Gigiena-3med-lik.sprava-metod-u (3)

48

пробу та калькулятором виробництва. В акті вказується лабораторія, в яку направляється лабораторія проба на дослідження та мета дослідження, що буде проведене.

Методика дослідження рівня забруднення продовольства та води радіактивними речовинами.

Дослідження рівня забруднення продовольства та води радіактивними речовинами проводиться за допомогою приладів ДП-5А або ДП-5Б.

Спочатку проводять пiдготовку приладу до роботи. Для цього перемикач дiапазонiв переводять з положення “Викл” у положення “Реж”, ручкою “Режим” встановлюють стрiлку гальванометра на чорний трикутник і прогрiвають прилад протягом 2-3 хвилин. Під час використання приладу ДП-5Б стрiлка повинна самостiйно установитися в межах чорного сектора.

Для визначення природного фону приладу зонд з датчиком встановлюють у положення гама-випромiнювання, а перемикач дiапазонiв переводять у положення “0,1”, або iнше, якщо стрiлка вiдхиляється до кiнця шкали. Через 1-2 хвилини реєструють показники шкали, помножуючи їх величини на значення конкретного дiапазону.

Для вимірювання рівня забруднення продовольства та води радіактивними речовинами зонд з датчиком розташовують на вiдстанi 1 см вiд зразка дослiджуваної проби. Перемiщуючи його уздовж поверхнi знаходять найбiльше забруднення. Через 1-2 хвилини реєструють результати вимірювання, помноживши їх величину на значення дiапазону і вiднявши природний фон приладу. Пiсля дослiдження прилад приводять у вихiдне положення.

Методика дослідження рівня забруднення продовольства та води отруйними речовинами.

Для індикації рівня забруднення продовольства та води отруйними речовинами використовують прилад ПХР-МВ,

який дозволяє виявити у харчових продуктах зарiн, зоман, V-гази, iприт та люiзит, у водi – отруйні речовини, якi вмiщують миш’як, алкалоїди, солi важких металiв. Крім того, прилад дозволяє провести відбір проб продовольства та води для подальшого бактерiологiчного дослiдження.

Індикація проводиться пiсля вивчення даних хiмiчної розвiдки. Слід відмітити і те, що перед взяттям проб харчових продуктів або води, необхiдно дослiдити об’єкт з метою виявлення зовнiшнiх ознак забруднення.

Пробу продукту необхiдно брати з поверхнi у мiсцях передбачуваного найбiльшого забруднення з глибини 2-3 см, використовуючи пiнцет або лопатку. Пробу вмiщують у банку приладу (вона повинна заповнювати 2/3 її об’єму) з нагвинчуваною кришкою та трубками.

Пробу води уміщають в дрексельну пробiрку, наповнюючи її до позначки (1, 2 або 3 мл), в залежностi вiд виду отруйних речовин.

Iндикаторну пробiрку готують до дослiдження, надрiзаючи обидва її кінці. Маркiрованим кiнцем трубку приєднують до банки з пробою, а іншим – до насосу. Здійснюють певну кiлькiсть плавних качань насосом, що визначена для кожної отруйної речовини заздалегідь, і порiвнюють колiр реактивiв в iндикаторнiй трубцi з еталоном на касетi.

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

Задача 1

Проведено санітарну експертизу трофейного продовольства. Згідно з даними загальновійськової розвідки застосування ядерної зброї в даній місцевості мало місце 42 доби тому. Про використання ОР та БЗ відомостей немає.

Встановлена радіоактивна зараженість м’яса – 20 мр/год, хліба – 14 мр/год, наявність ОР типу “Зарін” в ящиках з крупою, консервні банки деформовані (здавлені).

Ваш висновок щодо можливості використання продовольства та профілактичні рекомендації.

Задача 2

Під час огляду хліба на складі начальник медичної служби виявив, що хліб житній формовий, спиртової стерилізації зберігається в поліетиленових пакетах на протязі 5-ти місяців. Запах і смак відповідають властивостям доброякісного продукту. Слідів цвілі не виявлено. М’якушка черства, вологість – 47%, кислотність – 15%, пористість – 45%.

Необхідно дати оцінку якості хліба і висновок щодо можливості його використання та подальшого зберігання.

Задача 3

В штабі полку стало відомо, що в районі, призначеному для розгорнення БПХ першого батальону, рівень зараженої території становить 7 р/год. За наказом командира частини Ви прибули в розміщення батальону і встановили: БПХ розгорнутий в табельному наметі. Закінчується приготування їжі з продуктів можливого запасу (пюре з картопляної крупи з м’ясними консервами). В зв’язку з затримкою підвозу хліба особистому складу видаються сухарі. Картопляна крупа транспортована в пакетах, дубльованих поліетиленом, сухарі в багатошарових паперових пакетах, цукор – в картонних ящиках.

