finantial
.pdfОтже, покупець може подати Американське платiжне зобо- в’язання до виконання в будь-який момент зупинки τ.
Означення 3.2.81. Нехай τ – момент зупинки. Пов’язаною з ним σ-алгеброю Fτ називається σ-алгебра виду Fτ := {A FT :
A ∩ {τ ≤ t} Ft для всiх t T}.
Приклад 3.2.82. Американськими опцiонами купiвлi та продажу на актив St називаються платiжнi зобов’язання виду
Ctcall := (St − K)+ та Ctput := (K − St )+.
Ясно, що Американський опцiон купiвлi має ненульову виплату (“виконується в грошах”) тодi i тiльки тодi, коли вiдповiдний опцiон продажу має нульову виплату (“залишається поза грiшми”). Тому власники опцiонiв купiвлi та продажу подадуть їх до виконання в рiзнi моменти часу. Тому пут-колл паритету мiж Американськими опцiонами не iснує.
Приклад 3.2.83. (Європейське платiжне зобов’язання як частковий випадок Американського.) Нехай CE – Європейське платi-
жне зобов’язання. Покладемо
(
CA(t) :=
0, t < T ,
CE , t = T .
Це буде Американське платiжне зобов’язання, яке виконується фактично лише в момент T . Таким чином, поняття Американсь-
кого платiжного зобов’язання узагальнює поняття Європейського платiжного зобов’язання.
Приклад 3.2.84. (Бермудський опцiон.) Нехай T1 T – деяка
пiдмножина. Припустимо, що покупець може подати опцiон до виконання лише в моменти часу t T1. Такий опцiон займає
промiжну позицiю мiж Європейським та Американським опцiонами, так само як Бермудськi острови лежать мiж Європою i Америкою. Бермудський опцiон можна розглядати як частковий випадок Американського опцiону Ct , причому Ct = 0, t T r T1.
233
Приклад 3.2.85. (Росiйський опцiон.) Це платiжне зобов’язання вигляду
Ct |
(ω) = |
e |
−λt max |
max |
, |
ψ |
, |
|
|
u≤t |
Su |
S0 0 |
|
де {St , t ≥ 0} – цiна акцiї, на яку укладено опцiон, λ > 0, ψ0 ≥ 1 –
деякi сталi. Розрахунок справедливої цiни Росiйського опцiону зроблено в статтi [26].
Хеджування продавцем Американських платiжних зобов’язань
Означення 3.2.86. Дисконтованим Американським платiжним зобов’язанням називається випадковий процес
Ht = |
Ct |
, t T. |
St,0 |
У цьому роздiлi ми розглядаємо повну модель фiнансового ринку, тобто множина еквiвалентних мартингальних мiр складається з одної мiри, яку позначимо P . Нагадаємо також, що FT = F. Нашою метою є побудова такої стратегiї продавця дисконтованого Американського платiжного зобов’язання Hτ, яка
дозволить йому прийняти до виконання це платiжне зобов’я- зання, якщо покупець з’явиться з ним у момент τ. Позначимо Ut , t T найменше можливе значення капiталу такої стратегiї. Очевидно, Ut ≥ Ht . Крiм того, величина Ut повинна бути доста-
тньою для того, щоб можна було здiйснити купiвлю портфеля, який хеджуватиме можливi виплати Hu для u > t. Оскiльки в момент T майбутнiх виплат вже нема, то найменше можливе значення UT дорiвнює HT , UT = HT . У момент T − 1 по-перше,
повинна виконуватись нерiвнiсть
UT −1 ≥ HT −1.
По-друге, продавець повинен бути здатним хеджувати кiлькiстю капiталу UT −1 майбутню виплату HT . В силу теореми 3.2.61
234
i припущення про повноту ринку, потрiбний для цього капiтал дорiвнює
EP (HT | FT −1) = EP (UT | FT −1).
Таким чином,
UT −1 = HT −1 EP (UT | FT −1).
Застосовуючи аналогiчнi мiркування до попереднiх моментiв ча-
су, одержимо таку рекурентну формулу: UT = HT , |
|
Ut = Ht EP (Ut+1 | Ft ) для t = 0, 1, . . . , T − 1. |
(3.2.16) |
Означення 3.2.87. Процес Ut = UtP , що визначається рiвностями (3.2.16), називають огинаючою Снелла процесу H вiдносно мiри P .
Очевидно, огинаючу Снелла можна побудувати для будьякого адаптованого iнтегровного процесу H та будь-якої ймовiрнiсної мiри Q на (Ω, FT ). Тому наступний результат сформулюємо для довiльної мiри Q.
Теорема 3.2.88. Нехай {Ht , Ft , t T} – iнтегровний процес. Тодi огинаюча Снелла UtQ процесу H вiдносно мiри Q є найменшим Q-супермартингалом, який мажорує H . Точнiше, якщо Zt – супермартингал, i Zt ≥ Ht Q-м.н. для всiх t, то Zt ≥ UtQ Q-м.н. для всiх t.
Доведення. Спочатку доведемо, що UtQ – супермартингал. Справ-
дi,
UtQ−1 = Ht EQ(UtQ | Ft−1) ≥ EQ(UtQ | Ft−1),
це i є супермартингальна властивiсть U Q. Далi, нехай Z – су- |
||
|
|
t |
пермартингал, Zt ≥ Ht Q-м.н. для всiх t T. Тодi в момент T |
||
ZT ≥ HT = UTQ |
Q-м.н. |
|
Якщо вже доведено, що Zt ≥ UtQ, то |
|
|
Zt−1 ≥ EQ(Zt | Ft−1) ≥ EQ(UtQ | Ft−1)i |
Zt−1 ≥ Ht−1, |
|
отже, |
|
Q − м.н. |
Zt−1 ≥ Ht−1 EQ(UtQ | Ft−1) = UtQ−1 |
Теорему доведено.
235
Позначимо для повного ринку P єдину мартингальну мiру.
Теорема 3.2.89. Модель фiнансового ринку є повною тодi i тiльки тодi, коли кожний P -мартингал M можна подати у виглядi дискретного “стохастичного iнтегралу” з обмеженим d- вимiрним передбачуваним процесом ξ:
Xt
Mt = M0 + ξk · (Xk − Xk−1), t T. |
(3.2.17) |
k=1 |
|
Доведення. Необхiднiсть. Нехай ринок є повним (тобто його змодельовано як повний). Розкладемо випадкову величину MT на рiзницю додатної та вiд’ємної частин: MT = MT+ − MT−, де MT+ i −MT− можна розглядати як два дисконтованi платiжнi зобов’я-
зання, якi, за припущенням про повноту ринку, є досяжними. Значить, для них обох можна побудувати портфелi (позначимо їх ξ+ i ξ−), такi, що
XT
MT± = V0± + ξ±k · (Xk − Xk−1) P -м.н. k=1
Зазначимо, що в силу повноти ринку i теореми 3.2.70 всi випадковi величини є обмеженими. Тому процеси
Xt
Mt± = V0± + ξ±k · (Xk − Xk−1)
k=1
є P -мартингалами, значить,
XT
Mt = EP (MT+ − MT− | Ft ) = Vt+ −Vt− = V0 + ξk · (Xk − Xk−1),
k=1
де V0 = V0+ −V0−, ξk = ξ+k − ξ−k .
Достатнiсть. Нехай H є обмеженим дисконтованим платi-
жним зобов’язанням. Застосуємо розклад виду (3.2.17) до мартингалу Mt := EP (H | Ft ), i одержимо стратегiю, яка реплiкує H . Тодi за теоремою 3.2.70 ринок є повним.
236