Земельне право України

14. Поняття і функції кадастрового номера земельної ділянки1

Кадастрові номери земельних ділянок та іншої нерухомості, пов’язаної із земельними ділянками (будівлі, споруди, їхні часC тини, у тому числі квартири тощо), запроваджуються з метою їхньої однозначної ідентифікації в базах даних автоматизоваC ної системи Державного земельного кадастру. Основним криC терієм формування структури кадастрового номера є забезпеC чення його унікальності у межах України. Сформований кадастровий номер використовують тільки для кодування зеC мельних ділянок та іншої нерухомості і він необов’язково поC винен бути об’єктом синтаксичного чи семантичного аналізу для одержання інших даних похідного характеру.

Кадастровий номер земельної ділянки – це унікальний на території України код, який присвоюють кожній земельній ділянці з метою її ідентифікації. Він залишається незмінним протягом усього періоду фізичного та юридичного існування земельної ділянки як єдиного цілого.

При переході прав від одного власника до іншого й у разі зміни самого виду прав кадастровий номер земельної ділянки не змінюється.

Відносно зміни кадастрових номерів слід зазначити, що в світовій практиці при присвоєнні нових кадастрових номерів використовують декілька варіантів, але перевагу віддають так званому похідному варіанту, при якому наступний кадастровий номер дещо розширює попередній. Це пов’язано, передусім, із “докомп’ютерною” епохою запровадження даного підходу, коли кількість позицій у номері не відігравала важливої ролі. Крім того, такий кадастровий номер мав певне семантичне навантаC ження і спрощував процедуру пошуку реєстраційних даних. У сучасних умовах (при веденні комп’ютерних баз даних) доцC

1 Тимчасові методичні вказівки щодо присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам для ведення державного земельного кадастру. Схвалено Протоколом наC уковоCтехнічної ради Держкомзему України 26.01.98р. // Земельні відносини в Україні: законодавчі акти і нормативні документи. – К.,1988. – С.378–382.

254

Розділ X. Правові форми управління замельними ресурсами

ільніший підхід, при якому позиційна структура є фіксованою, а історія його змін відстежується автоматично.

Для забезпечення міжвідомчої уніфікації при використанні кадастрових номерів у різних державних і галузевих автоматиC зованих інформаційних системах в структурі кадастрового ноC мера земельної ділянки використовують код об’єктів адміністC ративноCтериторіального устрою України (КОАТУУ), запроваджений Держкомстандартом України у 1997 р. ПередC бачається також, що кадастровий номер виконуватиме функцію уніфікованого коду земельних ділянок та іншої нерухомості і в інших державних, відомчих чи галузевих кадастрах та інфорC маційних автоматизованих системах, в яких використовують інформацію про земельні ділянки та іншу нерухомість. ЗастоC сування такого уніфікованого коду дасть можливість уникнуC ти дублювання інформації, а також буде основою для забезпеC чення інформаційної сумісності вказаних систем і їхньої інтеграції в інформаційний простір України.

Використання уніфікованого кадастрового номера має особC ливе значення при створенні й запровадженні в Україні СисC теми реєстрації прав на землю та іншу нерухомість. Якщо на законодавчому рівні передбачатиметься міжвідомчий підхід до створення Системи реєстрації, то застосування уніфікованого кадастрового номера забезпечить ефективну інформаційну взаємодію між відповідними відомствами та установами по формуванню інформації, необхідної для реєстрації й обслуговуC вання користувачів.

Тимчасові методичні вказівки щодо присвоєння кадастроC вих номерів земельним ділянкам для ведення державного земельного кадастру, схвалені Протоколом науковоCтехнічC ної ради Державного комітету України по земельних ресурC сах 26 січня 1998 р., висвітлюють основні терміни, що застоC совуються у ході присвоєння кадастрових номерів, зокрема:

Земельна ділянка – частина земної поверхні, яка має фіксоC вані геометричні і юридичні межі і є базовою одиницею кадасC трового реєстру земель.

255

Земельне право України

Формування земельної ділянки – встановлення її технічних, економічних характеристик та юридичного статусу в процесі землеустрою.

Кадастровий номер – унікальний (не повторюється на всій території України) номер, який присвоюється при формуванні земельної ділянки і зберігається за нею на весь час її існування.

Кадастровий квартал – компактне об’єднання земельних ділянок у населеному пункті, яке обмежене інженерними споC рудами або природними межами.

Кадастрова зона – сукупність (об’єднання) земельних діляC нок, які знаходяться за межами населених пунктів на території сільської (селищної) ради, або об’єднання кадастрових кварталів у населених пунктах.

Кадастрова облікова одиниця – земельна ділянка, кадастроC вий квартал, кадастрова зона, адміністративноCтериторіальна одиниця.