Як Ви оцінюєте обстановку, що склалася? Ваші рекомендації командиру батальону.

Задача 4

В районі землетрусу, який стався 8 днів тому, при санітарній експертизі 50 м’ясних туш, взятих з холодильника продовольчого складу, виявлена ослизлість поверхні, сірий колір, неприємний запах. Проба на аміак позитивна, проба з CuSO4 – бульйон злегка мутнуватий, в мазках – поодинокі мікроби у полі зору.

Складіть обгрунтований експертний висновок щодо якості продукту, Ваші практичні рекомендації.

49

Задача 5

Необхідно провести санітарну експертизу концентратів, які знаходяться на складі військової частини. Назва концентрату: “Каша перлова”, дата виготовлення – травень минулого року, кількість обгорток – 2 шт. (одна – паперова, друга – пергаментна), на паперовій обгортці є жирні плями. Органолептичні властивості концентратів – без особливостей, кислотність – 5 градусів.

Які додаткові лабораторні дослідження необхідно провести для складання гігієнічного висновку? Як оцінити даний продукт?

Задача 6

При огляді партії армійських сухарів, що зберігаються на складі, Ви встановили, що сухарі розфасовані в паперові мішки. Слідів забруднення та промокання тари не виявлено. Смак властивий для сухарів, відмічається легкий запах затхлості. У швах мішків виявлені живі комахи коричневого кольору. Окремі скиби сухарів мають осередки цвілі.

Ваш висновок щодо якості сухарів та необхідні рекомендації начальнику служби продовольчого постачання.

Задача 7

При обстеженні запасів оселедців у дерев’яних бочках (20т) на продовольчому складі в районі бойових дій виявлено іржу, неприємний запах, ослизлість.

Складіть обгрунтований експертний висновок і дайте необхідні рекомендації.

Задача 8

Лабораторним аналізом партії пшеничного борошна (40т) виявлено борошняний кліщ, довгоносик. Складіть обгрунтований експертний висновок ідайте необхідні рекомендації.

ТЕМА №48. ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ПРОДОВОЛЬСТВА У ПОЛЬОВИХ УМОВАХ ПРИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ ТА В УМОВАХ БОЙОВИХ ДІЙ ЗА ДОПОМОГОЮ ТАБЕЛЬНИХ ЗАСОБІВ

МЕТА ЗАНЯТТЯ: Оволодіти методиками проведення медичної експертизи води та продовольства і складання санітарно-гігієнічного висновку.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1.Завдання формувань та підрозділів медичної служби по забезпеченню санітарного контролю за організацією харчування в польових умовах.

2.Об'єкти, сили та засоби, необхідні для проведення санітарного нагляду за організацією харчування у польових

умовах.

3.Джерела, шляхи і фактори, що визначають рівень забруднення продовольства у польових умовах.

4.Етапи медичної експертизи продовольства і їх гігієнічна характеристика.

ЗАВДАННЯ:

1. Провести санітарно-гігієнічну експертизу по даним ситуаційної задачі (бойова обстановка) по всім етапам:

а) визначити рівень зараження продовольства радіоактивними речовинами за допомогою приладів ДП-5А (ДП-5Б); б) визначити рівень зараження продовольства токсичними речовинами за допомогою приладу ПХР-МВ; в) визначити органолептичні та санітарно-хімічні показники якості консервів і концентратів обґрунтувати

гігієнічний висновок; 2. Розв'язати ситуаційні задачі за темою практичного заняття.

ЛІТЕРАТУРА: основна:

1. Беляков В.Д., Жук Е.Г. Учебное пособие по военной гигиене и эпидемиологии.– М.: Медицина, 1988. – С. 47-50,

61-78.

2.Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 619-626.

3.Загальна гігієна: пропедевтика гігієни // Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін.; За ред. Є.Г.Гончарука – К.:

Вища школа. 1995. – С.127-129.

4.Даценко І.І., Габович Р.Д. Основи загальної і тропічної гігієни. – К.: Здоров’я, 1995. – С. 159-220.

5.Навчальний посібник для практичних занять з пропедевтики гігієни, військової та радіаційної гігієни // Під ред. В.Д.Бардова. – К.: –1999. – С. 86-91.

6.Минх А.А. Методы гигиенических исследований. – М., Медицина, 1971. С. 207-214.

