ЗА ВОДОПОСТАЧАННЯМ ОСОБОВОГО СКЛАДУ ФОРМУВАНЬ НА ПЕРІОД НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ І КАТАСТРОФ ТА У ВОЄННИЙ ЧАС.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ РОЗВІДКИ ВОДОДЖЕРЕЛ ПРИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ ТА ПІД ЧАС ВІЙНИ. ОЦІНКА ЯКОСТІ ВОДИ ПОЛЬОВИМИ МЕТОДАМИ.

МЕТА ЗАНЯТТЯ: Оволодіти методиками проведення санітарної розвідки та санітарного обстеження вододжерела, визначення якості питної води у польових умовах, складання донесення за результатами санітарної розвідки та оцінки якості води.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1.Особливості водопостачання на період надзвичайних ситуацій (катастроф) та у воєнний час.

2.Перелічіть служби військових та цивільних формувань, які приймають участь в забезпеченні водою військових та цивільних формувань.

3.Задачі медичної служби щодо проведення контролю за водопостачанням у воєнно-польових умовах при надзвичайних ситуаціях.

4.Норми водопостачання в польових умовах у залежності від особливостей клімато-географічних умов та бойової

обстановки.

5.Санітарно-епідеміологічна розвідка вододжерел у польових умовах. Мета та основні етапи розвідки. Склад розвідгрупи та її матеріальне забезпечення.

6.Методика санітарного обстеження вододжерел у польових умовах.

7.Зміст та порядок складання донесення про результати санітарної розвідки та оцінки якості води.

ЗАВДАННЯ:

1.Провести санітарно-епідеміологічну розвідку вододжерела по даним ситуаційної задачі.

2.Скласти донесення про результати розвідки та план заходів щодо розгортання пункту водопостачання.

3.Розв’язати ситуаційні задачі за темою практичного заняття.

ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

1.Військова гігієна з гігієною при надзвичайних ситуаціях. Підручник / За ред. Пашка К.О. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. – С. 109-152.

2.Беляков В.Д., Жук Е.Г. Учебное пособие по военной гигиене и эпидемиологии.– М.: Медицина, 1988. – С. 47-50,

61-78.

3.Гігієна та екологія / За ред. В.Г. Бардова. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С. 627-632.

4.Навчальний посібник для практичних занять з пропедевтики гігієни, військової та радіайійної гігієни // Під ред.

В.Д.Бардова. – К., 1999. – С. 86-91.

5.Даценко І.І., Габович Р.Д. Основи загальної і тропічної гігієни. – К.: Здоров’я, 1995. – С. 159-220.

6.Минх А.А. Методы гигиенических исследований. – М., Медицина, 1971. С. 207-214.

7.Сергета І.В. Практичні навички з загальної гігієни. – Вінниця, 1997. – 86 с.

8.Методичні матеріали самостійної роботи студентів з курсу військової гігієни. – Вінниця., 1994. – С. 28-35.

9.Матеріали лекції до теми.

Додаткова:

1.Дубицкий А.Е. и др. Медицина катастроф. – К.: Здоров'я. – 1993. С.16-20, 25-78.

2.Дії населення в надзвичайних ситуаціях мирного часу. – Київ., 1992. – С. 26-34.

3.Концепция экстренной медицинской помощи населению в чрезвычайных ситуациях. – М., 1991.

4.Нечаев Э.А. Проблемы медицинского обеспечения в экстремальных ситуаціях // Военно-медицинский журнал. –

1990. – №3. – С. 10-15.

5.Організація медичного забезпечення військ: Підручник для студ. вищ. мед. закл. освіти України ІІІ-ІV рівнів акредитації / За ред. проф. Паська В.В. – К.: “МП Леся”, 2005. – С. 154-155, 175-181.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

40

Заняття проводиться в навчальній лабораторії. В ході практичного заняття студенти вирішують ситуаційну задачу бойової обстановки, і, таким чином, оволодівають методиками проведення санітарної розвідки та санітарного обстеження вододжерела, визначення якості питної води у воєнно-польових та екстремальних умовах, складання донесення за результатами санітарної розвідки. Дані щодо принципів організації та основних етапів розвідки вододжерела в воєннопольових та екстремальних умовах представлені в таблиці 1.

СИТУАЦІЙНА ЗАДАЧА БОЙОВОЇ ОБСТАНОВКИ

Мотострілкова частина чисельністю 1200 чоловік рухається з населеного пункту Сабліно до населеного пункту Докучаєвськ для будівництва оборонного рубіжу. Командир частини дав завдання: здійснити санітарно-епідеміологічну розвідку водожерел у районі населеного пункту Докучаєвськ (див. топографічну карту) і скласти донесення за результатами розвідки.

Робота оформляється у вигляді протоколу, що передбачає послідовне виконання згідно з даними ситуаційної задачі головних етапів проведення санітарно-епідеміологічної розвідки, санітарного обстеження вододжерел та лабораторного аналізу води, а також складання донесення щодо результатів санітарно-епідеміологічної розвідки вододжерела за наступною схемою:

Схема

Попереднє вивчення маршруту та району розвідки

1.Розробити маршрут розвідки за топографічною картою

2.Вивчити місцевість у районі розвідки і дати її санітарно-топографічну характеристику.

