Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Практикум МПП.doc
Скачиваний:
456
Добавлен:
19.03.2015
Размер:
1.67 Mб
Скачать

1. Виробіть аргументовану стратегію захисту інтересів Компанії «Деллер» під час можливого арбітражного розгляду.

2. Виробіть аргументовану стратегію захисту інтересів Компанії «Пентатлон» під час можливого арбітражного розгляду.

Тести

1. На даний час Україна:

А) є учасницею усіх існуючих і підписаних договірними державами конвенцій у сфері міжнародної купівлі-продажу товарів;

Б) є учасницею Віденської конвенції 1980 року без жодних заяв та/або застережень;

В) є учасницею Віденської конвенції 1980 року із заявою (застереженням), здійсненою при приєднанні до вказаної конвенції;

Г) не є учасницею Віденської конвенції 1980 року, оскільки на дату підписання цієї міжнародної угоди Україна як незалежна держава ще не існувала, а її правонаступництво щодо СРСР та УРСР не поширюється на міжнародні приватноправові нормативні акти.

2. У разі знаходження комерційних підприємств сторін в різних державах, якщо такі держави не є учасницями Віденської конвенції 1980 р.:

А) застосування Віденської конвенції для регулювання зобов’язальних правовідносин сторін неможливе;

Б) застосування Віденської конвенції для регулювання зобов’язальних правовідносин сторін можливе, якщо суд вважає за доцільне застосувати положення Віденської конвенції, ґрунтуючись на своїй власній правосвідомості;

В) застосування Віденської конвенції для регулювання зобов’язальних правовідносин сторін можливе, якщозгідно з нормами міжнародного приватного права застосоване право третьої держави, яка є учасницею Віденської конвенції 1980 року;

3. Віденська конвенція 1980 року не застосовується до продажу:

А) товарів, придбаних для особистого, сімейного чи домашнього використання, крім випадків, коли продавець у будь-який час до чи в момент укладення договору не знав і не міг знати, що товари придбані для такого використання;

Б) товарів, придбаних не для особистого, сімейного чи домашнього використання, крім випадків, коли продавець у будь-який час до чи в момент укладення договору не знав і не міг знати, що товари придбані не для такого використання;

В) комп’ютерного та іншого спеціального обладнання;

Г) автомобілів та будь-яких інших наземних транспортних засобів;

Д) літаків;

Е) Віденська конвенція може застосовуватися для регулювання купівлі-продажу будь-яких товарів.

4. Чи є правильним твердження: «Сторони можуть у договорі виключати застосування Віденської конвенції або відступати від будь-якого з її положень чи змінювати його»:

А) так, але таке виключення чи відступ не є обов’язковими для врахування судом у разі виникнення спору;

Б) так;

В) так, якщо це випливає із принципів національного права сторін і не суперечить суті відносин між ними;

Г) ні.

5. За змістом ст. 11 Віденської конвенції 1980 року:

А) договір купівлі-продажу обов’язково повинен укладатися чи підтверджуватися в письмовій формі;

Б) не вимагається, щоб договір купівлі-продажу укладався чи підтверджувався в письмовій формі;

В) договір купівлі-продажу може бути укладений не в письмовій формі, але це може бути очевидною підставою для визнання його неукладеним чи недійсним в судовому порядку;

Г) Віденська конвенція не містить жодних вказівок щодо форми договору, оскільки стосується лише питань укладення договору та прав і обов’язків сторін.

6. Якщо сторони договору купівлі продажу (поставки) – юридичні особи за законодавством України – вказали в ньому всі істотні умови поставки, але виклали їх не за правилами Інкотермс (у випадку якщо ні одна зі сторін не вимагала застосування правил Інкотермс), то в даному випадку:

А) такий договір є недійсним, оскільки згідно ч. 4 ст. 265 Господарського кодексу України умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс»;

Б) такий договір є неукладеним, оскільки не містить усіх необхідних істотних умов;

В) не можна вважати договір поставки неукладеним та не можна визнати договір поставки недійсним лище на тій підставі, що він не містить вказівки на правила Інкотермс;

Г) дійсність (чинність) такого договору залежить від наявності та змісту арбітражного застереження.

7. Строк позовної давності за Конвенцією ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 року становить:

А) 1 рік;

Б) 2 роки;

В) 3 роки;

Г) 4 роки;

Д) 5 років;

Е) це не має значення, оскільки Україна не є учасницею вказаної конвенції.

8. Правова природа Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати «Інкотермс» полягає в тому, що вони є:

А) нормативно-правовим актом, обов’язковим до застосування;

Б) судовим прецедентом, що набув загального поширення та визнання завдяки діяльності експертів Міжнародної торгової палати;

В) яскравим прикладом прямого практичного застосування доктрини як джерела міжнародного приватного права;

Г) документом, в якому зафіксовані звичаї ділового обороту.

9. Обсяг обов’язків продавця є мінімальним у разі включення сторонами до договору купівлі-продажу з іноземним елементом посилання на базисну умову поставки за Інкотермс, яка належить за Інкотермс до категорії:

А) Е;

Б) F;

В)C;

Г) D;

Д) це не має значення, оскільки обсяг зобов’язань продавця є однаковим для при застосуванні будь-якого терміну Інкотермс .

10. Які з нижченаведених питань не знайшли свого врегулюваня в Інкотермс:

А) передача права власності;

Б) порушення договору та наслідки таких порушень;

В) звільнення від відповідальності в певних ситуаціях;

Г) усі вищенаведені варіанти є правильними;

Д) жодний з вищенаведених варіантів не є правильним, оскільки одним із завдань експертів – розробників Інкотермс було максимальне охоплення усіх питань, пов’язаних з міжнародною поставкою товарів.