7.Сергета І.В. Практичні навички з загальної гігієни. – Вінниця, 1997. – 86 с.

8.Методичні матеріали самостійної роботи студентів з курсу військової гігієни. – Вінниця, 1994. – С. 6-17.

9.Матеріали лекції по темі заняття.

додаткова:

1.Дубицкий А.Е. и др. Медицина катастроф. – К.: Здоров'я. – 1993. С.16-20, 25-78.

2.Дії населення в надзвичайних ситуаціях мирного часу. – Київ. 1992. – С. 26-34.

3.Концепция экстренной медицинской помощи населению в чрезвычайных ситуациях. – М. 1991.

50

4. Нечаев Э.А. Проблемы медицинского обеспечения в экстремальных ситуациях. – Военно-медицинский журнал. – 1990. – №3. – С. 10-15.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

В ході практичного заняття студенти знайомляться з матеріалами ситуаційної задачі та отримують для виконання самостійної роботи зразки харчових продуктів, консервів, харчових концентратів, проводять відповідні аналізи продуктів, складають та обґрунтовують гігієнічні висновки та рекомендації щодо якості харчових продуктів, що представлені на санітарну експертизу.

При виконанні завдань слід користуватися інструкціями, що додаються.

СИТУАЦІЙНА ЗАДАЧА (бойова обстановка)

В результаті успішних бойових дій наших військ у противника захоплені продовольчі склади, на яких знаходяться різні крупи, макаронні вироби, м'ясо та м’ясні продукти, консерви та концентрати. За даними загальновійськової розвідки застосування ядерної зброї в даній місцевості відбулося 15 днів тому, відомості про застосування бойових отруйних речовин та бактеріальної зброї відсутні. Перед медичною службою полку поставлено завдання: дати експертний висновок щодо якості продовольства.

При санітарному обстежені складів встановлено, що приміщення частково зруйновані (вибиті вікна, подекуди зруйновано дах). Тара з продовольством дещо пошкоджена, продукти у своїй більшості розсипані по підлозі.

Потужність дози іонізуючого випромінювання на поверхні ґрунту в районі складів складає 70 мр/год.

МЕТОДИКА СКЛАДАННЯ ПРОТОКОЛУ

Експертний висновок складається з урахуванням деяких основних етапів медичної експертизи продовольства у польових умовах.

Він повинен вміщувати відповіді на поставлені запитання, результати вимірювання та досліджень, їх гігієнічну оцінку та профілактичні рекомендації (Додаток 1).

Додаток 1

Етапи медичної експертизи продовольства у польових умовах та варіанти експертних висновків

Ι етап:

—збір інформації, санітарне обстеження продовольчого об’єкта на місці (продовольчого складу, пункту харчування, трофейних харчових продуктів, заготовок на місці);

—індикація тари, продовольства на зараження отруйними речовинами (ОР) за допомогою приладу хімічної розвідки медико-ветеринарного ПХР-МВ (мал.1), радіоактивними речовинами (РР) за допомогою польового рентгенометрарадіометра ДП-5А, ДП-5В (мал. 2);

—оцінка органолептичних ознак якості чи псування продуктів (крім смаку);

—обґрунтування і оформлення попереднього експертного висновку.

Мал. 1. Прилад хімічної розвідки медико-ветеринарний ПХР-МВ (за Н.І.Карачкієвим)

(1 – ручний насос; 2 – металева коробка; 3 – ремінь; 4 – склянка для сухо повітряної екстракції та аналізу продуктів; 5 – індикаторні трубки у паперових касетах; 6 – склянки для проби води; 7 – хімічні реактиви у матер’яній

касеті; 8 – кришка)

51

Мал. 2. Рентгенометр-радіометр ДП-5А (за Н.І.Карачкієвим)

(1 – зонд; 2 – кабель; 3 – перемикач під діапазонів; 4 – тумблер підсвіту шкали; 5 - мікроамперметр; 6 – радіоактивний препарат стронцій-90; 7 – регулятор „режим”; 8 – кнопка; 9 – головні телефони)

Варіанти попереднього експертного висновку можуть бути:

а) Продукт придатний до вживання без обмежень; б) Продукт непридатний до вживання і підлягає знищенню;

в) Продукт сумнівної якості, потребує лабораторної експертизи.

ΙΙ етап:

—відбір проб продуктів сумнівної якості (не менше 10 зразків з кожної партії продовольства) на бактеріологічний та санітарно-хімічний аналіз;

—пакування проб, оформлення супроводжуючих документів;

—транспортування проб до лабораторії.