Результати санітарного обстеження вододжерел

1.Дані санітарно-гігієнічного обстеження населеного пункту у районі розвідки вододжерела (див. відправні дані у додатку 1):

а) захворювання на гострі кишкові інфекції серед населення; б) наявність епізоотій серед свійських тварин та гризунів; в) характер водопостачання; г) відстань від вододжерела до забруднюючих об’єктів;

д) особливості грунту та метеорних вод у районі розвідки; е) інші відомості.

2.Схема розміщення вододжерела (схему студент повинен накреслити, використовуючи карту та результати санітарно-топографічного обстеження вододжерела).

3.Дані обстеження санітарно-технічного стану вододжерела (див. відправні дані у додатку 1):

а) обладнення вододжерела, його наповненість та санітарний стан; б) розміри (габарити) вододжерела, кількість води; в) дебіт вододжерела; г) наявність та стан під’їздних доріг до вододжерел;

д) оцінка з урахуванням норм польового водопостачання, потреби у воді для контингенту військ, який передбачається розташувати у районі розвідки.

(Якщо кількість води у джерелі виявиться недостатньою, слід розрахувати кількість дрібнотрубчастих криниць «Голка», які слід розмістити у районі розвідки, враховуючи, що фактична продуктивність такої криниці складає до 50 л/год,

арозрахунковий час їх використання за добу – 16 год).

4.Дані лабораторного аналізу води:

а) дані щодо зараження води радіоактивними речовинами: вода, взята з джерел №№ 1, 2, 3 (криниць та з річки), рівень радіоактивного забруднення визначають з використанням польового рентгенометра – радіометра ДП-5А, (інструкція до приладу наведена у додатку 2);

б) забруднення води бойовими отруйними речовинами: дані слід отримати у викладача); в) дані санітарно-хімічного аналізу води: необхідно самостійно визначити органолептичні показники води та вміст у

ній амонійного азоту та азоту нітратів (додаток 3).

5. Гігієнічні висновки щодо результатів санітарної розвідки і санітарного обстеження вододжерела та план заходів щодо ремонту, дообладнання, санації, вододжерела та ремонту під’їздних доріг (цю частину завдання кожний студент виконує самостійно на підставі аналізу даних санітарного обстеження вододжерел и даних радіометричного, токсикохімічного і органолептичного обстеження води з вододжерела).

ДОНЕСЕННЯ

про результати санітарно-епідеміологічної розвідки в районі населеного пункту Докучаєвськ Розвідка виконана за завданням Начальник розвідки Представник хімічної служби Представник медичної служби

Додаток 1

ВІДПРАВНІ ДАНІ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОЇ РОЗВІДКИ ВОДОДЖЕРЕЛА

(варіанти)

41

1.Одержано завдання обстежити вододжерела для організації водопостачання військової частини, яка буде перебувати у населеному пункті Докучаєвськ (див.топографічну карту).

2.Санітарно-епідеміологічні дані:

а) згідно з доступними відомостями, гострих кишкових інфекцій серед населення та епізоотій за останній час не зареєстровано;

б) дані щодо санітарного стану населеного пункту: водопостачання – криничне; туалети – дворові, з водопроникливими вигрібами; для збирання помиїв та сміття використовуються гнойові компости, які присипаються землею не шарами, а лише з боків, матеріал компосту кожної весни використовується як добриво для городів.

3. Санітарно-топографічні дані:

У населенному пункті Докучаєвськ 20 садиб та 3 криниці. Всі криниці розташовані на городах у долині річки Істра та умовно пронумеровані: №№1, 2, 3 – за течією річки. Відстань від річки до криниць становить 80-85 м. Під час паводку криниці не заливаються, але, за даними опитування населення, рівень води в них піднімається на 0,2-0,5 м. Вище за рельєфом розташовані господарські подвір’я садиб, хліви, компости та туалети. Відстань від криниць №2 та №3 до ближніх туалетів та компостів складае 46-50 м, від криниці №1 – 26м.

4. Санітарно-технічні дані:

Всі три криниці побудовані однотипно. Зруб – виготовлений із дерева (вільха), знаходиться в задовільному стані. Висота зрубу над поверхнею землі становить 0,7 м. Глиняний замок має ширину 0,5 м, глибина – невідома. Покрівля, навіс та огородження відсутні. Вода піднімається на поверхню журавлем. Криниці № 2 та № 3 мають громадські відра, криниця №1 не має.

Розміри криниць № 1, 2 та 3: глибина шару води у кожному колодязі – 2,0; 3,0 та 2,5; діаметри, відповідно – 1 ,5; 1,2

та 1,0 м.

Відстань від поверхні землі до дзеркала води – від 3,5 до 4,0 м. Дебіт при існуючому способі підняття води необмежений. Під’їздні дороги відсутні. Грунт – підзолисто-супіщаний.

Додаток 2

ІНСТРУКЦІЯ щодо вимірювання радіоактивності води (прилади ДП-5А )

Спочатку проводять пiдготовку приладу до роботи. Для цього перемикач дiапазонiв переводять з положення “Викл” у положення “Реж”, ручкою “Режим” встановлюють стрiлку гальванометра на чорний трикутник і прогрiвають прилад протягом 2-3 хвилин. Під час використання приладу ДП-5Б стрiлка повинна самостiйно установитися у межах чорного сектора.