Індексна кадастрова карта – спеціальна карта (план) розмC іщення кадастрових облікових одиниць в межах адміністративC ноCтериторіальних утворень, яка містить межі облікових одиC ниць, їх нумерацію.

Черговий кадастровий план – спеціальний план, створений в державній системі координат, на якому відображаються межі земельних ділянок, їх площі та кадастрові номери, а також інша необхідна кадастрова інформація.

Серед перерахованих термінів і об’єктів важливу роль у форC муванні кадастрових номерів відіграє індексна кадастрова карC та (ІКК).

ІКК створюється для відображення розташування і нумерації облікових кадастрових одиниць на території відповідної адмініC стративноCтериторіальної одиниці верхнього рівня. ПлановоCкарC тографічною основою для ІКК є карти (плани) з достатнім відобC раженням облікових одиниць, які підлягають нумерації.

ІКК створюються для різних рівнів адміністративноCтеритоC ріальних одиниць.

На ІКК області, на якій нанесені та пронумеровані адміністC ративні райони та міста обласного підпорядкування, спочатку в

256

Розділ X. Правові форми управління замельними ресурсами

алфавітному порядку нумеруються райони (починаючи з 1), а потім міста в алфавітному порядку.

На ІКК району наносяться і нумеруються сільські (селищні) ради, населені пункти районного підпорядкування. Нумерація проводиться як і у попередньому пункті.

На ІКК в межах сформованих в процесі земельної рефорC ми територій сільських (селищних) рад наносяться межі кадасC трових зон та сільських населених пунктів, пронумеровані в алфавітному порядку.

На ІКК міста (районів міст) наносяться межі районів міста, кадастрових зон (якщо вони існують), а також межі та нумераC ція кадастрових кварталів.

ІКК створюються державними та іншими землевпорядниC ми організаціями та затверджуються після проходження дерC жавної землевпорядної експертизи.

15. Структура кадастрового номера земельної ділянки.

Структура кадастрового номера земельної ділянки є одноC рідною на всій території України і має ієрархічну структуру (див. схему 10.1).

Перший рівень – номери областей, міст державного підпоC рядкування (Київ, Севастополь);

Другий рівень – номери адміністративних районів, міст обC ласного підпорядкування, а також районів у містах державного підпорядкування;

Третій рівень – номери сільських, селищних рад, міст райC онного підпорядкування або підпорядкованих міськраді, райC раді міст, номери районів міст обласного підпорядкування, ноC мери кадастрових зон у містах державного підпорядкування; Четвертий рівень – номери сільських населених пунктів, кадастрових зон на території сільських (селищних) рад за межами населених пунктів, номери кадастрових

кварталів у містах (СМТ);

257

Земельне право України

П’ятий рівень – номер земельної ділянки.

4"' !" ' # 0&'6 1#: &)& (! < "'&$&)&) &6 ' 6 ( &8 <# + !

&.

/ ,

0" ) (

&. ) % "(

1 ) 0" ) !

% ,% *, # *

& )

, )

$

1 )

!

"( , ,

& )

% ,% *,-

) " 5 ,

, )

(* 5 8) 0

# *

"

, )

, )-

, )-

) "

$ $

, )

%#

& . &

"

"

) "-

%#

& "(

& "(

& "(

& "(

& "(

, "*

, "*

, "*

, "*

, "*

Схема 10.1. Структура кадасторового номера земельної ділянки

Щоб забезпечити унікальність кадастрового номера, застоC совують підхід, який базується на ієрархічній фрагментації теC риторії України за такою схемою: “Об’єкт адміністративноCтеC риторіального поділу України” => “Кадастрова зона” => “Кадастровий квартал (фрагмент)” => “Земельна ділянка”. Відповідно до наведеної схеми позиційна структура кадастроC вого номера земельної ділянки складається з чотирьох частин.

258

Розділ X. Правові форми управління замельними ресурсами

Використовуючи нотацію БекусаCНаура, представимо структуC ру кадастрового номера земельної ділянки в такому вигляді:

|КОАТУУ| : |НКЗ| : |НКК| :|НЗД|,

де |КОАТУУ| – код одиниці адміністративноCтериторіальноC го устрою України;

|НКЗ| – номер кадастрової зони; |НКК| – номер кадастрового кварталу (фрагмента) у межах

кадастрової зони;

|НЗД| – номер земельної ділянки в межах кадастрового кварC талу (фрагмента);

|: | – роздільник між складовими кадастрового номера.

Зметою ефективного використання реляційних систем управління базами даних (СУБД) і застосування стандартноC го програмного забезпечення, а також для уніфікації структури кадастрового номера та уніфікації відповідного прикладного програмного забезпечення використовують фіксовану позиційC ну структуру кадастрового номера, яка має вигляд:

<ХХХХХХХХ> : <ХХ> : <ХХХ> : <ХХХХ>,

де <Х…Х> – складова кадастрового номера; Х – одна позиція в структурі номера.