ΙΙΙ етап:

—лабораторні дослідження: - санітарно-токсикологічне, за допомогою медичної польової хімічної лабораторії МПХЛ-54; (в санепідлабораторії дивізії), токсикологічної лабораторії ЛТ (в СЕЗ армії);- санітарно-бактеріологічне та вірусологічне – за допомогою комплектів “Лабораторія бактеріологічна ЛБ” та “Лабораторія вірусологічна ЛВ”;

—радіометричне, за допомогою радіометричної лабораторії в укладках РЛУ-2 (мал. 3);

—санітарно-хімічне і органолептичне, за допомогою лабораторії гігієнічної військової ЛГ-1 чи основної ЛГ-2. При надзвичайних ситуаціях мирного часу ці дослідження можуть бути виконані в лабораторії найближчої СЕС.

Мал. 3.Радіометрична лабораторія в укладках РЛУ-2 у розгорненому положенні

(1 – стіл з ящиків укладки та похідної меблі; 2 – дошка обробна; 3 – фарфорові ступки з товкачиками для приготування однорідної маси проби; 4 – ящик для розтирання проб (настільний бокс); 5 – прес для виготовлення кювет з фольги; 6 – перелічувальна установка ДП-100-М; 7 свинцевий будиночок; 8 – торцевий лічильник; 9 – стійка (етажерка) для препаратів торцевого лічильника)

ΙV етап:

Обґрунтування і оформлення кінцевого експертного висновку, варіанти якого можуть бути:

1.продукт доброякісний, придатний до вживання без обмежень;

2.продукт умовно придатний, може споживатися обмежений термін, або шляхом змішування з чистими продуктами у раціоні (з метою зниження рівнів забруднення до допустимих);

3.продукт підлягає спеціальній обробці (дегазації, дезактивації, стерилізації) з повторною експертизою;

52

4.продукт непридатний до вживання і підлягає знищенню (при зараженні стійкими ОР, при перевищенні радіоактивного забруднення в 10 і більше разів від допустимих рівнів, при псуванні вище допустимих рівнів, загниванні);

5.продукт непридатний до вживання, може бути використаний на корм тварин;

6.продукт непридатний до вживання, може бути використаним для технічних цілей або перероблений у добриво.

Методика визначення рівня зараження продовольства та води отруйними речовинами за допомогою приладу хімічної розвідки медико-ветеринарним (ПХР-МВ)

Для індикації рівня забруднення продовольства та води отруйними речовинами використовують прилад ПХР-МВ, який дозволяє виявити у харчових продуктах зарін, зоман, V-гази, іприт та люізит, у воді – отруйні речовини, які вміщують миш'як, алкалоріди, солі важких металів. Крім того, прилад дозволяє провести відбір проб продовольства та води для подальшого бактеріологічного дослідження.

Індикація проводиться після вивчення даних хімічної розвідки. Слід відмітити і те, що перед взяттям проб харчових продуктів або води, необхідно дослідити об’єкт з метою виявлення зовнішніх ознак забруднення.

Пробу продукту необхідно брати з поверхні у місцях передбачуваного найбільшого забруднення з глибини 2-3 см, використовуючи пінцет або лопатку. Пробу вміщують у банку приладу (вона повинна заповнювати 2/3 її об’єму) з нагвинчуваною кришкою та трубками.

Пробу води вміщують у дрексельну пробірку, наповнюючи її до позначки (1,2 чи 3 мл, в залежності від виду отруйної речовини).

Індикаторну трубку готують до дослідження, надрізуючи обидва її кінці. Маркованим кінцем трубку приєднують до банки з пробкою, а протилежним до насоса. Здійснюють певну кількість плавних качань насосом, що визначена для кожної отруйної речовини заздалегідь, і порівнюють колір реактивів в індикаторній трубці з еталоном на касеті.

Так, для визначення вмісту хлорціану та синильної кислоти необхідно зробити 30 качків, при позитивному результаті нижня частина реактиву в трубці забарвлюється в малиновий або червоно-фіолетовий колір, для визначення вмісту зарину, зоману та V-газів – 30-60 качків (після розбивання верхньої ампули, через 5 хвилин розбивається нижня ампула) при позитивному результаті нижня частина реактиву забарвлюється в червоний чи рожевий колір, при негативному

– в жовтий

Методика визначення рівня радіоактивного забруднення харчових продуктів та води за допомогою радіометра ДП-5А (ДП-5б)

Дослідження рівня забруднення продовольства та води радіоактивними речовинами проводиться за допомогою приладів ДП-5А або ДП-5Б.