Для визначення природного фону приладу зонд з датчиком встановлюють у положення -випромінювання, а перемикач дiапазонiв переводять у положення “0,1”, або iнше, якщо стрiлка вiдхиляється до кiнця шкали. Через 1-2 хвилини реєструють показники шкали, помножуючи їх величини на значення конкретного дiапазону.

Для вимірювання рівня забруднення води радіоактивними речовинами датчик розташовують на вiдстанi 1 см вiд поверхні води в солдатському казанку.

Перемiщуючи його уздовж поверхнi, знаходять найбiльше забруднення. Через 1-2 хвилини реєструють результати вимірювання, помноживши їх величину на значення дiапазону і вiднявши природний фон приладу. Пiсля дослiдження прилад переводять у вихiдне положення.

З метою здійснення адекватної оцінки результатів слід виходити з того, що зараження води, яке становить 14 мР/год, понад 30 діб після вибуху вважається загрозливим і, отже, потребує проведення дезактивації.

Додаток 3

ІНСТРУКЦІЯ до визначення якості води при виборі джерел водопостачання у польових умовах

1.Визначення наявності у воді радіоактивних речовин (РР) виконують згідно методики, вказаної в Додатку 2, а наявність ОР – за вказівкою викладача у воді всіх джерел відсутнє.

2.Органолептичні та фізико-хімічні показники якості води визначають за допомогою гідрохімічного набору з комплектів гігієнічних лабораторій ЛГ-1, ЛГ-2.

Проби води для аналізу відбирають за допомогою батометра, пляшки з тягарем, солдатського казанка, відра. Температуру води вимірюють хімічним термометром безпосередньо біля водоймища, колодязя. Резервуар

термометра обгортають у кілька шарів бинтом. Підвищення температури води підземних джерел свідчить про проникнення

до водоносного шару поверхневих, більш забруднених вод. Звичайно температура підземних вод коливається в межах 7- 140С, поверхневих – у залежності від пори року.

Прозорість води визначають у циліндрі з плоским дном над шрифтом Снеллена №1 (яким частіше усього друкують книги) в сантиметрах, або виражають словами: прозора, опалесцююча, каламутна, з осадом.

Запах визначають, сколихнувши пробу води у склянці, накритій склом, при температурі 15-25°С і після підігрівання води до 60°С. Виражають якісно: болотний, землистий тощо і кількісно в балах за 5-бальною шкалою. Запах у 3 і більше балів свідчить про значне забруднення води.

Смак води визначають, лише пересвідчившись, що вона не заражена ОР, РР, БЗ і виражають словами: освіжаючий, кислий, солодкий, солоний, гіркий. Визначають також присмаки: в’яжучий, металевий, терпкий та інші. Кількісно смак і присмаки визначають також за 5-бальною шкалою.

Колірність (забарвлення) води визначають за допомогою польового колориметра ПК-56 М, що має дискові еталони з забарвленими скельцями, або компаратора з еталоном у вигляді планшеток. Для цього в компаратор вставляють дві пробірки висотою 15 см з досліджуваною і дистильованою водою, під пробірку з дистильованою водою підставляють планшетку з кольоровими скельцями, знаходять еталон, який співпадає з інтенсивністю забарвлення води, виражений у градусах. Колірність води не повинна перевищувати 36 градусів.

42

Реакцію (рН) води визначають за допомогою індикаторного папірця, обробленого універсальним індикатором, який змочують у досліджуваній воді та порівнюють зі стандартною шкалою. рН природних вод коливається в межах 7,0-9,5.

Азот амонійний можна визначити за спрощеною методикою (див. нижче) або за допомогою колориметра (компаратора) з еталонами на аміак. Для цього до 5 мл води у пробірці додають 5 крапель 50% розчину сегнетової солі та 5 крапель реактиву Несслера і колориметрирують. В чистій воді аміаку не більше 0,1 мг/л. (ГДК=2 мг/л).

Азот нітритів також можна визначити за спрощеною методикою, яка приводиться нижче, або ж за допомогою колориметра чи компаратора з еталонами на нітрити. Для цього до 5 мл води у пробірці додають 5 крапель розчину або кілька кристалів сухого реактиву Грісса, нагрівають на спиртівці. Колориметрирують з еталоном нітритів. В чистій воді нітритів – 0,005 мг/л (ГДК=3,3 мг/л).

Утворюване забарвлення наведено в табл. 2, 3.

ТАБЛИЧНЕ КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ АЗОТУ АМОНІЙНОГО

УПИТНІЙ ВОДІ (Держстандарт 1030-41)

Упробірку наливають 10 мл досліджуваної води, додають 7 крапель (0,3мл) 50% розчину сегнетової солі та 7 крапель (0,3мл) реактиву Неслера. Вміст пробірки перемішують і через 10 хвилин визначають кількість азоту амонійного за відтінком забарвлення, що одержане, з використанням даних таблиці:

		Таблиця 2
Забарвлення при розгляді збоку (на білому	Забарвлення при розгляді зверху (на білому	Вміст азоту амонійного
фоні)	фоні)	(мг/л)
відсутнє	відсутнє	менше 0,04
відсутнє	надзвичайно слабкожовте	0,008
надзвичайно слабкожовте	дуже слабкожовте	0,02
дуже слабкожовте	жовтувате	0,04
слабкожовтувате	світложовтувате	0,8
світложовтувате	жовтувате	2.0
жовте	інтенсивно жовте	4,0
дещо каламутне, різко жовте	буре, розчин каламутний	8,0
інтенсивно буре	буре, розчин каламутний	10,0