Перша частина відповідає КОАТУУ й складається з восьC ми чисел типу Integer. З метою забезпечення одношарового (одноплощинного) покриття території України фрагментами територій об’єктів адміністративноCтериторіального устрою України доцільно використовувати такі типи одиниць адмініC стративноCтериторіального устрою України: для сільськогоспоC дарських регіонів – код сільських (селищних) рад; для неC сільськогосподарських регіонів – код населених пунктів. Особливістю КОАТУУ є те, що його використовують тільки один раз для визначення зовнішніх меж земель населеного пункту чи земель сільської (селищної) ради, після чого означеC ну територію поділяють на кадастрові зони, кадастрові квартаC

259

Земельне право України

ли і так далі. Це стосується також тих об’єктів адміністративноC територіального устрою, які мають у своїх межах інші об’єкти адміністративноCтериторіального устрою. Так, після встановленC ня КОАТУУ для земель сільської ради ті території населених пунктів, що розташовані в межах сільської ради, розглядаються як кадастрові зони (одна чи декілька). Це дає змогу реалізуваC ти єдиний уніфікований підхід до створення індексних карт, контролювати баланс площ земель відповідних адміністративC ноCтериторіальних утворень (району, області), здійснювати тоC пологічний контроль тощо.

Друга частина кадастрового номера вказує на номер кадасC трової зони (НКЗ) у межах території, визначеної КОАТУУ. Номер кадастрової зони складається з двох чисел типу Integer. Отже, максимальна кількість кадастрових зон в межах земель населеного пункту чи земель сільської (селищної) ради станоC вить 99. Якщо у межах населеного пункту або в межах земель сільської (селищної) ради існують інші населені пункти чи адC міністративноCтериторіальні утворення, то їхня територія розгC лядається як кадастрова зона (одна або декілька) відповідно до їхніх зовнішніх меж.

Третя частина складається з трьох чисел типу Integer і свідчить про номер кадастрового кварталу (фрагмента) НКК у межах кадастрової зони з номером НКЗ. Термін “кадастровий квартал” тісно пов’язаний із терміном “містобудівний квартал” і, як правило, з ним і співвідноситься для земель населених пунктів. При встановленні меж кадастрових кварталів може бути використана структуризація території населеного пункту на оціночні райони, яка здійснюється в процесі грошової оцінC ки. Щодо земель сільськогосподарського призначення, то засC тосування терміну “кадастровий квартал” не є в повній мірі коректним. Тому для цієї категорії земель можна використовуC вати термін “кадастровий фрагмент”. Кадастрові фрагменти можуть співвідноситися з окремими полями (чи групою полів) сільськогосподарських підприємств або підприємств іншого профілю на землях сільськогосподарського призначення. АктуC альність поділу кадастрових зон на кадастрові фрагменти зуC

260

Розділ X. Правові форми управління замельними ресурсами

мовлена суттєвою динамікою реформування аграрного сектора економіки та виникненням значної кількості земельних ділянок сільськогосподарського призначення в результаті виділення земельних часток (паїв) у натурі у вигляді окремих земельних ділянок і перспективою їх подальшого включення в земельний обіг. Такий підхід дає можливість зарезервувати потенційно достатню кількість кадастрових номерів для цілей первинного обліку земельних ділянок.

Четверта частина складається з чотирьох чисел типу Integer і вказує на номер земельної ділянки у межах кадастрового кварC талу (фрагмента) НКК. Максимальна кількість земельних діляC нок в межах кадастрового кварталу (фрагмента) може становиC ти 9999. Максимальна кількість земельних ділянок, яким може бути присвоєний кадастровий номер за запропонованою струкC турою у межах визначеного КОАТУУ об’єкта адміністративноC територіального устрою, становить 99*999*9999= 98 000 199. Звичайно, це дуже велика кількість земельних ділянок для одC ного населеного пункту чи однієї сільської ради, але йдеться не тільки про можливу кількість земельних ділянок, а головне – про можливу кількість кадастрових номерів земельних ділянок, які в умовах розвинутого земельного ринку можуть змінюваC тися в результаті поділу чи консолідації земельних ділянок. Тому з метою уникнення тупикової ситуації, коли всі можливі кадастрові номери будуть вичерпані, запропонована така струкC тура кадастрового номера, за допомогою якої можна буде успіC шно розв’язувати проблему присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам без зміни схем поділу об’єкта адміністраC тивноCтериторіального устрою на кадастрові зони й кадастрові квартали протягом доступного для огляду часу. Враховуючи сучасний стан і перспективи розвитку комп’ютерної техніки та інформаційних технологій, такий підхід не призведе до якихC небудь технічних труднощів.

261