Спочатку проводять підготовку приладу до роботи. Для цього перемикач дiапазонiв переводять з положення “Викл” у положення “Реж”, ручкою “Режим” встановлюють стрілку гальванометра на чорний трикутник і прогрівають прилад протягом 2-3 хвилин. Під час використання приладу ДП-5Б стрілка повинна самостійно установитися у межах чорного

сектора.
Для визначення природного фону приладу зонд з датчиком встановлюють у пол	-випромінювання, а

перемикач дiапазонiв переводять у положення “0,1”, або інше, якщо стрілка відхиляється до кінця шкали. Через 1-2 хвилини реєструють показники шкали, помножуючи їх величини на значення конкретного дiапазону.

Для вимірювання рівня забруднення продовольства та води радіоактивними речовинами датчик розташовують на вiдстанi 1 см від зразка досліджуваної проби.

Переміщуючи його уздовж поверхні знаходять найбільше забруднення. Через 1-2 хвилини реєструють результати вимірювання, помноживши їх величину на значення дiапазону і віднявши природний фон приладу. Після дослідження прилад переводять у вихідне положення.

Слід підкреслити, що проби води, харчових продуктів у відвареному вигляді, рідких та сипучих харчових продуктів вміщують у стандартну ємкість – солдатський казанок; вміст якого 1,5 л, радіоактивне забруднення хліба вимірюють в буханці, харчові концентрати – в упаковці (якщо вона ціла) або також в казанку, якщо концентрати не розфасовані, сиру рибу та оселедці в кількості 1 кг складають у буртики 25 х 25 см, радіоактивне забруднення сирого м'яса вимірюють безпосередньо в туші або напівтуші.

Оцінку результатів вимірів здійснюють шляхом порівняння отриманих даних з нормальними величинами. Рекомендації щодо оцінки наслідків впливу на особовий склад радіаційних факторів ядерного вибуху приведені в

таблиці 1.

Таблиця 1

Рекомендації щодо наслідків впливу на особовий склад військ та формувань населення радіаційних факторів ядерного вибуху

	Площа (об’єм) поверхні, що	Термін вживання (після вибуху) та рівень
Назва харчового продукту			радіоактивного забруднення
	вимірюється
		1 доба	30 діб	Понад 30 діб
Вода, їжа у вареному вигляді	казанок	14	3	1,4
Макарони, сухофрукти	казанок	8	1,6	0,8
Хліб	буханка	14	3	1,4
Риба сира	буртик 2525	14	3	1,4
М’ясо сире	тушка	200	40	20
Молоко	казанок	0,5	-	-

53

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

Задача 1

На БПХ полковим лікарем встановлено часті заміни харчових продуктів продовольчою службою без погодження з медичною службою полку, наприклад: картоплі – капустою; капусти – солоними огірками; овочі – концентратами. При огляді кухні лікар встановив наступне: очищена картопля закладається в холодну воду та ставиться на плиту для варіння, перші страви готуються в каструлі без кришки, квашена капуста вийнята з розсолу та розложена в великі відкриті ємності.

Які заходи повинен прийняти лікар у даній ситуації?

Задача 2

В кінці квітня при обстеженні роти солдатів, які знаходилися на протязі місяця на спецзавданні в гірській місцевості, виявлено у частини обстежених блідість та сухість шкіри. У декого відмічається фолікулярний гіперкератоз, цианотичний відтінок шкіри в ділянках сідниць і гомілок. Солдати відзначають швидку втому, в’ялість, сонливість. При визначенні резистентності капілярів шкіри було виявлено не менше 25-40 петехій. Вміст аскорбінової кислоти в плазмі крові складав

0,1-0,2мг/100мл.

Який Ваш діагноз та практичні рекомендації?

Задача 3

Підрозділ військовослужбовців впродовж місяця виконував спеціальне бойове завдання у безлюдній місцевості з кам’янистим ландшафтом. Організація харчування здійснювалась за рахунок запасів сухої загальновійськової пайки. Під час медичного обстеження військовослужбовці пред’являли скарги на болі в епігастральній області, проноси, швидку втому, млявість і сонливість. Об’єктивно: у більшості з них при пальпації відмічаються больові відчуття в епігастральній області черевної порожнини, фолікулярний гіперкератоз, ціанотичний набряк шкіри в ділянках сідниць та гомілок. Практично у кожного з обстежених у ході дослідження резистентності капілярів виявлено від 26 до 40 петехій.

Поставте діагноз захворювання та обґрунтуйте гігієнічні рекомендації.