ТАБЛИЧНЕ КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ АЗОТУ НІТРИТІВ

УПИТНІЙ ВОДІ (Держстандарт 1030-41)

Впробірку наливають 10 мл досліджуваної води, додають 10 крапель (0,5мл) реактиву Гріса, нагрівають на полум’ї

спиртівки протягом 5 хв. Вміст нітритів досліджують з використанням таблиці:

		Таблиця 3
Забарвлення при розгляді збоку (на білому	Забарвлення при розгляді зверху (на білому	Вміст азоту нітритного
фоні)	фоні)	(мг/л)
відсутнє	відсутнє	Менше 0,001
ледь помітно рожеве	надзвичайно слабкорожеве	0,002
дуже слабкорожеве	слабкорожеве	0,01
слабкорожеве	світлорожеве	0,02
світлорожеве	рожеве	0,04
рожеве	сильно рожеве	0,07
сильно рожеве	червоне	0,2
червоне	яскраво червоне	0,4

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

Задача 1

Окрема радіотехнічна рота використовує воду з шахтної криниці, що має глибину 15 м з дебітом 15 м3 за добу. Органолептичні показники води посередні, лабораторні обстеження не проводилися. Стіни криниці викладені цементними кільцями, зруб (оголовок) піднімається над рівнем землі на 10 см, глиняного замка та замощення навколо криниці немає, для підйому води використовують громадське відро; на відстані 50 м від криниці розташовагні убиральня та помийна яма, грунт піщаний, місцевість рівна. У липні серед особового складу роти зареєстровані групові захворювання на дизентерію.

Дайте гігієнічну оцінку санітарному стану криниці та визначте, чи існує зв’язок між захворюваннями на дизентерію та станом водопостачання.

Задача 2

На території військового містечка закладена глибока (163 м) свердловина із значним дебітом води. Дані лабораторного аналізу води: азот амонійний та нітратів відсутній, вміст хлоридів – 150 мг/л, заліза – 3,2 мг/л, нітритів – 10 мг/л, фтора – 0,7 мг/л, колі-індекс – 3. Після нетривалого відстоювання вода набуває жовтуватого забарвлення.

Дайте гігієнічну оцінку якості питної води та обгрунтуйте рекомендації щодо її покращання.

Задача 3

43

Підрозділ, який обслуговує пункт зв’язку, що розміщений на острові у гирлі річки, для забезпечення питних потреб використовує воду з артезіанського колодязя, віддаленого від ближнього берега на 120 м. Стіни колодязя зроблені з цементних кілець. Оголовок його піднімається над рівнем землі на 45 см, глиняного замка, замощення навколо криниці та навісу немає. У періоди паводку та зливових дощів колодязь заливає тала та дощова вода. Грунт острова піщаний. Знезараженню вода не підлягає.

Дайте гігієнічну оцінку стану водопостачання та обгрунтуйте пропозиції щодо його покращання.

Задача 4

Мотострілкова частина (2500 чоловік) для забезпечення питних потреб використовує воду з артезіанської cвердловини глибиною 90 м. Дебіт свердловини – 15 м3/год, потужність насоса першого підйому – 10 м3/год. При подачі води у водопроводну мережу бувають перерви. За даними лабораторних досліджень вода за фізичними та хімічними показниками повністю відповідає вимогам Державного стандарту, проте її колі-тітр періодично знижується до 25-50.

Дайте гігієнічну оцінку стану водопостачання та обгрунтуйте пропозиції щодо його покращання.

Задача 5

Розміри зрубу криниці – 1,0 х 1,0 м. Після відкачування води криниця наповнюється на висоту 1,6 м за 2 години.

Визначте дебіт (потужність) криниці.

Задача 6

Підрозділ,що обслуговує польовий табір біженців, який роміщений на острові біля гирла річки, для забезпечення питних потреб використовує воду з шахтної криниці, віддаленої від ближнього берега на 120 м. Стіни криниці виготовлені з цементних кілець, його верхня частина піднімається над рівнем землі на 45 см, глиняного замка та навісу немає. Забір води здійснюється із застосуванням індивідуальних відер. У період збільшення рівня води у річці (паводок, зливи тощо) криницю заливає. Грунт у місці розташування криниці піщаний. Вода знезараженню не підлягає.

Дайте гігієнічну оцінку стану водопостачання та обгрунтуйте пропозиції щодо його покращання.

Задача 7

Розміри зрубу (цямриння) криниці – 1,0х1,0 м. Після відкачування води криниця наповнюється на висоту 1,6 м за 2

години.

Визначте потужність криниці (дебіт).

Задача 8

Рота солдатів знаходиться в місцевості з жарким кліматом. Водозабезпеченя місцевості обмежене.

Розрахуйте кількість води, необхідної для роти в даних кліматичних умовах.

ТЕМА №46. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ САНІТАРНОГО НАГЛЯДУ ЗА ВОДОПОСТАЧАННЯМ ОСОБОВОГО СКЛАДУ ФОРМУВАНЬ НА ПЕРІОД НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ І КАТАСТРОФ ТА НА ВОЄННИЙ ЧАС.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ САНІТАРНОГО НАГЛЯДУ ЗА ОЧИЩЕННЯМ, ЗНЕЗАРАЖЕННЯМ ТА ДЕЗАКТИВАЦІЕЮ ВОДИ В ПОЛЬОВИХ УМОВАХ ПРИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ ТА ПІД ЧАС ВІЙНИ.