Задача 4

Екіпаж танку став помічати, що водій танку в вечірній час погано орієнтується в швидкості сприймання показників шкали приладів, під час нічних операцій відсутня маневреність при водінні танка. Була проведена заміна водія, однак поліпшення не відмічалося. З цими скаргами команда танка звернулась у полковий медичний пункт. Об’єктивно не було виявлено ніяких особливих змін в організмі за виключенням вираженої сухості шкіри. З боку органу зору ні в кого із досліджуваних не було виявлено відхилень.

Поставте діагноз та вкажіть, які необхідно провести дослідження для його уточнення? Ваші практичні рекомендації.

Задача 5

На черговому амбулаторному прийомі 14 липня до Вас звернулися рядові Сьомушкін та Бабейко зі скаргами на підвищену втомлюваність, головний біль, запаморочення, які з’являються при фізичному навантаженні, болі в м’язах стегон, кровотечу ясен (сліди крові при чищенні зубів, при відкушуванні скоринки хліба). Опитуванням встановлено, що рядовий Сьомушкін 5 місяців тому переніс ангіну, а рядовий Бабейко в квітні знаходився на стаціонарному лікуванні з приводу фурункульозу. Обидва солдати відзначають на протязі останніх тижнів слабкість, розбитість в кінці дня, які вони пов’язують з перевтомою, оскільки їх підрозділ на протязі останнього місяця був зайнятий на будівництві оборонної споруди і повинен був виконувати великі земляні роботи на відкритій місцевості при температурі +30, +34 С. При огляді солдатів звертає увагу на себе блідість видимих слизових оболонок, сухість та кострубатість шкіри.

Який Ваш діагноз та подальші дії?

Задача 6

По даним розвідгрупи ворогом використана зброя масового знищення. Для визначення наявності отруйних речовин необхідно використати прилад. Назвіть його та вкажіть на методику визначення наявності ОР в продовольчих продуктах.

Задача 7

При наявності забруднення продовольства РР використовують механічні методи дезактивації. Назвіть методику контролю ефективності дезактивації продовольчих продуктів.

Задача 8

Узагальнюючи результати медичного огляду, Ви виявили, що у 10% особового складу формувань відзначається зменшення ваги тіла від 100 до 500г, порівнюючи з даними попереднього зважування.

Які Ваші дії?

ТЕМА №49. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ САНІТАРНОГО НАГЛЯДУ ЗА ПОЛЬОВИМ РОЗМІЩЕННЯМ ВІЙСЬКОВИХ І ЦИВІЛЬНИХ ФОРМУВАНЬ ПРИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ ТА ПІД ЧАС ВІЙНИ. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ САНІТАРНОГО НАГЛЯДУ ЗА УМОВАМИ ПРАЦІ ЛІКВІДАТОРІВ НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ.

54

МЕТА ЗАНЯТТЯ: Засвоїти гігієнічні вимоги щодо розміщення військ, формувань та населення, обов’язки посадових осіб формувань по їх санітарно-гігієнічному забезпеченню та оволодіти методами медичного контролю за розміщенням особового складу формувань і потерпілого населення при надзвичайних ситуаціях.

Ознайомитись з особливостями умов праці та методами контролю за станом здоров’я і працездатності цивільних аварійно-рятувальних формувань при ліквідації наслідків катастроф та надзвичайних ситуацій.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1.Польове розміщення особового складу цивільних та військових формувань.

2.Укриття населення в захисних (фортифікаційних) спорудах. Основні види захисних споруд, гігієнічні вимоги до їх обладнання та експлуатації при надзвичайних ситуаціях.

3.Закриті фортифікаційні споруди (сховища): основні елементи планування, нормативи площі, об’єму та санітарного благоустрою. Загальні правила перебування у захисній споруді.

4.Основні шкідливості закритих захисних споруд. Розрахунок умов перебування в закритих фортифікаційних спорудах. Характерні особливості умов праці при надзвичайних ситуаціях у залежності від їх походження.

5.Шкідливі і небезпечні фактори, які супроводжують катастрофи та інші надзвичайні стани, їх вплив на здоров’я і працездатність ліквідаторів наслідків катастроф та потерпілого населення.

6.Клінічні та психофізіологічні методи оцінки працездатності, стомленості, стану здоров’я ліквідаторів.

7.Гігієнічна характеристика індивідуальних засобів захисту, які використовуються при надзвичайних ситуаціях ліквідаторами, військовими та цивільними формуваннями.

ЗАВДАННЯ:

1.Дати гігієнічну оцінку проекту військового табору та захисної закритої фортифікаційної споруди.