МЕТА ЗАНЯТТЯ: Оволодіти методикою здійснення санітарно-гігієнічного контролю за очисткою, знезараженням та дезактивацією води в екстремальних ситуаціях та у воєнний час.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1.Організація польового водопостачання на період надзвичайних ситуацій, катастроф та у воєнний час.

2.Основні методи очистки, знезараження та дезактивації води, особливості їх використання у польових умовах.

3.Обов’язки медичної служби щодо організації і контролю за водопостачанням військ та цивільних формувань.

4.Пункт водопостачання: структура, табельні засоби видобутку, обробки, зберігання та транспортування води.

5.Табельні засоби щодо контролю за якістю обробки води у польових умовах.

ЗАВДАННЯ:

1.Визначити вміст хлору у хлорному вапні та оцінити його придатність для проведення знезараження води.

2.Визначити вміст активного хлору в таблетках «Пантоцид» та «Аквацид», оцінити їх придатність для проведення знезараження води.

44

3.Визначити дозу хлорного вапна для проведення знезараження води за хлорпотребою методом пробного хлорування.

4.Очистити і знезаразити воду за стандартним методом Клюканова на моделі ТУФ та дати оцінку ефективності проведеної очистки.

ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

1.Військова гігієна з гігієною при надзвичайних ситуаціях. Підручник / За ред. Пашка К.О. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. – С. 109-152.

2.Гончарук Є.Г., Кундієв Ю.І., Бардов В.Г. та ін. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни / За ред. Є.Г. Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – 127-129.

3.Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – 2 видання: К.:

Здоров’я, 2004. – С. 679-687.

4.Сергета І.В. Практичні навички з загальної гігієни. – Вінниця, 1997. – 86 с.

5.Беляков В. Д., Жук Е. Г. Военная гигиена и эпидемиология. – М, 1988. – С. 47-78.

6.Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 633-641.

7.Минх А.А. Методы гигиенических исследований. – М., Медицина, 1971. С. 207-214.

8.Методичні матеріали самостійної роботи студентів з курсу військової гігієни. – Вінниця., 1994. – С. 28-35.

9.Матеріали лекції до теми.

Додаткова:

1.Марзеев А.Н., Жаботинский В.М. Коммунальная гигиена. – М.: Медицина, 1979. – С. 194-219.

2.Руководство к лабораторным занятиям по коммунальной гигиене / Под ред. Е.И. Гончарука. – М.: Медицина,

1990. – С. 97-102.

3.Дубицкий А.Е. и др. Медицина катастроф. – К.: Здоров'я. – 1993. С.16-20, 25–78,

4.Дії населення в надзвичайних ситуаціях мирного часу. – К. 1992. – С. 26-34.

5.Концепция экстренной медицинской помощи населению в чрезвычайных ситуациях. – М. 1991.

6.Нечаев Э.А. Проблемы медицинского обеспечения в экстремальных ситуациях. – Военно-медицинский журнал. –

1990. – №3. – С. 10-15.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Заняття лабораторне. В ході практичного заняття студенти оволодівають методикою здійснення санітарногігієнічного контролю за очисткою, знезараженням та дезактивацією води в екстремальних умовах та у воєнний час, проводять лабораторні дослідження та розв’язують ситуаційні задачі.

Додаток 1

ІНСТРУКЦІЯ до визначення активного хлору в препаратах для знезараження

води польовим (крапельним) методом

1. Визначення вмісту активного хлору у хлорному вапні або ДТСГК та оцінка його придатності для проведення знезараження води.

Готують 1% розчин хлорного вапна, що підлягає перевірці. В колбу наливають 30 мл дистильованої води, 10 крапель 1% розчину хлорного вапна (окремою піпеткою), 5 крапель розчину НСl (1:2), 10 крапель 5% розчину КI та 10 крапель розчину крохмалю. Далі титрують краплями 0,7% розчину тіосульфату натрію до повного знебарвлення. Кількість крапель, витрачених на титрування, відповідає відсотку активного хлору у вапні. Вапно, що вміщує менше 20% активного хлору, непридатне для знезараження води.

Наприклад: на титрування пішло 22 краплі 0,7% тіосульфату натрію. Отже, досліджене хлорне вапно вміщує 22% активного хлору і, таким чином, є придатним для знезараження води.

2. Визначення вмісту активного хлору в таблетках «Пантоцид» («Аквацид») та оцінка їх придатності для проведення знезараження води.

Одну таблетку з контрольної партії «Пантоциду» розчиняють у колбочці, в якій знаходиться 50 мл дистильованої води. Після повного розчинення таблетки вносять 5 крапель розчину HCL (1:2), 10 крапель 20% розчину КI та 10 крапель 1% розчину крохмалю. Далі титрують краплями 0,7% розчином тиосульфату натрію (1 крапля зв'язує 0,04 мг ). Таблетки, що вміщують менше 1,5 мг хлору є не придатними для проведення знезараження води. У свіжих таблетках вміст активного хлору в межах 3,0-3,5 мг. Таблетки з вмістом активного хлору менше 1,5 мг непридатні для знезараження води.

3. Визначення дози хлорного вапна (або ДТСГК) для проведення знезараження води за хлорпотребою методом пробного хлорування.

У три колби або склянки вливають по 200 мл води, яка підлягає знезараженню. У кожну колбу піпеткою вносять відповідно по 2, 3 та 6 крапель 1% розчину хлорного вапна. Розмішують та залишають на 30 хвилин. Далі визначають вміст залишкового хлору, для чого в кожну колбу вносять по 2 краплі розчину HCl (1:2), 10 крапель 5% розчину KI та 10 крапель 1% розчину крохмалю. Титрують краплями (слід збовтувати розчин після кожної краплі) 0,7% розчином гіпосульфату натрію (1 крапля зв'язує 0,04 мг хлору) до знебарвлення.

Залишковий хлор розраховують множенням кількості крапель, що витрачені для титрування на 0,04 і на 5 (для перерахунку на 1 літр води). За робочу для подальших розрахунків слід брати ту пробу, у якій залишковий хлор буде в межах 0,3-0,5 мг/л.

45

Наприклад, на титрування третьої проби, куди було внесено 6 крапель 1% розчину хлорного вапна, витрачено 2 краплі розчину гіпосульфіту. Залишковий хлор буде дорівнювати 2 х 0,04 х 5 = 0,4 мг/л, тобто знаходиться у межах норми 0,3-0,5 мг/л. Подальші розрахунки такі: 6 крапель 1% розчину вапна внесено в 200 мл води, а на літр треба у 5 разів більше, тобто 30 крапель, що в мілілітрах складає 30 / 25 = 1,2 мл. В 1 мл 1% розчину міститься 10мг вапна, а в 1,2 мл – 12 мг. Звідси для знезараження води в резервуарі РДВ-500 потрібно зважити 12 х 5000 = 60000 мг = 60 г такого вапна.

Очистка та знезараження води за стандартним методом Клюканова на моделі водоочисної установки з тканинно-вугільним фільтром

Очистка води проводиться за методом коагуляції (з використанням сірчано-кислого алюмінію), а знезараження – методом перехлорування (із застосуванням хлорного вапна). Підлягає обробці 5 т води. У бутиль з визначеною кількістю води, що підлягає покращанню якості, вносять необхідну кількість 1% розчину хлорного вапна (з розрахунку 10 мг активного хлору на 1 л води) та 1% розчину сірчанокислого алюмінію (з розрахунку 150 мг сірчаного алюмінію на 1 л води). Приклад розрахунку приведений у додатку 1.

Через 15 хвилин воду, що відстоялась проціджують через модель тканинно-вугільного приладу ТУФ-200 та оцінюють органолептичні якості одержаної води, визначають вміст залишкового хлору та складають гігієнічний висновок.

СИТУАЦIЙНI ЗАДАЧI

Задача 1

Для забезпечення евакуйованого населення питною водою використовують криницю, діаметр якої становить 80 см, висота водяного стовпа складає 2,5 м. Вода у криниці прозора. Для знезараження води використовують 35% хлорне вапно.

Розрахуйте необхідну кількість хлорного вапна для знезараження води у криниці.

Задача 2

Необхідно знезаразити воду в ємності РДВ-100. Розрахуйте необхідну кількість 30% хлорного вапна, що необхідна для проведення знезараження даної кількості води.

Задача 3

Рота солдат виконує бойове завдання на місцевості з жарким кліматом. Водні ресурси місцевості обмежені.

Розрахуйте кількість води, що необхідна для забезпечення оптимального водопостачання військової частини у цих кліматичних умовах.

Задача 4

Взвод солдат використовує для питних потреб воду з криниці: розміри зрубу криниці 1,0 х 1,5 м, висота водяного стовпа становить 2,8 м. Вода в криниці має виражений присмак.

Розрахуйте необхідну кількість хлорного вапна для проведення знезараження води у криниці.

Задача 5

Вода знаходиться в РДВ-500. Необхідно знезаразити воду за методом перехлорування з використанням 25% хлорного вапна.

Розрахуйте його необхідну кількість.

Задача 6

Для забезпечення евакуйованого населення з сіл Закарпаття, де спостерігається повінь, вирішено використовувати воду із проточного ставка. Вода прозора, без сторонніх запаху та присмаку. Необхідно знезаразити воду методом перехлорування в ємності, довжина якої складає 2,5 м, а діаметр становить 1,4 м. Хлорне вапно вміщує 25% активного хлору.

Визначте необхідну кількість хлорного вапна для проведення знезараження води.

Задача 7

Підрозділ, що обслуговує польовий табір біженців, який розміщений на острові у гирлі річки, для забезпечення питних потреб використовує воду шахтної криниці, віддаленої від ближнього берега на 120 м. Стіни криниці виготовлені з цементних кілець, його верхня частина піднімається над рівнем землі на 45 см, глиняного замка та навісу немає. Забір води здійснюється із застосуванням індивідуальних відер. У період збільшення рівня води у річці (паводків, злив тощо) криницю заливає. Грунт у місці розташування криниці піщаний. Вода знезараженню не підлягає.

Дайте гігієнічну оцінку стану водопостачання та обґрунтуйте пропозиції щодо його покращання.