2.Розв'язати ситуаційні задачі щодо умов перебування в фортифікаційних спорудах.

3.Оволодіти методами визначення фізіологічних показників стомленості та перевтоми у ліквідаторів наслідків катастроф та інших надзвичайних ситуацій.

4.Ознайомитися з індивідуальними засобами захисту при ліквідації наслідків катастроф та інших надзвичайних

станів.

ЛІТЕРАТУРА:

основна:

1.Загальна гігієна: пропедевтика гігієни. (За ред. Є.Г.Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 118–137.

2.Общая гигиена (пропедевтика гигиены) Под ред. Е.И.Гончарука. – К.: Вища школа, 1991. – С. 98–118.

3. Беляков В.Д., Жук Е.Г. Учебное пособие по военной гигиене и эпидемиологии.– М.: Медицина, 1988. – С. 27–47.

4.Кошелев Н.Ф., Логаткин М.Н., Михайлов В.П. Санитарно-гигиенический контроль за питанием, водоснабжением

иразмещением войск. – Л., 1983. – С. 303–416.

5.Загальна гігієна. Посібник для практичних занять // За ред. проф. І.І.Даценко. – Львів: Світ, 1992. – С. 4–47; 51–55;

253–255.

6.Пивоваров Ю.П., Гоева О.Э., Величко А.А. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене. – М.: Медицина,

1983. – С. 59–64; 93–101; 107–110; 210–213.

7.Методичні матеріали самостійної роботи студентів з курсу військової гігієни – Вінниця, 1994, С. 50-64.

8.Матеріали лекції.

додаткова:

1.Надзвичайні ситуації. Основи законодавства України; т.1 – К., 1998. – 544 с.

2.Надзвичайні ситуації. Основи законодавства України; т. 2 – К., 1998 – 496 с.

3.Медицина катастроф. – М., 1996. – С. 76–104.

4.Петров Н.Н. Человек в чрезвычайных ситуациях. – Челябинск, 1995. – С. 60, 81-88.

5.Медицина катастроф. (Учбовий посібник для студентів медичних вузів). Дубицький А.Є., Семенов І.О., Чепкий А.П. – К.: Здоров'я, 1993. – 462 с.

6.Гигиеническая диагностика в экстремальных ситуациях. Захарченко М.П., Лопаткин С.А., Новожилов Г.Н., Захаров В.И. – С. – Петербург: Наука, 1995. – 222 с.

7.Стихійні лиха та ліквідація стихійних лих. – Львів, 2003.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Вході перших 45 хв. практичного заняття після перевірки вихідного рівня теоретичних питань до теми, студенти вивчають проекти військового табору, захисної закритої фортифікаційної споруди та обґрунтовують гігієнічні висновки, розв’язують ситуаційні задачі.

Вході других 45 хв. практичного заняття студенти оволодівають методиками дослідження фізіологічних показників важкості, інтенсивності та напруженості праці у ліквідаторів наслідків катастроф та інших надзвичайних ситуацій, проводять окремі дослідження, знайомляться з засобами захисту тіла, органів слуху, дихання, зору та результати роботи оформляють протоколом.

Додаток 1

Ситуаційна задача Учбовий проект військового табору

55

ПН

Зх	Сх

ПД

Ситуаційний план. (Масштаб 1:5000)

Для спорудження начального військового табору була відведена окрема земельна ділянка на північно-західному узбережжі річки Безіменної. Ділянка суха, з незабрудненим супіщаним ґрунтом, низьким стоянням ґрунтових вод, похилим схилом рельєфу в південно-східний бік, що вкритий рідким лісом та чагарником.

Територія ділянки межує на північному заході – зі змішаним лісом, на південному сході – з обривистим невисоким берегом р. Безіменної. За рікою, на відстані 1,2 км від неї розташована залізниця.

Напрямок вітрів у даній місцевості, що домінує – північно-західний. Об’єктів, які забруднюють атмосферне повітря у радіусі 3,5 км, немає (додаток 1).

ПЛАН ТАБОРУ Пояснювальна записка (див. додаток 2)

Військовий табір включає наступні зони та смуги розташування об’єктів:

1.Смуга стройових підрозділів, що відмежовується передньою та середньою лінійками.

2.Смуга адміністративно-господарських споруд, що розміщується між середньою та задньою лінійками.

3.Смуга розміщення бойової (автотракторної) техніки, складів та інших допоміжних споруд, що розташовується за задньою лінійкою та відмежовується тиловою дорогою.

4.Спортивна зона.

5.Зона штурмових містечок та тирів, яка розміщується перед передньою лінійкою.