Задача 8

В ході лабораторного дослідження води, що відібрана з шахтної криниці в місці розміщення табору біженців, встановлено: прозорість – 35 см, колірність – 15, запах – 2 бала, твердість – 12 мг/екв, окислюваність – 3 мг/л, вміст амонійних сполук – 0,1 мг/л, вміст нітратів – 10 мг/л, вміст нітритів – 0,001 мг/л, вміст хлоридів – 80 мг/л, колі-титр – 100, колі-індекс – 10, залишковий хлор – 0,21 мг/л, рН – 5,6, сухий залишок – 1400 мг/л.

Обґрунтуйте гігієнічний висновок щодо якості питної води.

46

ТЕМА №47. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ САНІТАРНОГО НАГЛЯДУ ЗА ХАРЧУВАННЯМ ОСОБОВОГО СКЛАДУ ФОРМУВАНЬ НА ПЕРІОД НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ І КАТАСТРОФ ТА ПІД ЧАС ВІЙНИ. САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ ВОДИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА

МЕТА ЗАНЯТТЯ: Ознайомитися з основними засобами санітарно-гігієнічного забезпечення експертизи води та продовольства, правилами відбору проб води та готової їжі для лабораторного дослідження.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1.Гігієнічна характеристика основних харчових продуктів, консервів, харчових концентратів.

2.Показники, які характеризують свіжість та товарні якості харчових продуктів. Ознаки псування, епідеміологічної і токсикологічної небезпеки продуктів, що використовуються у період надзвичайних ситуацій та у воєнний час.

3.Джерела, фактори та механізми, що визначають забруднення та зараження продуктів отруйними, радіоактивними речовинам та збудниками харчових отруєнь, інфекційних хвороб та інших захворювань.

4.Табельні засоби (лабораторні комплекти та прилади), призначені для проведення медичної експертизи води і продовольства та можливі варіанти експертних висновків на різних етапах її проведення.

ЗАВДАННЯ:

1.Ознайомитись з призначенням польових лабораторій ЛГ-1 та ЛГ-2.

2.Оволодіти методикою та закріпити навички роботи з приладами ДП-5 або ДП-5Б та ПХР-МВ.

3.Оволодіти методиками відбору проб та складання актів відбору проб води та готової їжі для подальшого лабораторного дослідження.

ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

1.Беляков В.Д., Жук Е.Г. Учебное пособие по военной гигиене и эпидемиологии.– М.: Медицина, 1988. – С. 3-18.

2.Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 606-618.

3.Навчальний посібник для практичних занять з пропедевтики гігієни, військової та радіайійної гігієни // Під ред.

В.Д.Бардова. – К., 1999. – С. 69-73.

4.Даценко І.І., Габович Р.Д. Основи загальної і тропічної гігієни. – К.: Здоров’я, 1995. – С. 150-220, 354-360.

5.Минх А.А. Методы гигиенических исследований. – М.: Медицина, 1971. – С. 218-219, 429-430.

6.Сергета І.В. Практичні навички з загальної гігієни. – Вінниця, 1997. – 86 с.

7.Методичні матеріали самостійної роботи студентів з курсу військової гігієни. – Вінниця, 1994. – С. 6-27.

8.Матеріали лекції по темі.

Додаткова:

1.Дубицкий А.Е. и др. Медицина катастроф.–К.: Здоров'я, 1993.– С.16-20, 25-78.

2.Дії населення в надзвичайних ситуаціях мирного часу. – Київ, 1992. – С. 26-34.

3.Концепция экстренной медицинской помощи населению в чрезвычайных ситуациях. – М. 1991.

4.Нечаев Э.А. Проблемы медицинского обеспечения в экстремальных ситуациях // Военно-медицинский журнал. –

1990. – №3. – С. 10-15.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

В ході практичного заняття студенти знайомляться з призначенням польових лабораторій ЛГ-1 та ЛГ-2, оволодівають методикою та закріплюють навички роботи з приладами ДП-5А та ПХР-МВ, оволодівають методиками відбору проб та складання актів відбору проб води та готової їжі для подальшого лабораторного дослідження.

ПРИЗНАЧЕННЯ ПОЛЬОВИХ ЛАБОРАТОРІЙ ЛГ-1 та ЛГ-2

Комплекти ЛГ-1 (лабораторія гігієнічна військова) та ЛГ-2 (лабораторія гігієнічна основна) призначені для проведення санітарно-гігієнічного обстеження об'єктів навколишнього середовища (води, харчових продуктів, повітря) у польових умовах.

За допомогою комплекту ЛГ-1 проводиться:

—експрес-дослідження якості питної води (визначення температури, прозорості, забарвлення, запаху, кислотнолужної реакції (рН), вмісту азоту амонійного, азоту нітратів, азоту нітритів, окислюваності, хлоридів, сульфатів, загальної жорсткості, заліза);

—установлення зв'язку вододжерел з місцями забруднення грунту;

—вибір дози хлорвміщуючих препаратів та коагулянтів для подальшого покращання якості питної води;

—визначення кількості активного хлору у хлорвміщуючих препаратах;

—дослідження хліба, сухарів, галет, муки, круп, макаронних виробів та харчових концентратів;

—дослідження остудженого, охолодженого і замороженого м'яса; охолодженої, замороженої і просоленої риби (визначення органолептичних показників, пробна варка, проба Андрієвського, проба з сірчанокислою міддю, бульйонна проба на аміак і сірководень);