6.Танкодром та артилерійський полігон, який розміщується на окремій ділянці. Смуга стройових підрозділів обладнується табірними наметами, що розташовуються окремими ділянками побатальйонно та поротно. Намети встановлюються над гніздами, вкопаними в землю на глибину 0,7 м та обладнаними дощатими нарами.

Смуга адміністративно-господарських споруд включає класи (намети зі столами та лавками для проведення занять, вивчення та чистки особистої зброї).

Для збирання нечистот обладнується вигрібний туалет з вигребом всмоктувального типу, для збирання помиїв – помийна яма по типу поглинального колодязя на відстані 25 м від кухні. Знезараження нечистот та помиїв відбувається шляхом їх закопування.

Додаток 2

56

Генеральний план військового табору

ЕКСПЛІКАЦІЯ

1.Передня лінійка

2.Середня лінійка

3.Задня лінійка

4.Табірні намети

5.Намети для занять та чищення зброї

6.Медпункт

7.Караульне приміщення

8.Штаб

9.Столова

10.Кухня

11.Клуб

12.Спортмайданчики

13.Намети для бойової та автотранспортної техніки

14.Технічні склади

15.Майстерні

16.Гаражі

17.Речовий склад

18.Продовольчий склад

19.Овочесховище

20.Склад ГММ

21.Склад боєприпасів

22.Тилова дорога

23.Зона штурмових містечок та тирів

24.Лазня, пральня

25.Вбиральня

26.Стадіон

27.Артезіанська свердловина з водонапірною вежею

28.Житлова зона офіцерського складу

29.Помийна яма

Лазня та пральня розташовуються на окремій ділянці обривистого берега річки на відстані 80,0 м від межі ділянки табору нижче за течією. Для виведення лазнево-пральних вод планується обладнання фільтрувальної канави зі спуском очищених стічних вод у річку. Річка Безіменна за санітарними характеристиками придатна для купання.

СХЕМА складання санітарного висновку за навчальним проектом військового табору

У висновку необхідно визначити наступні питання:

57

1.Гігієнічна характеристика земельної ділянки, що відведена під будівництво навчального військового табору: форма та розміри, їх відповідність гігієнічним вимогам; характер ґрунту; території, що межують з табором, лісовий покрив, водоймища тощо.

2.Характеристика планування табору: зонування території, правильність розміщення об’єктів санітарного забезпечення тощо.

3.Гігієнічна характеристика елементів санітарного упорядкування табору: оцінка організації водопостачання, збирання, вивезення та знезараження рідких відходів, оцінка лазнево-прального комплексу тощо.

4.Обґрунтування гігієнічного висновку та рекомендацій.

Додаток 3

Учбовий проект захисної споруди (Пояснювальна записка)

Захисна споруда улоговинного типу, що передбачає використання стандартних залізобетонних блоків.

Клас споруди – III-й (розрахований на ударний тиск 3 кг/см2). Герметизація споруди досягається шляхом застосування комплектів стандартних захисно-герметичних дверей (ЗГД).

Приміщення для розташування людей обладнується нарами в два яруси: перший на висоти 0,4 м від підлоги, другий

– на висоті 0,9 м над першим. Загальна висота приміщення становить 2,0 м. Опалення проектується від автономного табельного польового опалювального комплексу (ПОК), що складається з металевої опалювальної польової печі (ОПП), набору труб для відведення диму та протидимного обладнання (ДЗО).

Освітлення автономне, від акумулятора. Вентиляція забезпечується за допомогою фільтровентиляційного комплексу

ФВК–ПМ 2 з трьома фільтрами-всмоктувачами, при використанні електроприводу – 150м3/год, ручного приводу – 75–100 м3/год.

Тиск повітря, що створюється при її режимі, складає 15 мм водяного стовпа. Водопостачання – автономне, за рахунок запасу води в спеціальних ємкостях.

План

захисної структури (масштаб 1:100)

УМОВНІ ПОЗНАЧКИ

1.Основний та запасний вихід з захисними дверима (ЗД).

2.Потерня.

3.Тамбур з двома захисно-герметичними дверима (ЗГД).

4.Аварійний лаз з захисними герметичними люками.

5.Приміщення для розміщення людей, обладнане нарами.

6.Приміщення для розміщення фільтровентиляційного агрегату.

7.Фільтровентиляційний агрегат (ФВА).

8.Приміщення для запасів води та продовольства.

9.Санітарний вузол з ємкостями, що виносяться.

10.Повітрязабірне приміщення.

11.Повітропроводи.

12.Акумулятори.