—дослідження консервів;

47

—дослідження молока і молочних продуктів (визначення органолептичних показників, кислотності, наявності домішків соди, оцінка ефективності пастерізації);

—дослідження харчових жирів (визначення органолептичних показників, альдегідів, харчових домішок, кислотного числа);

—визначення органолептичних показників ковбасних виробів;

—експрес-дослідження сушених овочів та фруктів (визначення органолептичних показників, ураженості шкідниками);

—визначення органолептичних показників просолених та квашених овочів;

—визначення вмісту вітаміну C у овочах, овочевих стравах та настоях;

—визначення міцності горілки, спирту, проведення проби на метиловий спирт та етиленгликоль;

—визначення температури повітря.

За допомогою комплекту ЛГ-2, крім перерахованих вище досліджень, проводять:

—визначення кількості екскреції аскорбінової кислоти з сечею;

—дослідження яєчного порошка та яєць (оцінка зовнішнього вигляду, проведення овоскопії, визначення кислотності яєчного порошка);

—дослідження м'яса сублімінаційної засушки і визначення аміно-аміачного азоту у остудженому, охолодженому та замороженому м'ясі;

—визначення ураженості хлібних запасів шкідниками;

—визначення вологості хліба;

—дослідження риби в'яленої та холодного закопчення;

—аналіз молочних концентратів;

—дослідження фізичних якостей повітряного середовища у польовому шпиталі, фортифікаційних спорудах та пересувних об'єктах військової техніки;

—визначення освітленності у польовому шпиталі, фортифікаційних спорудах і пересувних об'єктах військової

техніки.

Вміст комплекту ЛГ-1 розрахований на забезпечення діяльності одного лаборанта-гігієніста протягом місяця, вміст комплекту ЛГ-2 – для забезпечення діяльності одного лікаря-гігієніста та одного-двох лаборантів протягом місяця.

Комплект ЛГ-1 розміщується у двох укладках і має вагу 100 кг, комплект ЛГ-2 – у шести укладках і має вагу 310 кг. Польові гігієнічні лабораторії ЛГ-1 і ЛГ-2 можуть бути розгорнуті як в приміщеннях, так і в наметах або в

спеціально обладнаних накриттях. Апаратура і необхідні реактиви укладки ЛГ-1 розміщуються поверх ящиків.

Методика відбору проб води для лабораторного дослідження

Проби води відбирають у будь-яку чисту посудину з корком (для бактеріологічного аналізу склянка або пляшка повинні бути простерілізована та мати притертий корок). З поверхневих водоймищ відбір проб здійснюється у місцях передбаченого водозабору, у криницях – з дна. Перед забором воду у криниці слід скаламутити, опускаючи декілька разів відро з водою на дно, потім необхідно підняти відро на поверхню, вилити воду знов у криницю та знов опустити відро у криницю і зачерпнути воду, яка вже попередньо перемішана та призначається для подальшого лабораторного дослідження.

Знеглибоких свердловин і криниць відбір проб води здійснюють з використанням батометру або пляшки на мотузці

зкорком та прив'язаним до неї грузилом. До корку батометра або пляшки повинна бути прикріплена мотузка для висмикування корка на необхідній глибині. В разі необхідності забору проби з придонного шару воду слід скаламутити, піднімаючи батометр та опускаючи його на дно декілька разів, і лише потім відкрити корок. Перед тим, як закрити батометр, верхній шар води слід злити таким чином, щоб під корком залишався невеликий шар повітря.

Для аналізу необхідно відібрати 0,5 л води. У супроводжуючому документі вказується:

— назва джерела води і місце його розташування;

— дата забору проби (рік, місяць, число, час);

— місце і точка, де взята проба (для відкритих водоймищ – відстань від берегів та глибина, з якої взята проба, від поверхні);

— дані органолептичної оцінки води (прозорість, колірність, запах);

— для свердловин і криниць – відмітка гирла і дна, статичного і динамічного рівнів, тривалості та інтенсивності відкачки;

— санітарно-технічне обладнання вододжерела;

— особливі умови, які можуть вплинути на якість води у джерелі;

— призвіще, ім'я та по-батькові. посада особи, яка здійснила відбір проби води.

— відібрані проби води повинні бути терміново доставлені в лабораторію.

Методика відбору проб готової їжі для лабораторного аналізу

Відбирати зразки готових страв для дослідження слід під час їх роздачі людям, тобто перед прийомом їжі. Для більш досконального визначення середньої маси порцій, що відпускаються, зважують 10-15 порцій, які підготовлені для роздачі. Потім у посуд лабораторії санітарно-епідеміологічної станції для аналізу відбирають одну із порцій, що були зважені.

При цьому необхідно записати точну назву продуктів, необхідних за меню розкладкою для приготування конкретної страви. На пробу, що взята для аналізу, складається акт відбору проби, в якому вказуються: час відбору проби, назва установи, де вона взята; меню-розкладка страв і вихід готової страви; хто проводив відбір; вигляд упаковки; ким опечатана проба і хто з відповідальних осіб від установи громадського харчування була присутня при цьому (шеф-повар, завідувач виробництвом, директор їдальні). Акт є супроводжуючим документом для лабораторії і підписується особою, яка відбирає